Рішення

від 12.07.2012 по справі 5011-3/7874-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-3/7874-2012 12.07.12

За позовом Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»

До Міжнародного благодійного фонду «Допомога дітям Чорнобиля»

Про стягнення 77 047,11 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача Ковальчук В.М. -по дов. № 155/1/03-23 від 03.01.2012

Від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»про стягнення з Міжнародного благодійного фонду «Допомога дітям Чорнобиля»77 047,11 грн. боргу, який виник внаслідок неналежного виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору № 10/2669 від 21.12.2006 про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду після закінчення строку дії договору за період з 15.03.2007 по жовтень 2009 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2012 порушено провадження у справі № 5011-3/7874-2012 та призначено її до розгляду на 03.07.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 5011-3/7874-2012 від 03.07.2012, в зв'язку з не з'явленням представника відповідача в засідання суду та невиконанням сторонами вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 18.06.2012, розгляд справи був відкладений на 12.07.2012.

Позивач в судовому засіданні 12.07.2012 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 12.07.2012 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 18.06.2012 та ухвалі від 03.07.2012 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

В інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме : м. Київ, пров. Т.Шевченка, 13/21-В, яка згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців станом на 12.07.2012 є юридичною адресою відповідача.

Проте, ухвали суду надіслані за вищевказаною адресою були повернуті до суду поштовими відділеннями зв'язку, оскільки адресат за вказаною адресою не знаходиться.

Стаття 64 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 12.07.2012, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

21.12.2006 між Комунальним підприємство «Київжитлоспецексплуатація»(орендодавець) та Міжнародним благодійним фондом «Допомога дітям Чорнобиля»(орендар) було укладено договір про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду № 10/26699 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець на підставі рішення Київської міської ради № 525/582 від 21.12.2006 передав, а орендар прийняв в оренду нерухоме майно (нежилий будинок), далі -об'єкт оренди, що знаходиться за адресою: м. Київ, пров. Михайлівський/ пров. Т.Шевченка, 13/21 літ. В для розміщення громадської організації (50,00 кв. м. -в межах витрат на утримання, 53,20 кв. м. -15%).

Згідно п. 2.1. договору об'єктом оренди є нежитлові приміщення загальною площею 103,20 кв. м.

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг оренди за період з 15.03.2007 по жовтень 2009 року, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 77 047,11 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

Пунктом 4.1. договору встановлено, що орендодавець зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту підписання цього договору з додатками передати, а орендар прийняти по акту приймання-передачі об'єкт оренди.

Згідно акту приймання-передачі від 21.12.2006 позивач передав, а відповідач прийняв в орендне користування нежиле приміщення за адресою м. Київ, пров. Михайлівський/пров. Т.Шевченка, 21/13 літ. В, загальною площею 103,2 кв. м.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до п. 9.1. договору, строк дії останнього було встановлено з 21.12.2006 по 19.12.2007.

Відповідно до п. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач листом № 155/1/05-7154 від 20.12.2007 повідомив відповідача про закінчення дії договору оренди № 10/2669 від 21.12.2006 на нежиле приміщення по пров. Михайлівський/пров. Т.Шевченка, 21/13 літ. В, і дія його припиняється, в зв'язку з чим вимагав або надати документи для укладення договору або звільнити вказане приміщення та передати його за актом приймання-передачі позивачу.

Даний лист було надіслано відповідачу 25.12.2007, що підтверджується чеком поштового зв'язку № 4366 та списком згрупованих відправлень.

В зв'язку з наведеним судом встановлено, що строк договору оренди № 10/2669 від 21.12.2006 припинив свою дію 19.12.2007.

Відповідно до ч. 3 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Згідно п. 3.1. договору за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради № 34/91 від 28.09.2006 та на дату підписання договору становить :

1,68 грн. за 1 кв. м. орендованої площі (50 кв. м. -в межах витрат на утримання), що в цілому складає 84,23 грн.

145,23 грн. за 1 кв. м. орендованої площі (понад 50 кв. м. -15%) що в цілому складає 7 726,11 грн.

Загальний місячний розмір орендної плати за нежилі приміщення складає 7 810,34 грн.

Згідно п. 3.2. договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.

Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою (п. 3.4. договору).

Пунктом 3.5. договору встановлено, що орендна плата сплачується орендарем починаючи з дати підписання акту приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акту приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві.

Отже, умовами договору передбачено, що зобов'язання орендаря по сплаті орендних платежів припиняються лише по поверненню орендованого приміщення.

Вважаючи на те, що відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами, а тому підтвердженням передачі та відповідно звільнення відповідачем приміщення є підписаний обома сторонами акт приймання-передачі орендованого приміщення. В матеріалах справи такий акт відсутній.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що нежилий будинок загальною площею 1098,2 кв. м., який розташований за адресою : м. Київ, пров. Михайлівський, 21/13 літ. В був за результатами аукціону проданий Товариству з обмеженою відповідальністю «Крілон»та отриманий останнім згідно акту приймання-передачі № 555 від 08.10.2009.

Позивач згідно довідки заборгованості нараховує відповідачу за фактичне користування об'єктом оренди у період з березня по жовтень 2007 року із розрахунку загального розміру орендної плати з урахуванням її індексації та ПДВ. В подальшому з листопада 2007 року по 08.10.2009 позивач нараховує орендну плату за фактичне користування неповерненого приміщення в межах витрат на утримання.

В обґрунтування нарахування орендної плати в межах витрат на утримання позивачем надано рішення Київської міської ради № 1085/3918 від 25.10.2007 та угоди від 12.01.2009, від 01.05.2009, укладені між орендодавцем та орендарем.

Пункт 5 статті 762 Цивільного кодексу України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно п. 3.6. договору орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок орендодавця.

Всупереч вищеназваному договірному зобов'язанню відповідач не виконав своїх обов'язків в частинні внесення плати за оренду нежитлового приміщення, в результаті чого виникла заборгованість за період з 15.03.2007 по 08.10.2009, яка за неоспореними відповідачем обґрунтованими розрахунками позивача становить 77 047,11 грн.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»однією із істотних умов договору оренди та основним обов'язком орендаря є сплата орендних платежів з урахуванням індексу інфляції.

Статтею 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»визначається, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно п. 4.2. договору орендар зобов'язався вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, відповідач фактично користувався у визначений позивачем період нежилим приміщенням, а тому зобов'язаний згідно п. 3.5. договору та ч. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України, сплачувати за таке користування оренду плату.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендної плати у розмірі 77 047,11 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищевказане, вимоги Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Міжнародного благодійного фонду «Допомога дітям Чорнобиля»(м. Київ, пров. Т.Шевченка, 13/21-В, код ЄДРПОУ 20066589) на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»(м. Київ, вул. Володимирська, 51-А, код ЄДРПОУ 03366500) 77 047 (сімдесят сім тисяч сорок сім) грн. 11 коп. основного боргу, 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 20.07.2012.

СуддяВ.В.Сівакова