Постанова

від 23.07.2012 по справі 33/114-08-5198

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2012 р. Справа № 33/114-08-5198

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

суддів Владимиренко С.В.

Євсікова О.О.

за участю представників:

Позивача: Моісєєва Д.А., дов. № 91 від 26.12.2011 року;

Відповідача -1: не з'явився;

Відповідача -2: не з'явився;

Третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Міністерства інфраструктури України: не з'явився;

Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - відділу Держкомзему у м. Іллічівськ Одеської області: не з'явився;

Прокуратури: від Генеральної прокуратури України -Громадського С.О., посвідч. № 42;

розглянувши касаційну скаргу Іллічівської міської ради Одеської області на додаткову постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08.05.2012 року

у справі № 33/114-08-5198 господарського суду Одеської області

за позовом державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт"

до відповідача -1 Іллічівської міської ради Одеської області

відповідача -2 фізичної особи -підприємця Лебедєвої Вікторії Валентинівни

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Міністерства інфраструктури України

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів -відділу Держкомзему у м. Іллічівськ Одеської області

за участю прокурора

про визнання недійсними рішення Іллічівської міської ради Одеської області та договору оренди земельної ділянки

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2008 року державне підприємство "Іллічівський морський торговельний порт" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Іллічівської міської ради Одеської області, фізичної особи -підприємця Лебедєвої Вікторії Валентинівни, просило визнати недійсними договір оренди землі від 25.10.2006 року, укладений між Іллічівською міською радою Одеської області і фізичною особою - підприємцем Лебедєвою Вікторією Валентинівною; рішення Іллічівської міської ради Одеської області від 26.05.2006 року № 30/42-V; застосувати до недійсного договору оренди від 25.10.2006 року правові наслідки, передбачені ст. 216 Цивільного кодексу України, а саме: зобов'язати відповідачів повернути позивачу земельну ділянку, що знаходиться у порту на праві постійного землекористування згідно державного акта від 16.09.1998 року серія ОД -ІІ № 004798 та була передана Іллічівською міською радою Одеської області фізичній особі -підприємцю Лебедєвій Вікторії Валентинівні відповідно до договору оренди від 25.10.2006 року на підставі рішення Іллічівської міської ради Одеської області від 26.05.2006 року № 30/42-V.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.02.2009 року залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів -відділ Держкомзему у м. Іллічівськ Одеської області (т. 1, а.с. 133).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.05.2009 року у справі № 33/114-08-5198 призначено судову експертизу, проведення якої доручено приватному підприємству "Бюро проектування і експертизи"; на період проведення експертизи провадження у справі № 33/114-08-5198 зупинено (т. 2, а.с. 122-123).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.07.2009 року у справі № 33/114-08-5198 зобов'язано державне підприємство "Іллічівський морський торговельний порт" здійснити передоплату експертних досліджень у сумі 8 000,00 грн. згідно гарантій, наданих у клопотанні про призначення судової експертизи (т. 2, а.с. 125).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.12.2009 року поновлено провадження у справі № 33/114-08-5198 (т. 2, а.с. 138).

Рішенням господарського суду Одеської області від 10.02.2010 року у справі № 33/114-08-5198 (суддя Мазур Д.Т.) у задоволенні позову відмовлено (т. 3, а.с. 21-27).

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 25.05.2010 року залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Міністерство транспорту та зв'язку України (т. 3, а.с. 110-111).

Під час апеляційного провадження ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 17.06.2010 року у справі № 33/114-08-5198 призначено повторну судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено товариству з обмеженою відповідальністю "Інтер-Консалт-Плюс"; оплату вартості даної експертизи покладено на державне підприємство "Іллічівський морський торговельний порт"; провадження у справі № 33/114-08-5198 зупинено до отримання висновку експертизи (т. 3, а.с. 131-133).

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.04.2011 року (головуючий Гладишева Т.Я., судді Савицький Я.Ф., Лавренюк О.Т.) рішення господарського суду Одеської області від 10.02.2010 року у справі № 33/114-08-5198 скасовано, позов задоволено частково. Визнано недійсними пункти 1, 2, 3 рішення Іллічівської міської ради Одеської області № 30/42-V від 26.05.2006 року „Про передачу в оренду суб'єкту підприємницької діяльності -фізичній особі Лебедєвій Вікторії Валентинівні земельної ділянки площею 0,0147 га"; визнано недійсним договір оренди землі, укладений 25.10.2006 року між Іллічівською міською радою Одеської області та фізичною особою -підприємцем Лебедєвою Вікторією Валентинівною. В іншій частині позову відмовлено (т. 4, а.с. 133-143).

На виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 11.04.2011 року господарським судом Одеської області 28.04.2011 року у справі № 33/114-08-5198 видано накази (т. 5, а.с. 2, 3).

Постановою Вищого господарського суду України від 27.07.2011 року (головуючий Прокопанич Г.К., судді Малетич М.М., Шевчук С.Р.) постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.04.2011 року у справі № 33/114-08-5198 залишено без змін (т 5, а.с. 149-156).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.09.2011 року відмовлено Іллічівській міській раді Одеської області у допуску справи № 33/114-08-5198 до провадження Верховного Суду України (т. 6, а.с. 2-5).

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 05.04.2012 року прийнято заяву державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" про прийняття додаткової постанови до розгляду у зв'язку з невирішенням питання про розподіл судових витрат за проведення судових експертиз загальною вартістю 20 966,40 грн. (т. 6, а.с. 104-105).

У заяві позивач, посилаючись на статтю 88 Господарського процесуального кодексу України та додавши копії рахунків № 000000017 від 04.08.2009 року, № 4 від 13.09.2010 року та платіжних доручень № 3925 від 04.08.20,09 року, № 4514 від 20.09.2010 року, просить стягнути з відповідачів судові витрати за проведення експертиз в сумі 20 966,40 грн. (т. 6, а.с. 112-116).

Обгрунтувавши заяву про прийняття додаткової постанови, позивач, посилаючись на п. 12 роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/424 від 11.11.1998 року "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" просив господарський суд апеляційної інстанції на загальних підставах розподілити витрати, визначені ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України (т. 6, а.с. 121).

Відповідач -Іллічівська міська рада Одеської області проти задоволення заяви заперечувала, посилаючись на відсутність правових підстав для винесення додаткової постанови у справі № 33/114-08-5198 (т. 6, а.с. 129-131).

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 24.04.2012 року у справі № 33/114-08-5198 здійснено процесуальне правонаступництво шляхом заміни третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Міністерства транспорту та зв'язку України на Міністерство інфраструктури України (т. 7, а.с. 10-12).

Відповідач, фізична особа -підприємець Лебедєва Вікторія Валентинівна проти заяви державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" про прийняття додаткової постанови заперечувала (т. 7, а.с. 19-20).

Додатковою постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.05.2012 року у справі № 33/114-08-5198 заяву державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" про прийняття додаткової постанови задоволено частково. Стягнуто з Іллічівської міської ради Одеської області та фізичної особи -підприємця Лебедєвої Вікторії Валентинівни по 6 988,80 грн. витрат за проведення судових експертиз. В іншій частині заяви державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" про прийняття додаткової постанови відмовлено (т. 7, а.с. 31-35).

На виконання додаткової постанови Одеського апеляційного господарського суду від 08.05.2012 року господарським судом Одеської області 21.05.2012 року у справі № 33/114-08-5198 видано накази (т. 5, а.с. 2, 3).

Не погодившись з постановленим судовим актом, Іллічівська міська рада Одеської області звернулась з касаційною скаргою, просила скасувати додаткову постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08.05.2012 року у справі № 33/114-08-5198 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" про прийняття додаткової постанови, посилаючись на порушення та невірне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме: ст. ст. 22, 32-34, 36, 49, 88 Господарського процесуального кодексу України (т. 7, а.с. 46-49).

У відзиві на касаційну скаргу державне підприємство "Іллічівський морський торговельний порт" просило залишити додаткову постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08.05.2012 року у справі № 33/114-08-5198 без змін, оскільки, на думку позивача, остання прийнята відповідно до норм чинного законодавства.

Розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України № 03.07-05/537 від 20.07.2012 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий Прокопанич Г.К., судді Владимиренко С.В., Євсіков О.О.

У судове засідання 23.07.2012 року представники відповідачів - Іллічівської міської ради Одеської області, фізичної особи -підприємця Лебедєвої Вікторії Валентинівни, третіх осіб -Міністерства інфраструктури України, відділу Держкомзему у м. Іллічівськ Одеської області, не з'явились, причин неявки суду не повідомили.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представників відповідачів - Іллічівської міської ради Одеської області, фізичної особи -підприємця Лебедєвої Вікторії Валентинівни, третіх осіб -Міністерства інфраструктури України, відділу Держкомзему у м. Іллічівськ Одеської області.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, прокурора, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо: 1) з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення; 2) не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення судового збору з бюджету.

Пунктом 15 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 "Про судове рішення" зазначено, що вирішуючи питання щодо розгляду заяв про прийняття додаткового рішення, господарські суди повинні враховувати, в якому порядку розглядалася справа, зокрема, за участю однієї чи обох сторін або за їх відсутності, а також з обставин справи, доводів, наведених у заяві, тощо. При цьому додаткові докази судом не приймаються і оцінка їх не здійснюється.

Згідно пункту 9 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 року № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" розмір сум, що підлягають сплаті за проведення експертизи (аудиту), та розподіл цих витрат має визначатись господарським судом з урахуванням ставок і окладів, встановлених експертною установою.

Експертам, перекладачам, іншим особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень, відшкодовуються вартість проїзду до місця виклику і назад залізничним, автомобільним, водним і повітряним транспортом; страхові платежі за державне страхування на транспорті; вартість попереднього продажу проїзних документів; проїзд автомобільним транспортом (крім таксі) до залізничної станції, аеропорту, якщо вони знаходяться за межею населеного пункту; найом жилого приміщення, а також добові у розмірах, встановлених законодавством про службові відрядження, та згідно з поданими документами, що підтверджують розмір цих витрат. Якщо проїзні документи не подано, відшкодовується мінімальна вартість проїзду між місцем проживання і місцем виклику.

Витрати, пов'язані з викликом до суду, відшкодовуються після виконання експертами, перекладачами та іншими особами своїх обов'язків у розмірі, що визначається у рішенні господарського суду.

Розподіл між сторонами сум, що підлягають сплаті за проведення експертизи (аудиту), послуги перекладача, а також інших судових витрат проводиться за правилами розподілу державного мита.

У пункті 10 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 року № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

З матеріалів справи вбачається, що докази сплати вартості проведення експертиз позивачем на час розгляду справи як у місцевому господарському суді, так і в суді апеляційної інстанції не надавались.

Приймаючи рішення за наслідками розгляду справи апеляційна інстанція вирішила питання розподілу судових витрат відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, про що зазначила у постанові від 11.04.2011 року.

Однак, діюче процесуальне законодавство не передбачає можливості або права суду прийняти додаткове рішення ( ухвалу, постанову) на підставі доказів, які не були предметом дослідження під час розгляду справи.

Отже, апеляційний господарський суд, приймаючи додаткову постанову, яка стосується розподілу судових витрат, не врахував, що позивач не надав докази сплати ним витрат за проведення експертиз саме під час розгляду справи у суді першої та/або апеляційної інстанції, що унеможливлює стягнення будь-яких коштів в порядку статті 88 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 111 10 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Пункт 2 частини 1 ст. 111 9 Господарського процесуального кодексу України передбачає право суду касаційної інстанції скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення.

За таких обставин додаткова постанова Одеського апеляційного господарського суду від 08.05.2012 року у справі № 33/114-08-5198 про часткове задоволення заяви державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" про прийняття додаткової постанови підлягає скасуванню у повному обсязі як така, що прийнята з порушенням норм процесуального права.

Оскільки підстави для передачі справи на новий розгляд відсутні, судова колегія вважає за можливе прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" про прийняття додаткової постанови про розподіл судових витрат за проведення судових експертиз загальною вартістю 20 966,40 грн. відмовити.

Керуючись ст.ст. 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Іллічівської міської ради Одеської області задовольнити.

Додаткову постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08.05.2012 року у справі № 33/114-08-5198 скасувати.

У задоволенні заяви державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" про прийняття додаткової постанови про розподіл судових витрат за проведення судових експертиз загальною вартістю 20 966,40 грн. у справі № 33/114-08-5198 відмовити.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Судді: С.В. Владимиренко

О.О. Євсіков