Рішення

від 20.07.2012 по справі 5010/539/2012-пз-15/32

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2012 р. Справа № 5010/539/2012-Пз-15/32

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Деделюка Б.В.,

при секретарі судового засідання Червак Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: заступника прокурора Львівської області, пр. Шевченка, 17/19, м. Львів, Львівська область, 79000, в інтересах держави в особі Полоничнівської сільської ради Кам"янка-Бузького району Львівської області, с. Полонична, Кам"янка-Бузький район, Львівська область, 80415, Кам"янка-Бузької районної ради Львівської області, вул. Незалежності, 27, м. Кам''янка-Бузька, Кам"янка-Бузький район, Львівська область, 80400, Львівської обласної ради, вул. Винниченка, 18, м. Львів, Львівська область, 79008,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськцемент-етерніт", вул. Назарія Яремчука, 2, с. Ямниця, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77422,

про стягнення коштів в сумі 1758324 грн.,

за участю представників сторін:

від прокуратури: Челій-Пушкар О.І. - старший прокурор відділу прокуратури області, посвідчення № 11 від 01.02.2012 року,

від Полоничнівської сільської ради: представники не з"явилися,

від Кам"янка-Бузької районної ради: представники не з"явилися,

від Львівської обласної ради: представники не з"явилися,

від відповідача: Петраш Ю.Л. - представник, довіреність №246 від 19.12.2011 року,

встановив:

заступник прокурора Львівської області в інтересах держави в особі Полоничнівської сільської ради Кам"янка-Бузького району Львівської області, Кам"янка-Бузької районної ради Львівської області, Львівської обласної ради звернувся в суд з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськцемент-етерніт" про стягнення 1758324 грн. втрат земель сільськогосподарського виробництва на спеціальні рахунки місцевих бюджетів, а саме: в користь Полоничнівської сільської ради Кам"янка-Бузького району Львівської області 60% - 1054994 грн. 40 коп., Кам"янка-Бузької районної ради Львівської області 15 % - 263748 грн. 60 коп., Львівської обласної ради 25% - 439581 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не відшкодовано втрати земель сільськогосподарського виробництва.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 15.05.2012 року прийнято позовну заяву до розгляду і порушено провадження у справі, відмовлено у задоволені заяви про забезпечення позову та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 25.05.2012 року.

Ухвалою суду від 25.05.2012 року відкладено розгляд справи на 12.06.2012 року.

В судовому засіданні 12.06.2012 року оголошено перерву до 18.06.2012 року.

Ухвалою суду від 18.06.2012 року відкладено розгляд справи на 09.07.2012 року.

Ухвалою суду від 09.07.2012 року продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 20.07.2012 року, визнано явку повноважних представників сторін в судове засідання не обов"язковою, на власний розсуд.

Представник прокуратури, в судовому засіданні 20.07.2012 року, позовні вимоги підтвердив, з підстав викладених у позовній заяві. Обгрунтовуючи позовні вимоги посилається на те, що ТзОВ "Івано-Франківськцемент-етерніт", в порушення вимог чинного законодавства, не відшкодовано втрати земель сільськогосподарського виробництва. Просить позов задовольнити, стягнути з відповаідача 1758324 грн. втрат земель сільськогосподарського виробництва на спеціальні рахунки місцевих бюджетів, а саме: в користь Полоничнівської сільської ради Кам"янка-Бузького району Львівської області 60% - 1054994 грн. 40 коп., Кам"янка-Бузької районної ради Львівської області 15 % - 263748 грн. 60 коп., Львівської обласної ради 25% - 439581 грн. та покласти на відповідача судові витрати.

Представники Полоничнівської сільської ради Кам"янка-Бузького району Львівської області, Кам"янка-Бузької районної ради Львівської області та Львівської обласної ради в судове засідання 20.07.2012 року, не з"явилися.

Представник відповідача, в судовому засіданні 20.07.2012 року, проти позову заперечує, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Обгрунтовуючи свої заперечення посилається на те, що відповідно до ч. 1 ст. 208 Земельного кодексу України ТзОВ "Івано-Франківськцемент-етерніт" підлягає звільненню від сплати втрат сільськогосподарського виробництва, оскільки земельна ділянка не вилучалась в порядку, передбаченому ст.ст. 149-150 Земельного кодексу України, договір оренди земельної ділянки не укладений, державна реєстрація права оренди не здійснена. Просить відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами та витребувані судом, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

Так, втрати земель сільськогосподарського виробництва (далі втрати), внаслідок вилучення їх для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським використанням, підлягають відшкодуванню на підставі ч. 2 ст. 207 Земельного кодексу України.

Відшкодування втрат здійснюється незалежно від того, у якій власності перебувають зазначені угіддя, оскільки рілля, багаторічні насадження, перелоги, сінокоси, пасовища, лісові землі та землі під чагарниками втрачають свою функцію головного засобу виробництва та вибувають з господарського обігу. Відшкодування здійснюється громадянами і юридичними особами, яким надаються чи продаються сільськогосподарські та лісові угіддя.

Норми щодо відшкодування втрат спрямовані на забезпечення раціонального використання і охорони цінних земель сільськогосподарського призначення та земель лісового фонду з метою збереження їх кількісного та якісного стану, а також передбачають компенсацію суспільству негативних наслідків соціально-економічного та екологічного характеру, що настають внаслідок переведення таких земель до інших категорій.

Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва регулюється постановою Кабінету Міністрів України № 1279 від 17.11.1997 року "Про розміри та порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню".

Статтею 209 Земельного кодексу України передбачено, що втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, зумовлені вилученням сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, підлягають відшкодуванню і зараховуються на спеціальні рахунки відповідних місцевих рад у таких розмірах: АРК, обласним радам - 25 відсотків; районним радам - 15 відсотків; міським, сільським, селищним радам - 60 відсотків, міським радам Києва та Севастополя - 100 відсотків.

Виходячи із приписів ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів органів державної влади та місцевого самоврядування, а в силу приписів ст. 526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акта планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Так, розпорядженням голови Львівської обласної державної адміністрації № 494/0/5-11 від 01.06.2011 року "Про передачу в оренду земельної ділянки" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТзОВ "Івано-Франківськцемент-етерніт" для промислової розробки торфового родовища площею 182,7 га. із земель запасу на території Полоничнівської сільської ради Кам'янка-Бузького району, переведено земельні ділянки загальною площею 140,7 га. із категорії земель сільськогосподарського призначення в категорію земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики та іншого призначення.

Відповідно до розрахунку від 04.04.2011 року, проведеного Головним управлінням Держкомзему у Львівській області, розмір втрат сільськогосподарського виробництва, що підлягають до сплати відповідачем, становить 1758324 грн. Однак, на даний час вказана заборгованість залишається несплаченою.

Крім того, Департаментом державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Державного комітету України із земельних ресурсів надано відповідне роз'яснення з даного приводу № 26-7/828 від 12.03.2012 року, відповідно до якого кошти по сплаті втрат сільськогосподарського виробництва включаються до форми звітності виключно після спливу двохмісячного терміну, передбаченого для фізичних і юридичних осіб для їх відшкодування, з дня затвердження у встановленому порядку проекту відведення земельної ділянки, а тому підстави для виключення з обліку заборгованості ТзОВ "Івано-Франківськцемент-етерніт" зі сплати таких втрат відсутні.

Також згідно з п. 4 Порядку визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1279 від 17.11.1997 року, відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, спричинених вилученням сільськогосподарських і лісових угідь для цілей, не пов'язаних із веденням сільського і лісового господарства, провадиться юридичними і фізичними особами в двомісячний термін після затвердження в установленому порядку проекту відведення їм земельних ділянок.

У відповідності до ст. 14 Конституції України та ст. 1 Земельного кодексу України - земля є основним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Використання права власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Згідно з вимогами ст. 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", до повноважень спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель належить: контроль за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади та місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Полоничнівська сільська, Кам'янка-Бузька районна та Львівська обласна ради є органами місцевого самоврядування, на яких покладено здійснення функцій держави у сфері регулювання земельних відносин.

Так, відшкодування відповідачем втрат сільськогосподарського виробництва відповідно до законодавства є обов'язковою умовою наданню йому в оренду земельної ділянки для промислової розробки торфового родовища загальною площею 182,7 га. на території Полоничнівської сільської ради Кам'янка-Бузького району Львівської області за розпорядженням голови Львівської обласної державної адміністрації від 01.06.2011 року № 494/0/5-11 "Про передачу в оренду земельної ділянки", яким затверджено проект землеустрою щодо відведення даної ділянки, в тому числі 5,2 га. сінокосів та 135,5 га. пасовищ, переведених із категорії земель сільськогосподарського призначення в категорію земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, а також 42,0 га. інших порушених земель.

Термін відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва, спричинених вилученням сільськогосподарських угідь для цілей, не пов'язаних із веденням сільського господарства - упродовж двох місяців після затвердження проекту відведення земельних ділянок, встановлено п. 4 Порядку визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 року № 1279 (надалі - Порядок).

Виключенням з цього правила є лише поетапне освоєння відведених угідь для добування корисних копалин відкритим способом - у міру їх фактичного надання, чого немає у даному випадку, зокрема, цього не передбачено і затвердженим проектом її відведення.

Також, терміном відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва жодним чином не обумовлено набуттям прав на земельну ділянку в порядку, визначеному ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

При цьому, у визначений законодавством двомісячний термін після затвердження проекту відведення земельної ділянки, вона не повернута у стані, придатному для попереднього використання.

Водночас, урахування цінності повернутих земель передбачено п. 3 загаданого Порядку та лише у випадках втрат сільськогосподарського виробництва, спричинених обмеженням прав власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, або погіршенням якості земель, зумовленим впливом діяльності підприємств, установ і організацій.

Однак, у даному випадку виникли втрати сільськогосподарських угідь внаслідок вилучення їх для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським виробництвом.

Тому безпідставними є доводи відповідача щодо звільнення його від відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва, в тому числі на підставі ч. 1 ст. 208 Земельного кодексу України (вичерпний перелік випадків, коли особа звільняється від відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва), яка передбачає обов'язковою умовою для цього саме повернення земельних ділянок у стані, придатному для попереднього використання.

Також безпідставним є ототожнення відповідачем понять "вилучення земельних ділянок" (яке передбачає припинення права власності чи користування земельними ділянками юридичних чи фізичних осіб) із "вилученням угідь" (яке передбачає зміну цільового призначення земель, в тому числі земель запасу, які не перебували у власності чи користуванні юридичних чи фізичних осіб), що передбачено ст.ст. 20, 149, 207, 208 та іншими статтями Земельного кодексу України, а також вищезгаданим Порядком.

Поряд з цим, втрати земель сільськогосподарського виробництва внаслідок вилучення їх для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським використанням, підлягають відшкодуванню на підставі ч. 2 ст. 207 Земельного кодексу України.

Відповідно до вимог згаданої правової норми втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва включають втрати сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, а також втрати, завдані обмеженням у землекористуванні та погіршенням якості земель.

Відшкодуванню підлягають втрати сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, перелогів, сінокосів, пасовищ), лісових земель та чагарників як основного засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві внаслідок вилучення (викупу) їх для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом.

Втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва компенсуються незалежно від відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.

Відшкодування втрат здійснюється незалежно від того, у якій власності перебувають зазначені угіддя, оскільки рілля, багаторічні насадження, перелоги, сінокоси, пасовиша, лісові землі та землі під чагарниками втрачають свою функцію головного засобу виробництва та вибувають з господарського обігу.

Відшкодування здійснюється громадянами і юридичними особами, яким надаються чи продаються сільськогосподарські та лісові угіддя.

Норми щодо відшкодування втрат спрямовані на забезпечення раціонального використання і охорони цінних земель сільськогосподарського призначення та земель лісового фонду з метою збереження їх кількісного та якісного стану, а також передбачають компенсацію суспільству негативних наслідків соціально-економічного та екологічного характеру, що настають внаслідок переведення таких земель до інших категорій.

Отже, втрати сільськогосподарського виробництва відшкодовуються у разі виведення сільськогосподарських угідь із сільськогосподарського виробництва.

Законом закріплено лише одну форму проведення компенсації втрат - грошову, а також загальні засади, розміри і порядок використання цих коштів. Так, у ст. 209 цього Кодексу зазначається, що вищезазначені втрати зараховуються на спеціальні бюджетні рахунки відповідних місцевих рад.

Кошти, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, використовуються на освоєння земель для сільськогосподарських і лісогосподарських потреб, поліпшення відповідних угідь, охорону земель відповідно до розроблених програм та проектів землеустрою, а також на проведення інвентаризації земель, проведення нормативної грошової оцінки землі, розмежування земель державної та комунальної власності. Використання цих коштів на інші цілі не допускається.

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Доказів сплати 1758324 грн. втрат земель сільськогосподарського виробництва, що становить предмет позову, відповідач суду не подав, доводи позивача щодо підстав виникнення спору не спростував.

За наведених обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 1758324 грн. втрат земель сільськогосподарського виробництва на спеціальні рахунки місцевих бюджетів, а саме: в користь Полоничнівської сільської ради Кам"янка-Бузького району Львівської області 60% - 1054994 грн. 40 коп., Кам"янка-Бузької районної ради Львівської області 15 % - 263748 грн. 60 коп., Львівської обласної ради 25% - 439581 грн., є обгрунтованими, тому позов підлягає задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати в зв"язку з розглядом справи, а саме: 35166 грн. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 207, 208, 209 Земельного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов заступника прокурора Львівської області в інтересах держави в особі Полоничнівської сільської ради Кам"янка-Бузького району Львівської області, Кам"янка-Бузької районної ради Львівської області, Львівської обласної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськцемент-етерніт" про стягнення коштів в сумі 1758324 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськцемент-етерніт", вул. Назарія Яремчука, 2, с. Ямниця, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77422, (ідентифікаційний код 34436257), на користь Полоничнівської сільської ради Кам"янка-Бузького району Львівської області, с. Полонична, Кам"янка-Бузький район, Львівська область, 80415, (ідентифікаційний код 22358481), 1054994 (один мільйон п"ятдесят чотири тисячі дев"ятсот дев"яносто чотири) грн. 40 коп. втрат земель сільськогосподарського виробництва.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськцемент-етерніт", вул. Назарія Яремчука, 2, с. Ямниця, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77422, (ідентифікаційний код 34436257), на користь Кам"янка-Бузької районної ради Львівської області, вул. Незалежності, 27, м. Кам''янка-Бузька, Кам"янка-Бузький район, Львівська область, 80400, (ідентифікаційний код 25552663), 263748 (двісті шістдесят три тисячі сімсот сорок вісім) грн. 60 коп. втрат земель сільськогосподарського виробництва.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськцемент-етерніт", вул. Назарія Яремчука, 2, с. Ямниця, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77422, (ідентифікаційний код 34436257), на користь Львівської обласної ради, вул. Винниченка, 18, м. Львів, Львівська область, 79008, (ідентифікаційний код 23949066), 439581 (чотириста тридцять дев"ять тисяч п"ятсот вісімдесят одну) грн. втрат земель сільськогосподарського виробництва.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськцемент-етерніт", вул. Назарія Яремчука, 2, с. Ямниця, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77422, (ідентифікаційний код 34436257), в доход Державного бюджету (номер рахунку 31219206783002, одержувач УДКСУ у м. Івано-Франківську, МФО 836014, ЄДРПОУ одержувача 37952250, код класифікації доходів 22030001, назва кода класифікації доходів судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), назва суду господарський суд Івано-Франківської області), 35166 (тридцять п"ять тисяч сто шістдесят шість) грн. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.07.12

Суддя Деделюк Б. В.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"