Постанова

від 18.07.2012 по справі 12/73-б-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2012 р. Справа № 12/73-Б-08

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Короткевича О. Є. (доповідач у справі) суддів:Коваленка В. М., Хандурін М. І. розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Марфін Банк" на постанову та ухвалуОдеського апеляційного господарського суду від 03.04.2012 року Господарського суду Херсонської області від 28.02.2012 року у справі№ 12/73-Б-08 за заявою доВеликолепетиської міжрайонної державної податкової інспекції Відкритого акціонерного товариства "Великолепетиський маслозавод" пробанкрутство за участь педставники: від ПАТ "Марфін Банк" -Казарян А.К. дов. № 74 від 12.11.2010 р.; від ПП ОСОБА_1. -ОСОБА_2. дов. від 14.09.2009 р.

ВСТАНОВИВ:

04.03.2008 року господарського суду Херсонскої області порушено провадження у справі №12/73-Б-08 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Великолепетиський маслозавод".

Постановою господарського суду Херсонської області від 27.03.2008 року визнано Відкрите акціонерне товариство "Великолепетиський маслозавод" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою господарського суду від 11.08.2009 року відмовлено в задоволені заяви ВАТ "Морський транспортний банк" правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Марфін Банк", про включення до реєстру вимог кредиторів його грошових вимог до Відкритого акціонерного товариства "Великолепетиський маслозавод" у розмірі 1 674 443,30грн.

28.02.2012 року заяву Публічного акціонерного товариства "Марфін Банк" про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали суду від 11.08.2009 року залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Херсонскої області від 11.08.2009 року залишено без змін.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.04.2012 року(головуючий суддя Воронюк О. Л., судді: Єрмілова Г. А., Лашина В. В.) ухвалу господарського суду Херсонської області від 28.02.2011 року залишено без змін.

Не погоджуючись з рішеннями господарських судів попередніх інстанцій, Публічного акціонерного товариства "Марфін Банк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.04.2012 року та ухвалу Господарського суду Херсонської област від 28.02.2012 року скасувати, посилаючись на не вірне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволення з наступних підстав.

Згідно зі ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Далі -Закон).

Провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Великолепетиський маслозавод" порушено ухвалою господарського суду Херсонської області за спрощеною процедурою передбаченою ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Далі -Закон).

Великолепетиська міжрайонна державна податкова інспекція звернулась до господарського суду Херсонської області з заявою про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Великолепетиський маслозавод" у звязку з неспроможність останього погасити заборгованість в розмірі 6227,47 грн., що виникла по податках, зборах та обов'язкових платежах.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 04.03.2008 року порушено провадження у справі №12/73-Б-08 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Великолепетиський маслозавод".

Постановою господарського суду Херсонської області від 27.03.2008 року в порядку ст. 52 Закону визнано Відкрите акціонерне товариство "Великолепетиський маслозавод" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

Постанова мотивована наявність податкового боргу в сумі 6 227, 47 грн., відсутністю юридичної особи та посадових осіб за юридичною адресою та відсутністю підприємницької діяльності.

Відповідно до ст. 52 Закону у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Відповідно до ст. 2 ГПК України та ч.2 ст. 6 Закону господарський суд порушує справу про банкрутство за письмовою заявою кредитора чи боржника.

Законом встановлено різні підстави порушення провадження у справі про банкрутство залежно від того, хто саме (кредитор чи боржник) звертається до господарського суду з відповідною заявою.

За заявою кредитора (кредиторів) справа про банкрутство порушується господарським судом за наявності підстав, передбачених у ч. 3 ст. 6 Закону.

Згідно частини 3 статті 6 (надалі Закон) справа про банкрутство порушується, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно до 1 ст. 52 Закону про банкрутство, згідно з якою заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов'язань боржником.

Отже, за змістом ч.3 ст.6 та ч. ч. 1, 8 ст. 7 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом лише у разі підтвердження кредитором (кредиторами) своєї (своїх) вимоги (вимог) до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх безспірність.

При цьому безспірність вимог кредитора повинна підтверджуватись документами, які кредитор зобов'язаний додати до заяви про порушення справи про банкрутство (даної правової позиції дотримується Верховний суд України в постанові від 22.09.2009 року у справі №50/74).

При постановлені постанови судом першої інстанції не було взято до уваги зазначених вище положень чинного законодавства та належним чином не з'ясовано підстав порушення справи про банкрутство, безспірності вимог кредитора та продовження процедури банкрутства, оскільки кредитором не було надано та в матеріалах справи відсутні відповідні документи, які підтверджують безспірність вимог ініціюючого кредитора до боржника.

Окрім того відповідно до статті 16, 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців створюється Єдиного державного реєстру, який містить повне найменування юридичної особи та скорочене у разі його наявності; ідентифікаційний код юридичної особи; організаційно-правова форма; місцезнаходження юридичної особи; дата та номер запису про проведення державної реєстрації юридичної особи, дати та номери записів про внесення змін до нього; серія та номер свідоцтва про державну реєстрацію, дата видачі або заміни свідоцтва про державну реєстрацію; дані про установчі документи, дати та номери записів про внесення змін до них.

Згідно вимог ч. ч. 1, 3 ст.18 вказаного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Вказаний Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, які здійснюються держреєстратором (п.7 ст.19 Закону).

Виходячи з вимог ч.2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що, відповідно до вимог ст. 34 ГПК України, лише факт внесення відомостей про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням до реєстру може слугувати доказом відсутності боржника.

Однак як вбачається з матеріалів справи, докази, які б свідчили про наявність реєстраційного запису в ЄДР про відсутність боржника за юридичною адресою, відсутні, оскільки в Витягу, що міститься в матеріалах справи зазначено лише про внесення інформації щодо відомостей про підтвердження відомостей про юридичну особу. В Графі місцезнаходження зазначено: Херсонська обл., Великолепетиський район, смт. Велика Лепетиха,вул. Дімітрова, 50.

Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору), як це передбачено п. 36 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №15 "Про судову практику в справах про банкрутство".

Касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції, постанову апеляційної інстанції повністю або частково і припинити провадження у справі чи залишити позов без розгляду повністю або частково.

Вказане свідчить, що місцевий господарський суд безпідставно порушив провадження у справі, у відсутності доказів наявності підстав передбачених ст. 52 Закону, оскільки судами не було надано оцінки, а також належним чином не проаналізовано наявність у боржника ознак, передбачених ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Марфін Банк" задовольнити частково.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.04.2012 року та ухвалу Господарського суду Херсонської області від 28.02.2012 року у справі № 12/73-Б-08 скасувати та припинити провадження у справі № 12/73-Б-08 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Великолепетиський маслозавод".

Головуючий: О. Є. Короткевич

Судді: В. М. Коваленко

М. І. Хандурін