Рішення

від 24.07.2012 по справі 5011-10/7012-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-10/7012-2012 24.07.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙ-Петрі»

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Вільгельм А.Д.

У засіданні брали участь:

від позивача: Хомяков С.М. (довіреність від 01.02.2011р.);

від відповідача: не з'явились.

В судовому засіданні 24 липня 2012 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія»(позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙ-Петрі»(відповідач) заборгованості в сумі 21 806,51 грн. з них основного боргу -17 161,02 грн., неустойки -4 338,30 грн., втрат від інфляції -120,13 грн. та 3% річних 187,06 грн.

Під час перебування справи на розгляді в суді позивач, користуючись передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України правами, через канцелярію до суду 12.06.2012р. подав заяву б/н б/д про збільшення позовних вимог в якій просить суд стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 18 928,51 грн. з них основного боргу -17 161,02 грн., неустойки (пені) -1 460,30 грн., втрат від інфляції -120,13 грн. та 3% річних 187,06 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором поставки № ДТ-60-000840 від 18 листопада 2010 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив в повному обсязі оплату вартості поставленого йому позивачем товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2012 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 19.06.2012 року.

19 червня 2012 року в судовому засіданні, відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено перерву до 24 липня 2012 року, про що сторін було повідомлено під розписку.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

18 листопада 2010 року між позивачем (надалі -Постачальник або Продавець) та відповідачем (далі по тексту -Покупець або Отримувач) (разом - сторони) було укладено договір поставки № ДТ-60-000840 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі -Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник передає у власність Покупця, а Покупець приймає та оплачує алкогольні та безалкогольні напої /по тексту - товар/, в асортименті, партіями згідно накладних, на умовах Договору.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Продавець передав, а Покупець прийняв товар на загальну суму -27 661,02 грн., при цьому, позивач вказує, що Покупець лише частково розрахувався за товар на суму -10 500,00 грн., а відтак, за розрахунками позивача, відповідач має заборгованість за Договором в розмірі -17 161,02 грн., тобто 27 661,02 грн. -10 500,00 грн.

Окрім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача санкції за невиконання умов Договору щодо оплати товару.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги, з урахуванням заяви про збільшення, підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Як вже було встановлено судом, 18 листопада 2010 року між сторонами укладено договір поставки № ДТ-60-000840 згідно п. 1.1. якого Постачальник передає у власність Покупця, а Покупець приймає та оплачує алкогольні та безалкогольні напої в асортименті, партіями згідно накладних, на умовах Договору.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору в період з жовтня по грудень 2011 року позивач передав товар на загальну суму 27 661,02 грн., що підтверджується видатковими накладними №№: PH-60-071820, PH-60-078750 та PH-60-087272 (належним чином засвідчені копії накладних містяться в матеріалах справи), а відповідач отримав товар, що підтверджується підписом та відбитком печатки Отримувача на відповідних видаткових накладних.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Пунктом 2.9. Договору встановлено, що Покупець зобов'язується оплачувати кожну придбану продукцію, не пізніше 30-ти календарних днів з моменту її передачі.

З матеріалів слідує, що Покупець частково оплатив отриманий по Договору товар на суму 10 500,00 грн., що підтверджується банківськими виписками (копії документів в справі). Окрім цього, судом встановлено, що оплату Покупця в розмірі 13 040,22 грн. було зараховано Продавцем в рахунок оплати попередніх партій товару, що відповідачем не спростовано.

Як свідчать матеріали справи, між сторонами був складений акт звірки розрахунків який підтверджує існування заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 17 161,02 грн. станом на 01.04.2012р. (копія акту міститься справі). Акт підписаний обома сторонами та скріплений печатками позивача і відповідача.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2012р. відповідача було зобов'язано надати суду відзив на позов, докази на підтвердження відповідних заперечень, контррозрахунок суми заявленої до стягнення.

Всупереч вимог ухвали від 30.05.2012р. контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не надав та не надіслав.

Враховуючи викладене, з урахуванням того, що доказів оплати товару згідно видаткових накладних №№: PH-60-071820, PH-60-078750 та PH-60-087272 у більшому розмірі, аніж вказано позивачем в уточненій заяві, станом на липень 2012 року, відповідачем до суду не представлено, обґрунтованими є позовні вимоги Продавця про стягнення з Покупця заборгованості за Договором поставки в розмірі 17 161,02 грн. з розрахунку 27 661,02 грн. (вартість поставленого) -10 500,00 грн. (частково оплачений товар).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

З пункту 4.1. Договору випливає, що у випадку недотримання строків оплати продукції, указаних в п. 2.9. Договору, Покупець сплачує на користь Продавця пеню в розмірі 0,1% від вартості неоплаченої продукції за кожен день прострочки.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбечено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього

Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином розмір пені, що обчислюється від суми простроченого платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З урахуванням викладеного, обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 460,30 грн. пені за недотримання строків оплати продукції, указаних в п. 2.9. Договору.

За ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, обґрунтованими є заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 120,13 грн. втрат від інфляції та 187,06 грн. 3% річних.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги, з урахуванням уточнень, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1 609,50 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙ-Петрі»(ідентифікаційний код: 31455664, адреса: 01025, м. Київ, вул. Велика Житомирська, буд. 13, п/р 26007001902001 в ПАО «КРЕДИ АГРИКОЛЬ БАНК»у м. Києві, МФО 300614), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія»(ідентифікаційний код: 36499654, адреса: 97530, АР Крим, Сімферопольський район, с. Мазанка, вул. Садова, буд. 19, п/р 2600316878 в AT «Райффайзен Банк Аваль» м. Київ, МФО 300335), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу -17 161,02 грн. (сімнадцять тисяч сто шістдесят одна гривня 02 копійки), неустойки (пені) -1 460,30 грн. (одна тисяча чотириста шістдесят гривень 30 копійок), втрат від інфляції -120,13 грн. (сто двадцять гривень 13 копійок), 3% річних 187,06 грн. (сто вісімдесят сім гривень 06 копійок) та судові витрати -1 609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

Дата підписання повного тексту рішення 30.07.2012р.