Постанова

від 01.11.2012 по справі 7/313-64/61

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2012 р. Справа № 7/313-64/61

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -суддіДерепи В.І., суддів :Грека Б.М., -(доповідача у справі), Палія В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 24.07.12 у справі№7/313-64/61 господарського судуміста Києва за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" доКомунального підприємства "Служба замовника житлово-комунальних послуг" Оболонського району у місті Києві простягнення суми за участю представників від: позивачаЛазаренко Ю.Г. (дов. від 01.10.12) відповідачаСаушкіна О.В. (дов. від 03.01.12)

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Служба замовника житлово-комунальних послуг" Оболонського району у місті Києві про стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення за період з 01.12.09 по 01.04.10 в сумі 3850585,61 грн., з яких: 3612420,64 грн. основного боргу, 135724,88 грн. інфляційних втрат, 13077,46 грн. 3% річних та 89362,64 грн. пені.

Рішенням господарського суду міста Києва (суддя Зеленіна Н.І.) від 21.03.12, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.07.12 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Сітайло Л.Г., суддів: Алданової С.О., Баранець О.М.), позов задоволено частково, стягнуто з Комунального підприємства "Служба замовника житлово-комунальних послуг" Оболонського району у місті Києві на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" 1 477 163, 37 грн. заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення, 46 978, 18 грн. пені, 3 860, 72 грн. трьох процентів річних та 27 607, 05 грн. інфляційних витрат та 5 126, 67 грн. витрат за проведення судової експертизи.

При цьому судами стягнута заборгованість лише за холодне водопостачання та водовідведення, у стягненні вартості води, що йде на підігрів відмовлено з посиланням на те, що бойлери, які здійснюють підігрів води, знаходяться на балансі ПАТ "Київенерго", тому саме воно, а не відповідач має оплачувати воду, що йде на підігрів.

Не погоджуючись із рішенням та постановою в частині відмови в позові, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, позов задовольнити в повному обсязі. Касаційна скарга мотивована тим, що судами невірно оцінені обставини справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, 12.05.99 між Державним комунальним об'єднанням "Київводоканал" (правонаступником якого є позивач -ПАТ "АК "Київводоканал") та Державним комунальним управлінням житлового господарства Мінського району міста Києва (правонаступником якого є відповідач - Комунальне підприємство "Служба замовника житлово-комунальних послуг" Оболонського району у місті Києві) укладено договір № 06717/2-12 на послуги водопостачання та водовідведення.

Відповідно до п. 1.1. Договору, Постачальник зобов'язався забезпечувати Абоненту постачання питної води та приймати від нього каналізаційні стоки, а Абонент зобов'язався сплачувати вищезазначені послуги на умовах, які визначені Договором. Згідно з п. 3.1 Договору кількість води, що подається Постачальником та використовується Абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих Постачальником. Відповідно до п. 3.4 Договору кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначаються за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показниками водолічильника, а при його відсутності - за узгодженням з Позивачем, за діючими нормами водопостачання. Пунктом 3.6 Договору передбачено, що Абонент розраховується за послуги водопостачання та водовідведення у порядку, встановленому чинним законодавством у п'ятиденний термін з дня представлення Постачальником платіжних документів до банківської установи Абонента.

З метою визначення розміру реальної заборгованості відповідача за надані послуги за договором, в зв'язку з суперечностями, які виникли між сторонами, місцевим господарським судом призначалася судово-бухгалтерська експертиза. Відповідно до висновку судово-економічної експертизи, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства Юстиції України, № 6161/11-44/11-44/13670/11-45 від 26.12.11, заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги з водопостачання та водовідведення в рамках договору № 6717/2-12 від 12.05.99 за період з 01.12.09 по 01.04.10 складає 3512392,53 грн., з яких 1477163,37 грн. за надані послуги з водопостачання та водовідведення та 2035259,16 грн. вартості холодної води, яка використовується для виготовлення гарячої води.

Судами стягнуто заборгованість лише за постачання холодної води та відмовлено у стягненні вартості води, що йде на підігрів з посиланням на те, що бойлери, які здійснюють підігрів води знаходяться на балансі ПАТ "Київенерго", тому саме воно, а не відповідач має оплачувати воду, що йде на підігрів. Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне підтримати таку правову позицію судів з огляду на наступне.

Заборгованість, яка заявлена позивачем до стягнення, виникла в період дії Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України. Вказані Правила, відповідно до ст. 3 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", відносяться до нормативно-правових актів, що регулюють правовідносини у сфері питної води та питного водопостачання та підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Пунктом 2.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.08 (Правила) передбачено договірне формування відносин між Водоканалом та абонентом.

Судами встановлено, що сума заборгованості, також включає заборгованість за воду, яка іде на підігрів в теплові пункти, що перебувають на балансі ПАТ "Київенерго". Відносини між позивачем та відповідачем в частині постачання та оплати холодної води, яка використовується для виготовлення гарячої води, договором № 6717/2-12 від 12.05.99 не врегульовані, а суди вірно визначились, що у відповідача відсутній обов'язок для оплати вказаних послуг на суму 2035259,16 грн.

Згідно з вимогами п.п. 2.1, 2.2 та 3.13 Правил, договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України "Про питну воду і питне водопостачання"та "Про житлово-комунальні послуги". Істотні умови договору між виробником та споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення визначаються відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення. Таким чином, вартість спожитої води, що іде на підігрів, має оплачувати балансоутримувач теплових пунктів.

Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.07.12 у справі №7/313-64/61 залишити без змін.

Головуючий - суддя В. Дерепа

Судді Б. Грек

В. Палій