Рішення

від 19.07.2012 по справі 2-258

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-258 Головуючий у суді у 1 інстанції - Ковальова Номер провадження 22-ц/1890/1439/12 Суддя-доповідач - Білецький Категорія - 26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2012 року м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Білецького О. М.,

суддів - Семеній Л Л. І., Шевченка В В. А.,

з участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Сумській області

на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 14 травня 2012 року

у справі за позовом ОСОБА_1

до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Охтирка Сумської області,

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Сумській області,

Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України,

Управління праці та соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації

про встановлення факту нещасного випадку на виробництві, визнання акту про нещасний випадок чинним, визнання нещасного випадку страховим,

в с т а н о в и л а :

03 лютого 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом.

Вимоги мотивував тим, що працюючи у колгоспі ім.Свердлова помічником бригадира тракторної бригади №1 у с.Горястівка Охтирського району, 20 квітня 1992 року під час виконання трудових обов'язків отримав травму ока.

За наслідками цього нещасного випадку адміністрацією колгоспу було складено акт форми Н-1 від 21 квітня 1992 року №1.

Внаслідок погіршення зору виникла необхідність встановлення йому інвалідності та ступеню втрати професійної працездатності для призначення пенсії та отримання допомоги по загальнообов'язковому державному страхуванню. Однак установи Фонду та органи МСЕК, посилаючись на невідповідність вказаного акту про нещасний випадок на виробництві законодавству та необхідність доведення ним факту каліцтва на виробництві, відмовляють у прийнятті даного акту, як доказу ушкодження здоров'я у зв'язку з роботою.

Просив суд встановити факт нещасного випадку на виробництві, який трапився з ним 20 квітня 1992 року при виконанні трудових обов'язків; визнати акт про нещасний випадок на виробництві №1 форми Н-1 від 21 квітня 1992 року чинним; визнати вказаний нещасний випадок на виробництві страховим.

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 14 травня 2012 року позов задоволено частково.

Встановлено факт нещасного випадку на виробництві, який трапився з ОСОБА_1 20 квітня 1992 року при виконанні трудових обов'язків на території тракторної бригади №1 колгоспу ім.Свердлова у с.Горястівка Охтирського району Сумської області.

Визнано чинним акт за формою Н-1 від 21 квітня 1992 року №1 про нещасний випадок на виробництві відносно ОСОБА_1, при виконанні трудових обов'язків на виробництві 20 квітня 1992 року під час роботи на території тракторної бригади №1 колгоспу ім.Свердлова у с.Горястівка Охтирського району Сумської області.

У задоволенні позовних вимог про визнання вказаного нещасного випадку страховим відмовлено.

В апеляційній скарзі Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Сумській області, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам, порушення норм матеріального і процесуального права, просить зазначене рішення суду в частині задоволених вимог про визнання акту про нещасний випадок чинним скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні цієї частини позовних вимог.

Зазначає, що вказаний акт складений зі значними недоробками, які не дають достатніх підстав вважати нещасний випадок страховим та призначати Фондом виплати відшкодування шкоди позивачу.

Заслухавши пояснення представника Управління виконавчої дирекції Фонду, дослідивши матеріали справи та перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1, 1964 року народження, з 25 травня 1987 року по 06 червня 1992 року працював помічником бригадира тракторної бригади №1 у колгоспі ім.Свердлова Олешнянської сільської ради Охтирського району (а.с.6-8).

20 квітня 1992 року під час виконання трудових обов'язків на тракторній бригаді, він отримав травму внаслідок попадання у праве око залізного уламку зубила, яким працював слюсар, котрий виготовляв шплінти для пальців тракторних гусениць.

За наслідками цього нещасного випадку комісією колгоспу у складі головного спеціаліста, начальника відділу охорони праці та громадського інспектора з охорони праці складено акт за формою Н-1 про нещасний випадок на виробництві від 21 квітня 1992 року №1 (а.с.9-10).

З копії медичної карти №4253 вбачається, що ОСОБА_1 з 21 квітня по 09 травня 1992 року перебував на стаціонарному лікуванні в офтальмологічному відділенні Сумської обллікарні з діагнозом проникаюче поранення роговиці правого ока з випадінням радужки, причиною якого була виробнича травм. Проводилось хірургічне втручання (а.с.48-56).

Із довідки охтирської РДА від 24 лютого 2012 року №561/1-10/4/19 вбачається, що з 06 червня 1992 року колгосп ім.Свердлова Олешнянської сільської ради перейменований в колгосп «Олешнянський», з 24 грудня 1993 року його правонаступником стало реорганізоване агропайове колективне об'єднання «Олешнянське», з 06 червня 1995 року - сільськогосподарське акціонерне товариство закритого типу «Олешнянське», з 10 лютого 1998 року колективне сільськогосподарське підприємство «Олешнянське», з 22 лютого 2000 року діяльність КСП «Олешнянське» припинено і на його базі створено ПСПА «Президент» Олешнянської сільської ради Охтирського району (а.с.19-20).

За таких правильно і з достатньою повнотою встановлених обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 отримав вказане ушкодження здоров'я саме на виробництві, однак наданий ним екземпляр акту форми Н-1 не повністю відповідає вимогам нормативних актів, чинних на час цього складання і у зв'язку з ліквідацією роботодавця усунути ці недоліки неможливо, тому суд у позовному провадженні встановив даний факт, який необхідний позивачу для подальшого визначення ступеню втрати професійної працездатності та призначення відповідних виплат.

Так, відповідно до постанови Верховної ради України «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» від 12 вересня 1991 №1545-ХІІ, до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.

Закон України «Про охорону праці» №2694-XI від 14 жовтня 1992 року і Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1993 року №623, були прийняті після отримання травми позивачем і застосуванню до вказаних правовідносин щодо розслідування і фіксації обставин даного нещасного випадку не підлягають.

Відповідальність за ушкодження здоров'я працівника, отриманого ним у зв'язку з виконанням своїх трудових обов'язків з вини організації, зобов'язаної сплачувати за нього внески по державному соціальному страхуванню (у тому числі колгоспів), передбачалась ст.456 ЦК УРСР та Правилами, затвердженими постановою Ради міністрів СРСР від 03 липня 1984 року №690.

Спільною постановою Ради міністрів УРСР і Ради федерації незалежних профспілок України «Про управління соціальним страхуванням в Українській РСР» від 11 лютого 1991 року №25 рекомендувано Раді колгоспів Української РСР разом з Центральним комітетом профспілки працівників агропромислового комплексу України та Українським республіканським комітетом профспілки працівників рибного господарства розробити і разом з Радою Федерації незалежних профспілок України у місячний строк затвердити Положення про централізований фонд соціального страхування колгоспників Української РСР, Інструкцію про порядок створення, планування, використання і обліку коштів централізованого фонду соціального страхування колгоспників Української РСР.

Постановою Президії ВЦРПС від 13 серпня 1982 року №11-6п одночасно затверджено «Положення про розслідування та облік нещасних випадків на виробництві» та форму акту Н-1., відповідно до яких адміністрація роботодавця зобов'язана негайно створити комісію по розслідуванню у складі начальника цеху чи підрозділу, начальника відділу (інженера) з охорони праці, громадського інспектора по охороні праці чи іншого представника профспілкової організації. Ця комісія повинна була протягом 24 годин розслідувати обставини та причини за яких стався нещасний випадок і скласти за вказаною формою акт Н-1 в чотирьох екземплярах, у якому детально описати обставини та чітко вказати основну причину (причини) нещасного випадку. Таким актом оформлялись усі нещасні випадки, які викликали втрату працівником працездатності не менше одного дня. Акт повинен бути затвердженим керівником організації, а його завірена копія надана потерпілому.

Належним чином затверджена і завірена копія акту за формою Н-1 про нещасний випадок з позивачем на виробництві від 21 квітня 1992 року №1 у цілому відповідає вказаним вимогам.

За встановлених судом обставин, відсутність у п.13 акту вказівок про винних осіб і представників адміністрації, які допустили порушення правил охорони праці і техніки безпеки та не зазначення в п.15 наслідків нещасного випадку, а саме: тривалості часу непрацездатності та діагнозу медичної установи, не впливає на правильність висновків суду у цій частині.

У зазначеній частині - встановлення факту нещасного випадку на виробництві, який трапився з ОСОБА_1 20 квітня 1992 року, рішення суду першої інстанції не оскаржується.

У той же час, визнаючи чинним цей акт форми Н-1, суд першої інстанції не врахував, що такий спосіб захисту прав потерпілого на виробництві не відповідає ст.16 ЦК України та суперечить положенням Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Зазначений акт не є тим правовстановлюючим документом, який породжує у особи певні права. Він є лише фіксацією обставин розслідування нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом, та однією з підстав для подальшого вирішення органами МСЕК питання щодо наявності у позивача втрати професійної працездатності, а установою Фонду - питання щодо його права на страхові виплати.

У даній справі цей акт є лише одним із доказів, дослідивши та оцінивши які відповідно до вимог ст.57-60, 64, 212 ЦПК України, суд встановлює наявність чи відсутність страхового випадку - факту ушкодження здоров'я на виробництві.

Таким чином, у частині вирішення позову про визнання чинним акту про нещасний випадок на виробництві №1 форми Н-1 від 21 квітня 1992 року рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині слід скасувати з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог.

При задоволенні в повному обсязі апеляційної скарги Управління Фонду не вбачається визначених ст.88 ЦПК України і Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» підстав для відшкодування понесених позивачем витрат у розмірі 1000 грн. за надання правової допомоги в суді апеляційної інстанції фахівцем у галузі права ОСОБА_2

Керуючись ст.88, 303, п.2 ч.1 ст.307, п.3, 4 ч.1 ст.309, ст.ст.314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Сумській області задовольнити.

Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 14 травня 2012 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання чинним акту про нещасний випадок на виробництві №1 форми Н-1 від 21 квітня 1992 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог.

Рішення набрало законної сили з моменту проголошення, проте протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -