Ухвала

від 16.07.2012 по справі 30/5005/9422/2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

16 липня 2012 р. № 30/5005/9422/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Подоляк О.А.,

суддів: Данилової Т.Б.,

Добролюбової Т.В.,

Першикова Є.В.,

Селіваненка В.П.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет"

про перегляд Верховним Судом України

постанови Вищого господарського суду України від 21.03.2012

у справі № 30/5005/9422/2011

за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Південний"

в особі філії акціонерного банку "Південний" в місті Дніпропетровську

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Флотилія"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет"

про стягнення 311 353, 96 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Справа розглядалась судами неодноразово, останнім рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2011 у справі № 30/5005/9422/2011, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.12.2011, позов (з урахуванням уточнень до позовної заяви) задоволено: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Флотилія" та Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" як солідарних боржників на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Південний" в особі філії Акціонерного банку "Південний" в місті Дніпропетровську 292 722,50 грн. заборгованості за наданими факторинговими платежами та 18 631,46 грн. пені.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.03.2012 у зазначеній справі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2011 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.12.2011 залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" звернулося із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 21.03.2012, в якій просить вказану постанову скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в позові до відповідача-2 (Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет"), мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України положень статей 543, 553, 554, 1077, 7078, 1081 Цивільного кодексу України, внаслідок чого ухвалені різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

В обґрунтування своїх вимог заявником подано постанови Вищого господарського суду України від 23.12.2009 у справі № 14/78-09, від 21.01.2010 у справі № 7/92 та від 20.03.2008 у справі № 15/315-4596.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце тоді, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

При вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Як вбачається зі змісту заяви та доданих до неї документів, предметом позову у справі № 30/5005/9422/2011, у якій заявлено про перегляд постанови, є стягнення солідарно з відповідачів заборгованості та штрафних санкцій (пені) за договором факторингу, укладеним позивачем та відповідачем-1. При прийнятті постанови від 21.03.2012, суд касаційної інстанції виходив з встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи про те, що:

- між відповідачем-1 (постачальник) та відповідачем-2 (покупець) було укладено договори поставки № 11310 та № 21700;

- в подальшому відповідачем-1 (клієнт) та позивачем (фактор) було укладено договір факторингу, за умовами якого (з урахуванням додаткових угод до договору факторингу) клієнт відступив фактору право наявної/або майбутньої грошової вимоги за договорами поставки № 11310 та № 21700;

- 16.10.2009 позивачем направлено відповідачу-2 повідомлення про те, що право вимоги за договорами поставки № 11310 та № 21700 відступлено позивачу згідно договору факторингу, а тому грошові кошти боржника (відповідача-1, покупця) сплачуються боржником на рахунок позивача;

- відповідачем-2 не надано доказів оплати заборгованості за наданими факторинговими платежами на суму 292 722,50 грн.

Крім того судами попередніх інстанцій встановлено, що за своєю правовою природою зазначений договір факторингу є змішаним, як такий, що містить елементи договору поруки, оскільки, крім інших умов, договором передбачено, що клієнт виступив поручителем перед фактором за виконання боржником своїх зобов'язань по сплаті коштів за договором поставки, право вимоги по якому відступлено, та відповідно несе солідарну відповідальність з боржником перед фактором. За вказаних обставин, суд касаційної інстанції визнав обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій щодо задоволення позову та стягнення суми заборгованості (з нарахуванням пені) солідарно з обох відповідачів.

Водночас у постанові від 23.12.2009 у справі № 14/78-09, на яку посилається заявник, Вищий господарський суд України визнав обґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції щодо задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за договором факторингу з відповідача-2 (клієнта за договором факторингу) та відмови у позові до відповідача-1 (покупця за договором купівлі-продажу, право вимоги за яким відступлені позивачу), оскільки з акту звірки взаєморозрахунків, оформленого сторонами (відповідачами) станом на 31.12.2008, вбачається відсутність заборгованості відповідача-1 перед відповідачем-2. Крім того, відповідач-1 протягом листопада 2008 року повернув відповідачу-2 отриманий товар на суму 2 300 000 грн., що звільняє відповідача-1 від обов'язку оплати цього товару. Отже, зважаючи на те, що факт прострочення виконання зобов'язань за договором факторингу мав місце з боку відповідача-2, тому саме з останнього підлягає стягненню заборгованість та пеня за прострочення виконання грошового зобов'язання.

У постанові від 21.01.2010 у справі № 7/92, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо відмови у задоволенні позову про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за договором факторингу, оскілки, як встановлено судами попередніх інстанцій відповідач-1(клієнт) передав позивачу (фактору) право стягнення грошових коштів (включаючи всі види неустойки та збитків) по угодах, укладених з відповідачем-2 та відповідачем-3. При цьому господарськими судами встановлено, що заборгованість відповідача-3 виникла перед першим відповідачем згідно підписаного ними договору поставки товару від 01.01.2007 № 1, а відповідач-2 не є стороною зазначеної угоди. Заборгованість відповідача-2 виникла перед відповідачем-1 згідно укладеного ними договору поставки товару від 01.01.2007 № 2, а відповідач-3 також не є стороною угоди. За вказаних обставин, відповідач-2 та відповідач-3 не мають солідарного обов'язку як перед відповідачем-1, так і перед позивачем у справі, а відтак не є солідарними боржниками та не мають відповідати за невиконання зобов'язань один за одного.

У постанові від 20.03.2008 у справі № 15/315-4596, на яку посилається заявник, Вищий господарський суд України погодився з висновком суду апеляційної інстанцій щодо відмови у позові про стягнення заборгованості за договором факторингу, з урахуванням того, що позивач не довів факту належного повідомлення відповідача про укладення договору факторингу, а також про наслідки, що наступають для відповідача у зв'язку з його укладенням. Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено відсутність заборгованості відповідача (покупця) перед третьою особою (продавцем) за договором реалізації пиломатеріалів, зобов'язання за яким були відступлені третьою особою позивачу за договором факторингу.

Таким чином, наведені постанови не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у наведених справах різних обставин, в залежності від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

За таких обставин відсутні визначені статтею 111 16 ГПК України підстави для допуску справи № 30/5005/9422/2011 до провадження Верховного Суду України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" у допуску справи № 30/5005/9422/2011 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий, суддяО.Подоляк Судді Т.Данилова Т.Добролюбова Є.Першиков В.Селіваненко

KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)