Постанова

від 26.07.2012 по справі 23/173-б

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.07.2012 № 23/173-б

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Пантелієнка В.О.

Гарник Л.Л.

при секретарі судового засідання - Корінної А.О.,

за участю представників (згідно з протоколом судового засідання від 26.07.2012 по справі

№ 23/173-б):

розглянувши у відкритому судовому засіданні розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва ДПС

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.06.2012

у справі № 23/173-б (суддя: Хоменко М.Г.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс»

до Закритого акціонерного товариства «Укрнафтосервіс»

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.06.2012 у справі № 23/173-б затверджено звіт ліквідатора., затверджено ліквідаційний баланс станом на 01.06.2012, ліквідовано банкрута - Закрите акціонерне товариство «Укрнафтосервіс» (далі за текстом - ЗАТ «Укрнафтосервіс»), як юридичну особу в зв'язку з банкрутством, зобов'язано Київське міське управління статистики виключити банкрута - ЗАТ «Укрнафтосервіс» з державного реєстру підприємств та організацій України, зобов'язано Державній податковій інспекції у Подільському районі м. Києва зняти банкрута з податкового обліку, зобов'язано державного реєстратора Подільської районної у м. Києві державної адміністрації провести державну реєстрацію припинення юридичної особи - банкрута ЗАТ «Укрнафтосервіс» та внести про це запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, обслуговуючим банкам боржника закрити рахунки ЗАТ «Укрнафтосервіс», припинено дію мораторію, припинено провадження у справі про банкрутство № 23/173-б.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, Державна податкова інспекція у Подільському районі міста Києва ДПС (далі за текстом -ДПІ) звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 25.06.2012 № б/н, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 20.06.2012 у даній справі та направити на новий розгляд до суду першої інстанції дану справу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2012 у даній справі порушено апеляційне провадження у даній справі колегією у складі головуючого судді: Доманської М.Л., суддів Пантелієнка В.О., Гарник Л.Л. та призначено розгляд на 26.07.2012.

Відзиви на апеляційну скаргу не надходили.

Представники ліквідатора та ініціюючого кредитора були присутніми у судовому засіданні та надали свої пояснення, якими просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі, а ухвалу господарського суду м. Києва від 20.06.2012 у справі № 23/173-б залишити без змін.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 26.07.2012 представники від ДПІ не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили. Про день і час розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України.

Судова колегія обговоривши на місці вказані обставини, вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності цих представників, за наявними у справі матеріалами.

Неявка в судове засідання зазначених представників не перешкоджає розгляду скарги. Подальше відкладення призведе до затягування розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами.

Відповідно до ст. 102 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Згідно з частиною першою статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників ініціюючого кредитора та ліквідатора, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі за текстом - Закон) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України (далі за текстом - ГПК України), іншими законодавчими актами України.

Частиною 2 статті 4-1 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

Згідно ст.ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 21.04.2006 у справі № 23/173-б порушено провадження у даній справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» (далі за текстом - ТОВ «Інфокс») до Закритого акціонерного товариства «Укрнафтосервіс» (далі за текстом - ЗАТ «Укрнафтосервіс») про визнання банкрутом, прийнято заяву до розгляду, призначено підготовче засідання, введено процедуру розпорядження майном боржника та інше.

Ухвалою попереднього засідання господарського суду м. Києва від 04.09.2007 у даній справі визнано кредиторами боржника ТОВ «Інфокс» на суму 4 670 010,31 грн., Відкрите акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» на суму 25 835 734,07 грн., Державну податкову інспекцію у Подільському районі м. Києва на суму 7 963 200,00 грн. та МПП «Кредо» на суму 201 000,00 грн.

25.02.2011 до господарського суду м. Києва розпорядник майна ЗАТ «Укрнафтосервіс» арбітражний керуючий Вершинін А.О. надав аналіз майнового стану боржника, за яким зроблено висновок, що залучення інвестора з метою відновлення діяльності ЗАТ «Укрнафтосервіс» в даний час неможливо. За попередніми результатами аналізу стану господарської діяльності ЗАТ «Укрнафтосервіс», в даний час не має достатніх активів для покриття всієї заборгованості. В даній справі визнано загальний розмір кредиторської заборгованості в сумі 38 669 944,38 грн. Дебіторська заборгованість складає 41310,60 грн. і в даний час дана дебіторська заборгованість є безнадійною, зважаючи на те, що закінчився строк позовної давності і стягнення заборгованості в судовому провадження просто не можливо. Тому боржник не має ніякої можливості покрити кредиторську заборгованість в розмірі 38 669 944,38 грн.

Постановою господарського суду м. Києва від 25.05.2011 у справі № 23/173-б боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Гусара І.О.

23.09.2011 ліквідатор ЗАТ «Укрнафтосервіс» арбітражний керуючий Гусар І.О. надав до суду поточний звіт ліквідатора.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.12.2011 у даній справі визнано поточними кредиторами ЗАТ «Укрнафтосервіс»: Відкрите акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» на суму 26 608 552,33 грн., Державну податкову інспекцію у Подільському районі м. Києва на суму 4 772 268,00 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 27.03.2012 у даній справі крім іншого, затверджено витрати ліквідатора на проведення ліквідаційної процедури ЗАТ «Укрнафтосервіс» за рахунок ТОВ «Інфокс».

18.06.2012 до господарського суду надійшов звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута з відповідними додатками.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, звітом ліквідатора, даними ліквідаційного балансу, у ЗАТ «Укрнафтосервіс» відсутні грошові кошти та майнові активи, відсутні кошти на рахунках боржника, відсутнє майно у боржника, тобто відсутня ліквідаційна маса, визнана підприємством кредиторська заборгованість ліквідатором не погашалась.

З протоколу засідання комітету кредиторів ЗАТ «Укрнафтосервіс» від 12.06.2012 № 9, на якому були присутні Акціонерне товариство «Ощадбанк», Державна податкова інспекція в Подільському районі м. Києва, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інфокс» та ліквідатор ЗАТ «Укрнафтосервіс», вбачається, що представники Акціонерного товариства «Ощадбанк», ТОВ «Інфокс» та ліквідатор просили кредитний комітет ЗАТ «Укрнафтосервіс» затвердити звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ЗАТ «Укрнафтосервіс», оскільки проведено повний комплекс заходів щодо виявлення рухомого та нерухомого майна, матеріальних та інших цінностей, за рахунок яких можна було б погасити кредиторську заборгованість кредиторам АТ «Ощадбанк», ТОВ «Інфокс», ДПІ у Подільському районі м. Києва, а представник Державної податкової інспекції в Подільському районі м. Києва проти цього заперечував. Із врахуванням вказаного комітетом кредиторів переважною кількістю голосів прийнято рішення, яке оформлене протоколом від 12.06.2012, щодо затвердження звіту ліквідатора ЗАТ «Укрнафтосервіс» та ліквідаційного балансу ЗАТ «Укрнафтосервіс».

Відповідно до абзацу 1 ст. 1 Закону неплатоспроможність - це неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, і в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.

Відповідно до абзацу 4 ст. 1 Закону суб'єктом банкрутства є боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов'язання встановлена господарським судом.

Відповідно до ст. 25 Закону, до повноважень ліквідатора відноситься формування ліквідаційної маси, вжиття заходів спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна боржника, що знаходиться у 3-х осіб, тощо.

Якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилось майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи -банкрута. Якщо майна боржника вистачило, щоб задовольнити всі вимоги кредиторів, він вважається таким, що не має боргів, і може продовжити свою підприємницьку діяльність.

Із звіту ліквідатора вбачається, що ліквідатором проведено у встановленому законом порядку та відповідно до вимог суду першої інстанції ліквідаційну процедуру банкрута. До звіту та ліквідаційного балансу ліквідатором додані усі передбачені ст. 32 Закону документи, з яких вбачається, що ліквідатором приймались активні заходи з пошуку майна, яке належить банкруту.

Згідно з ч. 5 ст. 32 Закону, якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до ліквідаційної маси, він зобов'язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який посвідчує відсутність майна у банкрута.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції мотивована, крім іншого тим, що ліквідатором боржника проведено ліквідаційну процедуру банкрута, подано суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс підприємства, які свідчать про відсутність коштів на рахунках банкрута та відсутність у банкрута будь-якого майна, відсутність ліквідаційної маси, визнана підприємством кредиторська заборгованість ліквідатором не погашалась, і таким чином звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс підлягають затвердженню, боржник підлягає ліквідації, а провадження по справі - припиненню.

Відповідно до ч. 6 ст. 31 Закону, вимоги не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.

У ч. 2 ст. 32 Закону передбачено, що якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи-банкрута.

Господарський суд припиняє провадження у справі про банкрутство, як це передбачено в п. 6 ст. 40 Закону, у разі затвердження звіту ліквідатора в порядку ст. 32 Закону.

Звіт ліквідатора та поданий ним ліквідаційний баланс (із врахуванням протоколу комітету кредиторів від 12.06.2012 № 9) є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх заходів ліквідаційної процедури, повне вжиття ним заходів по виявленню кредиторів та активів боржника, за результатами розгляду яких суд приймає рішення про можливість відновлення платоспроможності боржника або його ліквідацію та припинення провадження у справі.

Суд першої інстанції обґрунтовано та правомірно розглянувши матеріали справи, звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс банкрута, встановив, що для виявлення майнових активів боржника з метою задоволення вимог кредиторів ліквідатором виконані всі необхідні дії та покладені на нього Законом обов'язки, в зв'язку з чим затвердив звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ЗАТ «Укрнафтосервіс», ліквідував боржника, як юридичну особу та припинив провадження у даній справі.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доводи, наведені ДПІ в апеляційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки документально не підтверджені та не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судом першої інстанції.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для зміни чи скасування ухвали господарського суду м. Києва від 20.06.2012 у справі № 23/173-б. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування оскаржуваної постанови у даній справі, судовою колегією не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4-1, 34, 35, 43, 82-85, 101 ГПК України, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва ДПС від 25.06.2012 залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду м. Києва від 20.06.2012 у справі № 23/173-б - без змін.

2. Матеріали справи № 23/173-б повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ГПК України.

Головуючий суддя Доманська М.Л.

Судді Пантелієнко В.О.

Гарник Л.Л.