Ухвала

від 25.06.2012 по справі 5013/1305/11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

25 червня 2012 р. № 5013/1305/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіСеліваненка В.П., суддів:Бакуліної С.В., Данилової Т.Б., Добролюбової Т.В., Удовиченка О.С., розглянувши заяву публічного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" в особі Кіровоградського міського району електричних мереж, про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 29.02.2012 у справі№5013/1305/11 за позовомпублічного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" доприватного підприємства "Добра господа" простягнення 16561,41 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Кіровоградобленерго" в особі Кіровоградського міського району електричних мереж звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовом до приватного підприємства "Добра господа" про стягнення 16 561,41 грн.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 03.10.2011 у справі №5013/1305/11, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.12.2011, позов задоволено в частині стягнення з приватного підприємства "Добра господа" на користь публічного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" в особі Кіровоградського міського району електричних мереж 8280,71 грн. вартості різниці між договірною та фактичною величиною споживання електричної енергії; в решті позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.02.2012 у справі №5013/1305/11 постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін.

Публічне акціонерне товариство "Кіровоградобленерго" в особі Кіровоградського міського району електричних мереж звернулося із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 29.02.2012 у справі №5013/1305/11, в якій просить судові рішення у даній справі скасувати та прийняти нове судове рішення яким позов задовольнити повністю, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням частини шостої статті 26 Закону України "Про електроенергетику", внаслідок чого, як стверджує заявник, ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

В обґрунтування доводів, викладених у заяві, заявник посилається на постанови Вищого господарського суду України від 20.09.2011 у справі №9/17/2011, від 04.10.2011 у справі №38/222пд, від 15.03.2011 у справі №49/219-10, від 09.04.2012 у справі №37/398.

Розглянувши заяву про перегляд Верховним Судом України постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом. Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за подібних предмета та підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Як вбачається зі змісту постанови від 29.02.2012 у справі №5013/1305/11, про перегляд якої подано заяву, залишаючи без змін постанову суду апеляційної інстанції про часткове задоволення позову, Вищий господарський суд України на підставі встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи виходив з того, що оскільки відповідач здійснив оплату спожитої електричної енергії за спірний період з врахуванням перевищення договірної величини споживання електричної енергії, то відповідно до статті 26 Закону України "Про електроенергетику" з відповідача підлягає стягненню однократна вартість різниці договірної та фактично спожитої величини електроенергії.

Водночас у постанові від 20.09.2011 у справі №9/17/2011 Вищий господарський суд України погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо правомірності стягнення з відповідача двократної вартості різниці спожитої та договірної величини електроенергії, враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, зокрема те, що відповідачем перевищено за відповідні розрахункові періоди обсяг споживання договірних величин електроенергії та розрахунків у встановлений строк не здійснено.

Проаналізувавши зміст наведених постанов, Вищий господарський суд України дійшов висновку про те, що судові рішення в цих справах прийнято і застосовано норми матеріального права відповідно до встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, у зв'язку з чим спростовуються доводи заявника щодо неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Крім того, постанови Вищого господарського суду України від 04.10.2011 у справі №38/222пд та від 09.04.2012 у справі №37/398, від 15.03.2011 у справі №49/219-10 також не можуть бути доказами неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї і тієї ж норми матеріального права з огляду на різні предмети позовів у цих справах у порівнянні зі справою, про перегляд постанови у якій подано заяву.

Так, предметом позову в справі №5013/1305/11 є вимога про стягнення вартості різниці між договірною та фактичною величиною споживання електричної енергії, тоді як предметом позову в справі №38/222пд - вимога про розірвання договору та зобов'язання вчинити дії; у справі №37/398 -вимога про стягнення суми податку на додану вартість, що передбачає різні підстави позовів та виключає подібність правовідносин у наведених справах у розумінні статті 111 16 ГПК України. Разом з тим, у справі №49/219-10 позивачем заявлена вимога про стягнення заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, однак судом встановлено, що позивач, заявляючи зазначену вимогу, фактично просив стягнути суму податку на додану вартість, тобто предмет позову в цій справі також є відмінним від предмета позову в справі, про перегляд постанови в якій подано заяву.

З урахуванням наведеного відсутні визначені статтею 111 16 ГПК України підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Відмовити публічному акціонерному товариству "Кіровоградобленерго" в особі Кіровоградського міського району електричних мереж у допуску справи №5013/1305/11 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяВ.Селіваненко Судді: С.Бакуліна Т.Данилова Т.Добролюбова О.Удовиченко

KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)