Постанова

від 26.07.2012 по справі 6/169/09-7/113/10

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

25.07.2012 р. справа №6/169/09-7/113/10

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Скакуна О.А., суддівКолядко Т.М., Принцевської Н.М. за участю представників сторін: від позивача:не з'явився, від відповідача:не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Кримбудпостач" м.Севастополь на рішення господарського судуЗапорізької області від 08.12.2011 року по справі№6/169/09-7/113/10 (суддя Кутіщева -Арнет Н.С.) за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Кримбудпостач" м.Севастополь дофізичної особи-підприємця ОСОБА_4 м. Запоріжжя простягнення 89352,93 грн. Рішенням господарського суду Запорізької області від 08.12.2011 року у справі №6/169/09-7/113/10 у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Кримбудпостач" м.Севастополь (далі -ТОВ "Кримбудпостач") до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 м. Запоріжжя (далі -ФОП ОСОБА_4) про стягнення 89352,93 грн. відмовлено з огляду на недоведеність заявлених вимог, оскільки позивачем не надано товарно-транспортної накладної, яка б відповідала вимогам Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженим Наказом Мінтрансу України від 14.10.1997р. № 363.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального права. Зокрема, апелянт вважає, що відсутність належно оформленої товарно-транспортної накладної не є підставою для невизнання факту передачі товарно-матеріальних цінностей, оскільки остання не є обов'язковою при веденні бухгалтерського і податкового обліку стосовно спірних правовідносин поставки, оскільки, на думку позивача, господарські операції підтверджуються договором поставки, накладними про передачу товару, податковими накладним, які є первинними документами у розумінні ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

У відзиві на апеляційну скаргу від 19.06.2012 року представник відповідача просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення (т.3, а.с.а.с.20-22).

Представники сторін в судовому засіданні 11.07.2012 року висловилися на підтримку своїх доводів та заперечень.

Ухвалою від 11.07.2012 року апеляційний суд відклав розгляд справи на 25.07.2012р., зобов'язавши позивача до наступного судового засідання надати суду акт податкової перевірки щодо включення податкових зобов'язань в межах предмету спору.

23.07.2012 року на адресу апеляційного суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду скарги на іншу дату у зв'язку з неможливістю забезпечити свою явку через знаходження у відрядженні та явку свого представника через знаходження останнього у відпустці.

Від позивача 25.07.2012 року надійшла телеграма, в якій він просить перенести слухання справи на іншу дату у зв'язку з неотриманням акту податкової перевірки.

Враховуючи встановлений ст.102 ГПК України двохмісячний строк розгляду апеляційної скарги та відсутність від сторін клопотання про продовження цього строку , апеляційний суд позбавлений можливості відкласти розгляд справи на іншу дату, а тому залишає без задоволення вищевказані клопотання сторін та розглядає скаргу по суті за наявними у справі доказами за відсутності їх представників.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм як матеріального, так і процесуального права, що мають значення для її вирішення. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 03.11.2008р. позивачем було передано відповідачу товар на загальну суму 89 352 грн. 93 коп., що підтверджується накладної № К00378 від 03.11.2008р., з вказівкою в останній про те, що товар відпустили директор та бухгалтер ТОВ "Кримбудпостач". В графі "отримав" мається підпис ОСОБА_4 Про те , що цій підпис належить ОСОБА_4, сам ОСОБА_4 підтвердив в судових засіданнях 23.06.2009р., 20.08.2009р. Таким чином, ОСОБА_4 своїм підписом засвідчив факт отримання товару від позивача на суму 89 352 грн. 93 коп.

Факт передачі товару відповідачу позивач додатково підтвердив податковою накладною № 629 від 03.11.2008р., реєстром отриманих та виданих податкових накладних, податковою декларацією з ПДВ з розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів , зі штампом ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя про отримання саме цієї декларації . В розшифровці податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів вказана спірна господарська операція з ПП ОСОБА_4 Крім цього, позивач надав додаткові документи, які підтверджують факт поставки відповідачу спірного товару, а саме копії: рахунків, договору транспортного експедирування № 02-30/2008 від 30.10.2008р., акту приймання -передачі виконаних робіт к вказаному договору від 05.11.2008р., подорожнього листа від 02.11.2008р., товарно-транспортної накладної, пояснення ОСОБА_5, пояснення головного бухгалтера, пояснення колишнього директора ОСОБА_6, посвідчувального напису нотаріуса та інші документи.

Факт отримання відповідачем товару від позивача підтверджується також постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 22.07.2009р., в якої прямо вказано, що товар позивачем був поставлений по накладної № К 00378 від 03.11.2008р. На день розгляду справи постанова не відмінена, а тому є ще одним належним доказом отримання відповідачем товару.

13.02.2009р. позивач надіслав відповідачу претензію № 1 від 05.02.2009р., в який просив оплатити товар в сумі 89 352 грн. 93 коп. Претензія була отримана ОСОБА_4 16.02.2009р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення № 9599042.

Відповідач заборгованість не сплатив, що стало підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення 89 352 грн. 93 коп.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 06.10.2009 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 10.12.2009 року, позов ТОВ "Кримбудпостач" задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача 89352,93 грн. основної суми боргу та 1012,00 грн. судових витрат.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.04.2010 року вищевказані судові акти першої та апеляційної інстанції скасовано та справу направлено на новий розгляд до господарського суду Запорізької області. При цьому касаційний суд зауважив про те, що господарські суди попередніх інстанції порушили вимоги ст.43 ГПК України, залишивши поза увагою приписи Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Мінтрансу України від 14.10.1997р. № 363, щодо порядку оформлення документів на перевезення, в тому числі і товарно-транспортних накладних (т.2, а.с.65-68).

На виконання вказівок Вищого господарського суду України, викладених в постанові від 22.04.2010 року, ухвалою від 23.11.2011 року суд першої інстанції зобов'язав позивача надати суду товарно-транспортну накладну, за якою здійснювалась поставка товару відповідачу (т.2, а.с.123), однак відповідач ці вимоги не виконав та суду витребуваний документ не надав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції керувався їх недоведеністю належними доказами, з чим погоджується колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду, виходячи з наступного.

Згідно п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженим Наказом Мінтрансу України 14.10.1997р. № 363, єдиним для всіх учасників транспортного процесу юридичним документом, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи є товарно-транспортна накладна.

Відповідно до п. 8.25 Правил, час прибуття автомобіля для розвантаження встановлюється з моменту пред'явлення водієм товарно-транспортної накладної в пункті розвантаження. Вантаження і розвантаження вважаються закінченими після вручення водієві належним чином оформлених товарно-транспортних накладних на навантажений або вивантажений вантаж (п.8.26 правил).

Порядок оформлення документів на перевезення визначено п.11 Правил, згідно яких товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів, які засвідчує підписом і при необхідності печаткою (штампом). Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику.

Позивачем не надано витребувану судом першої інстанції товарно-транспортну накладну, як і не надано витребуваний апеляційним судом акт податкової перевірки щодо включення податкових зобов'язань в межах предмету спору.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Таким чином, оскільки позивач не довів належним чином факт поставки товару та його одержання відповідачем, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову ТОВ «Кримбудпостач», вірно застосував норми матеріального права, а тому обґрунтовано відмовив в позові.

Посилання скаржника на порушення та неправильне застосування норм матеріального права при винесенні рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування зазначеного судового акту колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду не вбачає.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання апеляційної скарги відносяться на скаржника.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Запорізької області від 08.12.2011 року у справі №6/169/09-7/113/10 - залишити без змін.

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кримбудпостач" м.Севастополь - залишити без задоволення.

Головуючий О.А. Скакун

Судді: Т.М.Колядко

Н.М.Принцевська

Надруковано: 6 прим.

1,2. позивачу; 3. відповідачу; 4. у справу; 5 ДАГС; 6.ГСЗО.