Рішення

від 01.08.2012 по справі 5009/2284/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 31/61/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.12 Справа № 5009/2284/12

Господарський суд Запорізької області у складі судді Хуторного В.М., при секретарі Романовій К.І.

За участю представників від позивача -ОСОБА_2, довіреність № 1215 від 14.06.2012 р.; від відповідача -Мухіна Р.Ю., довіреність № 1 від 16.07.12 р.; від третьої особи - Мяснікова Н.А., директор наказ № 1 від 01.06.2003 р.;

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 5009/2284/12

за позовом: Приватного підприємця ОСОБА_1, с. Васильківка Васильківського району Дніпропетровської області (скорочено ПП ОСОБА_1);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАХИЛ», м. Вільнянськ Запорізької області (скорочено ТОВ «ТАХИЛ»);

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Стандарт Україна», смт. Васильківка Васильківського району Дніпропетровської області (скорочено ТОВ «Стандарт -Україна»);

про стягнення заборгованості

Ухвалою господарського суду від 19.06.2012 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено справу та присвоєно номер провадження 31/61/12, судове засідання призначено на 04.07.2012 р., розгляд справи відкладався до 13.07.2012 р. та 25.07.2012 р., оголошено перерву до 01.08.2012 р.

За клопотанням представників учасників процесу розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Сутність спору:

ПП ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з ТОВ «ТАХИЛ»заборгованості за договором поставки №13/02 від 10.02.2012 р. в сумі 1257432 грн., пені в розмірі 58250,71 грн., 1248,62 грн. інфляційних нарахувань, 11543,64 грн. 3% річних, 36000 грн. витрат на юридичну допомогу в розмірі 36000 грн. та судового збору в розмірі 26569,5 грн.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві та обґрунтовані ст. ст. 1, 12, 15, 22, 28, 32, 54-57, 66-67 ГПК України, ст. ст. 11, 526, 610, 611, 612 ЦК України та умовами договору.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.2012 р. по даній справі задоволено клопотання позивача щодо забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно та грошові кошти, що належать ТОВ «ТАХИЛ» в сумі 1328474,99 грн.

ТОВ «ТАХИЛ», відповідач у справі, у відзиві проти вимог, викладених у позові заперечує з тих підстав, що між сторонами не укладався договір на поставку зерна, не підписувався, а ні договір, а ні додаткові угоди до нього, будь -яких операцій за спірним договором не здійснювалось. Звертає увагу суду на те, що у директора ТОВ «ТАХИЛ»відсутні повноваження на укладання договору, що перевищує суму 500000 грн. Крім того, зазначає, що відповідачем не укладалось угоди на перевезення продукції ПП «Бартранс», накладна виписана з порушенням вимог Інструкції про заповнення ТТН, а відтак відсутні будь -які дії пов'язані із виконанням зобов'язання по договору.

ТОВ «Стандарт -Україна», третя особа у справі, у відзиві на позовну заяву зазначає, що 9 лютого 2012 року, до підприємства надійшла заява від ПП ОСОБА_1 на переоформлення його пшениці 2-го «А»класу, що зберігалася у ТОВ «Стандарт -Україна»на ТОВ «ТАХИЛ»в обсязі 523930 кг. Згідно складської квитанції на зерно № 4400 від 10.02.2012 року, серії АФ № 093131, ТОВ «Стандарт Україна»було переоформило від ПП ОСОБА_1 на ТОВ «ТАХИЛ»пшеницю 2 класу «А»озиму урожаю 2011 року в розмірі 523930 кг.

ТОВ «ТАХИЛ»провів вивіз товару з 10.02.2012р по 15.02.2012 року без його зберігання на складах елеватору.

Вивіз пшениці 2-го класу «А»озимої урожаю 2011 року в розмірі 523930 кг. відбувався автомобілями відповідача. За поясненнями представника третьої особи, з початку співпраці ТОВ «Стандарт -Україна»з ТОВ «ТАХИЛ», директор останнього особисто ознайомлював та показував директору ТОВ «Стандарт Україна»автомобілі на яких вони постійно будуть проводити ввіз та вивіз товару, та було зазначено, що підприємство перевізник знаходиться з ТОВ «ТАХИЛ»за однією адресою, та є їм підконтрольним.

Таким чином, коли проводилось відвантаження товару з підприємства на автомобілі надані ТОВ «ТАХИЛ», не було сумнівів про належність автомобілів вантажоотримувачу.

Передача товару від позивача до відповідача підтверджується товарно-транспортними накладними, на яких підприємством проставлялася віза на відпуск товару, а також підпис водія експедитора про те, що він прийняв товар.

Факт проведення відвантаження та вивозу товару був зафіксований в журналах вагової, витяги з яких надано суду та мокрою печаткою підприємства на ТТН.

Вважає, що заперечення відповідача на позов ПП ОСОБА_1 є необґрунтованим, оскільки товар по договору поставки зерна був переданий відповідачу з викладених підстав.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд

ВСТАНОВИВ:

10.02.2012 р. між ПП ОСОБА_1 (Постачальник, позивач у справі) та ТОВ «ТАХИЛ» (Покупець, відповідач у справі) укладено договір поставки зерна № 13/02 (далі Договір поставки), за умовами якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти у власність та оплатити зерно пшениці (п. 1.1 Договору поставки).

Згідно п. 1.2 Договору поставки, асортимент товару: пшениця 2 класу врожаю 2011 р., одиниця виміру -1 тонна.; ціна 1800 грн. за одну тону без ПДВ; кількість -500 тон ± 10 %. Зазначена ціна є звичайною.

16.02.2012 р. між сторонами укладено Додаткову угоду №1, згідно якої п. 1.2 та п. 4.3 Договору викладено в наступній редакції: «Сума Договору становить 943074 в перерахунку по ціні соняшника 3000 грн. за 1 тн, кількість становить 314,358 тн соняшника. Форма оплати готівкова до 20 лютого 2012 р., сума Договору становить в перерахунку на 314,358 тн соняшника по біржовій ціні на дату розрахунку».

Додатковою угодою №2 від 20.02.2012 р. пункт 1.2 Договору викладено в новій редакції: «Оплату здійснювати по ринковій ціні на дату оплати; станом на 20.02.2012 р. ринкова ціна соняшника - 4000 грн. за 1 тн. Загальна сума Договору становить 1257432 грн.».

Пунктом 3.1 Договору поставки передбачено, що поставка товару здійснюється частинами до повної відбирання кількості, згідно Договору, на умовах франко -машина.

Відвантаження товару здійснюється на підприємстві ТОВ «Стандарт Україна»на підставі показів вагів підприємства (повірених ДП «Дніпростандартметрологія»).

Відповідно до п. 4.1 Договору поставки, розрахунок за договором здійснюється Покупцем в національній валюті України на 3 -ій банківський день з моменту отримання товару згідно складської квитанції зернового складу -ТОВ «Стандарт Україна»(яку буде виписано по факту отримання товару щоденно) та рахунку -фактури на оплату.

Підставою для оплати є Договір та рахунок -фактура на оплату (п. 4.2 Договору поставки).

Згідно з п. 4.4 Договору поставки, кінцева сума договору визначається по факту поставки всього товару.

У разі прострочки виконання зобов'язання за договором (по поставці або оплаті) сторона, яка прострочила сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діла на період прострочки, за кожний день прострочки від суми несплати або вартості товару, поставка якого прострочена (п. 5.2 Договору поставки).

Даний договір вступає в силу з моменту підписання обома сторонами всіх його частин, які складають істотні умови та вважається укладеним до повного виконання сторонами всіх зобов'язань за Договором (п. 7.1 Договору поставки).

В позовній заяві позивач стверджує, що ним було на підставі договору поставки №13/02 від 10.02.2012 р. відвантажено та передано відповідачу пшеницю 2 кл. за актами приймання -передачі №1 від 10.02.2012 р.- 152 тн. 530 кг, №2 від 11.02.2012 р. -152 тн. 530 кг, №3 від 13.02.2012 р. -63 тн. 710 кг., №4 від 14.02.2012 р. -90 тн. 280 кг. та №5 від 15.02.2012 р. -67 тн. 060 кг., загальною вагою 524110 кг. Передача відповідачеві пшениці 2 кл. підтверджується товарно -транспортними накладними: №000451 від 10.02.2012 р., №000452 від 10.02.2012 р., №000453 від 10.02.2012 р., 000454 від 10.02.2012 р., №000455 від 10.02.2012 р., №000456 від 11.02.2012 р., №000457 від 11.02.2012 р., №000458 від 11.02.2012 р., №000459 від 11.02.2012 р., №000460 від 11.02.2012 р., №000461 від 13.02.2012 р., №000462 від 13.02.2012 р., №000463 від 14.02.2012 р., №000464 від 14.02.2012 р., №000465 від 14.02.2012 р., №000466 від 15.02.2012 р. та №000467 від 15.02.2012 р.

Взяті зобов'язання за вищевказаним договором щодо оплати поставленого товару відповідачем не виконано.

Предметом судового розгляду по даній справі є стягнення з відповідача заборгованості в сумі 1257432 грн., пені за прострочку платежу 58250,71 грн., 1248,62 грн. інфляційних збитків, 3% річних в сумі 11543,64 грн., витрати на юридичну допомогу в розмірі 36000 грн. та судовий збір в розмірі 26569,5 грн.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представників учасників процесу, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

Правовідносини сторін є господарськими та такими, що виникли на підставі договору поставки.

У відповідності до ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі -продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з нормами ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За вимогами п. 4.1 Договору поставки відповідач зобов'язався на 3 -тій банківській день з моменту отримання товару згідно складської квитанції зернового складу та рахунку -фактури здійснити розрахунок за Договором поставки.

Статтями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено, що зобов'язання повинне виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог зазначених Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Факт передачі відповідачу пшениці 2 кл. підтверджується актами приймання -передачі №1 від 10.02.2012 р.- 152 тн. 530 кг, №2 від 11.02.2012 р. -152 тн. 530 кг, №3 від 13.02.2012 р. -63 тн. 710 кг., №4 від 14.02.2012 р. -90 тн. 280 кг. та №5 від 15.02.2012 р. -67 тн. 060 кг., загальною вагою 524110 кг. Передача відповідачеві пшениці 2 кл. за товарно - транспортними накладними: №000451 від 10.02.2012 р., №000452 від 10.02.2012 р., №000453 від 10.02.2012 р., 000454 від 10.02.2012 р., №000455 від 10.02.2012 р., №000456 від 11.02.2012 р., №000457 від 11.02.2012 р., №000458 від 11.02.2012 р., №000459 від 11.02.2012 р., №000460 від 11.02.2012 р., №000461 від 13.02.2012 р., №000462 від 13.02.2012 р., №000463 від 14.02.2012 р., №000464 від 14.02.2012 р., №000465 від 14.02.2012 р., №000466 від 15.02.2012 р. та №000467 від 15.02.2012 р.

Відповідачем зобов'язання з оплати за товар за Договором поставки належним чином не виконано, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 1257432 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування пені за просторчку платежу передбачено п. 5.2 Договору поставки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки від суми несплати або вартості товару, поставка якого прострочена.

Позивачем заявлено до стягнення 58250,71 грн. пені за прострочку оплати за період з 20.02.2012 р. по 11.06.2012 р. Розрахунок проведений правильно, тому дана вимога підлягає задоволенню.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення 11543,64 грн. річних за період з 20.02.2012 р. по 11.06.2012 р. Розрахунок проведений правильно, тому дана вимога підлягає задоволенню.

Протягом травня-квітня 2012 р. середній індекс інфляції не перевищував одиниці, тому заявлені позивачем вимоги про стягнення 1248,62 грн. інфляційних нарахувань є безпідставними, в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Витрати на юридичну допомогу підтверджуються Договором про надання юридичних послуг №37 від 6.06.12 р., Рахунком №66 від 6.06.12 р., платіжним дорученням №1184 від 19.06.12 р. на суму 36000 грн., нотаріально посвідченою довіреністю на представника ОСОБА_2, яка є адвокатом згідно свідоцтва №2332 від 18.07.11 р. За таких обставин зазначені витрати відносяться до судових витрат і підлягають стягненню на підставі ст. 44 ГПК України.

Клопотання відповідача про призначення почеркознавчої експертизи підписів генерального директора ТОВ «ТАХИЛ»на договорі, додаткових угодах, актах приймання-передачі, товарно-транспортних накладних не підлягає задоволенню, оскільки факти укладання договору, додаткових угод та здійснення господарських операцій відвантаження зерна, з урахуванням письмових пояснень представників позивача та третьої особи, у суду не викликають сумнівів.

Посилання відповідача на порушення порядку складання та заповнення товарно-транспортних накладних, до уваги не приймається, оскільки дія спільного наказу Міністерства статистики України, Міністерства транспорту України від 07.08.1996 р. №228/253 «Про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи»та пункту 11.2 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. №363, зупинено з 25 квітня 2006 року, згідно Повідомлення Держкомпідприємництва від 28.04.2006 р. «Щодо пропозицій скасувати спільний наказ Міністерства статистики України, Міністерства транспорту України від 07.08.1996 N 228/253», а спільний наказ Міністерства статистики України та Міністерства транспорту України від 07.08.96 р. №228/253 «Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.08.96 р. за №483/1508, скасований наказом від 03.11.2006 N 507/1059.

Стосовно укладання генеральним директором відповідача угод з перевищенням компетенції, суд зазначає, що з одного боку - доказів повідомлення позивача про обмеження права генерального директора без довіреності укладати договори на суму, яка перевищує 500000 грн. відповідачем суду не надано, з другого боку -це спростовує позицію відповідача про те, що ним ніяких угод з позивачем не укладалось.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАХИЛ», (70002, Запорізька область, Вільнянський район, місто Вільнянськ, вул. Першотравнева, будинок №57, код ЄДР 37021361) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДР НОМЕР_1) суму основного боргу в розмірі 1257432 (один мільйон двісті п'ятдесят сім тисяч чотириста тридцять дві) грн., пеню в розмірі 58250 (п'ятдесят вісім тисяч двісті п'ятдесят) грн. 71 коп., 11543 (одинадцять тисяч п'ятсот сорок три) грн. 64 коп. 3% річних, 36000 (тридцять шість тисяч) грн. витрат на юридичну допомогу та судовий збір в розмірі 28152 (двадцять вісім тисяч сто п'ятдесят дві) грн. 43 коп. (з урахуванням судового збору з заяви про забезпечення позову).

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.М. Хуторной

Повний текст рішення складено 3.08.12 р.