Рішення

від 27.04.2012 по справі 5027/148/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2012 р. Справа № 5027/148/2012.

За позовом Прокурора Кіцманського району Чернівецької області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Чернівецькій області

до відповідача Державного підприємства "Кіцманський ліс агропромислового комплексу"

про стягнення шкоди завданої лісу - 44684,10 грн.

Суддя С.О. Миронюк

Представники:

Від позивача - Книговський В.О. - представник. Довіреність № 1 від 04.01.2012 р. Від відповідача - Генку Д.Д. - керівник. Від прокуратури - Шевчук СІ. - прокурор.

СУТЬ СПОРУ: Прокурор Кіцманського району Чернівецької області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Чернівецькій області звернувся з позовом до Державного підприємства «Кіцманський ліс агропромислового комплексу», с. Нижні Станівці, Кіцманський район, про стягнення шкоди заподіяної в наслідок незаконної рубки та пошкодження дерев до ступеня припинення росту в розмірі 44684,10 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 15.12.2011 року спеціалістами Державної екологічної інспекції в Чернівецькій області було проведено перевірку відповідача, якою встановлено незаконну порубку 12 сироростучих дерев у кварталі 14 виділ 54-2 породи бук, граб та 8 сироростучих дерев у кварталі 13 виділ 15 породи бук, дуб.

Ухвалою суду від 12.03.2012 р. порушено провадження по даній справі, судове засідання призначено на 27.03.2012 р.

Ухвалами суду від 27.03.2012 р. та 11.04.2012 р. розгляд справи неодноразово відкладався, в зв'язку з неявкою представника відповідача та для подачі додаткових доказів по справі. Судове засідання призначено на 27.04.2012 року.

27.04.2012 р. прокурор та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному об'ємі, посилаючись на заподіяння відповідачем шкоди.

Відповідач позовні вимоги позивача не визнає посилаючись на ту обставину, що виробку здійснили невстановлені особи, а відтак його вини у спричиненій шкоді немає.

Розглянувши подані документи, з'ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 16 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, ради та їх виконавчі і розпорядчі органи, а також спеціально уповноважені на те державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів та інші державні органи відповідно до законодавства України.

Спеціально уповноваженими державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів у республіці є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органи на місцях та інші державні органи, до компетенції яких законодавством України та Автономної Республіки Крим віднесено здійснення зазначених функцій.

Відповідно до статті 20 цього Закону спеціально уповноваженим органам державного управління у галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів надано право звертатися до господарського суду з позовами про відшкодування збитків і втрат, заподіяних у результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до пункту 2 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. Такі випадки визначені, зокрема, статтею 2 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає обов'язок господарського суду порушувати справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Конституційний Суд України у Рішенні від 08.04.99 у справі N 1-1/99 зазначив, що підставою для порушення справи у суді є заява, в якій прокурор обґрунтовує наявність порушення чи загрози порушення інтересів держави, зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, під яким відповідно до статей 6, 7, 143 Конституції України треба розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Отже, прокурор може бути представником сторони у справі коли цією стороною у справі є орган державної влади тобто Державна екологічна інспекція в Чернівецькій області.

Державному підприємству «Кіцманський ліс агропромислового комплексу», згідно з лісорубним квитком № 45 від 27.10.2011 р., надано в розробку лісосіку у кварталі 13 виділ 15 та у кварталі 14 виділ 54-2 для проведення рубки.

Проведеною працівниками позивача 15.12.2011 р. перевіркою, в присутності лісничого Драчинецького лісництва Граб Г.І., виявлено самовільну рубку 12 сироростучих дерев у кварталі 14 виділ 54-2 породи бук, граб діаметром пня від 14,1-22 см до 56 см та 8 сироростучих дерев у кварталі 13 виділ 15 породи бук, дуб діаметром пня від 14,1-18 см до 42,1-56 см Драчинецького лісництва. Об'єми самовільно зрубаних дерев підтверджуються перелісковими відомостями № 1 та № 2, підписаними в тому числі лісничим Драчинецького лісництва.

За результатами даної перевірки працівниками Державної екологічної інспекції в Чернівецькій області було складено акт від 15.12.2011 року, який підписаний уповноваженими особами Державного підприємства «Кіцманський ліс агропромислового комплексу»без зауважень та заперечень.

Згідно розрахунку шкоди проведеного на підставі Додатку № 1 до Постанови Кабінету Міністрів України № 665 від 23 липня 2008 року "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу»відповідачем державі заподіяно шкоди в сумі 44684,10 грн.

Статтею 19 Лісового Кодексу України, передбачено, що постійні лісокористувачі зобов'язані: забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення. Тимчасові ж лісокористувачі згідно із статтею 20 цього Кодексу повинні, зокрема, дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель.

Пунктом 1.3 Роз'ясненні Вищого арбітражного суду України N 02-5/744 від 27.06.2001 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища»(Далі Роз'яснення) зазначено, що «Розглядаючи справи про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення природноресурсового, природоохоронного законодавства про забезпечення екологічної безпеки, господарські суди повинні обов'язково враховувати наявність таких умов відповідальності як безпосередній причинний зв'язок між відповідними діями (бездіяльністю) і шкодою та вина відповідача.»Також, слід звернути увагу на п. 1.6. Роз'яснення -«Вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника (статті 440 та 442 Цивільного кодексу ). Отже позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.»

Згідно п 6.1.2. Роз'яснення у вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням вимог лісового законодавства у випадках встановлення контролюючими органами при проведенні перевірок дотримання природоохоронного законодавства на підвідомчій лісовому господарству території факту правопорушення, вчиненого невстановленими особами, судам необхідно виходити з того, що обов'язки із: забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень; дотримання правил і норм використання лісових ресурсів; ведення лісового господарства на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснення використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення, відповідно до статті 19 Лісового кодексу України, покладено на постійних лісокористувачів.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідачем як лісокористувачем не забезпечено охорону і збереження закріплених лісів та допущено їх порубку, його твердження, що він не здійснював рубки дерев, а відтак не зобов'язаний відшкодовувати завдану державі шкоду, суд не вважає обґрунтованими, виходячи із того, що при вирішенні спору про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, слід виходити з презумпції вини правопорушника. Відповідач повинен довести, що в його діях, а в даному випадку у бездіяльності його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди. Відповідачем не надано суду жодних доказів вчинення ним дій щодо збереження та охорони лісів на недопущення самовільної рубки лісу невідомими особами на території Драчинецького лісництва.

Статтею 107 Лісового кодексу України визначено обов'язок підприємств, установ, організацій відшкодувати шкоду, заподіяну внаслідок порушення лісового законодавства.

Виходячи із ст. ст. 68,69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" відповідач несе зобов'язання відшкодувати збитки, заподіяні порушенням природоохоронного законодавства.

Відповідно до вимог ст. 4-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищенаведене та те, що у матеріалах справи відсутні та відповідачем суду не подані докази, які б свідчили про відсутність факту заподіяння збитків чи заподіяння таких збитків у менших розмірах, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а зазначені суми підлягають стягненню з Державного підприємства «Кіцманський ліс агропромислового комплексу».

Судові витрати віднести на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом.

Враховуючи викладене та Керуючись статтями ст. ст. 19, 20, 107 Лісового кодексу України, ст.ст. 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства «Кіцманський ліс агропромислового комплексу», с. Нижні Станівці, Кіцманський район Чернівецької області, іден. код 35163506:

- на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області (58003, м. Чернівці, вул. Шевченка, 71а, код 37978189) шкоду в сумі 44684,10 грн. , що підлягає зарахуванню на спеціальний рахунок для зарахування коштів, що розподіляються між Державним та місцевим бюджетами: р/р 33114331700139 Драчинецька с/р Кіцманського району, МФО 856135, УДКСУ у Кіцманському районі, ОКПО 38053640, код платежу 24062100;

- в доход державного бюджету судовий збір у сумі 1609,50 грн. , отримувач коштів УДКСУ у м. Чернівцях, код отримувача 37978173, банк отримувача ГУДКСУ у Чернівецькій області, код банку 856135, рахунок отримувача 31210206783002, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу: судовий збір, господарський суд Чернівецької області, код 03500074, пункт 2.1.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для оскарження, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

За згодою представників сторін в судовому засіданні 27.04.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення підписане 28.04.2012 р.

Суддя С.О. Миронюк