Постанова

від 23.07.2012 по справі 17/006-12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2012 р. Справа № 17/006-12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Карабаня В.Я.,

суддів Доповідач -Жаботина Г.В.Жаботиної Г.В., Ковтонюк Л.В.

у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:

від позивача: Сіндряков О.В.

від відповідача: Богдан С.В.

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2012р.

у справі № 17/006-12 Господарського суду Київської області

за позовом Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до Дочірнього підприємства "Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства" Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз"

про стягнення 629 558 грн. 92 коп.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Дочірнього підприємства "Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства" Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" про стягнення 629 558,92 грн., в тому числі 369 856, 99 грн. пені, 188 283, 73 грн. інфляційних втрат, 71 418 грн. 3% річних.

Рішенням Господарського суду Київської області від 02.04.2012р. (суддя Горбасенко П.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2012р. (судді: Яковлєва М.Л., Куксова В.В., Тарасенко К.В.), позов задоволено частково, стягнуто з Дочірнього підприємства "Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства" Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" на користь Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 184 145,67 грн. - пені, 188 283,73 грн. інфляційні втрати -71 418,20 грн., 3% річних, 12 559,86 - судового збору.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати в частині зменшення пені та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги в частині стягнення пені задовольнити повністю.

У відзиві на касаційну скаргу Дочірнє підприємство "Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства" просить оскаржені рішення та постанову залишити без змін як законну та обґрунтовану, а касаційну скаргу - без задоволення як безпідставну.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено:

Між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу №14/162/11 від 31.01.2011р., за умовами якого постачальник зобов'язується передати покупцеві в 2011 році імпортований природний газ, для виробничо-технологічних витрат та нормованих витрат покупця, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі за погодженою ціною.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що постачальник передає покупцеві в 2011 році газ з урахуванням вартості його транспортування магістральними трубопроводами в обсязі 4 383, 000 тис.куб.м.

В пункті 3.1 договору сторони погодили строк поставки газу: з 1 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року.

У відповідності до п. 5.1 договору оплата за газ, з урахуванням вартості його транспортування, здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 15 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно п. 6.2 договору за несвоєчасну оплату газу у строки, визначені в п. 5.1 цього договору, покупець сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості, пеню в розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу. Пеня нараховується з наступного дня після закінчення строку остаточного розрахунку за звітний місяць.

Пунктом 4.1 зазначеного договору сторони погодили ціну за 1000 куб. м. природного газу, яка періодично змінювалась шляхом укладення сторонами додаткових угод.

На виконання умов договору позивач в період з 31.01.2011р. по 30.06.2011р. поставив відповідачеві природний газ на загальну суму 8928502,23грн.

Однак, відповідач сплатив позивачеві вказану суму з порушенням строків, встановлених п. 5.1 договору №14/162/11, у зв'язку з чим позивачем були нараховані 369 856, 99 грн. пені, 188 283, 73 грн. інфляційних втрат, 71418 грн. 3% річних.

Перевіривши правильність нарахування розміру пені, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що сума пені в розмірі 368 291, 35 грн. є обґрунтованою. Обґрунтованими також є сума інфляційних втрат в розмірі 188 283, 73 грн. та сума 3% річних в розмірі 71418 грн.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 629 Цивільного Кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором правові наслідки, зокрема сплата неустойки -штрафу, пені, які обчислюється відповідно до ст. 549 цього Кодексу.

Статтею 625 Кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін.

Відповідно до частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Право господарського суду у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання передбачено і п. 3 ч.1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.

При вирішенні питання про зменшення розміру заявленої до стягнення пені, господарські суди правомірно прийняли до уваги ступінь виконання зобов'язання відповідачем, співрозмірність пред'явленої до стягнення санкції з можливими негативними наслідками від порушення зобов'язання та задовольнили позов в частині стягнення пені в розмірі 184 145,67 грн.

В частині стягнення сум 3% річних та інфляційних втрат судова колегія касаційної інстанції також погоджується з висновками судів попередніх інстанцій.

Касаційна інстанція, перевіривши відповідно до ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у оскаржених рішенні та постанові, дійшла висновку про відсутність підстав для їх скасування.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, ст. 111-9 , 111-1 1 Господарського процесуального к?одексу України, Вищий господа?рський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2012р. у справі № 17/006-12 -без змін.

Головуючий суддя Карабань В.Я. Суддя Жаботина Г.В. Суддя Ковтонюк Л.В.