Постанова

від 23.07.2012 по справі 13/9

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

18.07.2012 р. справа №13/9

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:Зубченко І.В., суддів:Радіонової О.О., Татенка В.М. за участю представників сторін: від позивача:не з'явився від відповідача:Потоцька С.С. за довіреністю №6/1 від 04.01.2011р. від третьої особи:не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Торговий дім «Азовзагальмаш», м. Маріуполь, Донецька область на рішення господарського суду Донецької області від 09.04.2012р. (повний текст підписано 17.04.2012р.) у справі№13/9 (головуючий суддя Морщагіна Н.С., судді Захарченко Г.В., Уханьова О.О.) за позовомДержавного підприємства «Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів», смт. Панютине, Лозівський район, Харківська область доЗакритого акціонерного товариства «Торговий дім «Азовзагальмаш», м. Маріуполь, Донецька область третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Дінекс», м. Дніпропетровськ простягнення збитків за поставку неякісного товару в розмірі 16811,95грн., штрафу за поставку неякісного товару в сумі 3125,52грн.

Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду оголошувалась перерва з 04.07. до 18.07.2012р.

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів», смт. Панютине, Лозівський район, Харківська область, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом, до відповідача, Закритого акціонерного товариства «Торговий дім «Азовзагальмаш», м. Маріуполь, Донецька область, про стягнення збитків за поставку неякісного товару в розмірі 16811,95грн., штрафу за поставку неякісного товару в сумі 3125,52грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 24.06.2012р. у справі №13/9, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 02.08.2011р., в задоволені позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.11.2011р. рішення господарського суду Донецької області від 24.06.2011 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 02.08.2011 р. у справі №13/9 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Під час нового розгляду справи №13/9 ухвалою господарського суду Донецької області від 16.02.2012р. залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Дінекс», м. Дніпропетровськ.

Рішенням господарського суду Донецької області від 09.04.2012р. (повний текст підписано 17.04.2012р., з урахуванням ухвали від 08.05.2012р. про виправлення описки) у справі №13/9 позовні вимоги задоволено, стягнуто з ЗАТ «Торговий дім «Азовзагальмаш»на користь ДП «Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів»збитки в сумі 16811,95грн., штраф в сумі 3125,52грн., вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду мотивоване тим, що відшкодувавши в межах гарантійного строку власнику на піввагону збитки у сумі 16811,95грн., заподіяні заміною рами бокової, яка поставлена відповідачем позивачу і використана ним при виробництві вагонів, внаслідок її дефекту, у позивача, в силу положень ч.ч.6, 7 ст.268 Господарського кодексу України, ч.3 ст.678 Цивільного кодексу України, виникло право вимоги до постачальника або до виробника товару неналежної якості про відшкодування збитків та стягнення штрафу за поставку товарів неналежної якості у розмірі, передбаченому ст.231 Господарського кодексу України.

ЗАТ «Торговий дім «Азовзагальмаш», не погодилось з прийнятим рішенням та звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 09.04.2012р. у справі №13/9 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до порушення прав відповідача. Скаржник посилається на те, що рішення прийнято судом за наслідками неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи. Так, скаржник зазначив, що позивачем не було вказано жодного пункту ОСТ 32.183-2001, який був порушений відповідачем. Крім того пояснив, що беручи до уваги недоліки бокової рами, які були вказані у позовній заяві, а саме наявність слідів сварочних робіт, такий недолік є явним та повинен бути виявленим при візуальному огляді вагону. На момент передачі товару ніяких заперечень щодо якості товару з боку позивача не було. В свою чергу, відповідач був позбавлений можливості оглянути спірну бокову раму, виявити її дефекти та причини їх виникнення, а також у разі наявності його вини самостійно усунути такі дефекти. При цьому, на думку скаржника, особи, які підписали акт-рекламації №12 від 20.04.2010р. та акти від 25.04.2010р., 26.04.2010р. не є експертами в галузі металоведення, тому не могли дати компетентного висновку про причини утворення (виробничі або експлуатаційні) дефектів. Визначити причини утворення таких дефектів можливо лише провівши експертне дослідження судовим експертом, про що заявлялось відповідачем. Також скаржник зазначив, що позивачем не доведено розміру завданих збитків та правової обґрунтованості нарахування штрафу.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 16.05.2012р. у справі №13/9 прийнято апеляційну скаргу до провадження.

Розпорядженням Заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 04.07.2012р. змінено склад колегії суддів та сформовано її у наступному складі: Зубченко І.В. (головуючий), Радіонова О.О., Татенко В.М.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечив проти доводів скаржника та зазначив, що бокова рама, поставлена відповідачем є комплектуючою вагону, який є предметом підвищеної небезпеки та його огляд здійснюється лише кваліфікованими спеціалістами вагонних депо. Крім того, акт-рекламації №12 від 20.04.2010р. складено за участю уповноваженого представника ЗАТ «АзовЕлектроСталь», який не висловив в акті заперечень щодо огляду бокової рами, виявлених недоліків, причин їх утворення та складання акту. Також, позивач зазначив, що розмір завданих збитків доведений матеріалами справи, які підтверджують здійснення поточного ремонту вагону та заміну непридатної бокової рами, поставленої відповідачем.

Третя особа у відзиві на апеляційну скаргу заперечила проти доводів скаржника, що особи які підписали акт-рекламації не є експертами, оскільки акт складений комісійно представниками ТОО «Акжайик-7»АТ «НК «Казахстан Темір Жоли», представником заводу-виробника бракованого литва ЗАТ «АзовЕлектроСталь»та за участі дефектоскопіста з використанням спеціального ферозондового перетворювача магнітних полів розсіювання дефектів, який призначений для виявлення підповерхневих дефектів, зокрема раковин. Також, третя особа зазначила, що матеріалами справи доведено факт наявності недоліків рами, обсяг роботи та розмір витрат з усунення недоліків. Відносно доводів скаржника про самостійну заміну бракованого товару третя особа пояснила, що послуги з організації перевезення вантажу, зокрема на спірному вагоні, здійснювалися на території Республіки Казахстан, тому звертатись до відповідача з вимогою про заміну товару або усунення дефектів було б недоцільним, оскільки б це потребувало достатньо великих матеріальних витрат як з боку позивача, так й з боку відповідача (організація транспортування вагону, витрати на транспортування вагону до необхідної станції на території України, витрати за транспортування через проміжні станції слідування з Казахстану до України, витрати за простій вагону на проміжних станціях, сплата інших комісій проміжних станцій та інші витрати).

Представник скаржника у судовому засіданні 18.07.2012р. заявив клопотання про призначення у справі судової експертизи у зв'язку з тим, що згідно з ОСТ 32.183-2011 в переліку недопустимих дефектів відсутній дефект, зазначених позивачем, внаслідок чого у відповідача виникли сумніви відносно характеру наявного дефекту бокової рами та подальшої її непридатності до експлуатації. Після відхилення судовою колегією клопотання відповідача про призначення у справі судової експертизи, представник скаржника пояснив, що рішення господарського суду вважає таким, що прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права, тому просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Представники позивача та третьої особи у судове засідання 18.07.2012р. після перерви, оголошеної у судовому засіданні 04.07.2012р., про що сповіщено присутніх представників під звукозапис, не з'явилися. Від позивача надійшло електронне повідомлення №7 від 17.07.2012р. про відкладення розгляду апеляційної скарги у зв'язку з неможливістю уповноваженого представника з'явитись в судове засідання.

З огляду на викладене, враховуючи положення п.3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції», а також, що явка сторін не була визнана обов'язковою та те, що апеляційна інстанція, відповідно до ст.101 ГПК України, переглядає справу за наявними в ній доказами і не зв'язана доводами апеляційної скарги, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представників позивача та третьої особи за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заперечення на неї, заслухавши представників сторін та третьої особи у судових засіданнях, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.11.2008р. між ЗАТ «Торговий Дім Азовзагальмаш»(покупець) та ДП «Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів»(постачальник) був укладений договір поставки №678 П-ЦВСВ (ОРВ-08.644)ю, згідно якого постачальник прийняв на себе зобов'язання виготовити та передати у власність покупцю, а покупець прийняти та оплатити на умов даного договору напіввагони мод. 12-9745, ТУ У 35.2-001124454-032-2004, у кількості -100 одиниць виробництва ДП «Укрспецвагон». Термін дії договору до 31.12.2009р. (п.15.3. договору).

Згідно з п.6.1 договору сторони дійшли згоди щодо форми оплати: 100% оплата за узгоджену в специфікації партію продукції відповідно до виставленого рахунку протягом 15 банківських днів з дати поставки продукції згідно п.4.7 даного договору.

У специфікації №1 від 06.11.2008р. до договору поставки №678 П-ЦВСВ (ОРВ-08.644)ю від 06.11.2008р. сторони визначили умови, обсяг, строк поставки та ціну товару.

Додатковою угодою №1 від 07.11.2008р. до договору №678 П-ЦВСВ (ОРВ-08.644)ю від 06.08.2011р. сторони змінили порядок розрахунків, виклавши розділ 3 у наступній редакції: покупець зобов'язується поставити постачальнику в якості оплати за продукцію сталеве литво, а саме: раму бокову (кресл. № 100.00.020-4СБ), балку надресорну (кресл.100.00.010-4СБ). Ціна сталевого литва становить: рама бокова (кресл. № 100.00.020-4СБ) - 13023грн. без ПДВ; балка надресорна (кресл.100.00.010-4СБ) -14715грн. без ПДВ.

На виконання даного зобов'язання відповідач за видатковою накладною №РН-0000001 від 08.01.2009р. передав позивачу, в тому числі раму бокову 100.00.020-4 СБ у кількості 210 одиниць, загальною вартістю 2734830грн.

Згідно сертифікату якості 30/115-09 від 08.01.2009р. рама бокова клеймо «1291»виготовлена ЗАТ «АЕС», 87535, Маріуполь, пл. Машинобудівників,1. Якість рам бокових кресл. 100.00.002-4 гарантується їх виготовлювачем ЗАТ «АЕС».

Як зазначає позивач, 19.01.2009р. ним був збудований вагон №55140081, на який встановлена рама бокова №51423 клеймо 1291 2008р.в., виробництва ЗАТ «АзовЕлектроСталь», рама придбана у відповідача.

В подальшому вагон №55140081 придбаний ТОВ «Компанія «Дінекс»на підставі угоди про продаж №71 П/ЦВСВ(ОРВ-09.59)ю від 12.02.2009р., за якою останній набув право власності на виготовлені ДП «Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів»новозбудовані напіввагони моделі 12-9745 в кількості 25 штук, в тому числі вагон №55140081, що підтверджується специфікацію №1 від 12.02.2009р., актом приймання-передачі №2 від 26.03.2009р. Гарантійний строк продукції складає 24 місяці з дати вводу в експлуатацію (п.7.1 договору).

Придбані ТОВ «Компанія «Дінекс»згідно з угодою про продаж №71 П/ЦВСВ(ОРВ-09.59)ю від 12.02.2009р. напіввагони, в тому числі вагон №55140081, на підставі договору оренди №06А/09 від 23.03.2009р. передані останнім у тимчасове користування ТОВ «Металлургтранс»з метою подальшого надання підприємством послуг з організації процесу перевезення вантажів з використанням приватних вагонів, що підтверджується актом приймання-передачі приватних вагонів в оренду від 27.03.2009р.

09 липня 2009 року між ТОВ «Металлургтранс»(виконавець) та ТОВ Investment»(замовник) укладено контракт №63у/09, за умовами якого виконавець надає замовнику послуги з організації міжнародних перевезень сірки в залізничному рухомому складі протягом строку дії цього контракту, а замовник приймає та оплачує надані виконавцем послуги на умовах цього контракту.

Як стверджує позивач, на станції Пульсари АТ НК «Казахстан Темір Жоли»напіввагон №55140081 виробництва ДП «Укрспецвагон»був визнаний несправним, підстава -тріщина рами бокової візка.

Актом огляду вагону від 20.04.2010р., складеного у вагонному депо ТОО «Ак-Жайик-7»за участю представника заводу-виробника - ЗАТ «АзовЕлектроСталь»провідного інженера за якістю, виявлено дефект бокової рами №51423 клеймо 1291, характер виявленого дефекту - неякісне заводське литво, відзначено, що зауважень у процесі експлуатації не має, про що комісією складено акт-рекламацію №12.

Власник вагону - ТОВ «Компанія «Дінекс», здійснив ремонт вагону №55140081 через ТОВ «Металургстранс»на підставі договору №06А/09 від 23.03.2009р. на суму 16811,95грн. Заміну неремонтнопридатної рами бокової №51423 було виконано вагоноремонтним депо «Ак-Жаийк-7»АТ НК «Казахстан Темір Жоли».

ТОВ «Компанія «Дінекс»на адресу позивача направлено претензію №83 від 26.11.2010р. з вимогою відшкодувати витрати понесені у зв'язку з ремонтом вагону та виставлено рахунок №22 від 24.11.2010р. на суму 16811,95грн.

Оскільки позивач є виробником вагону та несе гарантійні зобов'язання за виготовлену продукцію, платіжним дорученням №9652 від 15.12.2010р. він перерахував платіжним дорученням №9652 від 15.12.2010р. зазначену суму на рахунок ТОВ «Компанія «Дінекс».

Посилаючи на приписи ст.228 Господарського кодексу України, згідно яких учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу, позивач надіслав на адресу відповідача претензію №1/419 від 21.01.2011р. з вимогою про відшкодування витрат пов'язаних з ремонтом та за заміною рами бокової №51423 клеймо 1291 в розмірі 16811,95грн., а також сплату штрафу у розмірі 20% від вартості неякісного товару у порядку ст. 231 ГК України у розмірі 3125,52грн., всього на суму 19937,47грн. Відповідач претензію залишив без відповіді, у зв'язку з чим позивач звернувся з цим позовом.

Згідно п.1 ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. При цьому, приписи ч.7 ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.202 ГК України та ст.599 ЦК України за загальним правилам зобов'язання припиняються шляхом їх належного виконання, тоді як невиконання або неналежне виконання відповідних обов'язків є їх порушенням у розумінні ст.610 ЦК України, що за змістом ст.611 цього Кодексу має наслідком, у тому числі -необхідність відшкодування збитків.

Згідно ч.1 ст.224 ЦК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Виникнення у особи права на компенсацію збитків у результаті порушення її цивільного права передбачається і ч.1 ст.22 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.623 ЦК України обов'язок відшкодування збитків у разі порушення договірних зобов'язань покладені на боржника -особу, яка припустила порушення. Підставою для застосування заходів відповідальності, яким є стягнення збитків у розумінні ст.611 ЦК України та ст.ст.216, 217 ГК України, є склад правопорушення, який утворюється наступними елементами: суб'єкт, об'єкт, об'єктивна та суб'єктивна сторона.

З огляду на те, що суб'єктом є боржник, об'єктом -правовідносини за договором поставки, предметом доказування - є об'єктивна та суб'єктивна сторони: наявність порушення з боку відповідача, збитків та безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями (порушенням) та збитками, а також -вина зазначеної особи.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до додаткової угоди №1 до договору поставки №678П-ЦВСВ(ОРВ-08.644)ю від 06.11.2008р. відповідач є постачальником рам бокових та балок надресорсних, а позивач -їх покупцем.

Дана продукція є комплектуючими виробами для виробництва напіввагонів, які, як і бокові рами, повинні відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації.

Так, До договору поставки, в силу ч.2 ст.712 ЦК України, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин.

Питання щодо якості товарів, гарантії якості товарів, правові наслідки передання товару неналежної якості регулюються ст.ст.268, 296 ГК України, ст.ст.673, 675, 678 ЦК України.

Так, відповідно до ч.ч.1, 3 ст.268 ГК України якість товару, що постачається, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, технічний документації, яка встановлює вимоги до їх якості. У разі відсутності в договорі умов щодо якості товарів, остання визначається відповідно до мети договору або до звичайного рівня якості для предмета договору чи загальних критеріїв якості. В силу ст.674 ЦК України, відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами.

Якість речей, які продаються, повинні відповідати стандарту, технічним умовам або зразкам, установленим для речей такого виду. При цьому, нормативні вимоги відносно якості товарів встановляються у відповідності з Декретом Кабінету Міністрів України від 10.05.93 р. N46-93 «Про стандартизацію і сертифікацію».

Якість товару також повинна відповідати інформації щодо товару, наданій продавцем.

Згідно сертифікату якості рама бокова повинна відповідати технічним умовам ОСТ 32.183-2001 і на неї встановлено гарантійний строк.

Як вбачається з акту-рекламації №12 від 20.04.2010р., комісією у складі начальника депо (ділянки) заступника директора за якістю Кульніязова, змінного майстра Демесинова, дефектоскописту Аубекерова, приймальника вагонів Нурмагамбетова та представника ЗАТ «АзовЕлектроСталь»(заводу-виробника рами бокової) - провідного інженеру за якістю Гай (ліцензія-довіреність №301/4-717 від 01.2009р.) у вагоні № 55140081, 2009р.в. виявлено несправність рами бокової № 51423, клеймо 1291, 2008 р.в., внаслідок неякісного заводського литва -ливарна раковина у верхньому кутку технологічного отвору на верхньому поясі діаметром 26мм, глибиною більш ніж 20мм. Акт підписаний представником заводу-виробника несправної деталі (рами бокової) ЗАТ «АзовЕлектроСталь»без будь-яких зауважень та заперечень. За результатами огляду вагону, комісією прийняте рішення замінити раму бокову засобами ТОО «Ак-Жайик-7».

На момент виходу вагону з ладу, останній знаходився у користуванні ТОВ «Металлургтранс»на підставі договору оренди №06А/09, укладеного 23.03.2009р. з власником вагону - ТОВ «Компанія «Дінекс».

Згідно з п.6.5 договору оренди №06А/09 від 23.03.2009р. (в редакції додаткової угоди №4/1 від 12.04.2009р.) орендар зобов'язався організувати проведення поточного ремонту вагонів, пов'язаного з гарантійними несправностями, з наступним відшкодуванням орендодавцем витрат орендатора на підставі звіту з доданням копій підтверджуючих документів: акту виконаних робіт між орендатором та підприємством, яке організовує проведення ремонту, з обов'язковим долученням акту виконаних робіт з вагоноремонтним депо, рахунку-фактури, повідомлення ф.ВУ-23М, повідомлення ф.ВУ-36М, листка обліку комплектації вантажного вагону після ремонту та при технічному обслуговуванні ф.ВУ-35 чи ф.2731 (по Україні), документу, що підтверджує оплату виконаних робіт, інших документів за вимогою орендодавця: акт-рекламація ф.ВУ-41, акту про визнання деталі неремонтнопридатною та інш., копій перевізних документів. У випадку проведення ремонту за межами митної території України, перерахунок суми витрат орендатора з іноземної валюти в національну валюту України здійснюється за курсом Національного Банку України, який діяв на момент оформлення орендатором звіту.

Відповідно до п.2 додатку 5 до Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Мінтрансзв'язку України №856 від 28.09.2004 р., за виявленими несправностями вагон необхідно подавати для технічного обслуговування з відчепленням.

Пунктом 2.3 «Положення про систему технічного обслуговування та ремонту вантажних вагонів, допущених у звернення на залізнодорожні шляхи загального користування в міжнародному сполученні», затвердженого 47-м засіданням Ради з залізничного транспорту країн СНД від 23.11.2007р., визначено, що поточний відцепочний ремонт вагону, виконується для забезпечення або відновлення роботоспроможності вантажного вагону з заміною або відновленням окремих частин, переведенням вагону в неробочий парк та подачею на спеціалізовані шляхи та згідно п.2.7 є неплановим видом ремонту, постановка на який здійснюється без попереднього призначення. Кожний випадок відчеплення вантажного вагону в ТР підлягає розслідуванню у встановленому порядку. Отже, заміна неремонтнопридатних частин вагону №55140081, а саме рами бокової 51423, клеймо 1291, є поточним відцепочним ремонтом, який не є плановим.

Організацію проведення поточного відцепочного ремонту для ТОВ «Металлургтранс»на підставі договору №99-1к/09 від 18.12.2009р. здійснювало ТОВ investment», замовник послуг з організації міжнародних перевезень сірки комової в залізничному рухомому складі за контрактом №63у/09 від 09.07.2009р., укладеного з ТОВ «Металургтранс».

Договором №99-1к/09 від 18.12.2009р. врегульовано взаємовідносини сторін ТОВ «Металлургтранс»(комітент) та ТОВ «RTA-investment»(комісіонер) з питань організації на території Республіки Казахстан проведення ремонту залізничних вагонів ТОВ «Металлургтранс», які знаходяться на території Республіки Казахстан, та в яких останній забезпечує організацію перевезень вантажів, а також здійснення контролю за проведенням ремонту вагонів та оплаті ремонтів.

Згідно з даним договором для організації ремонту залізничного рухомого складу комітент направляє комісіонеру заявки, які при погоджені з комісіонером є дорученням за даним договором. Як визначено розділом 2 договору комісіонер на підставі заявок комітента погоджує розрахункову вартість ремонту та інші затрати, пов'язані з проведенням ремонту та повідомляє їх комітенту. За результатами виконання доручення комісіонер надає комітенту звіт, який містить інформацію про витрати, що підлягають відшкодуванню, та понесені у відповідності з умовами вказаного договору, а також розрахунок винагороди комісіонеру. Разом зі звітом комісіонер надає комітенту засвідчені у встановленому порядку печаткою комісіонера та підписом уповноваженого представника комісіонера копії документів та рахунків на оплату: актів виконаних робіт між комісіонером та вагоноремонтним депо, рахунків-фактур, калькуляції вартості ремонту, повідомлення ф.ВУ-23М, повідомлення ф.ВУ-36М, дефектну відомість, ф.ВУ-22М, листок-обліку комплектації вантажного вагон після ремонту та при технічному обслуговувані ф.ВУ-35 (довідку БД ГВЦ ф.2730 (по Росії) чи ф.2731 (по Україні), виписку з журналу ремонту та обороту колісних пар ф.ВУ-53, квитанції про приймання вантажу (вагону), відомість плати за користування вагонами ф.ГУ-46, інші документи за вимогами комітента: акт-рекламації ф.ВУ-41, акт загальної ф.ГУ-23, акт про деталі неремонтнопридатною та інш., копії перевізних документів, документацію, яка стосується якості замінених запасних частин (при необхідності).

Згідно з п.4.1 договору розрахунки сторони здійснюють в доларах США. Сума договору утворюються з витрат комісіонера, пов'язаних з виконанням доручень комітента, а також комісійної винагороди комісіонера (п.4.2 договору).

У зв'язку з виходом з ладу напіввгону, власником якого є ТОВ «Компанія «Дінекс», ТОВ «Металургтранс», як орендатор, листом №1532 від 31.03.2010р. проінформувало останнього про несправність вагону у гарантійний період та запропонувало повідомити про необхідність проведення комісійного огляду вагону. В свою чергу, ТОВ «Компанія «Дінекс»листом №16/1 від 31.03.2010р. повідомило про вказані обставини ДП «Укрспецвагон». Заперечень позивача у зазначений листами строк не отримано, листом від 15.04.2010р. №20/1 ТОВ «Компанія «Дінекс»надало згоду ТОВ «Металургтранс»на проведення заміни несправної бокової рами в порядку, передбаченому п.6.5. договору оренди.

Як вбачається із звіту №01/87 від 15.11.2010р., звіту №5 від 03.09.2010р., акту виконаних робіт №AZ7-0000747 від 30.04.2010р., рахунку-фактури №747 від 30.04.2010р., форм ВУ-23, ВУ-36, ВУ-22, довідки про комплектацію вагоні, акту про вибраковку деталі, акту про вибраковку та заміну деталей візка, акту рекламації №12 від 20.04.2010р., відомості подачі та прибирання вагонів №2787, квитанції про приймання вантажів, банківських виписок та платіжних доручень, розмір понесених витрат з проведення ремонту і заміни неремонтопридатної бокової рами візка вагону склала 1766,77 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ на 15.11.2010р. складає 16811,95грн. з ПДВ. В ході виконання вагонним депо ТОО «Акжайик-7»ОТ НК «Казахстан Темір Жоли»поточного ремонту вагону були виконані наступні роботи на суму 1758,48 доларів США, а саме: - Тариф за транспортування вагону до місця ремонту - 79,13 доларів США; - Подача та забирання вагону в/з депо - на суму 21,77 доларів США; - Поточний ремонт вагону №55140081 - на суму 1657,58 доларів США з яких 1368,82 долара США вартість бокової рами (201600 тенге /147,28 тенге).

Крім того винагорода ТОВ investment»за організацію робіт по договору №99-1 к/09 від 18.12.2009р. склала - 8,29 доларів США. Разом -1766,77 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ на 15.11.2010р. складає 16811,95грн. з ПДВ.

Зазначені витрати були відшкодовані ТОВ «Металлургтранс»ТОВ «Компанія «Дінекс», а ТОВ «Компанія «Дінекс»ці витрати відшкодовано позивачем у сумі 16811,95грн.

За змістом ч.3 ст. 678 ЦК України якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред'явлені до продавця або виготовлювача товару.

Як вбачається з матеріалів справи, факт наявності заводського дефекту, його характер, порядок та способи усунення визнаний представником заводу-виробника несправної деталі. Зауважень щодо умов експлуатації не зафіксовано. Склад та розмір збитків підтверджується представленими в матеріали справи копіями первинних документів, що підтверджують факт проведення ремонтних робіт з заміни рами бокової та платіжними документами щодо фактичного відшкодування витрат, пов'язаних з проведенням ремонтних робіт.

Отже, відшкодувавши в межах гарантійного строку власнику вагону збитки в сумі 16811,95грн., заподіяні заміною рами бокової, яка поставлена відповідачем позивачу і використана ним при виробництві вагонів, внаслідок її дефекту, у позивача, в силу ч.6 ст.268 Господарського кодексу України, ч.3 ст.678 Цивільного кодексу України, виникло право вимоги до постачальника або до виробника товару неналежної якості про відшкодування збитків.

Виходячи з того, що позивачем доведено наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме, факт порушення зобов'язання, наявність збитків, причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та завданими збитками, а також розмір завданих збитків, суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги про стягнення збитків у сумі 16811,95грн.

Згідно ч.2 ст.231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг).

Так позивачем заявлено до стягнення штраф за порушення умов зобов'язання щодо якості товару в розмірі 20% вартості неякісного товару, що складає 3125,52грн.

Відповідно до частини другої статті 22 ГК України суб'єктами господарювання державного сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному фонді яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів.

Як вбачається зі змісту статуту ДП «Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів», останнє засноване на державній власності, відноситься до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України і підпорядковане Державній адміністрації залізничного транспорту України. Майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання.

Виходячи з ціни товару, визначеної видатковою накладною №РН-0000001 від 08.01.2009р. вартість однієї рами бокової 100.00.020-4 СБ складає 15627,60грн.

Перевіривши вимогу позивача в частині стягнення штрафу в сумі 3125,52грн., врахувавши факт порушення відповідачем господарського зобов'язання, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в частині стягнення штрафу у сумі 3125,52грн.

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.

Відмовляючи у задоволенні клопотання відповідача про призначення у справі судової експертизи, судова колегія виходила з того, що за приписами ст.41 ГПК України судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, а також якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи; в даному випадку зібрані у справі докази належним чином підтверджують наявність сукупності всіх елементів, необхідних для притягнення відповідача до цивільно-правової відповідальності у вигляді збитків, передбаченої ст.ст.224, 225 ГК України та ст.22 ЦК України, тому відсутня дійсна потреба у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних.

З огляду на вищевикладене, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що оскаржуване рішення господарського суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Торговий дім «Азовзагальмаш», м. Маріуполь, Донецька область на рішення господарського суду Донецької області від 09.04.2012р. (повний текст підписано 17.04.2012р.) у справі №13/9 - залишити без задоволення .

Рішення господарського суду Донецької області від 09.04.2012р. (повний текст підписано 17.04.2012р.) у справі №13/9 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя І.В. Зубченко

Судді: О.О. Радіонова

В.М. Татенко

Надруковано 6 примірників: 1 -позивачу; 1 -відповідачу; 1- третій особі; 1 -до справи; 1 -ДАГС; 1 -ГС