Рішення

від 01.12.2008 по справі 29/211пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29/211пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

01.12.08 р.                                                                                                       Справа № 29/211пн                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді В.В. Джарти  

При секретарі Бєліковій Н.А.

за участю:

Представників сторін:

від позивача  Бадуркін В.І. - директор ТОВ “Європласт” згідно з витягом з ЄДРПОУ; Середа О.Я. - довір. від 14.10.08

від відповідача   Пастухова А.О. - довір. № 2/53 від 10.10.08.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю “Європласт” м. Донецьк  

До відповідача: Акціонерного товариства закритого типу завод “Сантехдеталь” м. Донецьк

Предмет спору: заборонити відповідачу встановлювати будь-які обмеження у використанні під'їзних шляхів до майна ТОВ „Європласт”, розташованого за адресою: м. Донецьк, пр. Красногвардійський, 46, в т.ч.  – заборонити АТЗТ „Завод „Сантехдеталь” встановлювати дозвільний режим переміщення осіб та вантажів на шляхах, якими здійснюється доступ до майна ТОВ „Європласт”.

   СУТЬ СПОРУ:                В судовому засіданні 24.11.2008 р. розгляд справи оголошено закінченим відповідно до ст. 85 ГПК України та оголошена перерва для підготовки тексту рішення до 01.12.2008 р. згідно ст. 77 ГПК України.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Європласт” м. Донецьк  звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Закритого акціонерного товариства завод “Сантехдеталь” м. Донецьк про зобов'язання відповідача зняти охорону з загального в'їзду на територію земельної ділянки, усунути перешкоди в користуванні майном, та земельною ділянкою за адресою : м. Донецьк, пр. Красногвардійський, 46.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір оренди нежилого приміщення (будинку) від 24.05.2002 р., додаткові угоди, акт приймання-передачі приміщення від 24.05.2002 р.

Представник відповідача проти позову заперечує, про що надав відзив, який зареєстрований канцелярією суду 29.09.2008 р. № 02-41/34543.  Посилається на те, що дорога, на яку в свою чергу посилається позивач є не „загальною внутрішньою”, а є майном АТЗТ завод “Сантехдеталь”, але зазначає, що правове становище дороги по якій  здійснюється в”їзд на територію заводу, жодним нормативним та локальним актом не встановлено. Крім того, відповідач зазначив, що  пост охорони при в'їзді на територію існував з початку роботи підприємства, але враховуючи те, що позивач, який є власником електропідстанції, відключив подачу електроенергії відповідачу, останній був вимушений тимчасово призупинити свою діяльність та в цілях схоронності свого майна уклав договір від 13.08.08 на надання охоронних послуг та змінив порядок проходу (проїзду) на територію сторонніх осіб.

Крім того, відповідач зазначив, що встановлення пропускного режиму щодо проїзду до належних позивачу будівель було викликано тим, що під'їзні шляхи використовуються для проїзду крупно габаритної авто техніки, що призводить до пошкодження замощення та завдає збитків Акціонерному товариству закритого типу завод “Сантехдеталь” м. Донецьк.

12.11.2008 р. позивачем надана заява про зміну предмету позову та підстав позову, в порядку ст. 22 ГПК України. Позивач, посилаючись на ст. 386 ЦК України, просить визнати право вільно і безперешкодно володіти, користуватися та розпоряджатися майном, що є власністю ТОВ „Европласт” та розташоване за адресою: м. Донецьк, пр. Красногвардійський, 46, а також іншим майном, що перебуває у ТОВ „Європласт” на законних підставах. Також просить заборонити відповідачу встановлювати будь-які обмеження у використанні під”їздних шляхів до майна ТОВ „Європласт”, розташованого за адресою: м. Донецьк, пр. Красногвардійський, 46, в тому- числі – заборонити АТЗТ „Завод „Сантехдеталь” встановлювати дозвільний режим переміщення осіб та вантажів на шляхах, якими здійснюється доступ до майна позивача.

У відзиві № 2/147 від 18.11.2008 р. відповідач також заперечує проти позову, пояснює, що охорона відповідача ніяким чином не відноситься до господарської діяльності та не порушує прав позивача володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Вважає, що вимоги щодо заборони встановлювати будь-які обмеження у використанні під'їзних шляхів до майна позивача є абстрактними та такі дії можуть порушувати права відповідача вільно володіти, користуватися, розпоряджатися своєю власністю, та здійснювати господарську діяльність.

Відповідно до письмових пояснень, що зареєстровані канцелярією суду 19.11.2008 р. № 02-41/44623, відповідач вважає, що у заяві позивача про зміну предмету позову та підстав позову не вказано, які саме підстави дають можливість позивачу передбачати, що в майбутньому його право користування майном може бути порушено. Посилається на п. 3.7 Роз'яснення Вищого господарського суду України № 02-5/289 від 18.09.1997 р. „Зміна предмету позову означає зміну матеріально-правової вимоги до позивача. Зміна підстави позову означає зміну обставин, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача. Одночасна зміна предмету і підстав позову не допускається.”.

В судовиму засіданні, яке відбулось 12.11.2008 року, позивач наполягає тільки на забороні відповідачу встановлювати будь-які обмеження у використанні всіх під'їзних шляхів до майна ТОВ „Європласт”, розташованого за адресою: м. Донецьк, пр. Красногвардійський, 46, в т.ч.  – заборонити АТЗТ „Завод „Сантехдеталь” встановлювати дозвільний режим переміщення осіб та вантажів на шляхах, якими здійснюється доступ до майна ТОВ „Європласт”.  

Фактично, позивач змінив лише предмет позову, а не предмет і підставу водночас.

Ухвалою суду від 30.09.2008 р. до судового засідання, відповідно до ст. 30 ГПК України, були викликані представники КП „Бюро технічної інвентаризації м. Донецька” та Донецької регіональної філії „ДП „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України з земельних ресурсів”.

Представник КП „Бюро технічної інвентаризації м. Донецька” в судовому засіданні пояснив, що відповідач є власником будівель, що розташовані за адресою: м. Донецьк, пр. Красногвардійський, 46. Доказів, які б підтверджували право на земельну ділянку суду не надано.

Представник Донецької регіональної філії „ДП „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України з земельних ресурсів” до судових засідань не з'являвся з невідомих підстав.

Ухвалою суду від 15.10.2008 р. до судового засідання, відповідно до ст. 30 ГПК України, був викликаний представник Управління земельних ресурсів у Донецькій області.

Представник Управління земельних ресурсів у Донецькій області до судових засідань не з'являвся з невідомих підстав.

Ухвалою суду від 10.11.2008 р. строк вирішення спору був продовжений заступником голови господарського суду Донецької області на один місяць відповідно до ст. 69 ГПК України.

За клопотанням відповідача від 27.10.2008 р., в порядку ст. 81-1 ГПК України, судом здійснювалося фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд розглядає остаточні вимоги позивача.

          Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд встановив:

Як вбачається з матеріалів справи та правоустановчих документів відповідача, суд робить висновок, що відповідачем по справі є Акціонерне товариство закритого типу завод “Сантехдеталь” м. Донецьк (Ідент. код 01235484).

В матеріалах справи міститься договір купівлі-продажу державного майна орендного підприємства „Сантехдеталь” № 354, який зареєстрований Виконкомом Калінінської районної ради народних депутатів м. Донецька за реєстраційним № ДКП-366/17 та підписаний головою виконкому 01.04.1994 р.

Відповідно до договору купівлі-продажу Донецьке регіональне відділення Фонду держмайна України (продавець) продає, а Організація орендаторів підприємства „Сантехдеталь” (покупець) купує майно цілісного майнового комплексу „Сантехдеталь”, що знаходиться за адресою: м. Донецьк, пр. Красногвардійський, 46 та у відповідності з договором оренди від 28.12.1992 р. було передано в оренду з правом викупу.

Пунктом 5 договору передбачено, що право власності на придбання майна, вказаного в акті оцінки об'єкту приватизації по договору купівлі-продажу наступає з моменту підписання акту приймання-передачі майна.

Згідно акту приймання-передачі державного майна Орендного підприємства „Сантехдеталь” від 02.0.1994 р. продавець передає, а покупець приймає, у відповідності з актом оцінки вартості майна, що викупається їм частку цілісного майнового комплексу Орендного підприємства „Сантехдеталь”, м. Донецьк, пр. Красногвардійський, 46 вартістю 3023,5 млн.крб.

Свідоцтвом про власність від 02.09.1994 р. підтверджується, що покупець є власником вищезгаданого майна ОП „Сантехдеталь” м. Донецьк.

Розпорядженням Виконавчого комітету Калінінської районної ради народних депутатів № 677 від 26.09.1994 р. перереєстровано ОП „Сантехдеталь” в Акціонерне товариство закритого типу „Завод „Сантехдеталь”.

З договору оренди нежитлового приміщення (будинку) від 24.05.2002 р., з якого виникли цивільні права та обов'язки Орендаря та Орендодавця вбачається, що між ПП Бадуркіним В.І. та ТОВ „Європласт” угода укладена та за своїм змістом, своєю правовою природою є договором майнового найму (оренди), який підпадає під правове регулювання норм статей 256-276 ЦК УРСР.

Відповідно до додаткової угоди № 2 від 30.12.2002 р. строк дії договору оренди з 24.05.2002 р. по 31.12.2012 р.

Згідно до умов наведеного договору Орендодавець передає, а Орендатор – ТОВ „Європласт” приймає в користування нежитлове приміщення (будинок) загальною площею 545,9 кв.м. для використання як офіс та організації робіт для виробництва, збереженню та реалізації пластикових виробів. Додатково передається в оренду приміщення площею 100,9 кв.м., що прилягають до орендованої площі, для виробничих нужд (додаткова угода № 3 від 01.06.2004 р.).

24.05.2002 року був складений акт приймання-передачі приміщення, який підписаний обома сторонами та скріплений печатками.

Також в матеріалах справи містяться:

-          договір купівлі-продажу будівлі від 23.05.2002 р., за яким АТЗТ „Завод „Сантехдеталь” продав, а ПП Бадуркін В.І. купив частину цеху літ. Ц-1 загальною площею 545,9 кв.м., що знаходиться по пр. Красногвардійському під номером 46 у м. Донецьку, що складає 2,5/100 частки комплексу;

-          договір купівлі-продажу будівлі від 10.12.2003 р., за яким АТЗТ „Завод „Сантехдеталь” продав, а ПП Бадуркін В.І. купив частину електромеханічного цеху Ц-1 розміром 100,9 кв.м., загальною площею цеха 1000,9 кв.м, що складає 0,46/100 частин цілісного майнового комплексу АТЗТ „Сантехдеталь”;

-          договір купівлі-продажу будівлі від 12.05.2004 р., за яким АТЗТ „Завод „Сантехдеталь” продав, а ПП Бадуркін В.І. купив частину електромеханічного цеху під літ. Ц-1 шлакобетону, загальною площею 165,3 кв.м., що складає 0,76/100 ідеальної частки цілісного майнового комплексу АТЗТ „Сантехдеталь”;

-          договір купівлі-продажу будівлі від 15.11.2005 р., за яким  АТЗТ „Завод „Сантехдеталь” продав та передав, а ТОВ „Європласт” купив та прийняв у власність будівлю трансформаторної станції літ. П№-1, загальною площею 61,5 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Донецьк, пр. Червоногвардійський, 46;

-          договір купівлі-продажу від 08.12.2005 р., за яким  АТЗТ „Завод „Сантехдеталь” передав у власність ТОВ „Європласт” електроустаткування та внутрішньозаводські мережі до трансформаторної підстанції, які вказані в додатку № 1 до договору.   

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, а саме довідкою № 7-25-950 з ЄДРПОУ, в якій вказано, що ТОВ “Європласт” м. Донецьк   значиться в ЄДРПОУ, як юридична особа,   керівником якої є Бадуркін В.І.

Згідно з положеннями ч.1 ст. 325 ЦК України, суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Стаття 320 ЦК України передбачає право власника  використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом. Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 50 ЦК України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. За вимогами ст. 52 ЦК України фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення. Тобто ЦК України не відокремлює майно фізичної особи від її майна як суб'єкта підприємницької діяльності.

Як вбачається з  виписки з реєстру власників іменних цінних паперів про стан особового рахунку 00-00/40636 від 30.09.08року, Бадуркін В.І. є власником акцій підприємства відповідача, доля якого у відсоткового співвідношенні складає 0,240.

З договору оренди земельної ділянки від 30.01.2004 р. вбачається, що Виконавчий комітет Донецької міської Ради (орендодавець) надає, а ПП Бадуркін Вадим Іванович (орендар) приймає для експлуатації існуючої частини цеху, благоустрою та під сумісною автодорогою, в строкове платне користування земельні ділянки загальною площею 2460 кв.м., що знаходяться на території Калінінського району м. Донецька по пр. Красногвардійський, 46, в тому числі: ділянку № 1 (кадастровий номер 1410136600:00:004:0012) площею 347 кв.м., ділянку № 2 (кадастровий номер 1410136600:00:004:0025) площею 1864 кв.м., ділянку № 3 (кадастровий номер 1410136600:00:004:0075) площею 249 кв.м., із земель промисловості міської ради.

Згідно ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до п. 2.1 цей договір укладався до 26.11.2008 р. По закінченню терміну договору орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має переважне право на поновлення договору на новий термін при умові, що він письмово проінформує про це не пізніше, ніж за два місяці до його закінчення (п. 2.2 договору).

З договору оренди земельної ділянки від 17.05.2006 р. вбачається, що Виконавчий комітет Донецької міської Ради (орендодавець) надає, а ПП Бадуркін Вадим Іванович (орендар) приймає в строкове платне користування земельні ділянки: земельна ділянка № 1 (кадастровий номер 1410136600:00:004:0201) та земельна ділянка № 2 (кадастровий номер 1410136600:00:004:0202), для експлуатації існуючих відкритих складів для електромеханічного цеху по пр. Червоногвардійськтй, 46, в Калінінському районі за актом про передачу та прийом в оренду.

Відповідно до угоди про внесення змін і доповнень до договору оренди земельної ділянки від 17.05.2006 р. п. 2 розділ 2 викладений у наступній редакції, а саме: в оренду передається земельна ділянка площею 1727 кв.м. із земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення міської ради за актом про передачу та прийому в оренду.

Згідно з п. 6 договір укладено терміном до 26.04.2011 р.

До договору додаються план (схема) меж земельної ділянки, акт перенесення меж земельної ділянки на місцевість ПП Бадуркіна В.І., акт про передачу та прийом в оренду земельних ділянок в натурі, який підписаний обома сторонами та скріплений печатками.

З огляду на викладене, позивач є належним землекористувачем  в розумінні ст. 95 ЗК України.

Позивач посилається на те, що відповідач встановлює обмеження у використанні під'їзних шляхів до майна ТОВ „Європласт”, розташованого за адресою: м. Донецьк, пр. Красногвардійський, 46, а саме встановлює дозвільний режим переміщення осіб та вантажів на шляхах, якими здійснюється доступ до майна ТОВ „Європласт”, хоча, позивач є власником кількох приміщень та уклав договори оренди земельних ділянок на спірній території.

Зазначене підтверджується наступним:

Відповідно до договору на надання охоронних послуг від 13.08.2008 р., який укладений ТОВ „Виробничо-комерційна козацька фірма „Клейнода” та АТЗТ „Завод „Сантехдеталь”, відповідачу надаються послуги по охороні об'єкту – майнового комплексу АТЗТ „Завод „Сантехдеталь”.

Зобов”язання охорони, згідно п. 3.1 Договору, складаються з забезпечення контрольно-пропускного режиму на територію об”єкта охорони, періодичне патруліровання, затримання підозрілих осіб, з метою забезпечення схоронності  матеріальних цінностей, які знаходяться на території об”єкта охорони.

Згідно п. 3.2 Договору,  власник надає пост-будку для охоронців.

На виконання вказаного пункту, відповідач надав КПП, який є на балансі підприємства, що підтверджується копію витягу з відомості про основні кошти та відповідно до інвентарної картки проінвентаризований за номером 218.

Контрольно-пропускний режим – це порядок, що забезпечує сукупністю заходів і правил, які унеможливлюють безконтрольний вхід осіб, в'їзд (виїзд) майна на об'єкт і з об'єкта (п. 4.7. Інструкції Про організацію службової діяльності цивільної охорони № 1430 від 25.11.03р.)

Згідно п. 14.1.1 зазначеної Інструкції, контрольно-пропускний режим встановлюється власником об'єкта, що охороняється. Пропускний режим може бути встановлений і в окремих корпусах, будівлях, цехах тощо.

Відповідач у судових засіданнях неодноразово наголошував, що машини позивача псують замощення, тобто асфальтне покриття, яке є власністю АТЗТ „Завод „Сантехдеталь”.

Позивач в спростування зазначеного, посилається на той факт, що неможливо зіпсувати те, що й так вже зіпсовано. В підтвердження надав експертну оцінку, яка проводилась випробувальною лабораторією Служби автомобільних доріг в Донецькій області Державної служби автомобільних доріг України „Укравтодор” на замовлення ТОВ „Європласт”, що оформлена протоколом № 122 від 06.10.2008 року, яка підтвердила, що  асфальтобетонна суміш із керна № 1, №2 не відповідає вимогам  ДСТУ Б.В. 2.7-119-2003, оскільки компоненти відробили свій термін придатності та не забезпечують фізіко-механічні властивості даному асфальтобетону від постійних навантажень грозового транспорту. Коефіцієнт ущільнення асфальтобетонного покриття складає Кущ=0.93, що не відповідає вимогам ДБН В.2.3-4-2000, п.15.35.3 для щільного асфальтобетону типу В.

Крім того, площа руйнувань складає 30% від  загальної площі, а згідно вимогам ВБН Г.1-218-050-2001 „ Міжремонтні строки експлуатації дорожніх покриттів автодоріг” при руйнуванні покриття більш 5%, необхідно виконувати ремонтні роботи, щоб не допустити руйнування основи дорожнього одягу.

Протоколом судового засідання від 15.10.08року зазначено, що на питання позивача, чи звертався відповідач до землекористувачив з договором на спільне відшкодування витрат на утримання дороги, відповідач зазначив, що офіційно не було. Але, відповідач звертався офіційно до позивача з вимогою про припинення зняття замощення, на що позивач відповів, що він не знімає, а  змінює його на краще, а саме: на плітку ФМ. На той земельній ділянці, яка надана в оренду позивачу, згідно договору оренди земельної ділянки.

В підтвердження факту наявності права власності на замощення, відповідач надав суду завірену копію витягу з відомості про основні кошти, де вказано, що на балансі підприємства рахується замощення та яке проінвентаризовано під номером 250, що підтверджується інвентарною карткою.

Згідно до Інструкції „Про порядок проведення технічної інвентаризації об”єктів нерухомого майна” від 24.05.2001 року № 127, замощенням вважається спеціальне покриття вздовж зовнішнього боку стін будинку для захисту фундаментів від атмосферних опадів. Відсутність замощення суттєво впливає на довговічність експлуатації будинку і тому фіксується в матеріалах інвентаризації детально.

Перебування майна, у тому числі приміщень, споруд, будинків на балансі підприємства, ще не є безпосередньо ознакою його права власності. Баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов”язань на конкретну дату. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності підприємства.

Факт встановлення обмежень у використанні під”їздних шляхів підтверджується наступним:

Згідно  експертного висновку про протипожежний стан об'єкту від 08.08.2008 р., який був адресований директору ТОВ „Європласт” Бадуркіну В.І.  виявлені порушення вимог діючих норм та правил пожежної безпеки, де саме й вказано, що територію підприємства не забезпечено двома заїздами з різних сторін.

Приймаючи до уваги вищевикладене, позивач звернувся з листом до начальника Державного пожежного нагляду Калінінського району м. Донецьк з вимогою провести перевірку законності дій керівника підприємства відповідача, щодо блокування другого заїзду та територію підприємства позивача та надати припис керівництву відповідача про усунення перешкод у функціонуванні другого заїзду на територію підприємства позивача.

Начальник 18-ї Самостійної Державної пожежної частини управління МНС в м. Донецьку ГУ МНС України в Донецькій області направив на адресу директора позивача лист, за № 461 від 04.09.2008 р., яким повідомив, що при проведенні перевірок протипожежного стану АТЗТ „Завод „Сантехдеталь” 13-18.08.2008 р. та шлакоблочного цеху ПП Пастухова О.В. 14.08.08 директору цих установ Пастухову О.В. були надані приписи на усунення виявлених порушень протипожежних норм, а саме: не захаращувати шляхи евакуації і проїзди для автотранспорту виробничим обладнанням та товаром і утримувати їх вільними, забезпечити Вільни доступ пожежної техніки до усіх будівель та споруд підприємства.

У справі маються ряд документів, а саме, доповідних, пояснювальних, які свідчать про те, що відповідач здійснює перешкоди у потраплянні робітників позивача на територію АТЗТ „Завод „Сантехдеталь”.

Крім того, в матеріалах справи є копія позовної заяви, з тексту якої вбачається, що перешкоди дійсно чинились та як слідство, підприємство, яке  понесло збитки позивається до ТОВ „Європласт”.

Статтею 391 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права на користування та розпоряджання своїм майном.

Судом, з метою підтвердження або спростування доводів відповідача про той факт, що перешкоди які їм чиняться, відбуваються на  території відповідача, тобто земельній ділянці , на якій було поставлено КПП з охоронцями та  блокування  другого під”їздного шляху до підприємства позивача, шляхом захаращування контейнерами зі шлакоблоком та вантажною технікою (лист № 212 від 21.08.2008року) було викликано представника Донецької регіональної філії „ДП „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України з земельних ресурсів” для надання інформації про землекористувачів земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Донецьк, пр. Красногвардійський, 46, але жодного разу представника направлено не було, письмових пояснень не надіслано.

Крім того, був викликаний представник Управління земельних ресурсів у Донецькій області, який теж до судових засідань не з'являвся з невідомих підстав.

В судовому засіданні 19.11.2008 р. судом була оглянута карта БТІ 2005 р., з якої вбачалось, що на території АТЗТ „Завод „Сантехдеталь” зазначені тільки приміщення відповідача, приміщення ТОВ „Європласт” на карті відсутні.

Представник КП „БТІ у м. Донецьку”, якого було викликано в порядку ст. 30 ГПК України, в судовому засіданні зазначив, що відповідач є власником окремих будівель, що розташовані за адресою: м. Донецьк, пр. Красногвардійський, 46, а не земельної ділянки. В підтвердження чого надала копію сводного акту будівель, перелік власників приміщень за вказаною адресою та копію витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно.

Як вбачається з пояснень відповідача, з 2004 р. ним здійснюються дії, спрямовані на оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, яка розташована: м. Донецьк, пр. Червоногвардійський, 46.

          За результатами розгляду матеріалів справи, суд вважає вимоги позивача щодо заборони відповідачу встановлювати будь-які обмеження у використанні під'їзних шляхів до майна ТОВ „Європласт”, розташованого за адресою: м. Донецьк, пр. Красногвардійський, 46, в т.ч.  – заборонити АТЗТ „Завод „Сантехдеталь” встановлювати дозвільний режим переміщення осіб та вантажів на шляхах, якими здійснюється доступ до майна ТОВ „Європласт” обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню з огляду на таке:

         Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 1 липня 2004 року передбачено, зокрема, обов'язковість державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою, права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб тощо.

Суб'єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним Кодексом та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.

Підставою для виникнення права на земельну ділянку є відповідний юридичний факт.

У ст. 191 ЦК України визначено, що підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності.

          До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом. Підприємство як єдиний майновий комплекс є нерухомістю.

Згідно ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до статті 116 ЗК України,  громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених Земельним Кодексом (частина перша); набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина друга).

Стаття 41 Конституції України визначає, що право власності є непорушним.

           Відповідно до ст. 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

У відповідності зі ст. 78 ЗК України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

         Статтею 79 ЗК України передбачено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.  Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться. Право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

              Право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності, а також громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації.

           Чинне законодавство, асаме ст. 92 ЗК України встановлює, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.                                                                                                     

Право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності;

           Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 1 липня 2004 року передбачено, зокрема, обов'язковість державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою, права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб тощо.

          Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди землі оформлюється договором, який реєструється відповідно до закону (ст. 126 ЗК України).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.                 

Стаття 34 ГПК України, передбачає, що  суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.  Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування

           Під час розгляду справи, судом неодноразово викликались представники Донецької регіональної філії „ДП „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України з земельних ресурсів” та Управління земельних ресурсів у Донецькій області, але на момент винесення рішення  вони до суду не з”явились, пояснень ненадали.

  Відповідач не довів суду того факту, що земельна ділянка, на якій відповідач установлює обмеження у використанні під”їздних шляхів до майна відповідача знаходиться в його власності або користуванні, а саме правовстановлювальних документів.

Згідно приписам ст. 13 ЦК України, при здійсненні своїх прав, особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб....  Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. ( ст. 16 ЦК України)

           В обгрунтування позовних вимог, позивач посилається на ч. 2 ст. 386 ЦК України, яка передбачає, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

15.10.2008 р. на адресу суду надійшло клопотання відповідача, яким просить провести виїзне засідання за адресою: м. Донецьк, пр. Красногвардійський, 46.

Суд не задовольняє вищезазначене клопотання, оскільки вважає його недоцільним, оскільки, обмеження, які встановлені відповідачем можуть бути терміново усунені під час вирішення питання щодо задоволення клопотання.

          Виходячи з наведених норм та досліджених обставин справи, позовні вимоги щодо заборони відповідачу встановлювати будь-які обмеження у використанні під'їзних шляхів до майна ТОВ „Європласт”, розташованого за адресою: м. Донецьк, пр. Красногвардійський, 46, а саме – заборонити АТЗТ „Завод „Сантехдеталь” встановлювати дозвільний режим переміщення осіб та вантажів на шляхах, якими здійснюється доступ до майна ТОВ „Європласт” підлягають задоволенню.

          Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

          В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

          На підставі ст.ст. 386, 391, 759 Цивільного кодексу України, ст. 2, 78, 79,125, 126 Земельного кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 33, 34, 35, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд –

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Європласт” м. Донецьк  до Акціонерного товариства закритого типу завод “Сантехдеталь” м. Донецьк про заборону відповідачу встановлювати будь-які обмеження у використанні під'їзних шляхів до майна ТОВ „Європласт”, розташованого за адресою: м. Донецьк, пр. Красногвардійський, 46, в т.ч. – заборонити АТЗТ „Завод „Сантехдеталь” встановлювати дозвільний режим переміщення осіб та вантажів на шляхах, якими здійснюється доступ до майна ТОВ „Європласт” задовольнити.

Заборонити Акціонерному товариству закритого типу завод “Сантехдеталь” (83076, м. Донецьк, пр. Красногвардійський, 46, Інд. 01235484)

-          встановлювати дозвільний режим переміщення осіб та вантажів на шляхах, якими здійснюється доступ до майна ТОВ „Європласт” (Інд. 31133085);

-          встановлювати будь-які обмеження у використанні під'їзних шляхів до майна ТОВ „Європласт” (Інд. 31133085);

Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу завод “Сантехдеталь” (83076, м. Донецьк, пр. Красногвардійський, 46, Інд. 01235484) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Європласт” (83076, м. Донецьк, пр. Красногвардійський, 46, Інд. 31133085)  85,00 грн. - державне мито та 118,00 грн. плати за інформаційно - технічне обслуговування судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту його прийняття.

Повний текст рішення підписаний 01.12.2008 року.

               Суддя