Рішення

від 19.07.2012 по справі 5011-73/6161-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-73/6161-2012 19.07.12 Господарський суд міста Києва, в складі судді Баранова Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Фінанс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ельза-Декор»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа Циклінський Олег Ігорович

про стягнення 139 551,98 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Романова Л.П.;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи : не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 19.07.2012р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ «Факторинг Фінанс»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ «Ельза-Декор»про стягнення 139 551,98 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між третьою особою та відповідачем було укладено договір поставки товару. На виконання умов договору позивачем було поставлено товар, проте оплату за поставлений товар відповідачем було проведено частково, у зв'язку із чим виникла заборгованість. Між позивачем та третьою особою було укладено договір факторингу, у зв'язку із чим право вимоги перейшло до позивача. Також просить стягнути із відповідача 3% річних за прострочення відповідачем виконання зобов'язання.

У поданих запереченнях відповідач проти наявності боргу не заперечував, лише зазначив, що заборгованість існує за іншими накладними, на підставі яких здійснювалась поставка товару.

Третя особа, підтримав доводи позовної заяви.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 31.05.2012р. до 26.06.2012р., також розгляд справи відкладався на 19.07.2012р.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

26.09.2011р. між ТОВ «Факторинг Фінанс»(фактор) та СПДФО Циклінським О.І. (клієнт) було укладено договір факторингу №260911, предметом якого є здійснення фактором факторингу дебіторської заборгованості (прав вимоги) клієнта по відношенню до третіх осіб (боржників) перелік яких наведений в додатку №1 до цього договору, за зобов'язаннями за якими їх сума, строк вказані в реєстрах до цього договору.

Згідно п. 1.2 договору під факторингом за цим договором розуміється: надання фактором грошових коштів клієнту за плату під відступлені ним фактору права вимог, адміністрування прав вимог, надання клієнту звітності по проведеним факторинговим операціям та іншої інформації стосовно обліку відступлених фактору прав вимоги, на умовах визначених договором та додатками до нього.

Відповідно до п. 1.4 договору клієнт уступає фактору грошові вимоги до дебіторів з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором по сплаті боргу клієнта у розмірі грошових коштів, переданих фактором у розпорядження клієнта за цим договором.

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

В подальшому, 01.08.2011р. між СПДФО Циклінським О.І. (постачальник) та ТОВ «Ельза-Декор»(покупець) було укладено договір №00001, згідно п. 1.1 якого постачальник зобов'язався передавати у власність покупця окремими партіями горщики для квітів та товари для саду, а покупець зобов'язався приймати і оплачувати товар на умовах, визначених договором.

Згідно з п. 2.4.1 договору №00001 факт передачі товару підтверджується видатковою накладною.

14.12.2011р. постачальник передав у власність покупцю товар на суму 138 563,86 грн., що підтверджується видатковою накладною ЦК-00016.

На виконання умов договору факторингу, ТОВ «Факторинг Фінанс»здійснило виплату СПДФО Циклінському О.І. 110 851,09 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2628 від 15.12.2011р., в свою чергу СПДФО Циклінський О.І. відступив ТОВ «Факторинг Фінанс»право вимоги грошових коштів до ТОВ «Ельза-Декор»згідно договору №00001 та видаткової накладної №ЦК-00016 від 14.12.2011р.

Згідно п. 4.2 договору №00001 від 01.08.2011р. покупець зобов'язався сплатити 100% вартості партії товару протягом 60 календарних днів, з дати отримання товару від постачальника.

Відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

06.01.2012р. ТОВ «Факторинг Фінанс»надіслало на адресу ТОВ «Ельза-Декор»повідомлення про переуступку права вимоги, та повідомило реквізити, на які потрібно перерахувати кошти за поставлений товар, що підтверджується повідомленням поштового відправлення.

10.02.2012р. ТОВ «Факторинг Фінанс»надіслало на адресу ТОВ «Ельза-Декор»лист з вимогою погасити заборгованість, також 14.02.2012р. надіслало на адресу відповідача претензію.

Проте, за поставлений товар у строк визначений договором оплату проведено не було, у зв'язку із чим утворилась заборгованість на суму поставленого товару.

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 цього Кодексу якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З наявних у справі доказів вбачається, що постачальник взяті на себе зобов'язання по договору виконав належним чином, зауважень від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений договором строк оплату за отримані послуги не виконав належним чином.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів здійснення оплати заборгованості в повному обсязі за поставлений товар не надав, у зв'язку із чим суд вважає обґрунтованими позовні вимоги щодо стягнення із відповідача 138 563,86 грн.

Покликання відповідача на те, що він за поставку, згідно накладної МЦК-00016 від 14.12.2011р. розрахувався, оскільки загальна вартість поставленого товару 1 735 826,54 грн., а розрахунки проведено на 1 645 615,01 грн., а заборгованість існує за накладними від 29.12.2011р., та 30.12.2011р. не беруться судом до уваги з огляду на наступне.

Згідно п. 4.4 договору №00001 покупець зобов'язаний зазначати в платіжному документі номер і дату договору і/або номер рахунку-фактури, відповідно до яких здійснюється оплата. В разі відсутності вказаних даних постачальник має право на свій розсуд зарахувати грошові кошти, що надійшли на його поточний рахунок від покупця в рахунок будь-якого грошового зобов'язання покупця.

Відповідачем не надано платіжного документа в якому зазначено, що сплата відбулась за накладною МЦК-00016 від 14.12.2011р.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку, наданого позивачем, за неналежне виконання грошових зобов'язань відповідачу нараховано 3 % річних у розмірі 988,12 грн.

З врахуванням того, що відповідачем не надано доказів оплати за поставлений товар на підставі накладної ЦК-00016 від 14.12.2011р. товар, а право вимоги за договором факторингу перейшло від постачальника до позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті судового збору покладається на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ельза-Декор»(02093, вул. Бориславська, 40, ЄДРПОУ 36628587) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Фінанс»(01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 120, І пов., група нежитлових приміщень, №2, код в ЄДРПОУ 36125262, р/р №2650030327283 в ПАТ «Банк Національний кредит», код банку 320702) 138 563,86 грн. основного боргу, 988,12 грн. 3% річних, 2791,04 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Баранов Д.О.