Ухвала

від 26.07.2012 по справі

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

---

У Х В А Л А 26.07.12                                                                        Справа № 8в/5014/1865/2012. Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П., розглянувши матеріали справи за позовом Асоціації фермерів "Нива", селище Карпати Перевальського району Луганської області, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода", місто Луганськ, - про стягнення 1 546 102 грн. 14 коп.                                                                  в с т а н о в и в : суть спору: 26.07.12 року позивачем подано позовну заяву (без номеру та без дати) з вимогою про стягнення з відповідача майнової шкоди у сумі 1546102,14 грн., завданої йому в результаті пориву водоводу за адресою: Луганська область, Перевальський район, с. Карпати, вул. Пархоменка, 43. Відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України), позовна заява повинна відповідати формі та змісту, встановлених розділом                VІІІ ГПК України. Згідно п. 5 ч. 2 ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються  позовні  вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов. Вимогою даного позову, як зазначено вище, є стягнення майнової шкоди у сумі 1546102,14 грн., але розрахунку ціни позову позивач не надав. Так, у позовній заяві наведено перелік рухомого майна, яке внаслідок затоплення було пошкоджено, в якому зазначено найменування обладнання, кількість та знос обладнання у процентному співвідношенні, але у жодній з цих одиниць обладнання не зазначена його вартість. Як вбачається з позовної заяви, в її тексті мотивувальної частини зазначено "для визначення розміру завданої позивачу шкоди необхідне проведення судової товарознавчої експертизи", та "розмір шкоди, завданої позивачу, на час подання позовної заяви не встановлений, а тому вважаємо за можливе встановлення розміру завданої шкоди провести під час судового розгляду", - проте у резолютивній частині позовної заяви зазначена ціна позову у сумі 1546102,14 грн. Таке викладення позовної заяви суперечить одне одному та стає не зрозумілим. Відповідно до п.3 ч.2 ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; суми договору (у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів). Ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею у відповідності до приписів ст.55 ГПК України. Однак, щоб підтвердити або спростувати правильність заявленої позивачем вимоги, суду потрібно дослідити належним чином обґрунтований розрахунок стягуваної суми, а також всі обставини та докази на яких ґрунтується позовна вимога. Та як вбачається з кошторису на ремонтно-відновлювальні роботи, який надано позивачем нібито у підтвердження заявлених збитків, сума якого є геть іншою ніж заявлена до стягнення. Та знову ж таки, щоб дослідити даний факт, потрібен повний розрахунок заявленої суми. Як зазначено вище, позивачем взагалі не подано розрахунку ціни позову.   Суд не має право самостійно за позивача складати відповідний розрахунок ціни позову, оскільки враховуючи приписи ст.42 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також у відповідності до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства. Отже, позивачем у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, та доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини. Підстава позову –це обставини, що тягнуть певні правові наслідки, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересів. Правильне встановлення підстав позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача на захист проти позову. Обставини справи - це зовнішні фактори, що характеризують виявлене  порушення прав і законних інтересів та особу, що вчинила дії в їх порушенні. Такі обставини в позовній заяві слід не лише зазначати, а й обґрунтовувати відповідним чином, що випливає зі змісту ст. 33 ГПК України, згідно з якою кожна сторона повинна довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивач повинен довести факти, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову.                Частиною 1 ст. 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи  відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. З тексту позовної заяви не вбачається, на яку саме суму завдана майнова шкода, якими конкретно документами підтверджується факт спричинених збитків, і з чого складається майнова шкода відповідача. Відповідно до п. 3 ст. 63 ГПУ України суддя  повертає  позовну  заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми. Така сама позиція викладена також у роз'ясненні Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 року №02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", у п. 4.1. якого зазначено, що одним з реквізитів позовної заяви є ціна позову, яку вказує позивач і з якої обчислюється державне мито. Якщо позивачем у заяві не наведений обґрунтований розрахунок ціни позову або його не додано до позовної заяви, остання підлягає поверненню заявникові. Аналогічна думка викладена у 5 абзаці пп.3.5 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 26.12.11 року №18, зазначено, що підставою для повернення позовної заяви є також відсутність викладу обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, та незазначення доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини. Господарський суд повертає позовну заяву, що не містить обґрунтованого розрахунку стягуваної чи оспорюваної суми, або такий розрахунок не додано до заяви. Також, згідно п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі. Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Статтею 13 Закону України "Про державний бюджет України на 2012 рік" встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі на 2012 рік з 1 січня - 1073 гривні. Відповідно до п.п. 1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 2% ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (тобто не менш 1609,50 грн. та не більше 64380,00 грн.), та за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати (тобто 1073 грн.). Позивачем, як доказ сплати судового збору, до позовної заяви додано квитанцію від 02.07.12 року за №92, з якої вбачається, що судовий збір сплачений лише в сумі 1646 грн. 10 коп. тоді, як за даною вимогою, яка має майновий характер, необхідно було сплатити 2% від вартості майна, які пропорційно сумі боргу складають –30922,04 грн. Позивачем заявлено клопотання, викладене у резолютивній частині позову, щодо зменшення розміру сплати судового збору до мінімального, враховуючи майновий стан позивача. На підставі п. 7 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються державні органи, підприємства, установи, організації, громадські організації та громадяни, які звернулися  у  випадках, передбачених законодавством, із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб, а також споживачі - за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав. Даною нормою Закону України "Про судовий збір" звільнення від сплати судового збору не передбачено, тобто позивач є платником судового збору на загальних підставах. Підстави для застосування ст. 8 Закону України "Про судовий збір", на які посилається позивач у своєму позові, також відсутні. Аналогічна думка викладена у п.5 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір"" від 05.07.12 року за №01-06/869/2012 зазначено, що статтею 8 Закону передбачена можливість відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати цього збору з урахуванням майнового стану сторони. Особа, яка заявляє відповідне клопотання (що може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або в окремому документі), повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. Згідно п. 12 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 25.08.11 року №01-061175/2011 єдиною підставою для звільнення позивача від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони. Однак, позивачем у підтвердження свого фінансового стану не надані відповідні документальні докази, а лише посилання у мотивувальній частині позовної заяви на те, що він не в змозі відновити та розпочати господарську діяльність внаслідок пориву водоводу та понесених збитків. З даних відомостей не вбачається майновий стан позивача, не зрозуміло, чи є в нього прибуток або збитки, наявність кредиторської та дебіторської заборгованостей, що унеможливлює достеменно визначити  його фінансовий стан.           Доказами майнового стану можуть були фінансовий звіт, баланс, інші бухгалтерські документи та податкова звітність. Отже, до позовної заяви не додано документальних доказів фінансового становища позивача, а тому у суду відсутні підстави для задоволення вищезгаданого клопотання.           Відповідно до ст. 68 Конституції України незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Відповідно до п. 4 ст. 63 ГПК України суд повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не  подано  доказів  сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі. За таких обставин, даний позовний матеріал підлягає поверненню. Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", судовий збір в сумі 1646,10 грн., сплачений Асоціацією фермерів "Нива" згідно квитанції №92 від 02.07.12 року підлягає поверненню позивачу. При цьому звертається увага, що ухвалою суду від 07.07.12 року по справі №26в/5014/1673/2012 позивачу було повернено судовий збір, сплачений на підставі квитанції №92 від 02.07.12 року в сумі 1646,10 грн.             На підставі викладеного, ст.ст.4,5,7,8 Закону України "Про судовий збір", ст.13 Закону України "Про державний бюджет України на 2012 рік", ст.ст.42,43,32,33,54,55,57 Господарського процесуального кодексу  України, ст. 68 Конституції України, керуючись п.п. 3, 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу  України, суд у х в а л и в : 1.          Повернути  заяву та додані до неї документи заявнику без розгляду. 2.          Повернення  заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення. 3.          Повернути з Державного бюджету України на користь Асоціації фермерів "Нива", яка знаходиться за адресою: вул. Ворошилова, 6, с. Карпати Перевальського району Луганської області, ідентифікаційний код 21773953 судовий збір сплачений за квитанцією №92 від 02.07.12 року в сумі 1646,10 грн.   Повернення судового збору здійснюється на підставі даної ухвали, підписаної та засвідченої гербовою печаткою господарського суду та оригіналу квитанції №92 від 02.07.12 року.      Додаток (тільки заявнику) : –на "61"  аркуші, в тому числі оригінал квитанції №92 від 02.07.12 року на суму 1646,10 грн. (на сплату судового збору).                  Суддя                                                                                                                      А.П. Середа