Постанова

від 31.07.2012 по справі 5006/3/56пд/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

30.07.2012 р. справа №5006/3/56пд/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівТатенко В.М. Зубченко І.В., Радіонова О.О. за участю представників сторін: від позивача:не з'явився від відповідача:Доманова Т.А. довіреність від третьої особи: не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Багатопрофільне об'єднання "ДОМ", м. Макіївка Донецька область на рішення господарського судуДонецької області від 20.06.2012 року по справі№ 5006/3/56пд/2012 (суддя: Гассій О.В.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ДОНЕЦКЭНЕРГОРЕМОНТ", м. Донецьк до Приватного підприємства "Багатопрофільне об'єднання "ДОМ", м. Макіївка Донецька область третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:Приватна виробничо -комерційна фірма "Триплекс", м. Рубежне Луганська область провизнання договорів недійсними

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОНЕЦКЭНЕРГОРЕМОНТ", м. Донецьк (далі по тексту -«Позивач») звернулось до Приватного підприємства "Багатопрофільне об'єднання "ДОМ", м. Макіївка Донецька область (далі по тексту -«Відповідач») про визнання недійсним договору підряду № 233-06 від 01.09.2006р..

12.03.2012р. позивач надав заяву про збільшення розміру позовних вимог, згідно якої -просив окрім визнання недійсним договору підряду № 233-06 від 01.09.2006р., визнати недійсними інші договори, а саме : договір підряду № 117-07 від 12.04.2007р. та договір про надання послуг № 4/04/06 від 01.04.2006р.

Ця заява була прийнята місцевим господарським судом до розгляду та розглянута разом з первісно заявленими позовними вимогами

Ухвалою від 18.06.2012р. господарський суд за клопотанням позивача залучив Приватна виробничо -комерційна фірма "Триплекс" до участі у розгляді справи у якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору. При цьому, ні в ухвалі, ані у рішенні суд не зазначив на стороні позивача чи відповідача ця особа була залучена.

Рішенням господарського суду Донецької області від 20.06.2012 року по справі № 5006/3/56пд/2012 позовні вимоги були задоволені повністю. Були визнані недійсними: договори підряду № 233-06 від 01.09.2006р., № 117-07 від 12.04.2007р. та договір про надання послуг № 4/04/06 від 01.04.2006р.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий суд виходив з того, що спірні договори не містять істотних вимог необхідних для договорів такого виду. Крім того, зазначив, що рішення по справі № 33/220пд за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНЕЦКЭНЕРГОРЕМОНТ", м. Донецьк до Приватної виробничо -комерційної фірми "Триплекс", м. Рубежне Луганська область про визнання недійсним договору підряду № 117-07 від 12.04.2007р., залишене без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.03.2012р., не може розцінюватися судом, як підстави звільнення від доказування у розумінні статті 35 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з тим, що у розгляді даної справи № 5006/3/56пд/2012 учасником судового процесу, окрім позивача та відповідача, є третя особа без самостійних вимог на предмет спору, яка не брала участі у розгляді справи № 33/220пд.

Не погодившись з прийнятим рішенням Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заявник апеляційної скарги вважає, що при ухваленні рішення судом першої інстанції порушено норми як матеріального, так і процесуального права, а також не в повній мірі дослідженні матеріали та докази по справі та невірно зроблені висновки.

Наполягає на тому, що збільшення розміру позовних вимог судом першої інстанції було прийнято з порушенням приписів статті 22 Господарського процесуального кодексу України, адже вимоги, викладені у зазначеній заяві є, по суті, додатковими вимогами. Спірні договори укладені у повній відповідності до вимог діючого законодавства та -виконувались сторонами.

Сторони та третя особа були апеляційним судом належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду апеляційної скарги.

Представник Відповідача підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.

Представник Позивача відзив не надав, у судове засідання не з'явився. Надіслав до канцелярії суду клопотання з проханням відкласти розгляд справи. У задоволенні клопотання колегією суду відмовлено, у зв'язку з необґрунтованістю зазначених підстав.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, пояснень не надав.

Враховуючи ті обставини, що в апеляційній скарзі заявник посилається лише на ті документи, які вже досліджувались судом, приймаючи до уваги те, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представника позивача та третьої особи.

Виходячи з приписів ст.. ст.. 4 4 , 81 1 Господарського процесуального кодексу України здійснено фіксацію судового процесу технічними засобами та складено протокол судового засідання.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає рішення господарського суду прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права; а апеляційну скаргу -такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи 01.09.2006р. між сторонами був укладений договір підряду (про надання послуг підрядних організацій, пов'язаних з забезпеченням виробничого процесу) № 233-06 (далі -«Договір 233-06»), за умови якого Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОНЕЦКЭНЕРГОРЕМОНТ" (Замовник) доручає, а Приватне підприємство "Багатопрофільне об'єднання "ДОМ" (Підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати, в порядку та на умовах даного договору, роботи з капітального ремонту воздуховода Ф1520 мм від ЦЕВСа до ДП №1 комплексу доменної печі №1 ЦЕВС ЗАТ «ММЗ».

Відповідно до п.3.1 договору, вартість робіт по даному договору складає 94'148,35 грн. без ПДВ. Крім того, Замовник сплачує ПДВ по ставці 20%, яка діє на момент укладання договору, у розмірі 18'829,67 грн.. Всього вартість послуг за договором складає 112'978,02 грн.

Роботи виконуються в обсязі встановлених затвердженими кошторисами по кожному об'єкту робіт. Договірна ціна розраховується на підставі затверджених Замовником кошторисів, на підставах узгоджених потреб у трудових, матеріально-технічних ресурсах та поточних цін на них (п.3.2, п.3.3).

03.01.2007р. між сторонами була укладена додаткова угода № 1 до Договору 233-06, з якої вбачається, що Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується на свій ризик виконати роботи по поточному ремонту воздуховоду Ф1520 мм від ЦЕВСа до ДП №1 комплексу доменної печі №1 ЦЕВС ЗАТ «ММЗ». Вартість робіт по додатковій угоді встановлюється на підставі підписаної сторонами даного договору кошторису № 1188Т/16, яка є невід'ємною частиною даної додаткової угоди. Строк дії договору з моменту підписання даної додаткової угоди -до 31.01.2008р., а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання сторонами свої зобов'язань. Додаткова угода вступає у силу після її підписання сторонами та є невід'ємною частиною Договору № 233-06.

12.04.2007р. між сторонами був укладений договір № 117-07 (далі -«Договір 117-07»), за умови якого Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОНЕЦКЭНЕРГОРЕМОНТ" (Замовник) доручає, а Приватне підприємство "Багатопрофільне об'єднання "ДОМ" (Підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати у порядку та на умовах договору по реконструкції котлоагрегату ТП-150 станцій №2 ЦЕВС ЗАТ «ММЗ».

01.04.2006р.. між сторонами був укладений договір про надання послуг за № 4/04/06 (далі -«Договір 4/04/06»), за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОНЕЦКЭНЕРГОРЕМОНТ" (Замовник) замовляє, а Приватне підприємство "Багатопрофільне об'єднання "ДОМ" (Виконавець) приймає до виконання замовлені послуги, згідно додатків, які є невід'ємними частинами договору.

Додатковою угодою № 1 до Договору 4/04/06 сторонами погодили пролонгацію даного договору до 31.12.2007р., з зазначенням, що додаткова угода № 1 є невідомою частиною цього договору.

Відповідно до замовлень до Договору 4/04/06 від 01.04.2006р. (а.с.130-143 т.1) Замовник замовляв Виконавцю послуги до зазначених у них умов та вимог. Замовлення містять обсяг узгоджених сторонами послуг, їхню вартість та -скріплені підписами і печатками представників сторін.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог, так і заперечень.

Відповідно до ст.. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За ст.. 20 Господарського кодексу («ГК») України, яка кореспондується з приписами ст.16 Цивільного кодексу («ЦК») України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів/кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України).

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Приписами ст.6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Статтею 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Відповідно до якої, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ст. 638 ЦК України, 180 ГК України).

Виходячи із ч. ч. 1, 2, 3 ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Аналогічний припис містить ст. 638 ЦК України.

Статтею 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Згідно зі ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Донецький апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що Договори 233-06 та 117-07 за своєю правовою природою є договорами підряду, Договір 4/04/06 -про надання послуг, тому спірні відносини регулюються главою 61 §3 ЦК України, главою 33 ГК України, та главою 63 ЦК України, відповідно.

Частина 1 ст. 317 ГК України встановлює, що будівництво об'єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб'єктами господарювання для інших суб'єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду.

Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Господарські відносини у сфері матеріально-технічного забезпечення капітального будівництва регулюються відповідними договорами підряду, якщо інше не передбачено законодавством або домовленістю сторін.

Приписи статті 837 ЦК України встановлюють, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 875 ЦК України передбачено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт),передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Договори підряду (субпідряду) на капітальне будівництво укладаються і виконуються відповідно до загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, які затверджуються органом виконавчої влади Кабінетом Міністрів України. Проте такі загальні умови повинні відповідати нормам, встановленим ГК України, ЦК України, іншими Законам України у сфері капітального будівництва.

Загальними умовами укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 668 від 01.08.2005 р. (надалі -«Загальні умови»), визначено поняття істотні умови -умови договору, визнані істотними за законом і необхідні для договорів підряду у капітальному будівництві, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін досягнуто згоди .

З тексту Договору 233-06 вбачається, що сторони погодили такі істотні умови, як: предмет договору, строк його дії, ціну, відповідальність сторін, права та обов'язки сторін, порядок вирішення спору.

Відповідно до ст.. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Передбачається, що якщо сторони досягли угоди укласти даний договір, то тим самим вони погодилися і з тими умовами, які містяться в законодавстві про цей договір.

Відповідно до п.15.7 Договору 233-06 відношення, які не врегульовані даним договором регулюються діючим законодавством України.

Таким чином, умови спірного договору підряду є звичайними, імперативно визначеними нормами законодавства.

Договір 233-06 повністю відповідає вимогам чинного законодавства та направлений на настання реальних наслідків, що полягають в отриманні доходів від здійснення господарської діяльності. Договір 233-06 є укладеним з моменту його підписання. Як вбачається з матеріалів справи (т. 1, а.с. 81 - 94) Договір 233-06 Виконувався, що відповідно до статті 241 ЦК України свідчить про його схвалення сторонами. Відтак, висновок місцевого господарського суду щодо невідповідності цього договору нормам діючого законодавства та -приписам ст.. 203 ЦК України -є хибним, та таким, що не підтверджується жодними доказами.

Щодо клопотання Відповідача про застосування до даного спору строку позовної давності, господарського суду зазначає, що строк позовної давності застосовується лише до порушеного права, оскільки, судом встановлено, що наявності порушеного права не має, строк позовної давності не застосовується.

Що стосується Договору 117-07 слід зазначити наступне.

Рішенням від 27.02.2012р. господарським судом Донецької області у справі № 33/220пд, порушеній за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНЕЦКЭНЕРГОРЕМОНТ" до Приватного підприємства "Багатопрофільне об'єднання "ДОМ" про визнання недійсним договору № 117-07 від 12.04.2007р., було прийнято рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивача було відмовлено. Це рішення було залишено без змін Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.03.2012р. та у касаційному порядку не оскаржувалось.

З наведеного рішення та постанови вбачається, що сторони, предмет та підстави позову у справі № 33/220пд є тими-самими, що і у справі № 5006/3/56пд/2012.

За п. 2) ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

З огляду на зазначене місцевий господарський суд мав припинити провадження у справі у частині визнання недійсним Договору 117-07, не розглядаючи спір у цій частині по суті.

Що стосується Договору 4/04/06 слід зазначити наступне

Відповідно до ст..901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Приписи ч.1 ст. 902 ЦК України передбачають, що виконавець повинен надати послугу особисто.

Розділ 1 Договору 4/04/06 зазначає, що Замовник -Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОНЕЦКЭНЕРГОРЕМОНТ" замовляє, а Виконавець -Приватне підприємство "Багатопрофільне об'єднання "ДОМ" приймає до виконання замовлені послуги, згідно додатків, які є невід'ємною частиною договору.

З матеріалів справи вбачається, що у той самий день, у який було укладено договір про надання послуг, сторони уклали відповідні замовлення до цього договору, з чітким зазначенням у них предмету, відносно якого, з урахуванням умов Договору 4/04/06, потрібно здійснити ту чи іншу роботу(послугу).

Дані замовлення підписані та скріплені печатками уповноважених осіб.

Спірний договір повністю відповідає вимогам чинного законодавства та направлений на настання реальних наслідків, що полягають в отриманні доходів від здійснення господарської діяльності. Відтак, висновок місцевого господарського суду щодо невідповідності цього договору нормам діючого законодавства та -приписам ст.. 203 ЦК України - є хибним, та таким, що не підтверджується жодними доказами.

Окрім зазначеного вище, слід зазначає, що судом першої інстанції було грубо порушено норми процесуального права відносно прийняття та розгляду по суті заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог.

Відповідно до статті 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог.

Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено первісно у позовній заяві .

Відповідно до статті 58 ГПК України, в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Тобто, позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного договору (договорів) окрім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично йдеться про подання іншого позову (Постанова, Пленум Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання апеляційної скарги відносяться на Позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 80 (п.2 ч.1), 99, 101, 102, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Багатопрофільне об'єднання "ДОМ", м. Макіївка -задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 20.06.2012р. по справі № 5006/3/56пд/2012 -скасувати.

Прийняти нове рішення, яким провадження у справі в частині визнання недійсним договору № 117-07 від 12.04.2007р. -припинити.

У задоволенні позову в іншій частині -відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНЕЦКЭНЕРГОРЕМОНТ", м. Донецьк (код ЄДРПОУ 30341775) на користь Приватного підприємства "Багатопрофільне об'єднання "ДОМ", м. Макіївка (код ЄДРПОУ 21994743) 536,50 грн. на відшкодування витрат по сплаченому судовому збору за звернення з апеляційною скаргою

Доручити господарському суду Донецької області видати відповідний наказ про примусове виконання Постанови Донецького апеляційного господарського суду від 30.07.2012р., оформивши його у відповідності до приписів ст.18 Закону України «Про виконавче провадження».

Головуючий суддя: В.М. Татенко Судді: І.В. Зубченко О.О. Радіонова