Рішення

від 02.08.2012 по справі 5004/613/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" серпня 2012 р. Справа № 5004/613/12

Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Нововолинськ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Будремсервіс", с. Низкиничі, Іваничівський район

про стягнення 156 220,31 грн.,

Суддя Якушева І.О.,

при секретарі судового засідання Мороз Д.В.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 -підприємець, ОСОБА_2 (дов. від 02.11.2011р.),

від відповідача: Цаан Ю.Л. -директор ТзОВ "Будремсервіс", Луканюк Я.В. (дов. від 01.07.2012р.)

Справу передано на новий судовий розгляд відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 17.05.2012р.

Суть спору: позивач в позовній заяві, яку подав до суду 09.09.2011р., просив стягнути з відповідача 163 833,28 грн., з них 133 791,23 грн. заборгованості у зв'язку з невиконанням умов договорів купівлі-продажу, з них: заборгованості по двох договорах від 08.09.2009 р. -106 606, 30 грн., по договору від 09.10.2009р. - 2 351, 93 грн., по договору від 26.10.2009р. -20 834, 00 грн., по договору від 04.11.2009р. -3 999, 00 грн.; 7 297, 71 грн. процентів річних, 22 744, 34 грн. збитків, завданих інфляцією.

З матеріалів справи вбачається, що 02.11.2011 року позивачем було уточнено позовні вимоги в частині п.2 прохальної частини позовної заяви (а.с.53-54,т.1): позивач просив стягнути з відповідача 5839,13 грн. процентів річних, 16589,95 грн. збитків, завданих інфляцією.

Рішенням господарського суду від 17.11.2011 року позовні вимоги задоволено повністю.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.02.2012р. це рішення залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду від 17.05.2012р. рішення господарського суду від 17.11.2011 року, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14.02.2012р. скасовано, справу передано на новий судовий розгляд

Ухвалою від 28.05.2012р. справу прийнято до провадження.

Під час нового розгляду справи позивач підтримав уточнені позовні вимоги, просив стягнути з відповідача 133 791,23 грн. заборгованості у зв'язку з невиконанням умов договорів купівлі-продажу, 5839,13 грн. процентів річних, 16589,95 грн. збитків, завданих інфляцією за прострочення виконання зобов'язання.

Позивачем були подані письмові пояснення від 01.07.2012р., 03.07.2012Р., 31.07.2012р.

Позивачем 03.07.2012р. через канцелярію суду подано пояснення по справі, в яких він вказує про таке:

- між підприємцем ОСОБА_1 та ТзОВ "Будремсервіс" існували договірні і позадоговірні відносини. Даний факт підтверджується доданими до матеріалів справи накладними та актами приймання-передачі. Відповідач не оспорював факт існування договірних та позадоговірних відносин. В матеріалах даної справи наявні як накладні на товар, так і акти приймання-передачі. Вказана справа розглядалась за позовом ТзОВ "Будремсєрвіс" до ФОП ОСОБА_1, та відповідачу було відмовлено в позові.

- виконання зобов'язань за договорами підтверджується підписаними актами.

- суму 22 867 грн. відповідачем сплачено по договору від 13 жовтня 2009p., виконаного позивачем, що підтверджується актом прийому-передачі від 10 грудня 2009р. Цей факт встановлено в постанові Рівненського апеляційного господарського суду від 05.10.2011р. по справі №5004/926/11, в якому відповідач виступав позивачем. По справі № 5004/926/11 були подані ті самі акти та договори, на які посилається позивач в позовній заяві. Дане рішення відповідачем не оскаржувалося в касаційному порядку. Позивач вважає безпідставним клопотання відповідача про призначення почеркознавчої експертизи з тієї підстави, що в іншій справі відносно тих же документів відповідач не висловлював сумнівів у їх достовірності. Окрім того на документах оригінальна печатка підприємства відповідача.

- за стандартами бухгалтерського обліку акт виконаних робіт чи акт приймання-передачі, або накладна на відвантаження надається, відповідно і оформляється, саме тією особою, яка виконала роботи, яка передає товар чи інші матеріальні цінності.

Позивач був на час виникнення договірних відносин платником єдиного податку, відповідно для нього необов'язкова наявність актів виконаних робіт, інших документів, всі ці документи оформлялись саме для відповідача та за вказівкою його бухгалтера.

Відповідач під час нового судового розгляду позовні вимоги заперечував.

Відповідач 18.06.2012р. надіслав до суду клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, в якому посилається на те, що актів прийому -передач від 08.10.2009 року, 22.10.2009 року, від 07.10.2009 року, 05.11.2009 року, від 10.11.2009 року, 20.11.2009 року, 30.11.2009 року директор ТзОВ "Будремсервіс" Цаан Ю.Л. не підписував, оскільки ОСОБА_1 не виконала повністю умов усіх договорів і не поставила замовленого товару.

Також відповідачем подано письмові пояснення від 11.06.2012р., 02.07.2012р.

Відповідач в письмових поясненнях від 02.07.2012р., поданих через канцелярію суду 03.07.2012р., представники відповідача в судовому засіданні 03.07.2012р. просять відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на таке:

- банківською випискою від 05.01.2010р. підтверджується перерахування коштів ТзОВ "Будремсервіс" на ім'я фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 коштів в сумі 22 867 грн.

Дані кошти були перераховані ОСОБА_1 як 100% передплата від загальної суми замовлення на виконання умов договору купівлі продажу від 26 жовтня 2009 року.

Отже, по даному договору замовник (відповідач) взяті на себе зобов'язання виконав, оплативши замовлений товар. Позивач - ОСОБА_1 товару не поставила.

Передання товару та його оплату сторони підтверджували накладними, які виписувала і надавала ОСОБА_1

Накладна на суму 22 867 грн. із зазначенням передбаченого договором від 26 жовтня 2009 року відсутня, що свідчить про невиконання умов договору виконавцем - ОСОБА_1

Всього ТзОВ "Будремсервіс" на ім'я фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 було перераховано 87 867 грн., з них:

- по договору купівлі-продажу №б/н від 08 вересня 2009 року, укладений на загальну суму 81 978, 47 грн. - перераховано 60 000 грн.;

по договору купівлі-продажу №б/н від 08 вересня 2009 року, укладений на загальну суму 24627,83 грн. - перераховано 2 648, 07 грн.;

по договору купівлі-продажу №б/н від 09 жовтня 2009 року, укладений на загальну суму 2351,93 грн. - було перераховано 2 351,93 грн.

по договору купівлі-продажу №б/н від 26 жовтня 2009 року, укладений на загальну суму 22867 грн. - перераховано 22 867 грн.

Передання товару по спірних договорах купівлі-продажу металопластикових конструкцій підтверджувалось накладними, які виписувала і надавала ОСОБА_1 Для оплати переданого товару ОСОБА_1 надавала товариству рахунки, на які товариство перераховувало кошти за отриманий товар.

Актів прийому-передач виконаних робіт сторони не узгоджували і не підписували. Прийом-передача товару, а також його оплата підтверджується рахунками та накладними, які надавала ОСОБА_1

На підставі викладеного ТОВ "Будремсервіс" заперечує дійсність актів прийому-передач до кожного з договорів, які знаходяться в матеріалах справи.

Представником відповідача 03.07.2012р. було подано клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

Ухвалою від 03.07.2012р. строк розгляду спору на підставі ст.69 ГПК України продовжено на 15 днів -до 08.08.2012р.

07.07.2012р. відповідач надіслав до суду клопотання про витребування на фабриці-виробнику вікон «Віконда» переліку та змісту замовлень, які здійснювала ОСОБА_1 в період з 09.09.2009р. по 31.01.2010р.

Клопотання ТзОВ "Будремсервіс" про призначення судової почеркознавчої експертизи судом відхилене.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»факт здійснення господарської операції фіксується первинними документами, які повинні бути складені під час здійснення господарської операції або безпосередньо після її закінчення.

В даному випадку домовленість сторін про виконання зобов'язань було оформлено договорами.

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними у визначенні умов договору.

Умовами укладених між сторонами договорів визначено, що здача-прийом робіт оформляється актом приймання-передачі.

Відповідно до вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»та приписів п.2.5. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку акти прийому-передачі, оформлені сторонами, містять підписи особи замовника і ці підписи скріплені печаткою відповідача, що свідчить про волевиявлення відповідача при підписанні актів.

Доказів втрати печатки не подано.

Клопотання відповідача про витребування на фабриці-виробнику вікон «Віконда»переліку та змісту замовлень, які здійснювала ОСОБА_1 в період з 09.09.2009р. по 31.01.2010р. також судом відхилено.

Відповідно до ст..34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом п.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними у визначенні умов договору.

Договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Договорами, укладеними мі сторонами у справі, було передбачено, що передача-прийом робіт оформляється актами прийому передачі.

Тому належними доказами на підтвердження виконання зобов'язань щодо передачі товару є акти прийому-передачі, які і є в матеріалах справи.

З огляду на викладене, факт виконання позивачем своїх своїх зобов'зань не може підтверджуватися іншими засобами доказування, а саме -переліком та змістом замовлень підприємця ОСОБА_1 на фабрику «Віконда».

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

в с т а н о в и в:

між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю "Будремсервіс" були укладені договори купівлі-продажу віконних та дверних блоків від 08.09.2009р.(два договори), від 09.10.2009р., від 26.10.2009р.(два договори - на суми 20834 грн. (10417 + 10417) і 22 867 грн.), від 04.11.2009р.

Пунктом 2.3. вищевказаних договорів передбачено, що оплата здійснюється в національній валюті України готівкою або шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

Пунктом 2.4. договорів визначено, що суми платежів замовник сплачує шляхом внесення або перерахування 100% передплати від загальної суми замовлення.

Пунктом 3.1. договорів передбачений термін замовлення, який починається з моменту підписання договору і внесення повної суми передплати.

Пунктом 6.4. договорів визначено, що здача-прийом робіт виконується згідно діючих законодавчих норм і правил, оформляється складанням та підписанням акта прийому-передачі виконаних робіт.

На виконання умов договору від 08.09.2009 року позивачем було передано відповідачу товару на суму 24 627, 83 грн., що підтверджується актом виконаних робіт від 07.10.2009 року, на виконання умов договору від 08.09.2009р. передано товару на суму 45 250, 47 грн., що підтверджується актом виконаних робіт від 08.10.2009 року на суму 36 728 грн., актом виконаних робіт від 22.10.2009 року, на виконання умов договору від 09.10.2009 року передано товару на суму 2 351, 93 грн., що підтверджується актом виконаних робіт від 05.11.2009 року, на виконання умов договору від 26.10.2009 року передано товару на суму 10 417 грн., що підтверджується актом виконаних робіт від 10.11.2009 року, та на суму 10 417 грн., що підтверджується актом виконаних робіт від 20.11.2009року, на виконання умов договору від 04.11.2009 року позивачем передано товару на суму 3 999 грн., що підтверджується актом виконаних робіт від 30.11.2009 робіт.

Всього за згаданими договорами позивач передав відповідачу товару на суму 133 791,23 грн.

Первинні документи для надання їм юридичної сили та доказовості, у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»мають бути складені на паперових або машинних носіях і повинні містити такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналогічні вимоги містить і п.2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого Міністерством юстиції України 05.06.1995р. за №168/704.

Акти виконаних робіт було оформлено сторонами на підставі пунктів 6.4. договорів, акти підписано представниками сторін, скріплено печатками ( в судовому засіданні було оглянуто оригінали цих актів).

Шляхом засвідчення підпису своєю печаткою, відповідач визнав і схвалив дії особи, яка приймала товар.

Доказів на підтвердження того, що в період передачі товару за актами печатка була втрачена або викрадена, відповідач суду не подав.

За таких обставин, акти виконаних робіт слід вважати належними доказами на підтвердження факту передачі товару відповідачу на суму 133 791,23 грн.

В процесі судового розгляду відповідач стверджував, що він перерахував позивачу 87 867 грн., з яких:

- за договором купівлі-продажу №б/н від 08 вересня 2009 року, укладеного на загальну суму 81 978, 47 грн. - 60 000 грн.;

- за договором купівлі-продажу №б/н від 08 вересня 2009 року, укладеного на загальну суму 24627,83 грн. - 2 648, 07 грн.;

- за договором купівлі-продажу №б/н від 09 жовтня 2009 року, укладеного на загальну суму 2351,93 грн. - 2 351,93 грн.;

- за договором купівлі-продажу №б/н від 26 жовтня 2009 року, укладеного на загальну суму 22867 грн. - 22 867 грн.

Позивач факту перерахування коштів на суму 87 867 грн. не заперечувала, проте пояснила, що з цих коштів вона віднесла 65000 грн. в рахунок оплати за товар, переданий на позадоговірній основі, оскільки вказані в призначеннях платежу реквізити рахунків співпадали із реквізитами накладних, а 22867 грн. -в рахунок оплати за товар, переданий на підставі договору від 26.10.2009р. за актом від 10.12.2009р. (письмові пояснення від 31.07.2012р.)

Крім цього, судом встановлено, що 26.10.2009 року між сторонами було укладено два договори: на суми 20834 грн. (10417 + 10417) і 22 867 грн.

У позивача договір на суму 22867 грн. містить дату 13.10.2009 року, проте у письмових поясненнях від 31.07.2012 року позивач просить вважати цей договір від 26.10.2009 року, пояснюючи відмінність дат тим, що відповідачу було надано договір, але він його не відразу підписав, а повернув підписаний договір із датою лише 26.10.2009 року.

Відповідач в письмових поясненнях від 11.06.2012р. також вказує, що 26.10.2009 року було укладено два договори, факту укладення договору 13.10.2009 року не підтвердив.

Між сторонами було укладено ще один договір -10.08.2009р. на суму 11780,17 грн., але розрахункового спору за цим договором немає і він не є предметом позовних вимог.

Проаналізувавши подані позивачем на обґрунтування своїх доводів пояснення та докази та подані відповідачем на спростування цих доводів пояснення та докази, суд дійшов висновку про невиконання відповідачем зобов'язань з оплати вартості товару, переданого йому за договорами, що є предметом позовних вимог.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Проте відповідач в процесі судового розгляду не довів своїх тверджень про те, що кошти в розмірі 87 867 грн. ним було перераховано саме за договорами, на які посилається позивач на обґрунтування своїх вимог.

Перераховуючи кошти позивачу в розмірі 65000 грн. ( в матеріалах справи наявні виписки з банківського рахунку відповідача -а.с.66-81, т.1) в рядку "Призначення платежу" відповідач не посилався на договори, а посилався на рахунки, вказуючи номер і дату їх виписки. Номери рахунків співпадають із номерами накладних, що давало підстави позивачу віднести ці кошти в рахунок оплати за товар, переданий за накладними - №92-0348 від 19.10.2009р., №92-0352 від 21.10.2009р., №92-0363 від 29.10.2009р., №92-03631 від 11.11.2009р., №92-0328 від 12.11.2009р., №92-0343 від 10.12.2009р.(між сторонами у справі також існували позадоговірні відносини).

Перераховуючи кошти в розмірі 22867 грн. відповідач в рядку «Призначення платежу»вказав: «За віконні блоки згідно рахунку №92-0349 від 04.01.2010р.». Цього рахунку сторони на виконання вимог суду не подали.

Позивач подала договір від 26.10.2009р. на суму 22867 грн., акт від 10.12.2009р. про передачу товару на суму 22867 грн., пояснивши, що кошти в розмірі 22867 грн., перераховані відповідачем 05.01.2010 року (банківська виписка з рахунку відповідача -а.с.81, т.1), віднесено позивачем в рахунок оплати за товар, переданий на підставі договору від 26.10.2009 року за актом від 10.12.2009р.

Також позивач пояснила, що договір від 26.10.2009р. на суму 22867 грн. не є підставою її позовних вимог у зв'язку із його оплатою.

Вартість товару, який мав передаватись за договором від 26.10.2009р. -22867 грн., вартість товару переданого за актом від 10.12.2009р. -22867 грн. і сума коштів, перерахованих відповідачем 05.01.2010р. -22867 грн. дозволяє дійти висновку про те, що 22 867 грн. було перераховано відповідачем на виконання умов договору від 26.10.2009 року.

Інших договорів чи актів на таку суму сторонами не подано, як і не подано рахунку №92-0349 від 04.01.2010р., що підтверджував би протилежне.

Відповідач факт отримання товару на підставі договору від 26.10.2009 року за актом від 10.12.2009р. заперечував, посилаючись на відсутність накладної.

Проте ці заперечення не прийняті судом до уваги, оскільки передачу товару на суму 22867 грн. також було оформлено актом виконаних робіт від 10.12.2009р., що відповідає умові п.6.4. договору від 26.10.2009р.

Акт підписано представниками, скріплено печатками ( в судовому засіданні було оглянуто оригінал акту), що згідно з приписами ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого Міністерством юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, дає підстави вважати його належним доказом на підтвердження передачі товару на суму 22 867 грн.

Частиною 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а згідно зі ст. 34 цього Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст. 34 ГПК України).

Таким чином, подані відповідачем виписки з банку про оплату товару не можуть бути враховані судом, як оплата за товар, переданий за договорами, на які посилається позивач на обґрунтування своїх вимог, оскільки в платіжних документах в рядку «Призначення платежу»зазначено "За вікна згідно рахунків", платіжні документи не містять посилань на договори.

Позивач пояснювала, що на товар, переданий за договорами рахунки не виставлялись, оплата за договорами не проводилась.

Претензією від 11.02.2010 року позивач звертався до відповідача з вимогою про оплату вартості переданого товару, яку було отримано відповідачем 22.02.2010 року (а.с.20, 21, т.1), проте відповідач вимог позивача в добровільному порядку не задовольнив.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За таких обставин позовна вимога про стягнення з відповідача 133 791 грн. заборгованості за переданий йому товар обґрунтована і підлягає до задоволення.

Той факт, що ТзОВ "Будремсервіс" не здійснювало попередньої оплати на виконання умов договорів, що підприємець виконала зобов'язання і передала товар відповідачу за актами прийому-передачі робіт від 22.10.2009р., 08.10.2009р., 07.10.2009р., 30.11.2009р., 05.11.2009р., 10.11.2009р., 20.11.20009р. та 10.12.2009р. було встановлено і рішенням господарського суду Волинської області від 26.07.2011р. у справі №5004/926/11 за позовом ТзОВ "Будремсервіс" до підприємця ОСОБА_1 про стягнення 34 586, 43 грн. зайво сплачених коштів.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 05.10.2011 року це рішення суду залишено без змін.

Відповідно до п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов?язання, на вимогу кредитора зобов?язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на порушення відповідачем строків виконання зобов'язання з оплати, вимога позивача про стягнення з відповідача 5839, 13 грн. процентів річних за період з 02.03.2010р. по 15.08.2011р., 16589, 95 грн. збитків, завданих інфляцією, за період березень 2010р. -червень 2011р. обґрунтована і підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 526, 599, 625, 655 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Будремсервіс" (с. Низкиничі, вул. Радянська, 44, Іваничівського району, код ЄДРПОУ 30907855) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 133 791 грн. 23 коп. заборгованості; 5 839 грн. 13 коп. процентів річних, 16 589 грн. 95 коп. збитків, завданих інфляцією, 1 562, 20 грн. витрат, пов'язаних з оплатою державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Повне рішення складено: 06.08.2012р.

Суддя І. О. Якушева