Рішення

від 02.12.2008 по справі 14/1-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/1-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

02.12.2008                                                                Справа №  14/1-08

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Гридасова Ю.В. при секретарі Бєлій Є.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом: компанії "Фортіус Лімітед", м. Лондон, Англія,

до відповідача-1: товариства з обмеженою відповідальністю " ТПК "Зерновик", м. Херсон,  

відповідача-2 дочірнього підприємства "Херсонський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот", м. Херсон,

про  стягнення 8503160грн. 28коп.,

за участю представників

позивача: Протасова Л.І., адвокат, дов. від 25.12.2007р., Анедченко І.Л., представник, дов. від 27.11.2007р.,  

відповідача-1: Скобельський С.В., представник, дов. № 29/02-03 від 29.02.08 р.,

відповідача-2: Кішинський Д.Г., представник, дов. № 01-8/433 від 07.03.08.

10.12.2007 р. позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою у якій просив стягнути з відповідача-1 4993248грн.10коп. основного боргу, 1348460грн.48коп. відсотків за користування кредитом, 2161451грн.70коп. пені за порушення строків сплати основного боргу та відсотків, відповідно до умов укладеного між позивачем та відповідачем-1 договору кредиту № 12/01-2003 від 22.12.2003 р. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення ст. ст. 509, 549, 625, 1046, 1049, 1054 Цивільного кодексу України.

20.02.2008 р. позивачем подано письмове клопотання про залучення до участі у справі, в якості відповідача-2 дочірнього підприємства "Херсонський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот", у зв'язку з наступними обставинами.

Угодою № 2 від 05.05.2006 р. за результатами звірки між ТОВ "ТПК "Зерновик" та компанією "Фортіус Лімітед" про отримання та використання грошових коштів відповідно до договору № 12/01-2003 від 22.12.2003 р. передбачено, що ТОВ ТПК "Зерновик" визнає та передає право вимоги компанії "Фортіус Лімітед" на вимоги всіх грошових коштів з Херсонського річкового порту, які вкладено в будівництво елеватора на території Херсонського річкового порту, недобудованого в зв'язку з відсутністю фінансових засобів, що може бути підставою для розірвання договору № 02-25/103 від 22.11.2003 р. з застосуванням наслідків, передбачених в пункті 5.4. цього договору (ст. 516 ЦК України). Таким чином, на думку позивача, у нього виникає право вимоги в розмірі суми заявленого позову як до відповідача - ТОВ ТПК "Зерновик" так і до боржника за договором № 02-25/103 від 22.11.2003 р. - Дочірнього підприємства "Херсонський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот".

Представники позивача в ході судового засідання підтримали вимоги, викладені у позовній заяві, з урахуванням внесених доповнень.

Представник відповідача-1 в ході судового засідання заперечував проти позовних вимог, відповідно до відзиву на позовну заяву, посилаючись на відсутність з боку відповідача-1 прострочки виконання грошового зобов'язання за договором кредиту № 12/01-2003 від 22.12.2003 р.

Предсвтавник відповідача-2 в ході судового засідання заперечував проти позовних вимог, відповідно до відзиву на позовну заяву, посилаючись на відсутність належним чином оформлених спірних правовідносин з позивачем.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 11.02.08 р. до 20.02.08 р. та у судовому засіданні 02.12.08 р. для підготовки вступної і резолютивної частин рішення у справі, яке оголошено за згодою присутніх у судовому засіданні представників учасників судового.

Ухвалою голови господарського суду Херсонської області від 11.02.08 р. продовжено строк вирішення спору на один місяць –до 11.03.08 р.

У зв'язку із залученням до участі у справі відповідача-2 ухвалою від 20.02.08 р. розгляд справи розпочато заново.

Провадження у справі зупинялось з 12.03.08 р. до 06.11.08 р. у зв'язку з направленням матеріалів справи до апеляційної та касаційних судових інстанцій.

Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, що прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, господарський суд

в с т а н о в и в :

22.12.2003 року між компанією "Фортіус Лімітед" та ТОВ "ТПК Зерновик" було укладено договір кредиту № 12/01-2003, який був зареєстрований Управлінням НБУ в Херсонській області і про що видано відповідне реєстраційне свідоцтво № 168, яке мало строк дії до 31.12.2007 року.

Відповідно до умов зазначеного Договору ТОВ "ТПК "Зерновик" зобов'язалось повернути компанії "Фортіус Лімітед" отримані кредитні кошти до 31.12.2007 року.

03.11.2004 року сторонами були внесені зміни до договору кредиту № 12/01-2003 від 22 грудня 2003 року, які стосувалися зміни назви та коду уповноваженого обслуговуючого банку ТОВ "ТПК "Зерновик". Вказані зміни були зареєстровані Управлінням НБУ в Херсонській області 16.11.2004 року, про що було видано відповідний додаток від 16.11.2004 року № 1 до реєстраційного свідоцтва № 168 виданого Управлінням НБУ в Херсонській області щодо реєстрації договору кредиту № 12/01-2003 від 22 грудня 2003 року. Строк дії реєстраційного свідоцтва встановлений в додатку до 31.12.2007 року.

29.05.2006 року сторонами було укладено додаткову угоду № 2 до договору кредиту № 12/01-2003 від 22 грудня 2003 року, яка стосувалася встановлення строку з якого нараховуються та сплачуються відсотки за користування кредитом (починаючи із 01.01.2010 року по 31.12.2011 року); зміни строку погашення кредиту (починаючи із 01.01.2010 року до 31.12.2011 року); викладення підпункту 6.1. в новій редакції; виключення із договору підпункту 6.2.; зміни в підпункт 8.2. Договору (зміна реквізитів кредитоодержувача). Вказана додаткова угода № 2 була зареєстрована Управлінням НБУ в Херсонській області 11.03.2008 року, про що було видано відповідний додаток від 11.03.2008 року № 2 до реєстраційного свідоцтва № 168 виданого Управлінням НБУ в Херсонській області щодо реєстрації договору кредиту № 12/01-2003 від 22 грудня 2003 року. Строк дії реєстраційного свідоцтва встановлений в додатку до 31.12.2011 року.

Крім того, 12 червня 2006 року сторонами було укладено додаткову угоду № 3 до договору кредиту № 12/01-2003 від 22 грудня 2003 року, відповідно до умов якої сторони встановили строк з якого нараховуються та сплачуються відсотки за користування кредитом (починаючи із 01.01.2011 року по 31.12.2012 року); строк погашення кредиту (починаючи із 01.01.2011 року до 31.12.2012 року); та припинили дію пункту 6. Доказів реєстрації зазначеної Додаткової угоди № 3 Управлінням НБУ в Херсонській області сторони, відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, суду не представили.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги невиконанням ТОВ "ТПК "Зерновик" грошових зобов'язань щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами та щодо повернення кредиту (основний борг) по договору кредиту № 12/01-2003 від 22 грудня 2003 року. Разом з тим, строк виконання зазначених зобов'язань ТОВ "ТПК "Зерновик" по договору кредиту № 12/01-2003 від 22 грудня 2003 року фактично не настав, про що свідчать додаткові угоди до зазначеного Договору.

Відповідно до положень частин 1 та 2 ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або  в  належним  чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до положень ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті  докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до  законодавства  повинні бути підтверджені певними засобами  доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Подання відповідачем-1 засвідчених копій додаткових угод та реєстраційнинх свідоцтв, за якими сторонами Договору кредиту змінено строк сплати відсотків та повернення кредиту є належними письмовими доказами, які свідчать про відсутність з боку відповідача-1 прострочення виконання грошових зобов'язань за Договором.

Разом з тим, твердження позивача про підроблення додаткових угод № 2 та № 3 до Договору кредиту, відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, не підтверджені належними письмовими доказами якими, в даному випадку, мають бути постанова слідчого про припинення провадження у кримінальній справі за не реабілітуючими обставинами або обвинувальний вирок суду. Письмові пояснення окремих осіб, інші матеріали надані позивачем, мають бути досліджені у сукупності в рамках кримінальної справи за фактом підробки зазначених додаткових угод, якщо така кримінальна справа буде порушена за заявою позивача, поданою до правоохоронних органів. Факт звернення з такою заявою до прокуратури Херсонської області та Управління СБУ у Херсонській області підтверджується матеріалами справи.

За вказаних обставин позовні вимоги до відповідача-1 задоволенню не підлягають.

У разі отримання позивачем належних письмових доказів підроблення додаткових угод № 2 та № 3, останній не позбавлений права на звернення до господарського суду з заявою про перегляд рішення у справі за нововиявленими обставинами.

Клопотання позивача про направлення матеріалів господарської справи до правоохоронних органів та зупиненння провадження у справі залишене судом без задоволення, оскільки серед матеріалів справи відсутні оригінали додаткових угод № 2 та № 3, необхідні для проведення почеркознавчої експертизи та наявні докази звернення позивача до правоохоронних органів з відповідною заявою.

За умовами договору від 23.12.2003 року Кредитоодержувач - ТОВ ТПК "Зерновик" зобов'язаний надавати Кредитору - Компанії "Фортіус Лімітед", інформацію про свою господарську та фінансову діяльність, з якої позивачу стало відомо, що кошти, отримані від позивача, ТОВ ТПК "Зерновик" спрямувало у якості інвестицій у будівництво зернового елеватору місткістю 35 тисяч тон на території Херсонського річкового порту за адресою: м. Херсон, Одеська пл. 6, який підлягає передачі у власність інвестора, тобто - ТОВ ТПК "Зерновик" відповідно до умов зафіксованих ТОВ ТПК "Зерновик" та Дочірнім підприємством "Херсонський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" у Договорі № 02-25/103 інвестування будівництва від 22.11.2003 р.

Відповідно пункту 3.3. вказаного Договору інвестування будівництва кожна сторона у процесі виконання прийнятих на себе зобов'язань має право, за погодженням з другою стороною, залучати третіх осіб з метою реалізації цього договору.

За умовами Договору № 02-25/103 інвестування будівництва від 22.11.2003 р. власником результатів будівельних робіт та Об'єкту до моменту передачі його у власність Інвестору є забудовник, а відповідно до пункту 5.4. цього договору у випадку його розірвання Інвестору передається об'єкт незавершеного будівництва (результати будівельних робіт). Вартість об'єкту незавершеного будівництва підтверджується проектно-кошторисною та витратною документацією і не може перевищувати розміру фактично внесеної інвестиції.

Відповідно до положень ст. 526 Цивільного кодексу України  (435-4) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього  Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до  звичаїв  ділового обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Угодою № 2 від 05.05.2006 р. за результатами звірки між ТОВ "ТПК "Зерновик" та компанією "Фортіус Лімітед" про отримання та використання грошових коштів відповідно до договору № 12/01-2003 від 22.11.2003 р. передбачено, що ТОВ ТПК "Зерновик" визнає та передає право вимоги компанії "Фортіус Лімітед" щодо вимоги всіх грошових коштів з Херсонського річкового порту, які вкладено в будівництво елеватора на території Херсонського річкового порту, недобудованого в зв'язку з відсутністю фінансових засобів, що може бути підставою для розірвання договору № 02-25/103 від 22.11.2003 р. із застосуванням наслідків, передбачених в пункті 5.4. цього договору (ст. 516 ЦК України).

Позивач вважає, що зазначена угода № 2 є правочином щодо заміни кредитора у зобов'язанні, що виникає за договором інвестування будівництва № 12/01-2003 від 22.11.2003 р., за якою у позивача виникає право грошової вимоги у відповідача-2.

Разом з тим, вказаною угодою № 2 здійснено заміну кредитора за зобов'язаннями, які не існують в рамках договору інвестування будівництва, оскільки за умовами останнього інвестор має право на отримання завершеного будівництвом та зданого в експлуатацію або не завершеного будівництвом (у разі розірвання договороу) об'єкта –зернового елеватора.

Вказана обставина є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог щодо відповідача-2.

Таким чином, позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Клопотання відповідача-2 про витребування додаткових письмових доказів залдишене судом без задоволення у зв'язку з достатністю у справі наявних письмових доказів для прийняття рішення.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Вжиті у справі заходи забезпечення позову підлягають скасуванню, відповідно до вимог ст. 68 ГПК України.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись  ст. ст.  82-85 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1. В задоволенні позовних вимог щодо відповідача-1 відмовити.

2. В задоволенні позовних вимог щодо відповідача-2 відмовити.

3.Скасувати заходи забезпечення позову вжиті ухвалами у справі від 11.12.2007 р. (п. 6 ухвали) та 20.02.2008 р. (п. 5 ухвали).

          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частини).  

         Суддя                                                                                      Ю.В. Гридасов

Дата оформлення та підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 Господарського

             процесуального кодексу України                                                            "11" грудня 2008 р.