Постанова

від 17.07.2012 по справі 14/474

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2012 р. Справа № 14/474

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючий суддяПолянський А.Г., суддіКорсак В.А., Яценко О.В., розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Укрблагсервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2012 року у справі№ 14/474 Господарського суду міста Києва за позовомПублічного акціонерного товариства "Київський картонно-паперовий комбінат" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Укрблагсервіс" простягнення заборгованості у розмірі 511 643,53 грн., за участю представників сторін:

позивача - Дяченко Ю.Ф. дов. від 06.07.2012 р. № 69, відповідача -не з'явились,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.01.2012 р. (суддя -Мельник С.М.) позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрблагсервіс" на користь Публічного акціонерного товариства "Київський картонно-паперовий комбінат" 468 039 грн. 27 коп. основного боргу, 34 903 грн. 27 коп. пені, 6 700 грн. 99 коп. 3 % річних, 5 116 грн. 44 коп. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення 2 000,00 грн. заборгованості провадження у справі припинено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2012 р. (судді -Ільєнок Т.В., Борисенко І.В., Шипко В.В.) рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2012 р. залишено без змін.

Не погоджуючиcь з постановою апеляційного господарського суду, Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрблагсервіс" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, мотивуючи скаргу доводами про порушення судом норм матеріального та процесуального права

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, що 22.12.2010 р. між ПАТ "Київський картонно-паперовий комбінат" (постачальник) та ТОВ "Укрблагсервіс" (покупець) було укладено договір постачання № 1814/43/1210.

Умовами договору визначено, що позивач взяв на себе зобов'язання поставити та передати у власність відповідача гофрокартонну продукцію (товар), а відповідач брав на себе зобов'язання прийняти та оплатити вказаний товар (п. 1.1. Договору).

Пунктом 2.1. договору передбачено, що найменування, кількість та асортимент товару вказується у Додатках (специфікаціях), які являються невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 4.1. договору, ціна товару і порядок розрахунків вказується у Додатках (специфікаціях) до Договору.

Пунктом 4 Додатку від 22.12.2010 р. № 1, п. 4 Додатку від 27.01.2011 р. № 2 та п. 5 Додатку від 06.07.2011 р. № 3 встановлено строк розрахунків: протягом 21 календарного дня з моменту передачі зі складу постачальника.

Судами встановлено, що позивач на виконання умов договору поставив відповідачу товар за товарно-транспортним накладними ТТН № 545 від 20.01.2011 р. , ТТН № 1558 від 10.02.2011 р., ТТН №1808 від 17.02.2011 р., ТТН № 1874 від 18.02.2011 р., ТТН № 2189 від 25.02.2011 р., ТТН №2190 від 25.02.2011 р., ТТН № 2427 від 03.03.2011 р., ТТН № 2921 від 14.03.2011 р., ТТН №3024 від 16.03.2011 р., ТТН № 3284 від 22.03.2011 р., ТТН № 3286 від 22.03.2011 р., ТТН №3287 від 22.03.2011 р., ТТН № 3397 від 23.03.2011 р., ТТН № 3398 від 23.03.2011 р., ТТН №3421 від 24.03.2011 р., ТТН № 3602 від 28.03.2011 р., ТТН № 3788 від 31.03.2011 р., ТТН №8263 від 18.07.2011 р. та ТТН № 9953 від 05.08.2011 р. на загальну суму 870 040,64 грн. Також позивачем були виконані роботи на суму 289,13 грн. (рахунок фактура № 2513 від 05.04.2011 р.).

Однак, відповідач розрахувався за отриманий товар частково та на час розгляду справи заборгованість склала 468 039,27 грн.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно акту звірки взаєморозрахунків, підписаного та скріпленого печатками обох сторін за період з 01.04.2011 р. по 10.08.2011 р., заборгованість відповідача станом на 10.08.2011 р. становила 470 039,27 грн.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України та положень статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Відповідно до п. 5.2. договору, за несвоєчасну оплату поставленого товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який сплачується пеня, від вартості неоплаченого товару.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Враховуючи вимоги чинного законодавства та п. 5.2. договору, суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідача 34 903 грн. 27 коп. пені, а також 6 700 грн. 99 коп. 3 % річних відповідно до ст. 625 ЦК України.

Разом з цим, відповідач стверджував, що обов'язок сплати заявлених до стягнення коштів у відповідача відсутній у зв'язку з укладенням між сторонами іншого договору, за яким може відбутись зарахування зустрічних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновками попередніх судових інстанції про те, що предметом розгляду даної справи є стягнення заборгованості за поставлений товар згідно договору від 22.12.2010 р. № 1814/43/1210, а зустрічні вимоги в межах розгляду даної справи відповідачем не заявлялися.

Отже, наявність інших договірних зобов'язань не звільняє сторони від виконання своїх обов'язків за спірним договором.

Таким чином, перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 111 5 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що суди в порядку ст. ст. 4 3 , 4 7 , 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізували відносини сторін та дійшли обґрунтованих висновків.

Висновки суду апеляційної інстанції відповідають встановленим обставинам справи, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення у справі не вбачається.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , п. 1 ст. 111 9 , 111 11 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрблагсервіс" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2012 року у справі № 14/474 залишити без змін.

Головуючий суддя Полянський А.Г.

Судді Корсак В.А.

Яценко О.В.