Рішення

від 25.07.2012 по справі 5019/2603/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26а

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" липня 2012 р. Справа № 5019/2603/11

Господарський суд Рівненської області у складі судді Павленка Є.В., розглянувши матеріали справи за позовом приватного підприємства "Млинів-Трейд" (далі -Підприємство) до публічного акціонерного товариства "АЕС Рівнеобленерго" (далі -Товариство) про скасування рішення

за участю представників:

позивача: Мельнікової І.Г. за дов. від 7 червня 2012 року № 7,

відповідача: Іванова Ю.М. за дов. від 13 травня 2011 року № 54,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У листопаді 2011 року Підприємство звернулося до господарського суду Рівненської області з вказаним позовом, посилаючись на те, що 13 листопада 2008 року між ним та закритим акціонерним товариством "Ей-І-Ес Рівнеенерго", правонаступником якого є відповідач, був укладений договір про постачання електричної енергії № 548. 8 червня 2011 року працівниками Млинівської дільниці Товариства було складено акт № Р 000358 про порушення позивачем Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 (далі -Правила), на підставі якого рішенням комісії Товариства по розгляду актів про порушення Правил, оформленого протоколом від 27 жовтня 2011 року № 31, позивачу на підставі пункту 2.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 4 травня 2006 року № 562 (далі -Методика) за період з 1 травня 2011 року по 8 червня 2011 року було нараховано обсяг не облікованої енергії по договірній потужності в розмірі 122 968 кВт/год. загальною вартістю 121 909 грн. 90 коп. Оскільки дане рішення про застосування вищезазначеної санкції, на думку позивача, було прийнято з порушенням вимог Правил, а сам розрахунок вартості недорахованої електричної енергії є необґрунтованим, останній, просив суд скасувати це рішення.

Ухвалою господарського суду Рівненької області від 8 листопада 2011 року (суддя Качур А.М.) порушено провадження у справі № 5019/2603/11 та призначено її до розгляду.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 27 грудня 2011 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 20 лютого 2012 року, позов задоволено.

Постановою Вищого господарського суду від 26 квітня 2012 року вказані судові рішення скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Рівненської області.

За результатами проведеного автоматичного розподілу справа № 5019/2603/11 була передана на розгляд судді Павленку Є.В.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 10 травня 2012 року вказана справа була прийнята до розгляду суддею Павленком Є.В. та призначена до слухання у судовому засіданні на 7 червня 2012 року.

У судових засіданнях 7 червня 2012 року та 27 червня 2012 року були оголошені перерви відповідно до 27 червня 2012 року та 5 липня 2012 року.

Ухвалою суду від 5 липня 2012 року на підставі клопотання представника позивача строк розгляду спору було продовжено на п'ятнадцять днів -до 25 липня 2012 року, розгляд справи відкладено на 23 липня 2012 року.

У судовому засіданні, призначеному на 23 липня 2012 року, була оголошена перерва до 25 липня 2012 року.

В процесі розгляду даної справи представником позивача були надані письмові пояснення від 27 червня 2012 року, в яких останній вказав, що правилами внутрішнього трудового розпорядку Підприємства передбачений восьмигодинний робочий день п'ять днів на тиждень. Висновки судів нижчих інстанцій щодо безпідставного застосування Товариством під час розрахунку суми збитків по вищезазначеному акту із зазначенням тривалості роботи обладнання Підприємства 24 год./добу 7 днів на тиждень, не були спростовані Вищим господарським судом України при перегляді їх судових рішень у касаційному порядку. Крім того, представник позивача вказав на те, що в акті не були зазначені вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків, як встановлено положеннями пункту 6.41 Правил.

У судовому засіданні 25 липня 2012 року представник Підприємства просив суд задовольнити позов з підстав, наведених у позовній заяві з урахуванням поданих до неї письмових пояснень.

Представник відповідача у судовому засіданні визнав факт наявності в акті неточностей щодо визначення потужності струмоприймачів Підприємства та графіку його роботи, водночас заперечив проти позову з тих підстав, що працівниками позивача під час проведення даної перевірки не було надано представникам Товариства паспорти на зазначені струмоприймачі. Крім того, на момент складання акта про порушення у Товариства були відсутні відомості про робочий час Підприємства.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

13 листопада 2008 року між Підприємством та закритим акціонерним товариством "Ей-І-Ес Рівнеенерго", правонаступником якого є Товариство, був укладений договір про постачання електричної енергії № 548, за умовами якого, з урахуванням додатків № 1, № 3-№ 6, № 8 до нього, останній, як постачальник, взяв на себе обов'язок продавати електричну енергію споживачу для забезпечення потреб його електроустановок з сумарною приєднаною потужністю 280 кВт, а споживач, у свою чергу, -оплачувати постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору (т. 1, а.с. 9-31).

Вказаний договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками цих юридичних осіб.

Пунктом 4.2.3 цього договору передбачено, що споживач сплачує постачальнику вартість недорахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики у разі таких дій споживача, як, зокрема, пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку.

Судом встановлено, що 8 червня 2011 року працівниками Млинівської дільниці Товариства у присутності представника Підприємства Стасюка С.Л. було складено акт № Р 000358 про порушення Правил (т. 1, а.с. 32-33), відповідно до якого за результатами перевірки при обстеженні точки обліку позивача у селі Новини Млинівського району Рівненської області -лічильника № 551689 типу СА4У-И672М, було виявлено порушення Правил, яке полягало у відсутності пломби енергопостачальної організації (бар'єр), пломби Держспоживстандарту та встановлення на їх місці пломб невідомого зразка.

У пункті 2 даного акту зазначено, що пломби енергопостачальної організації типу «бар'єр»№ АА-0005971 та № АА-0005972 не відповідають оригіналу. До акту порушення Правил додавався акт направлення на експертизу. Водночас представник Підприємства з актом не погодився, що підтверджується відповідною відміткою в цьому документі.

24 січня 2012 року працівниками Товариства за участю представника ДП "Рівнестандартметрологія" та в присутності директора відповідача Кірії С.Е. було проведено експертизу лічильника № 551689 типу СА4У-И672М, оформлену актом № 389, під час якої встановлено, що даний прилад непридатний для подальшого використання через підробку пломби держповірки . Водночас директор Підприємства з висновками експертизи не погодився, про що було зазначено в самому акті (т. 1, а.с. 34).

Висновком спеціаліста науково-дослідного експерно-криміналістичного центру УМВС України в Рівненський області Бачманюка О.М. від 18 жовтня 2011 року № 277 встановлено, що відбитки на контрольних поверхнях досліджувальної пломби Держповірки (IV-08), знятої з лічильника позивача, та пломби Держповірки (IV-08), яка була надана в якості зразка, залишені не одними матрицями плашок пломбувальних лещат; стрічкові пломби АА-0005971, АА-0005972 не відповідають стрічковій пломбі АА-0003572, що також була надана в якості зразка (т. 1, а.с.36-39).

Враховуючи вищезазначені обставини, 27 жовтня 2011 року комісією відповідача з розгляду актів про порушення Правил було прийнято рішення, оформлене протоколом № 31, про нарахування позивачу згідно з пунктом 2.1 Методики по договірній потужності за період з 1 травня 2011 року по 8 червня 2011 року обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил. При цьому, вказано, що обсяг не облікованої електроенергії складає 122968 кВт/год, а її вартість становить 121909 грн. 90 коп. У протоколі зазначено, що споживач з рішенням комісії не погодився, оскільки втручання в роботу лічильника та пошкодження пломб з його сторони не було.

Скасовуючи прийняті у даній справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог, Вищий господарський суд України у своїй постанові від 26 квітня 2012 року виходив із того, що, незважаючи на дрібні недоліки акту, яким оформлене рішення відповідача про нарахування позивачу вартості не облікованої електричної енергії, сам по собі факт пошкодження чи зриву пломб, у тому числі порушення цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), незалежно від мети та можливості безоблікового споживання електричної енергії, відповідно до положень пункту 6.40 Правил є підставою для донарахування вартості електричної енергії.

У той же час під час нового розгляду даної справи суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Підприємства щодо скасування вищезазначеного рішення відповідача, виходячи з наступного.

Як вже було зазначено вище, між відповідачем (як постачальником електричної енергії), що є правонаступником закритого акціонерного товариства "Ей-І-Ес Рівнеенерго", та Підприємством (як споживачем) існують договірні відносини щодо поставки електричної енергії, врегульовані договором від 13 листопада 2008 року № 548.

Згідно з пунктом 2.1 вказаного договору під час його виконання, а також при вирішенні всіх питань, що ним не обумовлені, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами.

Відповідно до пункту 6.40 Правил, у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики.

Пунктом 6.41 Правил передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень, в якому, зокрема, мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків.

Тільки належно оформлений акт відповідно до пункту 6.42 Правил є підставою для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії згідно зазначеної Методики.

Дана правова позиція також викладена в постанові Вищого господарського суду України від 23 травня 2012 року у справі № 15/5007/26/11 за позовом приватного підприємства "Канпол і К" до публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" про визнання недійсним рішення комісії.

Вказана Методика застосовується на підставі акту порушень, складеного з урахуванням вимог Правил, у разі, зокрема, виявлення порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал, фальсифікації тавр про повірку засобів обліку, тавр електропередавальної організації, тавр інших заінтересованих сторін, відбитки яких нанесені на пломби (пошкодження пломб), або відсутності пломб на розрахункових засобах обліку в місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному Правилами (підпункт 1 пункту 1.2 Методики).

За пунктом 2.5 Методики, на підставі якого відповідачем здійснено розрахунок недоврахованої електроенергії, у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2.1 цієї Методики, крім виявлення випадків фіксації індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (Wдоб, кВт·год) визначається за формулою: Wдоб = P · tдоб · Kв, де: P -потужність (кВт), визначена як: а) сумарна максимальна потужність наявних у споживача на час складання акта про порушення Правил струмоприймачів відповідно до їх паспортних даних (за умови, якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, зазначену в Договорі); б) потужність, обчислена виходячи зі струму навантаження електроустановки споживача при підключенні всіх наявних на час складання акта про порушення Правил струмоприймачів на максимальну потужність, визначеного на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології (за умови відсутності паспортних даних всіх струмоприймачів, наявних у споживача на час складення акта про порушення Правил, та якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, зазначену в Договорі); в) дозволена потужність для даної точки обліку, зазначена в Договорі (за умови, якщо потужність, визначена відповідно до положень підпунктів "а" або "б" цього пункту, перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, ненадання споживачем інформації щодо паспортних даних струмоприймачів, недопуску представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) на свою територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів, відмови споживача від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність).

Отже, за змістом вказаного пункту, дозволена потужність для даної точки обліку, що зазначена у договорі, застосовується лише у випадках неможливості застосування підпунктів "а" та "б" цього пункту.

Проте під час розгляду справи судом встановлено, що в акті про порушення не міститься посилання на те, що позивач не надав представникам енергопостачальної компанії інформації щодо паспортних даних своїх струмоприймачів, не допустив працівників відповідача на територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів або відмовив у здійсненні вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність. Як вбачається зі змісту самого акту про порушення № Р 000358 від 8 червня 2011 року, останній взагалі не містить інформації щодо результатів проведення вимірів параметрів схеми електропостачання споживача, переліку струмоприймачів, приєднаних споживачем до електричної мережі. Відтак, в акті про порушення не визначено підстав для визначення потужності за правилами підпункту в) пункту 2.5 Методики, з огляду на що застосування відповідачем при визначенні обсягу недоврахованої електроенергії дозволеної потужності для даної точки обліку, зазначеної у договорі, є необґрунтованим, що є підставою для скасування даної оперативно-господарської санкції.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 19 квітня 2012 року у справі № 32/5005/11855/2011 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агросс" до публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі Дніпродзержинського району електричних мереж про скасування оперативно-господарської санкції.

Крім того, відповідно до пункту 6.42 Правил рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків. У той же час в матеріалах даної справи відсутні докази того, що при врученні позивачу протоколу № 31 від 27 жовтня 2011 року та рахунку від 27 жовтня 2012 року про нарахування вартості недоврахованої електричної енергії останньому також було надано розрахунок величини вартості вказаної недоврахованої енергії. Відсутній розрахунок обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення Правил, і в самому протоколі, яким оформлене оскаржуване рішення. Також не зазначено у ньому і про наявність окремих документів про здійснення такого розрахунку, що є порушенням пункту 6.42 Правил.

Слід також зазначити, що відповідно до вимог пункту 2.5 Методики кількість днів у періоді, за який має здійснюватися перерахунок (Дпер., день), визначається за формулою 2.6: Дпер. = Дпор. + Дусун.; де Дпор. -кількість робочих днів споживача від дня останнього контрольного огляду засобу обліку або технічної перевірки (у разі, коли технічна перевірка проводилась після останнього контрольного огляду засобу обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у 6 календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.

З наявного у матеріалах даної справи розрахунку суми збитків по акту № Р 000358 від 8 червня 2011 року вбачається, що відповідачем при обрахунку тривалості роботи обладнання позивача обрано тривалість 24 години на добу та 7 днів на тиждень. У своїх поясненнях, що надійшли на адресу суду 25 липня 2012 року, представник відповідача посилався на те, що у додатку № 8 до договору про постачання електричної енергії від 13 листопада 2008 року № 548 був прописаний сезонний режим роботи позивача. Проте зі змісту вищезазначеного додатку, копія якого міститься в матеріалах даної справи (т. 1, а.с. 26-31), вбачається, що даним документом взагалі не було визначено режим роботи Підприємства. Крім того, режим роботи обладнання споживача не був визначений і самим договором від 13 листопада 2008 року № 548. Також режим роботи позивача не був вказаний ні в акті про порушення № Р 000358 від 8 червня 2011 року, ні в протоколі № 31 від 27 жовтня 2011 року.

У той же час в матеріалах справи міститься копія правил внутрішнього трудового розпорядку, затверджених розпорядженням засновника даного підприємства від 2 січня 2011 року № 1 (т. 2, а.с. 10-13), а також копії табелів обліку робочого часу працівників позивача за травень-листопад 2011 року (т. 2, а.с. 29-35), зі змісту яких вбачається, що на вказаному підприємстві встановлено п'ятиденний робочий тиждень з 9-00 до 18-00 (обідня перерва з 13-00 до 14-00), вихідні дні: субота, неділя.

Оскільки відповідачем не було надано належних і допустимих доказів, які б могли спростувати вказаний факт, суд дійшов висновку про безпідставність нарахування останнім вартості недоврахованої електричної енергії за формулою, що застосовується для споживачів з безперервним циклом роботи.

Відповідно до частини 2 статті 20 Господарського кодексу України (далі -ГК України) кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом: визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Статтею 235 ГК України передбачено, що за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції -заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Частиною 1 статті 236 ГК встановлено види господарсько-оперативних санкцій, серед яких, зокрема, передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо.

Згідно з частиною 2 вищезазначеної статті перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у її першій частині, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

Отже, зі змісту вказаних положень чинного законодавства вбачається, що рішення постачальника електричної енергії про донарахування споживачу 121 909 грн. 90 коп. вартості недоврахованої спожитої електроенергії є саме оперативно-господарською санкцією.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 29 листопада 2009 року у справі № 2-15/1783-2009 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сан-Маріно" до відкритого акціонерного товариства "Крименерго" про визнання дій незаконними та скасування акта.

Крім того, право споживача на оскарження в судовому порядку рішення комісії постачальника передбачено пунктом 6.42 Правил, які є обов'язковими для сторін відповідно до пункту 2.1 договору про постачання електричної енергії від 13 листопада 2008 року № 548.

Оскільки під час розгляду даної справи встановлено, що рішення комісії по розгляду актів про порушення Правил, щодо застосування до позивача оперативно-господарської санкції про нарахування вартості недоврахованої електричної енергії в розмірі 121 909 грн. 90 коп., оформлене протоколом № 31 від 27 жовтня 2011 року, прийнято з порушенням вимог Правил, а сам розрахунок вищезазначеної санкції не відповідає положенням Методики, і вказані факти порушень з боку відповідача не були спростовані прийнятою у даній справі постановою Вищого господарського суду України від 26 квітня 2012 року, суд дійшов висновку про те, що дане рішення є незаконним, а тому вимоги Підприємства щодо його скасування є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати рішення комісії Млинівської дільниці публічного акціонерного товариства "АЕС Рівнеобленерго" по розгляду актів про порушення Правил користування електроенергією, оформлене протоколом № 31 від 27 жовтня 2011 року, про нарахування приватному підприємству "Млинів-Трейд" вартості не облікованої електроенергії в розмірі 121 909 грн. 90 коп.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "АЕС Рівнеобленерго" (33013, місто Рівне, вулиця Князя Володимира, будинок 71, ідентифікаційний код: 05424874) на користь приватного підприємства "Млинів-Трейд" (35134, Рівненська область, Млинівський район, село Новини, ідентифікаційний код: 33705951) 985 грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30 липня 2012 року

Суддя Є.В. Павленко