Рішення

від 30.07.2012 по справі 30/5005/4779/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.07.12р. Справа № 30/5005/4779/2012

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Актив", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до приватного підприємства виробничо-комерційної фірми "Макком", м. Павлоград Дніпропетровської області

про стягнення 76 424 грн.

Суддя: Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача : Богослов С.В., директор, наказ №1-К від 02.01.2003 року

Від відповідача : не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Актив" звернулося до господарського суду з позовом, яким просить стягнути з приватного підприємства виробничо-комерційної фірми "Макком" заборгованість за договором у загальній сумі 76 424,00 грн., яка складається з:

- заборгованості з основного платежу - 31 812,68 грн.,

- заборгованості з інфляційного збільшення боргу - 222,70 грн.,

- заборгованості по процентам - 436,48 грн.,

- відшкодування прямих збитків - 7 903,14 грн.,

- неотриману вигоду - 21 049, грн.,

- відшкодування моральної шкоди - 15 000 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №20 від 08.09.2011 року в частині поставки вугілля у повному обсязі. Позивач зазначає, що на виконання умов названого договору ним було здійснено попередню оплату замовленого товару у сумі 171 646,68 грн., що є сплатою за 341,2т. вугілля марки, визначеної у специфікації. В свою чергу відповідачем фактично відвантажено позивачу вугілля у розмірі 278тн, вартість якого з урахуванням з/д тарифу та ПДВ складає 139 121,10 грн. Позивач зазначає, що йому недопоставлено 67тн вугілля, вартість якого просить стягнути з відповідача. У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору позивач нарахував та просить стягнути з відповідача збитки від інфляції, 3% річних, прямі збитки, неотриману вигоду та моральну шкоду.

Відповідач проти позову заперечує, просить в його задоволенні відмовити. Відповідач зазначає, що дійсно отримав від позивача попередню оплату за договором №20 від 08.09.2011 року у сумі 171 646,68 грн. В свою чергу, на виконання умов названого договору поставив позивачу вугілля в кількості 345тн на загальну суму 173 767,78 грн., що підтверджується залізничними накладними №49542137 і №№50174010, 50595982 від 24 і 30 вересня 2011 року, відповідно. Таким чином, відповідач вважає, що виконав свої зобов'язання за договором у повному обсязі, так як на отриману попередню оплату в сумі 171 646,68 грн. відвантажив 345тн вугілля на загальну суму 173 767,78 грн.

Розгляд справи було відкладено з 20.06.2012р. на 05.07.2012р., з 05.07.2012р. на 27.07.2012р.

У судовому засіданні 27.07.2012р. оголошено перерву на 30.07.2012р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

08.09.2011р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Актив", як покупцем, та приватним підприємством Виробнича комерційна фірма "Макком", як продавець, укладено договір №20, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця вугілля, іменоване надалі "товар", в обсязі і за цінами, зазначеними в додатках до цього договору, а покупець прийняти товар і здійснити оплату продавцю в порядку, передбаченому договором (п.1.1).

За умовами п.3.1 договору №20 від 08.09.2011р. продавець поставляє товар на адресу покупця на умовах: FCA- станція відправлення. Товар поставляється залізничним транспортом. У разі, коли оплата послуг з транспортування товару (залізничного тарифу) проводиться продавцем, покупець компенсує йому вартість залізничного тарифу на підставі рахунків, виставлених продавцем.

Специфікацією №1 сторони погодили, що ПП "ВКФ "Макком" поставляє вугілля ДГр(0-100) в кількості 400 тн на загальну суму 164 000,00грн.

Оплата за товар здійснюється на умовах 100% попередньої оплати заявленої партії товару та витрат на залізничний тариф від станції відправлення до станції призначення (п.5.2 договору). Датою оплати вважається дата списання коштів на користь продавця банком покупця (п.5.3. договору).

Строк поставки товару - п'ять днів з дати отримання попередньої оплати покупцем. Датою поставки вважається дата штемпеля зазначена в залізничній накладній станції відправлення (п.3.10 договору).

Відповідач виставив позивачу рахунки на оплату №19 від 14.09.2011р. на суму 34 646,68грн. та №20 від 29.09.2011р. на суму 139 121,10грн., всього на суму 173 767,78грн.

На виконання умов договору позивач здійснив попередню оплату замовленого товару згідно платіжних доручень №123 від 15.09.2011р. в сумі 34 000,00грн., №131 від 27.09.2011р. в сумі 646,68грн., №132 від 29.09.2011р. в сумі 137 000,00грн., на загальну суму 171 646,68грн. (а.с.39-41).

14.09.2011р. позивачем на адресу відповідача направлено лист-замовлення про проведення відправки вугілля марки ДГр (0-100) в кількості 400т протягом вересня-жовтня 2011р. за наступними реквізитами: приватне підприємство "Лад" (бульвар Мира,14/1 м. Первомайськ Миколаївської області 55204), станція призначення Первомайськ на - Бузі Одеської залізниці код станції 407605. Лист отримано відповідачем, проти чого останній не заперечує.

Відповідач листами від 24.09.2011р. за вих. №0924, від 30.09.2011р. за вих. 0930 повідомив позивача про те, що в рахунок виконання умов договору №20 від 08.09.2011р. відвантажив вугілля ДГр (0-100) вагон №65955734 кількістю 69,00т.; 30.09.2011р. - вугілля ДГр (0-100) кількістю 276,00т. відповідно.

Відповідно до змісту наданих позивачем залізничних накладних до станції призначення Первомайськ на-Бузі відповідачем відвантажено та відправлено загалом у чотирьох вагонах 278 тон вугілля марки ДГр:

- 24.09.2011р згідно залізничної накладної №49542137 -69 тон;

- 14.10.2011р. згідно залізничної накладної №50174010 -140 тон;

- 28.10.2011р. згідно залізничної накладної№50595982 -69 тон.

За умовами договору №20 від 08.09.2011р. відповідач зобов'язався поставити 400 тон вугілля.

Позивач просить стягнути з відповідача грошові кошти за недопоставлене вугілля, суму інфляційного збільшення, нараховану на заборгованість з основного платежу, відсотки за несвоєчасне повернення грошових коштів, прямі збитки, неотриману вигоду та відшкодувати моральну шкоду, проти чого заперечує відповідач, що і є причиною спору.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч.1 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч.2 ст. 693 ЦК України).

За змістом п.3.10 договору відповідач зобов'язаний поставити товар протягом п'яти днів з дати отримання попередньої оплати покупцем.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

В силу вимог ч.1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1,7 ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивачем перераховані грошові кошти платіжними дорученнями від 15.09.2011р., від 27.09.2011р., від 29.09.2011р. на загальну суму 171 646,68грн., однак в порушення умов договору відповідач не поставив товар в установлений цим договором строк.

14.12.2011р. позивач направив на адресу відповідача лист-попередження, яким просив в строк до 20.12.2011р. поставити залишкову частину вугілля (лист отримано відповідачем 20.12.2011р., а.с.60).

Листом від 17.01.2012р. за вих. №04 на адресу відповідача позивач відмовився від поставки недопоставленого вугілля та просив повернути грошові кошти в строк до 27.01.2012р.

Між тим, вимоги позивача про поставку товару, повернення грошових коштів відповідач залишив без задоволення.

За умовами договору №20 від 08.09.2011р. відповідач повинен був поставити позивачу 400тн вугілля. Позивач здійснив попередню оплату в сумі 171 646,68грн. що відповідає 341,2тн вугілля. Фактично ж поставка вугілля відповідачем здійснена у кількості 278тн. Отже, з урахуванням проведеної оплати відповідач не поставив вугілля у кількості 63,2тн. на суму 31 789,6грн. (63,2тн х 503,00грн. (вартість однієї тони вугілля)).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимоги про стягнення суми попередньої оплати та стягнути з відповідача 31 789,6грн. за непоставлений відповідно до умов договору товар.

Суд відхиляє доводи відповідача щодо поставки вугілля у кількості 345тн на загальну суму 173 767,78грн. як не підтверджені відповідними доказами. Суд не приймає у якості належного доказу копію залізничної накладної №50595982 від 30.09.2011р. на поставку 136тн вугілля (а.с.96), оскільки згідно відповіді Товариства з обмеженою відповідальністю "Лугенергострой ЛТД" на запит суду надана відповідь, що за накладною №50595982 було відправлено вагон №60919784 об'ємом 69тн 28.10.2011р. одержувачу ПП "Лад" (м. Первомайськ, вул. Мира,14/1). ТОВ "Лугенергострой ЛТД" надано засвідчену належним чином копію залізничної накладної №50595982 від 28.10.2011р.

Належних доказів виконання відповідачем умов договору №20 від 08.09.2011р. матеріали справи не містять.

Позивач просить стягнути суму попередньої оплати з урахуванням індексу інфляції (222,70грн.) та трьох відсотків річних (436,48грн.), нарахованих відповідно до вимог ст. 625 ЦК України за період з 03.10.2011р. по 19.03.2012р.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки прострочення виконання грошового зобов'язання має місце з 28.01.2012р. (з урахуванням листа від 17.01.2012р., вих. №04, строк повернення грошових коштів - до 27.01.2012р.), є правомірними та підлягають частковому задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми від інфляції в розмірі 159,14грн. за лютий -березень 2012р. та трьох відсотків річних за період з 28.01.2012р. по 19.03.2012р. в сумі 135,5грн. (31 789,6 х 52дн. х3%).

Також позивач просить стягнути збитки в розмірі 7903,14грн. та не отриманий прибуток в розмірі 21 049грн.

Вимога про стягнення збитків обґрунтована тим, що 30.08.2011р. між Арбузинським професійним аграрним ліцеєм (смт. Арбузинка), як замовником, та товариством з обмеженою відповідальністю "АКТИВ" (м. Кривий Ріг), як учасником, укладено договір №17 про закупівлю товарів за державні кошти, відповідно до п.1.1 якого Учасник зобов'язується поставити Замовнику у 2011р. товари, а саме вугілля кам'яне, марки ДГ, а Замовник -прийняти і оплатити такі товари.

Найменування (номенклатура, асортимент) товару: вугілля кам'яне, марка ДГ, одиниця виміру кількості товару -тони. Загальна кількість товару -375т.

Ціна цього договору становить 270 000,00грн з ПДВ. Ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін (п.п.3.1, 3.2 договору).

30.12.2011р. Арбузинський професійний аграрний ліцей та товариство з обмеженою відповідальністю "АКТИВ" уклали Додаткову угоду до договору №17 від 30.08.2011р. про закупівлю за державні кошти, відповідно до умов якої вирішили змінити та викласти в новій редакції пункти 1.2, 3.1, 10.1 договору.

Відповідно до п.1.2 договору (в редакції Додаткової угоди) найменування (номенклатура, асортимент) товару: вугілля кам'яне, марка ДГ, кількість вугілля складає 335,0т.

Ціна цього Договору становить 241 200,00грн. з ПДВ (п.3.1 договору).

Строк дії договору визначено до 31.01.2012р. (п.3.10 договору).

Позивач зазначає, що, у зв'язку з невиконанням відповідачем у встановлені терміни зобов'язань за договором поставки №20 від 08.09.2011р., змушений був здійснити закупівлю неотриманого від відповідача вугілля в кількості 36,42грн. за ціною 720,00грн. за 1 тону з урахуванням ПДВ на загальну суму 26 222,4грн., що на 217 грн. за тону перевищує витрати на придбання вугілля за попереднім договором: 375тн за ціною 503грн. з урахуванням ПДВ та залізничного тарифу на доставку вугілля в м. Первомайськ.

Додаткова закупівля здійснювалася у Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал Лайт Групп" відповідно до укладеного договору №1 від 11.01.2012р.

У разі належного виконання відповідачем зобов'язань за договором позивач мав би отримати прибуток в розмірі 81 375,00грн. так як отримав би 375 тн вугілля по ціні 503,00грн. за 1 тн. на загальну суму 188 625,00грн., а мав договірну ціну реалізації за це вугілля 720,00грн. за 1 тн на загальну суму 270 000,00грн. (270 000грн.- 188 625грн.=81375,00грн.). Оскільки ним було отримано тільки 278тн вугілля за ціною 503,00грн. за тону на загальну суму 139 834,00грн. та реалізовано за ціною 720грн. за тону на загальну суму 200160,00грн., реально отриманий прибуток склав 60 326,00грн., а неотриманий прибуток -21 049,00грн. (81 375,00грн. -60 326,00грн.).

Позивач вважає, що збитки завдано внаслідок неправомірних дій відповідача, пов'язаних з неналежним виконанням зобов'язань за договором щодо своєчасної поставки вугілля.

Частиною 2 статті 22 ЦК України встановлено, що збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до пункту 1 статті 224 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, що зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Згідно абз. 4 ч.1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, зокрема, відноситься неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка задала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Також ч.1 ст. 226 того ж Кодексу передбачено, що учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

За загальними принципами відповідальності за надання шкоди, підставою для її відшкодування є наявність певних умов в їх сукупності, а саме протиправна поведінка особи, що заподіяла шкоду, пряма шкода спричинена цією поведінкою, вина особи та причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

З матеріалів справи вбачається, що договір між позивачем та Арбузинським професійним аграрним ліцеєм укладався на строк до 31.01.2012р. Договір на поставку вугілля між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛЛ ЛАЙТ ГРУПП" укладений 11.01.2012р.

Згідно розділу 2 Статуту ТОВ "Актив" "Мета і предмет діяльності товариства" предметом діяльності, серед інших, зазначених у п.п2.2. розділу 2 зазначено такий вид діяльності, як "оптова торгівля паливом".

Отже, до сфери діяльності позивача віднесена оптова торгівля паливом.

Доказів того, що додаткова закупівля вугілля здійснювалась позивачем у ТОВ"МЕТАЛЛ ЛАЙТ ГРУПП" саме у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору №20 від 08.09.2011р. матеріали справи не містять. Також відсутні докази на підтвердження того, що поставлене за договором №1 від 11.01.2012р. вугілля було передано позивачем Арбузинському професійному аграрному ліцею в рахунок виконання зобов'язань за договором №17 від 30.08.2011р.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення реальних збитків у розмірі 7 903,14грн. та неотриманого доходу у розмірі 21 049,00грн. задоволенню не підлягають.

Посилаючись на те, що на теперішній час ТОВ "Актив" втратило свою ділову репутацію серед споживачів у колах державних навчальних закладів Миколаївської області, що виключає можливість укладання договорів щодо постачання вугілля цим споживачам у майбутньому, втрату можливості здійснювати комерційну діяльність у Миколаївській області, позивач просить стягнути моральну шкоду у розмірі 15 000,00грн.

За приписами ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Статтею 94 Цивільного кодексу України встановлено, що ділова репутація є особистим немайновим правом юридичної особи.

Частиною 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995р. № 4 заподіяння моральної (немайнової) шкоди юридичній особі може полягати у приниженні її ділової репутації, посяганні на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошення комерційної таємниці, а також вчинення дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності. Ділова репутація юридичної особи може бути погіршена шляхом поширення неправдивих, недостовірних відомостей про неї. Під діловою репутацією юридичної особи слід розуміти оцінку оточуючими їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором №20 від 08.09.2011р. втратив імідж надійного партнера та ділову репутацію, втратив можливість в подальшому укладати договори на постачання вугілля у цілому регіоні України.

Однак, позивачем не доведено наявність шкоди, оскільки не доведено причинного зв'язку між шкодою і діями відповідача, а також не доведено вини відповідача в заподіянні шкоди.

Ділову репутацію юридичної особи становить престиж її фірмового (комерційного) найменування, торгівельних марок та інших належних їй нематеріальних активів серед кола споживачів її товарів та послуг.

Ділова репутація має грошовий еквівалент у формі гудвіл, який згідно п. 14.1.40. ст. 14 Податкового кодексу України є нематеріальним активом, вартість якого визначається як різниця між ринковою ціною та балансовою вартістю активів підприємства як цілісного майнового комплексу, що виникає в результаті використання кращих управлінських якостей, домінуючої позиції на ринку товарів, послуг, нових технологій тощо.

Гудвіл як нематеріальний актив підлягає бухгалтерському обліку відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 19. Тому приниженням ділової репутації суб'єкта господарювання (підприємця) є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, що дискредитують спосіб ведення чи результати його господарської (підприємницької) діяльності у зв'язку з чим знижується вартість його нематеріальних активів.

Оскільки позивачем не надано доказів зниження вартості його нематеріальних активів, що повинно бути належним чином відображено у бухгалтерському обліку, а також не надав інших доказів спричинення йому немайнової шкоди, суд вважає недоведеним факт спричинення відповідачу немайнової шкоди.

В п.6 оглядового листа Вищого господарського суду України від 16.03.2006 року №01-8/638 зазначено, що відшкодування моральної шкоди, заподіяної поширенням відомостей, що не відповідають дійсності або викладені неправдиво, неможливе без їх попереднього спростування, докази такого спростування повинні бути додані до позовної заяви. Позивач таких доказів до позовної заяви не додав, у судових засіданнях не залучав. Разом з тим, розмір моральної шкоди повинен бути обґрунтованим та доведеним, що не підтверджується матеріалами справи.

За відсутністю доведення факту наявності немайнової шкоди, суд вважає, що відсутній також і такий факт, необхідний для настання цивільно-правової відповідальності, як причинний зв'язок між спричиненою шкодою та діяннями відповідача.

Отже, у задоволенні вимоги про стягнення моральної шкоди слід відмовити.

З огляду на викладене, вимоги позивача підлягають задоволенню частково в сумі 32 084,24грн. (31 789,6грн. (сума попередньої оплати) + 159,14грн. (сума від інфляції) + 135,5грн. (три відсотки річних). В решті вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в розмірі 675,70грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства виробничо-комерційна фірма "Макком" (51400 Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Дніпровська, 123/1 кв.42, ЄДРПОУ 30189226) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Актив" (50000 Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Пушкіна, 2/44, ЄДРПОУ 24232519) суму попередньої оплати - 31 789,6грн., суму від інфляції - 159,14грн., три проценти річних - 135,5грн., витрати по сплаті судового збору 675,70грн., про що видати наказ.

В решті вимог - відмовити.

Суддя Н.М.Євстигнеєва

(Дата підписання рішення, оформленого

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 31.07.2012р. )