Постанова

від 31.07.2012 по справі 5008/1687/2011

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.12 Справа № 5008/1687/2011

Львівський апеляційний господарський суд у складі суддів:

головуючий суддя Бонк Т. Б.

судді Бойко С. М.

Марко Р. І.

при секретарі судового засідання М. Мельник

за участю представників сторін:

від позивача -не з'явився

від відповідача (апелянта) -Литвин В. І. -представник

від третьої особи -не з'явився

розглянув апеляційну скаргу Виробничо-комерційне ТОВ «Райдуга», м. Ужгород б/н від 24.05.2012 р.

на рішення господарського суду Закарпатської області від 08.05.2012 р. (суддя Якимчук Л. М.)

у справі № 5008/1687/2011

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області, м. Ужгород

до відповідача Виробничо-комерційне ТОВ «Райдуга», м. Ужгород

за участі третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору Ужгородського вищого комерційного училища Київського національного торгово-економічного університету, м. Ужгород

про розірвання договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна від 15.06.2010 № 33-10/05-08, зобов'язання повернути балансоутримувачу по акту приймання-передавання гараж-майстерню, стягнення 1 834, 76 грн. орендної плати до державного бюджету

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Закарпатської області від 08.05.2012 р. у справі № 5008/1687/2011 повністю задоволено позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області, м. Ужгород, договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності № 33-1-/05-08 від 15.06.2010 р., укладений між Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області та Виробничо-комерційним ТОВ «Райдуга», розірвано, Виробничо-комерційне ТОВ «Райдуга»зобов'язано повернути Ужгородському вищому комерційному училищу Київського національного торгово-економічного університету гараж-майстерню загальною площею 306, 6 кв. м, що знаходиться за адресою: вул. Коритнянська, 4, м. Ужгород, по акту приймання-передавання, з Виробничо-комерційного ТОВ «Райдуга»стягнуто в доход державного бюджету 15 209, 55 грн., в тому числі 14 919, 76 грн. орендної плати та 289, 79 грн. пені, а також 2 682,50грн. судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що оскільки відповідач допустив порушення умов договору оренди, яке полягало у систематичній несплаті орендної плати балансоутримувачу та орендодавцю, договір підлягає розірванню, а сума заборгованості, враховуючи нараховану позивачем пеню за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань, - стягненню.

У своїй апеляційній скарзі відповідач просить дане рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що лист балансоутримувача про систематичну несплату орендної плати та прохання ініціювати розірвання договору не можна вважати доказом заборгованості. Також апелянт зазначає, що згідно даних державного реєстру, УВКТЕУ (третя особа) не є юридичною особою, а відособленим підрозділом (філією) Київського національного торгово-економічного університету.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, мотивуючи тим, що заборгованість по сплаті коштів до державного бюджету за користування державним майном орендарем не погашена, чим завдається шкода державним інтересам за несвоєчасне надходження коштів до державного бюджету. При цьому, позивач зазначає, що відповідно до ст. 611 ЦК України, одним із наслідків порушення зобов'язання є його розірвання.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі та відзиві на неї, заслухавши пояснення представників сторін у судових засіданнях, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15.06.2010 р. на виконання рішення господарського суду від 24.07.2007 р. у справі № 2/17 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області (орендодавець) та Виробничо-комерційне ТОВ «Райдуга»(орендар) уклали договір оренди визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності № 33-10/05-08. Предметом оренди за цим договором є приміщення ангарного типу площею

459,8 кв.м, розташоване за адресою: м. Ужгород, вул. Коритнянська, 4, балансоутримувачем якого є Ужгородське вище комерційне училище Київського національного торгово-економічного університету. Вартість майна визначена згідно звіту про оцінку майна станом на 28.02.2010 р. і становить 427 500 грн.

1 березня 2011 р. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області (орендодавець) та Виробничо-комерційне ТОВ «Райдуга»(орендар) уклали додатковий договір № 1 про внесення змін до договору оренди № 33-10/05-08 від 15.06.2010 р., зокрема, сторони домовились, що в оренду передається частина гаража-майстерні площею 306, 6 кв. м, що розташована за адресою: м. Ужгород, вул. Коритнянська, 4, вартість якого станом на 28.02.2010 р. становить 285 062 грн.

За актом приймання-передачі від 01.03.2011 р. позивач повернув Ужгородському вищому комерційному училищу Київського національного торгово-економічного університету, як балансоутримувачу, 153, 2 кв. м площі майна за адресою: м. Ужгород, вул. Коритнянська, 4 (тобто, різницю між 459, 8 кв. м і 306, 6 кв. м).

Відповідно до п. 3.1 договору, враховуючи внесені до нього зміни, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786 і становить за базовий місяць оренди -січень 2011 -4 249, 75 грн.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.3 договору) та перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50 % до 50 % щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним (п. 3.6).

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.

Орендар зобов'язаний своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату (п. 5.3 договору).

У зв'язку з систематичним порушенням відповідачем вказаного пункту договору балансоутримувач (третя особа) звернувся до Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Закарпатській області з пропозицією ініціювати розірвання вказаного договору (лист від 04.10.2011 № 364, а. с. 12).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, умови договору щодо оплати відповідачем орендної плати не виконано, чим порушено п.п. 3.1, 3.3, 5.3 договору, внаслідок чого у відповідача перед позивачем станом на 23.04.2012 р. виникла заборгованість у сумі 14 919, 76 грн., яка відповідачем не спростована.

Відповідно до п. 3.7 договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету у визначеному співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Таким чином, стягнення 14 919, 76 грн. заборгованості по орендній платі та 289, 79 грн. пені за період з 15.09.2011 р. по 15.03.2012 р. суд апеляційної інстанції вважає правомірним.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічні положення закріплені у ч. 1 ст. 283 ГК України, ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Одним із основних обов'язків орендаря у зобов'язанні з оренди майна є своєчасне та у повному обсязі внесення орендної плати. Такий обов'язок визначається ч. 3 ст. 18, ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст. 286 ГК України, а також передбачено укладеним між сторонами договором оренди (п. 5.3).

П. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України визначено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є його розірвання. Згідно ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно ч. 3 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України. Виходячи з положень ч. 3 ст. 285, ст. 286 ГК України, ст. 762 ЦК України, ст.ст. 18, 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», п. 7.2 договору оренди, орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Так, несплата або несвоєчасна сплата орендної плати за орендоване державне або комунальне майно є підставою для розірвання договору оренди.

Враховуючи те, що відповідач допустив порушення умов договору оренди, яке полягало у систематичній несплаті орендної плати балансоутримувачу, що крім доказів, поданих третьою особою, підтверджено також рішеннями господарського суду від 26.12.2011 р. у справі № 5008/1593/2011, від 11.04.2012 р. у справі № 5008/210/2012, та орендодавцю, суд правомірно визнав таке порушення істотним, а тому підставно задоволив вимоги позивача про розірвання договору оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

У разі припинення або розірвання договору майно протягом 3 робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу, за участю орендодавця (п. 10.8).

На підставі наведених норм права, а також положень договору оренди, враховуючи припинення спірного договору шляхом його розірвання, суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення вимоги позивача про повернення об'єкта оренди.

Щодо тверджень скаржника про відсутність у нього заборгованості по сплаті орендної плати, то апеляційний суд вважає їх необґрунтованими та не підтвердженими належними доказами, а, отже, такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції покладених в основу рішення.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з врахування всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Закарпатської області від 08.05.2012 р. у справі № 5008/1687/2011 залишити без змін, апеляційну скаргу ТОВ «Райдуга», м. Ужгород -без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Матеріали справи скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови виготовлений 03.08.2012 р.

Головуючий суддя Бонк Т. Б.

Суддя Бойко С. М.

Суддя Марко Р. І.