Постанова

від 31.05.2012 по справі 22/67-3/25

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" травня 2012 р. Справа № 22/67-3/25

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

головуючого:Першикова Є.В., суддів:Костенко Т.Ф., Ходаківської І.П., розглянула касаційну скаргу та касаційну скаргутовариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Авіа" (далі -Товариство) Національного авіаційного університету (далі -Університет) на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.02.12 у справі№ 22/67-3/25 господарського судуПолтавської області за позовомУніверситету доКременчуцької районної державної адміністрації (далі -Райдержадміністрація) Товариства провизнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та визнання недійсним державного акту та за зустрічним позовом Товариства доУніверситету, треті особи:Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України (далі - Міністерство), Райдержадміністрація, Відділ держкомзему у Кременчуцькому районі Полтавської області Кременчуцькому районі Полтавської області (далі - Держкомзем), Рокитнянська сільська рада Кременчуцького району Полтавської області (далі - Сільрада), Кременчуцький районний відділ земельних ресурсів Полтавської області (далі - Відділ), за участю:прокуратури Полтавської області (далі -Прокуратура), провизнання Товариства добросовісним набувачем земельної ділянки площею 0,8320 га згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного 26.12.01 між Райдержадміністрацією та Товариством.

В засіданні взяли участь представники :

- Університету:Недбайло Ю.Л. (за дов. б/н від 11.01.12); - Райдержадміністрації:не з'явились; - Товариства:Лазоренко Р.В. (за дов. б/н від 15.04.11); - Міністерства: не з'явились; - Держкомзему:не з'явились; - Сільради: не з'явились; - Відділу: не з'явились; - Прокуратури:Томчук М.О. (посвідчення № 98). Ухвалою від 16.05.12 колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого -Першикова Є.В., суддів -Данилової Т.Б.,

Ходаківської І.П. касаційну скаргу Товариства № 58 від 17.03.12 та касаційну скаргу Університету б/н від 17.03.12 було прийнято до провадження, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 31.05.12.

Вказана ухвала суду була направлена сторонам у справі в установленому порядку, документів, які б свідчили про її неотримання сторонами у справі, до Вищого господарського суду України не надходило, отже усіх учасників судового процесу відповідно до ст. 111 4 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

На момент розгляду справи у судовому засіданні 31.05.12 будь-яких письмових заяв та клопотань від учасників судового процесу щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило. У судове засідання 31.05.12 представники Райдержадміністрації, Міністерства, Держкомзему, Сільради та Відділу не з'явилися.

Враховуючи, що ухвалою про призначення справи до розгляду учасників судового процесу було попереджено, що неявка без поважних причин у судове засідання не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, а на момент розгляду справи у судовому засіданні 31.05.12 клопотань про відкладення розгляду справи до колегії суддів Вищого господарського суду України не надходило, справа розглядалась за наявними матеріалами справи, за участі представників Університету, Товариства та Прокуратури.

У зв'язку з перебуванням судді Данилової Т.Б. у відпустці, розпорядженням від 28.05.12 секретаря другої судової палати для розгляду даної справи створено колегію суддів Вищого господарського суду України у складі: головуючий -Першиков Є.В., судді -Костенко Т.Ф., Ходаківська І.П.

Про вказані обставини присутніх представників повідомлено на початку судового засідання 31.05.12. Відводів складі колегії суддів Вищого господарського суду України не заявлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 111 5 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 31.05.12 оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови Вищого господарського суду України.

Рішенням від 26.12.11 господарського суду Полтавської області (суддя Бунякіна Г.І.) первісний позов задоволено частково.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений 26.12.01 між Райдержадміністрацією та Товариством.

В іншій частині первісного позову та зустрічному позові відмовлено.

Постановою від 28.02.12 Харківського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючого -Шепітько І.І., суддів -Івакіна В.О., Пелипенко Н.М.) апеляційні скаргу залишено без задоволення, а рішення від 26.12.11 господарського суду Полтавської області -без змін.

Вказані судові рішення мотивовані тим, що оскільки рішення органів місцевого самоврядування про вилучення, передачу в оренду та у власність спірної земельної ділянки визнані судом недійсними, правові підстави укладення договору купівлі-продажу відсутні з моменту його підписання, як і відсутні правові підстави для видачі акту на право власності на відповідну земельну ділянку.

Разом з тим, суди зазначили, що відповідно до п.4.18 Інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою, затвердженої наказом Держкомзему України від 22.06.09 за №325, у випадку припинення права власності (права користування) земельною ділянкою, добровільної заміни державного акту або поділу чи об'єднання земельної ділянки землевласник (землекористувач) повертає свій примірник державного акта до територіального органу Держкомзему, де зберігається інший примірник державного акта, після чого на них робляться відмітки "скасовано". Такі акти зберігаються в архіві територіального органу Держкомзему. Тобто, законодавцем визначений порядок скасування державних актів на право власності і на право постійного користування земельною ділянкою. А тому, суди прийшли до висновку про те, що спосіб захисту, обраний позивачем за первісним позовом, не відповідає вимогам чинного законодавства, предметом спору не є припинення права власності на земельну ділянку, підтвердженням якого є державний акт, тому правові підстави для визнання державного акту на право власності серії ПЛ № 036832 недійсним відсутні.

Не погодившись з рішеннями попередніх судових інстанцій, до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами звернулись Товариство та Університет.

Університет у своїй касаційній скарзі ставить питання про скасування оскаржених судових рішень в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним державного акту на право власності на спірну земельну ділянку.

Свої вимоги Університет обґрунтовує тим, що при винесенні оскаржених судових актів не було дотримано вимог ст.ст. 116, 126 Земельного кодексу України, п. 7 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України.

У касаційній скарзі Товариства ставиться питання про скасування оскаржених судових рішень в частині задоволення позовних вимог Університету та відмову в задоволенні зустрічного позову Товариства з прийняттям в цій частині рішення про відмову у позові Університету та про задоволення зустрічного позову Товариства.

Свої вимоги Товариство обґрунтовує тим, що при винесенні оскаржених судових рішень Товариством було не дотримано приписи, зокрема, ч. 5 ст. 12, ст.ст. 215, 216, ч. 4 ст. 267, ст.388 Цивільного кодексу України, п. 3, ч. 1 ст. 27 (редакція від 13.03.92), ст. 125 Земельного кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, касаційні скарги, заслухавши пояснення представників сторін та Прокуратури, суддю-доповідача по справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України встановила наступне.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями на підставі матеріалів справи, відповідно до рішення Сільради від 28.01.00 Кременчуцькому льотному коледжу у постійне користування надано 441,5 га землі для аеропорту та відповідних споруд. Факт надання земельної ділянки підтверджується державним актом серії ІІ-ПЛ № 002291. Акт не скасований, на момент розгляду справи є чинним.

Листом № 1.14-231 від 19.03.01 Кременчуцький льотний коледж добровільно відмовився від частини земель, наданих коледжу в постійне користування на території Сільради для подальшої передачі земельної ділянки площею 5 760,00 м 2 в користування на умовах договору оренди з подальшим викупом без зміни цільового призначення земель Товариству.

26.12.01 між Райдержадміністрацією (продавець) та Товариством (покупець) було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення загальною площею 8 320 м 2 , яка знаходиться на території Сільради, аеродром В. Кохнівка (цільове призначення земельної ділянки - промислове виробництво) з усіма обмеженнями та сервітутами, зареєстрований в реєстрі за № 4911.

На підставі рішення 19-ої сесії 23-го скликання Кременчуцької районної ради від 21.12.01 Товариству видано державний акт на право власності серії

ПЛ № 036832.

Судами встановлено, що зазначена земельна ділянка є складовою аеропорту та відноситься до учбового господарства Кременчуцького льотного коледжу.

Згідно наказу Міністерства освіти і науки України від 28.02.03 за № 325 "Про реорганізацію Кременчуцького льотного коледжу" Кременчуцький льотний коледж ввійшов до структури Національного авіаційного університету без права юридичної особи, про що свідчить довідка з ЄДРПОУ за № 4334/06.

Наказом Міністерства освіти і науки України від 20.06.06 №109/од майно Кременчуцького льотного коледжу Національного авіаційного університету передано на баланс Національного авіаційного університету як правонаступника коледжу.

Колегія суддів Вищого господарського суду України варховує, що ст. 4 Земельного кодексу України 1992 року, в редакції, що діяла на момент укладення спірного договору, визначено, що у приватну власність не могли передаватись землі учбових господарств навчальних закладів.

Відповідно до п. 2 ст. 12 Закону України "Про освіту" Міністерство освіти України є центральним органом державної виконавчої влади, який здійснює керівництво у сфері освіти.

Згідно ст. 63 Закону України "Про освіту" земельні ділянки державних навчальних закладів, установ та організацій системи освіти передаються їм у постійне користування. Основні фонди, оборотні кошти та інше державне майно навчальних закладів, установ, організацій та підприємств системи освіти не підлягають вилученню.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, Міністерство освіти і науки України згоди на відчуження земельної ділянки за спірним договором не надавало. Керівник навчального закладу розпоряджатись майном, переданим на праві оперативного управління, відповідно до вимог чинного законодавства, права не мав. Тобто, Товариство придбало спірну земельну ділянку з порушенням порядку погодження вилучення та відчуження земельної ділянки з Міністерством освіти і науки України.

Згідно приписів ст. 114 Земельного кодексу України (в редакції 1992 року) угоди, укладені власниками землі з порушенням установленого для них порядку придбання або відчуження земельних ділянок є недійсними.

Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України бере до уваги, що як встановлено судами першої ат апеляційної інстанцій, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.01.11 у справі № 10/126-09 визнано недійсним рішення 12-ї сесії 21-го скликання Сільради від 04.06.93 про перерозподіл земель між землекористувачами на території сільської ради в частині входження до складу земель Сільради земельної ділянки на якій знаходиться аеродром Кременчуцького льотного коледжу НАУ. При цьому, постановою Вищого господарського суду України від 30.03.11 постанова Харківського апеляційного господарського суду від 17.01.11 у зазначеній справі залишена в силі.

Також, враховується, що постановами Київського міжобласного апеляційного суду від 17.06.10 у справах № 3/100-09 та № 3/145/09 визнані недійсними рішення 21-ої сесії Сільради 23-го скликання про вилучення з постійного користування аеродрому Кременчуцького льотного коледжу земельної ділянки площею 0,83 га і передачу її в оренду Товариству. Постановами Вищого господарського суду України 05.10.10 та від 04.11.10 по вказаним справам постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду залишені в силі.

Окрім того, враховується, що постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.04.11 у справі № 22/69-20/182 визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,83 га, укладений 18.07.01 між Сільрадою та Товариством. Вищий господарський суд України постановою від 03.08.11 постанову Харківського апеляційного господарського суду по даній справі залишив в силі.

Водночас, береться до уваги, що постановою Харківського апеляційного господарського суду від 07.04.11визнано недійсним рішення 19-ї сесії 23-го скликання Кременчуцької районної ради від 21.12.01 про передачу у власність земельної ділянки площею 8 320 м 2 Товариству (справа № 3/48-09). Вищий господарський суд України постановою від 25.06.11 зазначену постанову Харківського апеляційного господарського суду залишив в силі.

Отже, попередніми судовими інстанціями встановлено, що спірний договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 8 320 м 2 укладений 26.12.01 між Райдержадміністрацією та Товариством на підставі рішення 19-ї сесії 23-го скликання Кременчуцької районної ради від 21.12.01, яке визнано судом недійсним.

Разом з тим, згідно приписів законодавства, необхідною умовою укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, яка перебуває в державній власності, є наявність рішення відповідного органу про передачу в оренду та у власність цієї земельної ділянки.

Таким чином, оскільки рішення органів місцевого самоврядування про вилучення, передачу в оренду та у власність спірної земельної ділянки визнані судом недійсними, правові підстави укладення договору купівлі-продажу відсутні з моменту його підписання, як і відсутні правові підстави для видачі акту на право власності на цю земельну ділянку.

Враховуючи наведене, попередні судові інстанції дійшли підставного висновку про обґрунтованість вимог Університету в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу.

Разом з тим, оскільки продаж земельної ділянки відбувся з порушенням порядку відчуження і угода купівлі-продажу визнана недійсною, то Товариство не є добросовісним набувачем, а тому і вимога за зустрічним позовом судами обґрунтовано визнана такою, що не підлягає задоволенню.

Проте, колегія суддів вважає помилковим висновок судів про відмову у задоволенні вимог щодо визнання недійсним спірного державного акту на право власності з огляду на наступне.

Державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право і видаються на підставі рішень Кабінету Міністрів України, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських, селищних, сільських рад, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.

Отже, у спорах, пов'язаних з правом власності або постійного користування земельними ділянками, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти про право власності чи постійного користування.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України державний акт є документом, що посвідчує право власності на земельну ділянку.

Цією статтею також встановлена можливість посвідчення права власності на земельну ділянку іншими документами, а саме, на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується або цивільно-правовою угодою або свідоцтвом про право на спадщину.

Тобто, законом встановлено три можливі види документів, що можуть посвідчувати право власності на земельну ділянку. При цьому, таке право посвідчується державним актом, якщо земельна ділянка набувається у власність із земель державної чи комунальної власності, або у разі зміни її меж чи цільового призначення.

Отже, державний акт на право власності на земельну ділянку законодавчо прирівняний до інших титулів на право власності, тобто підстав виникнення цього права, а саме, до цивільно-правових угод та заповітів.

Згідно пункту 3.10 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.99 № 43, згідно із якими у випадку припинення права власності на земельну ділянку, зокрема, при визнанні недійсним рішення, розпорядження, угоди, тощо, на підставі якої виданий акт, останній підлягає поверненню органу, що його видав, тобто до архіву державного органу земельних ресурсів.

Проте, пункт 3.10 зазначеної Інструкції був виключений згідно з наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 03.06.10 № 433, який у свою чергу був прийнятий на виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 20.04.10 № К-8025/09, якою цей же пункт Інструкції був скасований як такий, що не відповідає нормам матеріального права, які регулюють ці правовідносини, й суперечить їм.

Відтак, припинення правовідношення власності Товариства на земельну ділянку можливе лише шляхом припинення дії правового титулу, як підстави виникнення такого правовідношення, тобто визнанням недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку. При цьому припинення правовідношення власності відповідача, як спосіб захисту цивільного права, можливо лише в разі реалізації позивачем свого права на звернення до суду відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України.

З огляду на викладене та враховуючи, що оспорюваний державний акт порушує права та обов'язки позивача і фактично перешкоджає позивачу у реалізації своїх прав, колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає підстави для прийняття в цій частині нового рішення.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 10 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об'єднання "Авіа" залишити без задоволення.

Касаційну скаргу Національного авіаційного університету задовольнити.

Рішення від 26.12.11 господарського суду Полтавської області та постанову від 28.02.12 Харківського апеляційного господарського суду у справі № 22/67-3/25 господарського суду Полтавської області в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним державного акту серії ПЛ № 036832, виданого товариству з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об'єднання "Авіа" на право власності на земельну ділянку площею 0,8320, скасувати.

Прийняти в цій частині нове рішення.

Визнати недійсним державний акт серії ПЛ № 036832, виданий товариству з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об'єднання "Авіа" на право власності на земельну ділянку площею 0,8320.

В іншій частині постанову від 28.02.12 Харківського апеляційного господарського суду у справі № 22/67-3/25 господарського суду Полтавської області залишити без змін.

Головуючий Є.Першиков судді:Т.Костенко І.Ходаківська