Рішення

від 23.10.2008 по справі 21/168-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром,

8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022, 

тел.

приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2008 р.                                                           

Справа № 21/168-08

вх.

№ 5936/5-21

Суддя

господарського суду  

при секретарі

судового засідання

за участю

представників сторін:

позивача -

ОСОБА_2, довіреність від 10.09.2008 року 

відповідача - не з"явився

розглянувши

справу за позовом ФОП ОСОБА_1, м. Ізюм 

до  Ізюмського комунального підприємства по збору

та переробці відходів, м. Ізюм  

про

стягнення 4907,10 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач,

відповідно до заяви за вх. № 14819 від 06.10.2008 року про збільшення позовних

вимог, просить суд стягнути з відповідача 5056,13 грн., що складається з

4381,20 грн. основного боргу, 227,82 грн. інфляційних витрат, 49,57 грн. річних

та 397,54 грн. пені., посилаючись на неповне виконання з боку відповідача умов

укладеного між сторонами договору від 25.09.2006р. про надання  юридичних послуг.

Відповідно до

ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити

підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від

позову або зменшити розмір позовних вимог.

в судове

засідання 23 жовтня 2008 року позивач з'явився, підтримує свої позовні вимоги з

врахуванням уточнень від 06.10.2008 року та просить їх задовольнити в повному

обсязі.

Відповідач в

призначене судове засідання не з'явився, проте у своїх запереченнях на позов

від 02.10.2008 року заявлені позовні вимоги 

визнає частково та вказує на те, що заборгованість відповідача перед

позивачем складає лише 3406,70 грн.

В процесі

розгляду справи сторони звернулись до суду з заявою про розгляд справи без

застосування  технічних засобів

фіксування судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена  як така, що не суперечить чинному

законодавству. 

Розглянувши

матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача судом встановлено,

що 25.09.2006 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про

надання юридичних послуг, згідно п. 1.1 якого відповідач доручає, а позивач

бере на себе зобов'язання надати юридичну допомогу (послуги) в об'ємі та на

умовах, передбачених договором.

Як свідчать п.

1 наданої позивачем до матеріалів справи додаткової угоди від 30.04.2008 року

до договору про надання юридичних послуг від 25.09.2006 року, сторони дійшли

згоди про дострокове розірвання вищевказаного договору, який вважається

розірваним (недійсним) з 01 травня 2008 року ( п. 2 додаткової угоди).  

Відповідно до

п. 3 додаткової угоди від 30.04.2008 року, дана угода не звільняє відповідача

від виконання грошових зобов'язань по оплаті основного боргу за надання

юридичних послуг в сумі 4381,20 грн. Проте, відповідач, не сплатив позивачеві

зазначену в додатковій угоді суму, що й стало підставою для звернення позивача

до суду з відповідним позовом.

Відповідно до

ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона

(боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію

(передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або

утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання

його обов'язку.

Згідно ст. 526

ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно

виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу,

інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -

відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких

обставин, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 4381,20

грн. обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Також позивачем

до стягнення заявлено 397,54 грн. пені за невиконання з боку відповідача

зобов'язань по договору про надання юридичних послуг від 25.09.2006 року.

Проте, як зазначалось вище, даний договір, відповідно додаткової угоди від

30.04.2008 року, є розірваним (недійсним) з 01.05.2008 року.

Відповідно до

ч. 3 ст. 653 ЦК України, у разі зміни або розірвання договору зобов'язання

змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або

розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено

характером його зміни.

За таких

обставин, позовні вимоги в частині стягнення пені задоволенню не підлягають, у

зв'язку з відсутність правових підстав щодо її нарахування.

Заявлені

позивачем позовні вимоги в частині стягнення 227,82 грн. інфляційних витрат та

49,57 грн. річних також не підлягають задоволенню, оскільки додаткова угода від

30.04.2008 року до договору про надання юридичних послуг від 25.09.2006 року не

містить чіткого строку оплати відповідачем суми боргу, тобто, строк (термін)

виконання боржником обов'язку по оплаті не встановлений. Крім того, в

матеріалах справи відсутні будь-які докази виконання позивачем вимог ст. 530 ЦК

України.  

Відповідно до

ст. 49 ГПК України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету

Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 102,00 грн. та

згідно зі ст. 44 ГПК України, Постанови Кабінету Міністрів України від

29.03.2002 р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового

процесу у сумі 118,00 грн. слід покласти на відповідача з вини якого спір

доведено до суду. 

Керуючись

ст.ст. 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -  

ВИРІШИВ:

В позові

відмовити частково.

Стягнути з

Ізюмського комунального підприємства по збору та переробці відходів (64300,

Харківська обл., м. Ізюм, вул. Красногірська, буд. 62, п/р 26007301760736,

філія "Відділення Промінвестбанку м. Ізюм Харківської області", МФО

351492, код ЄДРПОУ 32837209) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,

п/р НОМЕР_1, філія "Відділення Промінвестбанку м. Ізюм Харківської

області", МФО 351492, код НОМЕР_2) - 4381,20 грн. основного боргу, 102,00

грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу.

Наказ видати

після вступу  рішення в  законну силу.

Рішення

підписано 24 жовтня 2008 року.

Суддя