Постанова

від 24.07.2012 по справі 7/313-64/61

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2012 № 7/313-64/61

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Баранця О.М.

Алданової С.О.

при секретарі: Кравчук О.І.

за участю представників:

від позивача - Деменіна Л.В.

від відповідача - Саушкіна О.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2012 року (суддя Зеленіна Н.І.)

за позовом Публічного акціонерного товариства

«Акціонерна компанія «Київводоканал»

до Комунального підприємства «Служба замовника

житлово-комунальних послуг» Оболонського району

у місті Києві

про стягнення заборгованості в сумі 3 850 585, 61 грн.

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Служба замовника житлово-комунальних послуг"Оболонського району у місті Києві про стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення за період з 01.12.2009 року по 01.04.2010 року в сумі 3850585,61 грн., з яких: 3612420,64 грн. основного боргу, 135724,88 грн. інфляційних втрат, 13077,46 грн. трьох процентів річних та 89362,64 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконує умови договору № 06717/2-12 від 12.05.1999 року, внаслідок чого станом на 01.04.2010 року утворилась заборгованість в сумі 316420,64 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.09.2010 року № 7/313 позов ПАТ "АК "Київводоканал" задоволено та стягнуто з КП Служба замовника житлово-комунальних послуг" Оболонського району у місті Києві суми в розмірі 316420,64 грн. основного боргу, 135724,88 грн. інфляційних втрат, 13077,46 грн. трьох процентів річних та 89362,64 грн. пені, 25500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду міста Києва від 18.11.2010 року рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2010 року у справі № 7/313 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.02.2011 року № 7/313 рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2010 року та постанову Київського апеляційного господарського суду міста Києва від 18.11.2010 року у справі № 7/313 скасовано та справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.03.2012 року позов задоволено частково, стягнуто з Комунального підприємства "Служба замовника житлово-комунальних послуг" Оболонського району у місті Києві на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" 1 477 163, 37 грн. заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення, 46 978, 18 грн. пені, 3 860, 72 грн. трьох процентів річних та 27 607, 05 грн. інфляційних витрат та 5 126, 67 грн. витрат за проведення судової експертизи.

Стягнуто з Комунального підприємства "Служба замовника житлово-комунальних послуг" Оболонського району у місті Києві на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" державне мито у розмірі 10 301, 82 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 95, 34 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду в частині відмови в стягненні з Комунального підприємства "Служба замовника житлово-комунальних послуг" Оболонського району у місті Києві на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" коштів у розмірі 2 294 976, 29 грн. та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги в частині стягнення з Комунального підприємства "Служба замовника житлово-комунальних послуг" Оболонського району у місті Києві на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" коштів у розмірі 2 294 976, 29 грн. задовольнити.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.04.2012 року колегією суддів у складі: головуючий суддя -Рєпіна Л.О., судді: Корсакова Г.В., Сулім В.В. апеляційну скаргу прийнято до провадження.

Розпорядженням виконуючим обов'язки керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2012р. № 01-15/280, у зв'язку із перебуванням головуючого судді у справі Рєпіної Л.О. на лікарняному, відповідно до підпунктів 3.1.11, 3.1.13 пункту 3.1 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 7/313-64/61.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2012 року колегією суддів у складі: головуючий суддя -Поляк О.І., судді: Кропивна Л.В., Рудченко С.Г. апеляційну скаргу прийнято до провадження.

Через канцелярію суду, від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2012р. № 02-15/479, у зв'язку з припиненням повноважень судді Поляк О.І., відповідно до підпунктів 3.1.11, 3.1.13 пункту 3.1 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2012 року колегією суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Алданова С.О., Баранець О.М. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду 24.07.2012 року.

В судове засідання 24.07.2012 року з'явились представники позивача та відповідача.

Представник позивача підтримав доводи, викладені в апеляційні скарзі, та просив суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2012 року та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції -залишити без змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Відповідно до ст.ст.1, 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством. Ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

12 травня 1999 року між Державним комунальним об'єднанням "Київводоканал" (правонаступником якого є позивач -ПАТ "АК "Київводоканал") та Державним комунальним управлінням житлового господарства Мінського району міста Києва (правонаступником якого є відповідач - Комунальне підприємство "Служба замовника житлово-комунальних послуг" Оболонського району у місті Києві) укладено договір № 06717/2-12 на послуги водопостачання та водовідведення (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник зобов'язався забезпечувати Абоненту постачання питної води та приймати від нього каналізаційні стоки, а Абонент зобов'язався сплачувати вищезазначені послуги на умовах, які визначені Договором.

Згідно з п. 3.1 Договору кількість води, що подається Постачальником та використовується Абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих Постачальником.

Відповідно до п. 3.4 Договору кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначаються за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показниками водолічильника, а при його відсутності - за узгодженням з Позивачем, за діючими нормами водопостачання.

Пунктом 3.6 Договору передбачено, що Абонент розраховується за послуги водопостачання та водовідведення у порядку, встановленому чинним законодавством у п'ятиденний термін з дня представлення Постачальником платіжних документів до банківської установи Абонента.

Згідно з обліковими даними ПАТ "АК "Київводоканал" за період з 01.12.2009 року до 01.04.2010 року відповідачу надано послуги з постачання холодної води та приймання стічних вод на загальну суму 18019800,45 грн., що підтверджується актами зняття показань з приладів обліку, розшифровками та платіжними вимогами-дорученнями, копії яких містяться в матеріалах справи.

З метою визначення розміру реальної заборгованості відповідача за надані послуги за договором, в зв'язку з суперечностями, які виникли між сторонами, місцевим господарським судом призначено судову бухгалтерську експертизу.

Відповідно до висновку судово-економічної експертизи, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства Юстиції України, № 6161/11-44/11-44/13670/11-45 від 26.12.2011 року, заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги з водопостачання та водовідведення в рамках договору № 6717/2-12 від 12.05.1999 року за період з 01.12.2009 року по 01.04.2010 року складає 3512392,53 грн., з яких 1477163,37 грн. за надані послуги з водопостачання та водовідведення та 2035259,16 грн. вартості холодної води, яка використовується для виготовлення гарячої води.

Заборгованість, яка заявлена позивачем до стягнення виникла в період дії Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (далі -Правила). Вказані Правила, відповідно до ст. 3 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", відносяться до нормативно-правових актів, що регулюють правовідносини у сфері питної води та питного водопостачання та підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Пунктом 2.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27 червня 2008 р. (далі - Правила) передбачено договірне формування відносин між Водоканалом та абонентом.

Відповідно до пунктів 1.10, 12.5 Правил рахунки за воду складаються на підставі тарифів, що діють у даній місцевості або населеному пункті. Тарифи на користування послугами встановлюються відповідно до чинного законодавства України без будь-яких додаткових узгоджень з абонентом.

Пунктом 5.1 Правил передбачено, що облік відпущеної питної води та прийнятих стоків здійснюється виробником і споживачами засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію. Зазначена норма також міститься в п.2.1.1 Договору.

Встановлено, що сума заборгованості, також включає заборгованість за воду, яка іде на підігрів в теплові пункти, що перебувають на балансі ПАТ «Київенерго».

Відносини між позивачем та відповідачем в частині постачання та оплати холодної води, яка використовується для виготовлення гарячої води, договором № 6717/2-12 від 12.05.1999 року не врегульовані, а отже у відповідача відсутній обов'язок для оплати вказаних послуг на суму 2035259,16 грн.

Згідно з вимогами п.п. 2.1, 2.2 та 3.13 Правил договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України «Про питну воду і питне водопостачання» та «Про житлово-комунальні послуги». Істотні умови договору між виробником та споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення визначаються відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення.

Таким чином, вартість спожитої води, що іде на підігрів має оплачувати балансоутримувач теплових пунктів.

Позивачем не надано доказів того, що ним були встановлені з відповідачем відповідні відносини щодо постачання води, яка використовується для виготовлення гарячої води.

Згідно зі ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.

Статтею 174 ГК України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 2 ст. 175 ГК України передбачено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 2135257, 27 грн., який виник внаслідок нарахування позивачем відповідачу плати за послуги постачання позивачем холодної води для виготовлення гарячої води є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, як безпідставні.

Зважаючи на вищезазначені факти колегія суддів погоджується з висновком господарського суду, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню частково в сумі 1477163, 37.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 4.2. Договору встановлена відповідальність за порушення зобов'язання по оплаті наданих послуг у вигляді пені.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що місцевий господарський суд обгрунтовано дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимоги щодо стягнення пені в сумі 46978, 18 грн. перерахунок якої здійснено в межах періодів, визначених позивачем, встановленої судом суми заборгованості та порядку розрахунків погодженого сторонами.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, позивач має право на стягнення з відповідача трьох процентів річних та збитків від інфляції, з урахуванням встановленої судом суми основного боргу.

Колегія суддів погоджується з розрахунком інфляційних втрат та 3% річних, виконаним місцевим господарським судом та визначеним до стягнення, як обгрунтованим.

Таким чином, доводи наведені відповідачем в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Враховуючи викладене вище, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини справи, ухвалено рішення відповідно до норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2012 року.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2012 року у справі № 7/313-64/61 без змін.

Матеріали справи № 7/313-64/61повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Сітайло Л.Г.

Судді Баранець О.М.

Алданова С.О.