Постанова

від 24.07.2012 по справі 44/234-46/178-б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2012 р. Справа № 44/234-46/178-б

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Хандуріна М.І., суддів:Білошкап О.В., Погребняка В.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіс 21 століття" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 26.04.2012 у справі господарського суду№ 44/234-46/178-б міста Києва за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіс 21 століття" провизнання банкрутом, ліквідаторарбітражний керуючий Капелюшного І.В., за участю представників сторін:

ПАТ "КБ "Надра" -Кошарський Л.В. (дов. від 19.07.2012),

встановив:

Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.02.2012 (суддя Омельченко Л.В.) визнано Публічне акціонерне товариство (ПАТ) "Комерційний банк "Надра" кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіс 21 століття" на суму 40 340 695,95 грн. (перша черга). Зобов'язано ліквідатора внести зміни до реєстру вимог кредиторів та надати суду уточнений реєстр вимог кредиторів, а також у строк до 27.02.2012 провести збори кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіс 21 століття".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2012 (колегія суддів у складі: Разіна Т. -головуючий, Дзюбко П., Сотніков С.) ухвалу господарського суду м. Києва від 06.02.2012 залишено без змін.

В касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Будсервіс 21 століття" просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2012 та п. 1 резолютивної частини ухвали господарського суду м. Києва від 06.02.2012 в частині визнання ПАТ "Комерційний банк "Надра" кредитором з вимогами в сумі 40 340 695,95 грн. повністю та винести нове рішення в цій частині, яким відмовити ПАТ у визнанні кредитором у справі про банкрутство ТОВ "Будсервіс 21 століття". Вказує, що оскаржувані судові рішення не відповідають нормам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", тобто прийняті з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, без дослідження всіх обставин справи та встановлення всіх необхідних фактів.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 ст. 4-1 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон), норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Як вбачається, провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіс 21 століття" порушено ухвалою господарського суду м. Києва від 06.04.2010 з урахуванням особливостей, визначених ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою від 26.04.2010 Товариство з обмеженою відповідальністю "Будсервіс 21 століття" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Капелюшного І.В., якого зобов'язано подати до офіційного друкованого органу оголошення про визнання боржника банкрутом.

На виконання постанови оголошення про визнання ТОВ "Будсервіс 21 століття" опубліковане в газеті "Голос України" від 30.04.2010 № 80-1 (4830-4831).

ВАТ "Комерційний банк "Надра" звернулося із заявою про визнання грошових вимог до банкрута в сумі 40 340 695,95 грн.

13.01.2012 ліквідатором направлено до суду реєстр вимог кредиторів заявлених до банкрута в процедурі ліквідації. До реєстру вимог включено вимоги ПАТ "Комерційний банк "Надра" в сумі 40340695,95 грн., які включено до 4 черги задоволення вимог та ФОП ОСОБА_1 в сумі 8800,00 грн. (4 черга). У поясненнях ліквідатор вказав, що вимоги Банку забезпечені заставою майна третьої особи, а тому до першої черги задоволення вимог кредиторів дані вимоги не відносяться.

Ухвалою господарський суд від 06.02.2012 ПАТ "Комерційний банк "Надра" визнано кредитором ТОВ "Будсервіс 21 століття" на суму 40 340 695,95 грн. (перша черга), зобов'язано ліквідатора внести зміни до реєстру вимог кредиторів та надати суду уточнений реєстр вимог кредиторів.

При цьому суд виходив з того, що вимоги ПАТ заявлені на підставі договору іпотеки від 17.10.2008, а тому в силу вимог ст. 589 ЦК України та ст.33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Апеляційний господарський суд погодився з висновком суду першої інстанції, залишивши ухвалу від 06.02.2012 без змін.

Однак, колегія суддів не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитором є юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Необхідною ознакою набуття статусу кредитора у справі про банкрутство, виходячи з вимог п.п. 3, 7 ст. 1 Закону про банкрутство є наявність саме зобов'язань грошового, тобто фінансового характеру. Правові підстави для визнання у справі про банкрутство вимог кредиторів, які ґрунтуються на договорах майнової поруки відсутні.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, заява про визнання кредиторських вимог ПАТ "Комерційний банк "Надра" мотивована тим, що між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Кворум" (позичальник) було укладено кредитний договір № 27/5/2008/980-К/56 від 02.10.2008.

В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором, 17.10.2008 між ПАТ "Комерційний банк "Надра" та ТОВ "Компанія "Кворум" укладено договір іпотеки, відповідно до якого предметом іпотеки є належні ТОВ "Будсервіс 21 століття" десять земельних ділянок загальною площею 19,2880 га, що знаходяться на території Ясногородської сільської ради Макарівського району, Київської області. Вказаним нерухомим майном іпотекодавець забезпечив виконання зобов'язання ТОВ "Компанія "Кворум" щодо повернення кредиту в розмірі 38 000 000,00 грн., сплати відсотків, штрафу та пені в разі неналежного виконання зобов'язань за кредитним договором № 27/5/2008/980-К/56 від 02.10.2008.

Крім того, 27.10.2008 між ПАТ "Комерційний банк "Надра" та ТОВ "Компанія "Кворум" укладено договір застави майнових прав № 27/5/208/980-ЗМП/61-1 за яким в заставу банку було передано 100 % корпоративних прав у статутному фонді ТОВ "Будсервіс 21 століття".

Тобто, заявлені ПАТ "КБ "Надра" кредиторські вимоги на суму 40340695,95 грн. забезпечені іпотекою майна ТОВ "Будсервіс 21 століття" згідно договору іпотеки.

Отже, як вірно встановлено судами попередніх інстанції, вимоги ПАТ "КБ "Надра" до банкрута ґрунтуються на договорі іпотеки, відповідно до якого ТОВ "Будсервіс 21 століття" виступив майновим поручителем за виконання позичальником - ТОВ "Компанія "Кворум" зобов'язань за кредитним договором, шляхом передачі у заставу нерухомого майна.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про заставу" застава -це спосіб забезпечення зобов'язань.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 583 ЦК України заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель).

Згідно з ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека -вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким, іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника.

Майновий поручитель, виходячи з вимог ст. 583 ЦК України, є суб'єктом такого виду забезпечення виконання основного зобов'язання, як застава.

Таким чином, при вирішенні спорів за участю майнових поручителів суди мають виходити з того, що відповідно до ст. 11 Закону України "Про заставу", ст.ст. 1, 11 Закону України "Про іпотеку" майновий поручитель є заставодавцем або іпотекодавцем. Відповідно до ст. 546 ЦК України застава (іпотека) та порука є різними видами забезпечення, тому норми, що регулюють поруку (ст. 553 - 559 ЦК України) не застосовуються до правовідносин кредитора з майновим поручителем, оскільки він відповідає перед заставо/іпотекодержателем за виконання боржником основного зобов'язання винятково в межах вартості предмета застави/іпотеки.

У зв'язку з цим, колегія суддів зазначає, що ЦК України, Законом України "Про іпотеку" солідарного обов'язку боржника за основним зобов'язанням та майнового поручителя не передбачено.

Отже, договір іпотеки не породжує у іпотекодавця грошових зобов'язань перед іпотекодержателем, останній має право, в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання, одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судами попередніх інстанцій не було враховано вищенаведених норм законодавства, а тому ухвала суду першої інстанції від 06.02.2012 та постанова суду апеляційної інстанції від 26.04.2012 підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Поряд з цим, спеціальні норми Закону про банкрутство передбачають особливості задоволення вимог кредиторів, що забезпечені заставою. Такі особливості передбачені, зокрема ч. 1 ст. 31 Закону про банкрутство, що передбачають першочергове погашення вимог кредиторів, що забезпечені заставою.

Крім цього, відповідно до норм ч. 2 ст. 26 Закону про банкрутство майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що норми розділу 111 "Ліквідаційна процедура" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо порядку реалізації майна банкрута, що включено до складу ліквідаційної маси, у тому числі, заставного майна, в ліквідаційної процедурі та механізму погашення грошових вимог, а також черговості задоволення вимог кредиторів банкрута, мають пріоритетне значення і є спеціальними для правовідносин, що стосуються реалізації майна, що належить банкруту.

Крім того, при новому розгляді справи судам слід перевірити законність порушення справи про банкрутство та визнання боржника банкрутом відповідно до вимог ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Зважаючи на вищенаведене та керуючись статтями 111 7 , 111 9 - 111 12 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіс 21 століття" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2012 та ухвалу господарського суду міста Києва від 06.02.2012 у справі № 44/234-46/178-б скасувати, справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Головуючий Хандурін М.І.

Судді Білошкап О.В.

Погребняк В.Я.