Постанова

від 06.08.2012 по справі 10/86пн

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

31.07.2012 р. справа №10/86пн

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Манжур В.В. суддівБудко Н.В., Зубченко І.В. при секретарі Пеленовій О.О. за участю представників сторін: від скаржника (прокурор): від Інспекції ДАБК: Пономарьов А.О. -за посвідченням № 3897 не з'явився від позивача:Баранов І.С. -за довіреністю від відповідача: від третьої особи: не з'явився не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора Донецької області в інтересах держави в особі Макіївської міської ради, м.Макїівка та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області, м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 14.06.2011р. (повний текст підписано 17.06.2011р.) по справі№ 10/86пн (суддя Гончаров С.А.) за позовомПриватного підприємства «Анна-97», м.Макіївка до за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Макіївської міської ради, м.Макіївка Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації», м.Макіївка про визнання права власності, зобов'язання видати свідоцтво, В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне підприємство «Анна-97», звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Макіївської міської ради про визнання права власності на самовільно збудовані будівлі: гаражі літ. К-1 площею 217,60кв.м, гаражі літ. М-1 площею 184,40кв.м, гаражі літ. Є-1 площею 36,80кв.м, котельна літ. Н-1 площею 13,80кв.м, торгівельний павільйон літ. О-1 площею 302,20кв.м, холодильник літ. П-1 площею 237,50кв.м, крита автостоянка зі складами літ. Р-1, Р1, Р2, Р3, площею 1015,20кв.м, убиральня літ. Л площею 4,31кв.м, прохідна літ. Д-1 площею 9,80кв.м, сарай літ. І площею 30,0кв.м, і проведені реконструкції прибудов за літ. Аn, А-1, які розташовані по вул. Рєпіна, 24а в Гірницькому районі м. Макіївка; зобов'язання КП „БТІ м.Макіївки" видати свідоцтво про право власності на самовільно збудовані об'єкти.

Рішенням господарського суду Донецької області від 14.06.2011р. позовні вимоги Приватного підприємства «Анна-97»задоволені частково:

- за Приватним підприємством „Анна-97" визнано право власності на самовільно збудовані будівлі: гаражі літ. К-1 площею 217,60кв.м, гаражі літ. М-1 площею 184,40кв.м, гаражі літ. Є-1 площею 36,80кв.м, котельна літ. Н-1 площею 13,80кв.м, торгівельний павільйон літ. О-1 площею 302,20кв.м, холодильник літ. П-1 площею 237,50кв.м, крита автостоянка зі складами літ. Р-1, Р1, Р2, Р3, площею 1015,20кв.м, убиральня літ.Л площею 4,31кв.м, прохідна літ. Д-1 площею 9,80кв.м, сарай літ. І площею 30,0кв.м, і проведені реконструкції прибудов за літ. Аn, А-1, які розташовані по вул. Рєпіна, 24а в Гірницькому районі м.Макіївка;

- в іншій частині позовних вимог у задоволенні відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з приписів ст.ст.3, 16, 316, 317, 319, 320, 321, 328, 376, 392 Цивільного кодексу України, з огляду на те, що самовільно збудовані об'єкти, згідно результатів проведеного обстеження, знаходяться у задовільному стані та можуть бути використані для подальшої нормальної експлуатації.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, Заступник прокурора Донецької області в інтересах держави в особі Макіївської міської ради, м.Макїівка та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області, м.Донецьк звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 14.06.2011р. скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Скаржник вважає, що оспорюване рішення прийнято судом з порушення норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.

Представник Приватного підприємства «Анна-97»у судовому засіданні 31.07.2012р. заперечив проти апеляційних вимог скаржника, посилаючись на законність та обгрунтованість висновків, викладених в оспорюваному судовому рішенні, а тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду -без змін.

Макіївська міська рада у відзиві від 23.07.2012р. апеляційну скаргу заступника прокурора Донецької області підтримала, посилаючись на ст.18 Закону України «Про основи містобудування»та ст.331 Цивільного кодексу України, та просить слухати справи без участі представника.

Представники Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації»м.Макіївка та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області у судове засідання не з'явилися, причину неявки до суду не повідомили, незважаючи на те, що про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.

Оскільки явка представників сторін не визвалась обов'язковою та неявка їх представників у судове засідання не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.

Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст.ст.4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу та не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства України, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.06.1998р. Приватному підприємству «Анна-97», відповідно до рішення виконкому міської ради народних депутатів від 20.05.1998р. № 317, було видано Державний акт серії ІІ-ДН № 009455 (а.с.27-30, том 1) на право постійного користування землею площею 0,8950га для функціонування меблевої бази по вул.Рєпіна, 24а у Гірницькому районі.

Вказаний акт зареєстровано 26.06.1998 року в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 965.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що Приватне підприємство «Анна-97»є законним користувачем земельної ділянки площею 0,8950га, розташованої по вул.Рєпіна, 24а у Гірницькому районі, а посилання скаржника на те, що позивачем не підтверджено право користування земельною ділянкою під самовільно збудованими та реконструйованими будівлями спростовуються вищенаведеним.

Згідно умов договору дарування від 24.03.2001р. (а.с.33. том 1), зареєстрованого в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 11.03.2005р., Приватне підприємство «Анна-97»(даритель) передала в дар ОСОБА_6 (обдарований) будівлю меблевої бази, що складається з А-1 склад № 1 з цегли площею 1882,4кв.м, Б-1 склад № 2 з шлакоблоку площею 578,8 кв.м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Із акт прийому-передачі майнових внесків у статутний капітал Приватного підприємства «Анна-97»(а.с.4, том 2) вбачається, що, згідно з рішенням № 1 власника підприємства від 27.05.2011р., ОСОБА_6 передав на баланс Приватного підприємства «Анна-97»нежитлові приміщення, що складаються зі складу А-1 № 1 з цегли площею 1882,4кв.м та складу Б-1 № 2 зі шлакоблоку площею 578,8кв.м загальною вартістю 22510,00грн., розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що вищевказані нежитлові приміщення перебувають на балансі Приватного підприємства «Анна-97».

Відповідно до рішення Виконавчого комітету Макіївської міської ради від 17.11.2010р. № 1287, будівлі меблевої бази присвоєно адресу: 86155, Донецька область, м.Макіївка, Гірницький район, вул. Рєпіна, 24а.

Згідно приписів ст.ст.317, 320 Цивільного кодексу України, власникові належать право володіння, користування та розпорядження майном, зокрема, він має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Як встановлено судом першої інстанції, на земельній ділянці, переданій Приватному підприємству «Анна-97» у постійне користування, про що зазначено вище, останнім було самовільно побудовано та реконструйовано нерухоме майно.

За результатами технічної інвентаризації, проведеної Комунальним підприємством „Бюро технічної інвентаризації м.Макіївки" станом на 01.12.2010р., складено технічний паспорт на будівлі та споруди по вул.Рєпіна, 24а, в якому відображено конструктивні елементи та технічні характеристики збудованого та реконструйованого нерухомого майна.

Із долучених до матеріалів справи технічного паспорту та листа КП „БТІ м.Макіївки" від 01.12.2010р. № 14050 вбачається, що Приватним підприємством «Анна-97»самочинно збудовані наступні нерухомі об'єкти: гаражі літ. К-1 площею 217,60кв.м, гаражі літ. М-1 площею 184,40кв.м, гаражі літ. Є-1 площею 36,80кв.м, котельна літ. Н-1 площею 13,80кв.м, торгівельний павільйон літ. О-1 площею 302,20кв.м, холодильник літ. П-1 площею 237,50кв.м, крита автостоянка зі складами літ. Р-1, Р1, Р2, Р3, площею 1015,20кв.м, убиральня літ. Л площею 4,31кв.м, прохідна літ. Д-1 площею 9,80кв.м, сарай літ. І площею 30,0кв.м, а також проведені реконструкції прибудов за літ. Аn, А-1.

Стаття 328 Цивільного кодексу України встановлює, що право власності виникає на підставах, які не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону чи незаконність виникнення права власності не встановлена судом.

Згідно ст.331 Цивільного кодексу України, встановлено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 3 та 4 статті 375 Цивільного кодексу України передбачено, що право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 цього Кодексу.

Поняття самочинного будівництва, а також правові підстави та умови визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно визначені у статті 376 Цивільного кодексу України, яка є спеціальною в регулюванні спірних правовідносин, оскільки регулює відносини, що виникають у тих випадках, коли вимоги закону та інших правових актів при створені нової речі -самочинному будівництві були порушені.

Згідно з частинами першою та другою цієї статті кодексу, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Оскільки будівництво та реконструкція вищевказаних об'єктів нерухомого майна були проведені Приватним підприємством «Анна-97»без додержання приписів чинного законодавства щодо отримання дозвільної документації на проведення вказаних робіт, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що вищевказані об'єкти нерухомого майна вважаються такими, що побудовані самочинно, тобто без достатніх правових підстав.

Частиною третьою статті 376 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

З аналізу вказаної норми вбачається, що право власності на самочинне будівництво може бути визнано в судовому порядку лише в тому випадку, якщо особа, яка здійснила таке будівництво, отримає в установленому порядку земельну ділянку розташовану під збудованим нерухомим об'єктом, такого цільового призначення, яке передбачає можливість будівництва на ній відповідного об'єкта.

За змістом частини п'ятої ст.376 Цивільного кодексу України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

При цьому, дотримання прав інших осіб пов'язане із встановленням факту дотримання будівельних норм і правил, що, як правило, підтверджується висновками експертів, спеціалістів будівельників та уповноважених органів.

До обставин, які підлягають встановленню та підтвердженню допустимими доказами, належать технічні характеристики об'єкта нерухомості.

Місцевим господарським судом було встановлено відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів порушення Приватним підприємством «Анна-97»прав та законних інтересів інших осіб при здійсненні повноважень користувача земельної ділянки, на якій розташовані вказані об'єкти самочинного будівництва.

Із долученого до матеріалів справи висновку Проектно-будівельного підприємства „Модулор" (ліцензія АБ № 294377 від 14.03.2006 року) з обстеження та визначення технічного стану будівельних конструкцій прибудов, гаражів, котельної, торгівельного павільйону, прохідної, холодильника, критої автостоянки зі складом та госпбудівель по вул. Рєпіна, 24а в Гірницькому районі м. Макіївки вбачається, що несуча здатність будівельних конструкцій обстежуваних будівель та споруд достатня; будівлі є нерухомим майном, знаходяться у задовільному стані та можуть бути використані для подальшої нормальної експлуатації без змін конструктивної схеми, збільшення навантажень на основні несучі конструкції та при дотриманні діючих санітарних та пожежних норм та правил.

На підставі викладеного, приймаючи до уваги, що спірні об'єкти збудовані на земельній ділянці, користувачем якої є Приватне підприємство «Анна-97», відсутність будь-яких доказів порушення прав інших осіб, а також враховуючи відповідність спірних будівель діючим будівельним нормативним правилам, суд першої інстанції дійшов правомірного та законного висновку щодо наявності всіх правових підстав для визнання за позивачем у судовому порядку права власності на самовільно збудовані будівлі: гаражі літ. К-1 площею 217,60кв.м, гаражі літ. М-1 площею 184,40кв.м, гаражі літ. Є-1 площею 36,80кв.м, котельна літ. Н-1 площею 13,80кв.м, торгівельний павільйон літ. О-1 площею 302,20кв.м, холодильник літ. П-1 площею 237,50кв.м, крита автостоянка зі складами літ. Р-1, Р1, Р2, Р3, площею 1015,20кв.м, убиральня літ.Л площею 4,31кв.м, прохідна літ. Д-1 площею 9,80кв.м, сарай літ. І площею 30,0кв.м, і проведені реконструкції прибудов за літ. Аn, А-1, які розташовані по вул. Рєпіна, 24а в Гірницькому районі м.Макіївка.

Колегія суддів зазначає, що оспорюване судове рішення в частині вимог щодо зобов'язання КП „БТІ м.Макіївки" видати свідоцтво про право власності на самовільно збудовані об'єкти також не підлягає скасуванню, виходячи з наступного:

Згідно частини 2 статті 144 Господарського кодексу України, право на майно, що підлягає державній реєстрації, виникає з дня реєстрації цього майна або відповідних прав на нього, якщо інше не встановлено законом, що узгоджується із положенням статті 182 ЦК України.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", підставою для реєстрації прав є рішення судів, що набрали законної сили.

Згідно п.1 ч.1 ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а саме право власності на нерухоме майно.

Отже, колегія суддів визначає, що підставою для проведення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, відповідно до п. 10 додатку № 1 до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002р. (зі змінами та доповненнями), є рішення судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності.

Суд першої інстанції вірно зауважив, що діючим законодавством України на підприємства бюро технічної інвентаризації покладено лише функції щодо реєстрації права власності та не надано повноважень щодо видачі відповідних свідоцтв, а тому правомірно відмовив у задоволенні вимог щодо зобов'язання КП „БТІ м.Макіївки" видати свідоцтво про право власності на самовільно збудовані об'єкти.

Посилання скаржника на те, що оспорюване рішення пов'язано зі здійсненням повноважень Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області колегією суддів не приймається, з огляду на наступне:

Згідно з приписами пункту 3 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2006 № 1434 основними завданнями Держархбудінспекції є: участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері архітектури та будівництва; виконання дозвільних, реєстраційних функцій та здійснення контролю і нагляду у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Стаття 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" передбачає, що державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами.

Однак питання, пов'язані з діяльністю Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області, місцевим судом у межах провадження з даної справи не вирішувалися, а реалізація Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області повноважень у сфері контролю та нагляду за будівництвом не має залежати від особи власника спірного об'єкта.

Крім того, відповідно до п.5 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2006 № 1434 Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області має право здійснювати захист у суді своїх прав та законних інтересів, зокрема, у разі виявлення правопорушень у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Таким чином, оскаржуване судове рішення зі справи не стосується прав і обов'язків Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області.

За таких обставин, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду визначила, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами, в розумінні ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України, та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Твердження заявника апеляційної скарги про порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для скасування судового рішення господарського суду Донецької області від 14.06.2011р. у справі № 10/86пн колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає.

Отже, відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що, відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду Донецької області від 14.06.2011р. у справі № 10/86пн ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права та не підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Заступника прокурора Донецької області в інтересах держави в особі Макіївської міської ради, м.Макїівка та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області, м.Донецьк -залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 14.06.2011р. у справі № 10/86пн - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня прийняття постанови.

Головуючий В.В.Манжур

Судді: Н.В.Будко

І.В.Зубченко

Надруковано 8 примірників:

1 -прокурору (скаржнику)

1 -Інспекція ДАБК

1 -позивачу

1 -відповідачу

1 -третій особі

1 -у справу

1 -ГСДО

1 -ДАГС