Рішення

від 26.11.2008 по справі 15/97

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/97

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

26.11.08 р.                                                                                                       Справа № 15/97                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Кристал” м. Маріуполь (код ЄДРПОУ 32715712)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Сири України-2005” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 33340386)

про стягнення боргу за поставлену продукцію в сумі 997,20 грн., пені в розмірі 91,57 грн., 3% річних в сумі 22,28 грн., інфляції у розмірі 204,42 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Потупаленко Я.В. за довіреністю б/н від 06.06.2008 р.

від відповідача: Бурлаченко А.М. за довіреністю № 5-09/08 від 05.09.2008 р.

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Кристал” м. Маріуполь до товариства з обмеженою відповідальністю “Сири України-2005” м. Донецьк про стягнення боргу за поставлену продукцію в сумі 997,20 грн., пені в розмірі 91,57 грн., 3% річних в сумі 22,28 грн., інфляції у розмірі 204,42 грн.

Ухвалою суду від 15.08.2008 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/97, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.

Ухвалою суду від 10.11.2008 р. продовжений строк вирішення спору у справі № 15/97 на один місяць до 13.12.2008 року.

Представниками позивача і відповідача у судовому засіданні заявлено клопотання про ведення судового засідання без здійснення технічної фіксації, у зв'язку з чим відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України судом не здійснювалося фіксування судового процесу. Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем – товариством з обмеженою відповідальністю “Кристал” м. Маріуполь (постачальник) та відповідачем – товариством з обмеженою відповідальністю “Сири України-2005” м. Донецьк (покупець) укладений договір поставки № 114 від 10.04.2007 р., який був підписаний обома сторонами та скріплений печатками.

Згідно п. 1.1 договору постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти і оплатити товар на умовах, передбачених даним договором.  

Згідно п. 1.2 договору кількість, асортимент товару вказується в видаткових накладних на товар, що складаються на підставі попереднього замовлення покупця.

Згідно п. 2.1 договору покупець зобов'язується оплатити шляхом перерахування на поточний рахунок постачальника вартість поставлених товарів протягом 14 банківських днів з моменту поставки товару, або внести готівковими грошовими коштами в касу підприємства.

Згідно п. 4.2 договору товар враховується переданим постачальником і прийнятим покупцем за кількістю і якістю згідно підписаним сторонами накладними.

Згідно п. 5.3 договору за прострочення оплати покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми (від вартості неоплаченого товару)  за кожен день прострочення платежу.

Відповідно п. 8.1 договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2007 р. У випадку відсутності заяви від однієї зі сторін про розірвання договору його дія продовжується на один календарний  рік на тих самих умовах. Закінчення строку дії не звільняє сторони від повного виконання ними своїх зобов'язань за цим договором.

На виконання вищевказаного договору позивачем виставлені відповідачу рахунки-фактури № СФ-455 від 03.09.2007 р., № СФ-515 від 08.10.2007 р., з яких останній є спірним.

На підставі умов договору та згідно спірного рахунку-фактури № СФ-515 від 08.10.2007 р., за видатковою накладною № РН-001031 від 08.10.2007 р. відповідачем отриманий товар (масло селянське 72,5% в кількості 500 кг на суму 5800 грн., масло „Вершкове” 72,5% у кількості 500 кг на суму 4900 грн., масло „Легке” 72,5% у кількості 1000 кг на суму 8050 грн.), всього на суму 22500 грн. Факт поставки товару підтверджується податковою накладною № 870 від 08.10.2007 р., довіреністю від 08.10.2007 р. на особу, яка отримала товар. Завірені копії вказаних документів долучені до справи.

Згідно рахунку № СФ-515 від 08.10.2007 р. відповідачем здійснена оплата отриманого від позивача товару в сумі 21502,80 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи завіреними копіями банківських виписок з відміткою банку № 809 від 25.10.2007 р. в сумі 2500 грн., № 436 від 31.10.2007 р. в сумі 5000 грн., № 763 від 05.11.2007р. в сумі 10000 грн., № 770 від 06.11.2007 р. в сумі 2000 грн., № 882 від 27.12.2007 р. в сумі 2000 грн., № 729 від 18.10.2007 р. в сумі 1000 грн. (з яких сума 997,20 грн. спрямована на погашення боргу відповідача за рахунком-фактурою № СФ-455 від 03.09.2007 р., а сума 2,80 грн. спрямована на погашення боргу відповідача за спірним рахунком-фактурою № СФ-515 від 08.10.2007 р.).

Вказані обставини платежу стосовно погашення конкретних сум заборгованості підтверджуються карткою рахунку позивача та письмовими поясненнями директора позивача , які є у справі.

Таким чином, на момент подання позовної заяви відповідачем здійснена оплата отриманого від позивача товару в сумі 21502,80 грн.

Позивач вважає, що відповідач порушив грошове зобов'язання, тому як не оплатив товар протягом 14 банківських  днів від дня поставки товару, чим порушив умови договору № 114 від 11.04.2007 р.

За цих підстав позивачем відповідно до п. 5.3 договору № 114 від 11.04.2007 р. на суму основного боргу відповідача нарахована пеня в сумі 91,57 грн., крім того згідно ст. 625 Цивільного кодексу України нарахований індекс інфляції в розмірі 204,42 грн., 3% річних в розмірі 22,28 грн. Розрахунок пені, індексу інфляції та 3% річних  позивачем доданий до позовної заяви.  

Відповідачем суду наданий відзив на позовну заяву за вих. № 18/09-08 від    18.09.2008 р., в якому відповідач не заперечує проти поставки позивачем на його адресу товару (молочних виробів) за видатковою накладною № РН-001031 від 08.10.2007 р. на виконання вимог договору № 114 від 10.04.2007 р. на суму 22500 грн., однак позовні вимоги не визнає, посилаючись на оплату поставленого позивачем товару згідно спірного рахунку-фактури № СФ-515 від 08.10.2007 р. та видаткової накладної № РН-001031 від 08.10.2007 р. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на додані позивачем до позовної заяви банківські виписки, згідно яких відповідач нібито оплатив у повному обсязі поставлений позивачем товар.

Крім того, відповідач в обґрунтування своїх заперечень до позову посилається на надану до суду копію видаткової накладної (повернення) № ВП-0000010 від 29.09.20007 р. на суму 997,20 грн. і надав з цього приводу пояснення, відповідно до яких дана видаткова накладна була додана до відповіді на претензію позивача від 17.04.2008 р. і підтверджує факт повернення позивачу неякісного товару на суму 997,20 грн., у зв'язку з чим вказаний в позовній  заяві борг ТОВ „Сири України” перед позивачем в сумі 997,20 грн. відсутній.

Згідно пояснень позивача від 17.10.2008 р. за вих. № 28 вказану накладну про повернення товару він отримав лише в травні 2008 р., яку відповідач додав до своєї відповіді на претензію позивача. Жодних претензій щодо якості поставленого за видатковою накладною № РН-00906 від 03.09.2007 р. товару ані в момент прийому продукції, ані пізніше відповідач не пред'являв. Жодна особа не мала довіреності від ТОВ „Кристал” на отримання товару за вказаною накладною. Сам факт отримання товару від відповідача на суму 997,20 грн. в якості повернення неякісного товару позивач заперечує, наявність трудових або інших стосунків з Буряковим – особою, яка нібито отримала товар від відповідача для позивача за накладною № РН-00906 від 03.09.2007 р., не підтверджує.

05.11.2008 р. позивачем суду надана заява за вих. № 36 від 03.11.2008 р. про уточнення та збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача борг за поставлену продукцію в сумі 997,20 грн., пеню в розмірі 91,57 грн., 3% річних в сумі 22,28 грн., інфляційні нарахування  у розмірі 204,42 грн., а також збитки у вигляді транспортних витрат позивача, пов'язаних із прибуттям представника ТОВ „Кристал” до суду в розмірі 844,20 грн. та збитки у вигляді оплати юридичних послуг в розмірі 6000 грн.

26.11.2008 р. позивачем суду надана заява за вих. № 56 від 26.11.2008 р. про уточнення позовних вимог та розміру судових витрат, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача борг за поставлену продукцію в сумі 997,20 грн., пеню в розмірі 91,57 грн., 3% річних в сумі 22,28 грн., інфляційні нарахування  у розмірі 204,42 грн.; судові витрати, а саме: витрати на інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу в розмірі 118 грн., державне мито в розмірі 102 грн., транспортні витрати, пов'язані з прибуттям представника ТОВ „Кристал” до суду в розмірі 1225,80 грн.; та збитки у вигляді витрат на оплату юридичних послуг в розмірі 6000 грн.

Розглянувши позовні вимоги та заперечення на них, господарський суд дійшов наступного висновку:

При вивченні судом виписок банку, на які посилається відповідач в обґрунтування своїх заперечень до позовних вимог, встановлено, що 10.10.2007 р. відповідачем здійснений платіж в сумі 5000 грн. за призначенням: за масло по ПН 0000207 від 03.09.2007 р.; 18.10.2007 р. здійснений платіж в сумі 1000 грн. за тим же призначенням: за масло по ПН 0000207 від 03.09.2007 р. Тобто з врахуванням дат, вказаних самим відповідачем у призначенні платежу, відповідач здійснив оплату не за спірним рахунком-фактурою № СФ-515 від 08.10.2007 р., а за рахунком-фактурою  №  СФ-455 від 03.09.2007 р. (на інших банківських виписках відповідач в якості призначення платежу вказував: за масло по ПН № 240 від 08.10.2007 р.)

Таким чином позивачем правомірно спрямовані перераховані відповідачем грошові кошти за цими платежами ( в сумі 5000 грн. та 997,20 грн.) на погашення заборгованості відповідача перед позивачем за рахунком-фактурою № СФ-455 від 03.09.2007 р. в якості погашення боргу за товар, отриманий за видатковою накладною № РН-00906 від 03.09.2007 р. на суму 22500 грн. (завірена копія додана до справи).

Судом також встановлено, що видаткова накладна (повернення) № ВП-0000010 від 29.09.2007 р. не містить відбитку печатки позивача, також, за поясненнями позивача, вказана в графі „отримав” особа за прізвищем Буряков, не є працівником ТОВ „Кристал”, довіреність Бурякову позивач не видавав на прийняття повернутого товару, сам факт повернення товару від відповідача до позивача не відбувся, крім того, відповідач не пред'являв жодних претензій позивачу щодо якості поставленого за спірною видатковою накладною № РН-00906 від 03.09.2007 р. товару ані в момент прийому продукції, ані пізніше, акт про наявність неякісного товару сторонами не складався. Вказані у поясненнях обставини позивач підтвердив документально. Тому суд не приймає до уваги вказану видаткову накладну про повернення товару в якості належного доказу по справі.

Крім того, відповідачем за вих. № 26/11-08 від 26.11.2008 р. наданий суду відзив (заперечення) на заяву про уточнення та збільшення позовних вимог, відповідно до якого відповідач визнає позовні вимоги щодо стягнення боргу за поставлену продукцію в сумі 997,20 грн., пені в розмірі 91,57 грн., 3% річних в сумі 22,28 грн., інфляції у розмірі 204,42 грн., всього на суму 1315,47 грн. і просить суд задовольнити позовні вимоги тільки в цій частині.

Згідно ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 530 ч. 1 цього ж кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 22 ч. 5 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Згідно ст. 78 цього ж кодексу у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних інтересів інших осіб. В даному випадку дії відповідача, пов'язані із визнанням позову у вказаній частині не суперечать законодавству, фактичним обставинам справи, не порушують права та інтереси інших осіб.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення основного боргу за поставлену продукцію в сумі 997,20 грн., пені в розмірі 91,57 грн., 3% річних в сумі 22,28 грн., інфляції у розмірі 204,42 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до наданої позивачем до суду довідки від 03.11.2008 р. про розмір транспортних витрат ТОВ „Кристал” на поїздки  до м. Донецька для участі в судових засіданнях господарського суду Донецької області по справі, вартість поїздок до суду 28.08.2008 р., 18.09.2008 р., 07.10.2008 р., 23.10.2008 р. складає 844,20 грн. Відповідно аналогічної довідки від 26.11.2008 р. вартість поїздок до суду 10.11.2008 р., 26.11.2008 р. складає 381,60 грн., а всього у сумі 1225,80 грн. Вказані довідки містять детальний розрахунок транспортних витрат, які полягають у закупівлі бензину на службовий автомобіль позивача.

Позивачем надана до суду засвідчена копія тимчасового реєстраційного талону на автомобіль ГАЗ 32213 14 СПГ, власником якого є директор позивача Шпортко Н.М., засвідчена копія наказу № 38 позивача про приймання в експлуатацію вказаного автомобілю в якості службового, копії подорожніх листів на вказаний автомобіль позивача від 28.08.2008 р., 18.09.2008 р., 07.10.2008 р., 23.10.2008 р., 26.11.2008 р., 10.11.2008 р., які підтверджують той факт, що представник позивача дійсно приїжджав до м. Донецька для участі у судових засіданнях господарського суду по даній справі саме на вказаному  автомобілі, який є службовим та використовується позивачем, також вказані подорожні листи підтверджують розрахунки позивача про кількість кілометрів та кількість витраченого палива.  

Також позивачем надані завірені копії фіскальних чеків, виданих по фактам  придбання бензину марки А-95; копії видаткових касових ордерів позивача від 28.08.2008 р., 18.09.2008 р., 07.10.2008 р., 23.10.2008 р., 26.11.2008 р., 10.11.2008 р., які підтверджують видачу водію службового автомобіля грошових коштів, які були витрачені на придбання бензину.

Згідно ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають оплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Таким чином, витрати позивача, пов'язані з заправкою бензином службового автомобіля, на якому здійснювалася доставка представника позивача із м. Маріуполя до м. Донецька за викликом суду для участі у судовому засіданні, суд відносить до інших витрат, пов'язаних з розглядом даної справи.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову – на відповідача.  

За таких обставин фактичні судові витрати позивача у даній справі, а саме: витрати на інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу в розмірі 118 грн., державне мито в розмірі 102 грн., транспортні витрати, пов'язані з прибуттям представника ТОВ „Кристал” до суду в розмірі 1225,80 грн.,  підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст. 22 ч. 4 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог. В даному випадку під збільшенням розміру позову слід вважати розмір конкретних сум позову, заявлених до стягнення позивачем при подачі первісної позовної заяви.  

Однак вказана стаття не надає позивачу право в ході судового провадження у справі заявляти додаткові позовні вимоги, які раніше не були заявлені в позовній заяві. Позивач у первісній позовній заяві вимоги про стягнення збитків на суму 6000 грн., пов'язаних з наданням юридичних послуг, не заявляв.

Будь-якими іншими процесуальними нормами, крім ст. ст. 1, 22; 49 ГПК України, позивач вимоги про стягнення збитків не обґрунтовує.

Таким чином, заявлені позивачем збитки у вигляді витрат на оплату юридичних послуг в розмірі 6000 грн. не приймаються судом до розгляду в порядку ст. 22 ГПК України, суд розглядає по суті тільки вимоги позивача, вказані у позовній заяві. Також вказані вимоги про стягнення витрат на юридичні послуги, які позивач заявив як збитки, не можуть розглядатися судом як судові витрати по даній справі, тому як це не передбачено ст. 44 ГПК України, крім того про це позивач не звертався до суду.

З метою стягнення вказаних збитків позивач вправі надати до суду окрему позовну заяву у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12; 22; 32-34; 36; 43; 44; 49; 78; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю “Кристал” м. Маріуполь до товариства з обмеженою відповідальністю “Сири України-2005” м. Донецьк про стягнення боргу за поставлену продукцію в сумі 997,20 грн., пені в розмірі 91,57 грн., 3% річних в сумі 22,28 грн., інфляції у розмірі 204,42 грн. задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Сири України–2005” (юридична адреса: 83112, м. Донецьк, вул. Адигейська, 14; код ЄДРПОУ 33340386; розрахунковий рахунок 26003167393221 у ДОФ АКБ „Укрсоцбанк” у м. Донецьк,  МФО 334011) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Кристал” (юридична адреса: 87100, смт. Тельманове, вул. Леніна, 169; поштова адреса: 87539, м. Маріуполь, пр. Металургів, 83/12; код ЄДРПОУ 32715712; розрахунковий рахунок 2600512583 в Донецькій обласній дирекції „ВАТ Райффайзен Банк Аваль” у м. Донецьк,  МФО 335076) суму 1315,47 грн., (а саме: основний борг на суму 997,20 грн., пеня на суму 91,57 грн., 3% річних на суму 22,28 грн., інфляційні нарахування на суму 204,42 грн.), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн., державне мито в розмірі 102,00 грн., транспортні витрати позивача на суму 1225,80 грн.

В судовому засіданні 26.11.2008 р. за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.

Повний текст рішення підписаний судом  01.12.2008 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання судом.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

               Суддя