Рішення

від 09.10.2008 по справі 2/193

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/193

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

09.10.08 р.                                                                                                       Справа № 2/193                               

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі судового засідання Трубачевій А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Родовід Банк” м. Київ   

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова компанія “Фаворіт”                м. Донецьк

про: стягнення заборгованості за кредитом та процентів в сумі 1505655,74 грн. шляхом звернення стягнення на майно

за участю

представників сторін:

від позивача:         Бруско О.В. – за довір.

від відповідача:     Сліпченко Н.В. – за довір.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство “Родовід Банк” м. Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова компанія “Фаворіт” м. Донецьк про стягнення заборгованості за кредитом в сумі 1500000грн. та процентів за користування кредитом 5655,74грн. – шляхом звернення стягнення на предмет застави та іпотеки, та просить визначити спосіб реалізації предмета застави та іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем умов договору кредиту, а саме не поверненням спірної суми кредиту та процентів за користування ним, повідомлення відповідача про неможливість сплати боргу. Порушення кредитних зобов'язань, на думку позивача, надає йому право в силу закону та договору на задоволення своїх вимог за рахунок заставленого рухомого та нерухомого майна шляхом звернення стягнення на нього. В обґрунтування підстав позову позивач посилається на договір кредиту від 10.09.08р. № 2008-146, договори застави від 10.09.08р. № 2008-146/2, від 11.09.08р. № 2008-146/3, № 2008-146/4, договір іпотеки від 10.09.2008р. № 2008-146/1. Як на правові підстави посилається на статті 572, 574, 576, 589-591, 1052, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1-5, 20 Закону України „Про заставу”, ст.ст. 3, 33, 35, 39, 41 Закону України „Про іпотеку”.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач надав відзив на позовну заяву від 09.10.2008р. № 02-41/35907, де проти позову заперечує; посилається на отримання вимоги від позивача, на пропозицію листом від 22.09.2008р. № 22/09-1 позивачу продовжити строк погашення кредиту до 30 червня 2009р., вважає зміну терміну дії кредитного зобов'язання обставинами, що надають реальну можливість для належного виконання ним зобов'язань по сплаті спірного боргу.

Також, у відзиві відповідач підтвердив забезпечення виконання своїх кредитних зобов'язань за  договорами застави рухомого майна та іпотеки.

Додатково, у судовому засіданні, позивачем наданий суду акт звірки розрахунків між сторонами станом на 09.10.08р.

Крім того, позивачем були надані суду та долучені до матеріалів справи копії Витягів з Державного реєстру обтяжень рухомого майна та з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна станом на 08 год. 57 хвилин 09.10.2008р., копії платіжного доручення № м5 від 11.09.08р., меморіального ордеру № 6_23 від 10.09.08р., виписку з особового рахунку відповідача станом за період з 10.09.08р. до 09.10.08р., а також  копію довіреності на першого заступника керуючого Донбаської філії Шестакову М.В.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи та дослідивши правовідносини, що виникали між сторонами, надані докази з боку обох сторін в обґрунтування наявності боргу за заявленими позивачем підставами, суд

ВСТАНОВИВ:

10.09.2008р. Відкрите акціонерне товариство “Родовід Банк” (далі за текстом - Банк) в особі першого заступника керуючого Донбаською філією Шестакової Марії Вадимівни, що діє на підставі Положення про Донбаську філію банку та довіреності від 10.01.2008р. та Товариство з обмеженою відповідальністю “Торгова компанія “Фаворіт” (далі за текстом - Позичальник), в особі директора Курилко Максима Анатолійовича, що діє на підставі Статуту, уклали кредитний договір № 2008-146, відповідно до предмету якого Банк надав Позичальнику кредит в сумі 1500000,00 грн. на строк не пізніше 15 вересня 2008 року цільовим використанням на поповнення обігових коштів для придбання нерухомості та сплати витрат, пов'язаних з поточною виробничо-господарською діяльністю, зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 23 % річних. (п.п. 1.1, 2.2, 2.4, 2.5 кредитного договору).

За умовами вказаного кредитного договору, Позичальник зобов'язується повернути кредит не пізніше 15 вересня 2008р. та сплатити проценти за користування кредитом, на умовах передбачених договором.

Пунктом 2.6. кредитного договору сторонами врегульований порядок нарахування та сплати процентів, яким передбачено, що розрахунок суми процентів за користування кредитом починається з дня зарахування суми кредиту на позичковий рахунок, відкритий Банком для обліку заборгованості Позичальника за кредитом. Проценти за користування кредитами, нараховуються Банком щомісячно, зокрема, у день повного погашення заборгованості за кредитом для закриття Договору (достроково або при настанні строку погашення), але не пізніше дати погашення кредитів, виходячи із суми заборгованості на позичковому рахунку та процентної ставки.  Сплата нарахованих процентів за користування кредитами, протягом дії договору здійснюється Позичальником щомісячно, зокрема: - в період з 26-го числа звітного календарного місяця до останнього робочого дня звітного календарного місяця включно сплачуються проценти нараховані за період з 1-го числа до 25-го числа звітного місяця; в період з 1-го числа звітного календарного місяць до останнього робочого дня звітного календарного місяця включно сплачуються проценти нараховані за період з 26-го числа до останнього дня місяця, що йому передує.

Згідно п. 2.6.4. при розрахунку суми процентів береться фактична кількість календарних днів користування кредитом у розрахунковому періоді та фактична кількість днів у році (за методом “факт/факт”).

Пунктом 3.4.10 кредитного договору передбачено, що позичальник у строк до 13 вересня 2008р. зобов'язаний передати у заставу Банку автотранспортні засоби та спеціалізовану техніку згідно з додатком № 1 до Договору.  

Відповідно до розділу 4 кредитного договору “Види забезпечення зобов'язань Позичальника за договором” основним забезпеченням своєчасного повернення кредиту, наданого за договором, сплати процентів та пені є іпотека, застава рухомого майна. Позичальник відповідає перед Банком за зобов'язаннями, що випливають з Договору, майном, грошовими коштами та майновими правами, на які може бути звернено стягнення відповідно до чинного законодавства України.

Між сторонами для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором були укладені договори застави № 2008-146/2 від 10.09.2008р., № 2008-146/3 від 11.09.2008ор., № 2008-146/4 від 11.09.2008р.

Згідно пункту 1.1. договору застави № 2008-146/2 від 10.09.2008р. Заставодавець (відповідач) для забезпечення виконання в повному обсязі своїх зобов'язань перед Заставодержателем (позивач) за кредитним договором № 2008-146 від 10.09.2008р. додатковими угодами, можливими змінами та доповненнями до нього щодо сплати процентів, неустойки (штрафу, пені), вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами Кредитного договору, відшкодування збитків, завданих порушенням Заставодавцем забезпеченого зобов'язання або умов обтяження, іншої заборгованості, передає в заставу Заставодержателю належне йому на праві власності рухоме майно, в тому числі обладнання, опис якого відображений в додатку 1, який є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 1.3. договору № 2008-146/2 від 10.09.2008р. встановлено, що загальна вартість предмету застави складає 692415,00грн.   

Додатком № 1 до договору застави № 2008-146/2 від 10.09.2008р. визначений перелік виробничого обладнання, що надається ТОВ “Фаворіт” під заставу ВАТ “Родовід Банк” згідно з договором застави № 2008-146/2 від 10.09.2008р., а саме, наступне майно:

За умовами Договору застави № 2008-146/3 від 11.09.2008р., Заставодавець (відповідач) для забезпечення виконання в повному обсязі своїх зобов'язань перед Заставодержателем (позивач) за кредитним договором № 2008-146 від 10.09.2008р., передає в заставу Заставодержателю належне йому на праві власності рухоме майно, опис якого відображений в додатку 1, який є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 1.3. цього договору встановлена загальна вартість предмету застави, яка складає 94776,00 грн.  

Додатком № 1 до договору застави № 2008-146/3 від 11.09.2008р. визначений перелік майна, що надається ТОВ “Фаворіт” під заставу ВАТ “Родовід Банк”:

Предметом договору застави № 2008-146/4 від 11.09.2008р. визначено, що  Заставодавець (відповідач) для забезпечення виконання в повному обсязі своїх зобов'язань перед Заставодержателем (позивач) за кредитним договором № 2008-146 від 10.09.2008р., передає в заставу Заставодержателю належні йому на праві власності транспортні засоби, опис яких відображений в додатку 1, який є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 1.3 договору застави № 2008-146/4 від 11.09.2008р. встановлено, що загальна вартість предмету застави складає 1109744,00 грн.  

Перелік транспортних засобів, що надається ТОВ “Фаворіт” під заставу ВАТ “Родовід Банк” згідно з договором застави № 2008-146/4 від 11.09.2008р. визначений Додатком № 1, до якого входить наступне майно:

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що умови договорів застави № 2008-146/2 від 10.09.2008р., № 2008-146/3 від 11.09.2008ор., № 2008-146/4 від 11.09.2008р. регулюють заставу рухомого майна, що належить відповідачеві, та передане під заставу позивача на забезпечення зобов'язань одного кредитного договору від 10.09.08р. № 2008-146 та є тотожніми за змістом між собою, за винятком найменування, опису, характеристики та вартості заставленого майна.

Так, відповідно до розділів 5 зазначених договорів застави “Порядок звернення стягнення на заставлене майно”, при порушенні Заставодавцем умов основного зобов'язання, щодо строків погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів за користування грошовими коштами, відшкодування збитків, неустойки, штрафів, пені та іншої заборгованості, а також при порушенні Заставодавцем умов цього Договору та у випадках встановлених законом у Заставодержателя виникає право задоволення своїх вимог, шляхом звернення стягнення на предмет застави. Заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави на підставі рішення суду.         

Крім того, для забезпечення виконання зобов'язань відповідача перед позивачем за кредитним договором між сторонами було укладено договір іпотеки № 2008-146/1, посвідчений 10 вересня 2008 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Михайловою Н.О. та зареєстрований в реєстрі за № 8969.

Пунктом 1.1. вказаного договору встановлено, що за кредитним договором № 2008-146 від 10.09.2008р. Іпотекодержатель видав Іпотекодавцю кредит у розмірі 1500000,00 грн. на строк до 15 вересня 2008р, під 23% річних та сплатою процентів.

Відповідно до п. 1.2. договору іпотеки у забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателю належне йому на праві власності нерухоме майно – майновий комплекс нежитлових будинків та споруд, загальною площею 5667,9м2, що знаходиться за адресою: Житомирська обл.., Овруцький район, с. Норинськ, буд. 16, а саме:

Зазначене нерухоме майно зареєстроване Комунальним підприємством “Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації Житомирської обласної ради” 06.09.2008р. за реєстраційним № 24423774 в реєстровій книзі № 2, номер запису: 141 на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно Серії САВ № 043460 від 06.09.2008р., яке видане за рішенням Виконкому Норинської сільської ради № 57 від 27.08.2008р.

Пунктом 1.3. вказаного договору визначено, що загальна вартість предмету іпотеки складає 657991,00 грн.    

Згідно до п. 4.1. договору іпотеки у разі неповернення (несвоєчасного повернення) кредиту за Кредитним договором та/або несплати процентів в розмірах і в строки, що встановлені кредитним договором, а також у разі наявності заборгованості і її непогашенні в установлені Кредитним договором терміни, Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, визначеному в розділі 5 цього договору та/або чинним законодавством України.

Розділом 5 “Порядок звернення стягнення на предмет іпотеки” договору визначено, що за рахунок предмету іпотеки Іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, який визначається на момент фактичного задоволення разом із сумою кредиту, процентів, неустойки та відшкодуванням збитків, які виникли у зв'язку із про строчкою виконання зобов'язань за Кредитним договором, необхідними витратами на реалізацію предмета іпотеки, витратами на страхування предмету іпотеки (якщо такі витрати були здійснені Іпотекодержателем у випадку, коли Іпотекодавець не застрахував предмет іпотеки протягом 30 днів з моменту набуття чинності цим Договором), та інші витрати, обумовлені виконанням цього Договору.

При порушенні Іпотекодавцем своїх обов'язків за Кредитним договором щодо строків погашення заборгованості за кредитами, плати процентів за користування грошовими коштами, відшкодування збитків, неустойки, штрафів, пені та іншої заборгованості, та/або при порушенні Іпотекодавцем умов цього договору та й випадках встановлених чинним законодавством України, у Іпотекодержателя виникає право задоволення своїх вимог за основним зобов'язанням, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Іпотекодержатель має право на свій розсуд: застосувати механізм позасудового врегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу предмета іпотеки Іпотекодержателем (у порядку визначеному у п. 5.4. цього Договору) або шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання; звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса; звернути стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду.

Сторонами, на вимогу суду, надавались та досліджувались судом у судовому засіданні, оригінали кредитного договору, договорів застави та договору іпотеки та документи на їх виконання, що зафіксовано у протоколі судового засідання, яке відбулось 09.10.08р.

Судом встановлено, що видача кредитних коштів в сумі 1500000 грн. позивачем виконані належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжним дорученням № м5 від 11.09.08р., меморіальним ордером № 6_23 від 10.09.08р., виписками з особового рахунку відповідача за період з 10.09.08р. до 09.10.08р.

Як вбачається із матеріалів справи, обтяження (заборона відчуження) рухомого майна відповідача під заставу позивача на підставі договорів застави № 2008-146/2 від 10.09.2008р., № 2008-146/3 від 11.09.2008ор., № 2008-146/4 від 11.09.2008р. були внесені та зареєстровані в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 11.09.08р. за реєстраційними номерами відповідно № 7892229, № 7898292, № 7898812.

Заборона відчуження нерухомого майна – майнового комплексу нежитлових будівель та споруд загальною площею 5667,9 кв.м., що знаходиться за адресою: Житомирська обл., овруцький район, сел. Норинськ, вул. Шкільна, буд. 16 за договором іпотеки від 10.09.08р. № 2008-146/1 була накладена приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Михайловою Н.О. та зареєстрована у Державному реєстрі іпотек 11.09.08р. за № 7896109, в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 10.09.08р. за № 7891298.  

Зазначені обставини підтверджуються витягами наданими із відповідних реєстрів заборон станом на момент їх накладання, а саме, на 10-11.09.08р.  

Виходячи із змісту пунктів 1.1. та 2.6. кредитного договору, строк повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом настав 15 вересня 2008р., проте відповідач свої зобов'язання не виконав.

Станом на момент розгляду справи в суді сторонами не надано та не підтверджено доказами повне або часткове погашення боргу з боку відповідача. Зазначені обставини підтверджуються актом звірки взаємних розрахунків станом на 09.10.2008р., який підписаний та скріплений печатками з обох сторін та не заперечується відповідачем.  

У зв'язку з невиконанням відповідачем умов кредитного договору позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу від 16.09.2008р. про повернення кредиту та сплату нарахованих процентів.   

На вказану претензію відповідачем було надано відповідь від 22.09.2008р. № 22/09-1, де останній повідомляє, що в зв'язку з погіршенням фінансового стану не має можливості повернути кредит та сплатити проценти за користування ним, у зв'язку з чим на підставі п. 3.2.2. просить продовжить строк погашення кредиту до 30 червня 2009р. без зімни інших умов Кредитного договору.

Виходячи із обґрунтованого розрахунком заборгованості по кредиту, несплаченим процентам за кредитним договором станом на 22.09.2008р., основний борг відповідача склав 1500000 грн.; за нарахованими за період з 10.09.08р. до 15.09.08р., простроченими та несплаченими відсотками заборгованість складає 5655 грн. 74 коп.

Враховуючи, що термін остаточного погашення зобов'язань за кредитним договором настав 15.09.08р., однак до теперішнього часу відповідач не розрахувався з позивачем, повідомив про неможливість погашення суми кредиту та процентів за ним в обумовлені договором строки, такий стан фінансової неспроможності відповідача станом на момент вирішення справи не змінився, що підтверджується наявними в матеріалах справи відзивом відповідача та письмовими відповідями на листування позивача, Банк виходячи з положень п. 5.1, 5.2 договорів застави № 2008-146/2 від 10.09.2008р., № 2008-146/3 від 11.09.2008ор., № 2008-146/4 від 11.09.2008р., пунктів 4.1, 5.2, 5.3 договору іпотеки від 10.09.08р. № 2008-146/1, просить суд задовольнити свої майнові вимоги шляхом звернення стягнення на заставлене майно, визначивши спосіб реалізації предмета застави та іпотеки – шляхом проведення прилюдних торгів.

Заявлені вимоги позивача підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою для виникнення зобов'язань.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.  

За своєю правовою природою договір № 2008-146 від 10.09.2009 р. є кредитним договором, згідно якого банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Відсотки за користування кредитом за своїм характером є платою і підлягають стягненню за весь час користування кредитом.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За умовами ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, строк повернення кредиту настав 15.09.2008р.,  відповідачем  не виконані зобов'язання за договором кредиту № 2008-146, в результаті чого утворилася заборгованість в сумі 1500000,00 грн. по кредиту, 5655,74 грн. по відсотках за користування кредитом.

Відповідач не надав до матеріалів справи доказів повного та своєчасного погашення заборгованості за договором кредиту, в зв'язку з чим судом встановлений факт відсутності сплати спірної заборгованості відповідачем. Представник відповідача у судовому засіданні наявність боргу не спростував, проти розрахунку суми заборгованості за кредитним договором та відсотків заперечень не надав.

Разом з цим, приписами ст. 572 Цивільного кодексу України встановлено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).  

Згідно до ст. 20 Закону України “Про заставу” заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.  

Статтею 590 ЦК України визначено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом договорами застави № 2008-146/2, № 2008-146/3, № 2008-146/4, а саме п. 5.1. визначено право позивача на звернення стягнення на предмет застави.

Приписами ст. 3 Закону України “Про іпотеку” у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Відповідно до ст. 33 Закону України “Про іпотеку” у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріусу або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

 У разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо, протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Вищеозначене не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку (ст. 35 Закону України “Про іпотеку”).

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що позивачем дотримані вимоги викладені у ст. 35 Закону України “Про іпотеку”.  

За приписом ст. 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання,  забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного   виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Згідно із ст. 590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави  здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 590 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо предметом застави є дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (прав) на вибір заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (одне право), але його вимогу не буде задоволено в повному обсязі, він зберігає право застави на інші речі (права), які є предметом застави.

          Відповідно до ст. 591 Цивільного кодексу України реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договорами застави (розділ 5) та іпотеки передбачено право позивача обирати порядок звернення стягнення на предмет застави та іпотеки.

Звертаючись до суду з позовом, позивач самостійно обирає спосіб захисту свого права, шляхом звернення до суду у резолютивній частині позову з проханням про застосування такого способу.

З поданої позовної заяви та матеріалів справи вбачається, що позивач вказує на порушення його суб'єктивного матеріального права, а саме, права на своєчасне отримання кредитних коштів та плати (процентів) за користування ними.

Крім того, із листа відповідача від 30.09.08р., підписаного посадовою особою – директором Курилко М.А., видно, що відповідач заперечуючи проти відчуження рухомого та нерухомого майна, яке є предметом застави та іпотеки, повідомляє про погіршення фінансового стану, про неспроможність повернути суму кредиту та сплатити проценти за користування ані на дату настання строку погашення (15.09.08р.), ані на момент надання листа (30.09.08р.), вказує на подальшу відсутність коштів для виконання своїх зобов'язань, вважає способом задоволення вимог Банка лише за рахунок предмету застави та іпотеки.

Зазначені обставини підтверджені також, й актом звірки розрахунків між сторонами та виписками з банківського рахунку відповідача.

З урахуванням вищенаведених вимог Законів України „Про заставу”, „Про іпотеку”, Цивільного кодексу України, дослідивши у сукупності встановлені обставини по справі та вищевикладені обставини, суд вважає встановленим факт порушення права позивача на отримання спірної суми боргу, обгрунтованими вимоги позивача на захист його порушеного права шляхом звернення стягнення на предмети застави та іпотеки у спосіб – продажу з прилюдних торгів.   

При цьому, статтею 39 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються, зокрема, загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

Виходячи з того, що згідно із ст. 38 Закону України "Про іпотеку" передбачено право іпотекодержателя на продаж майна, враховуючи відсутність будь-яких заперечень відповідача щодо продажу предмету іпотеки за договором № 2008-146/1 від 09.09.2008р. та продажу предмету застави за договорами № 2008-146/2 від 10.09.2008р., № 2008-146/3 від 11.09.2008р., № 2008-146/4 від 11.09.2008р., позовні вимоги про встановлення способу реалізації предмету іпотеки в порядку, передбаченому статтею 38 Закону України "Про іпотеку", а саме: продаж шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною не нижче його вартості, визначеної договорами  застави та договором іпотеки підлягають задоволенню.

Такий спосіб реалізації та початкова ціна реалізації заставленого майна є на думку суду, адекватним для виконання цього рішення щодо захисту прав позивача відносно повернення кредиту за рахунок вартості предмета іпотеки.

Крім того, судом враховано, що ст. 24 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” передбачено звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку. Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

Статтею 25 вказаного Закону обтяжувач, який звертається до суду з вимогою звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до моменту подання відповідного позову до суду письмово повідомити всіх обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження цього ж рухомого майна, про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.  

Позивачем до матеріалів справи надані витяги з Державного реєстру обтяжень рухомого майна згідно до яких позивач зареєструвався в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет обтяжень. Відповідно до Витягу з Державного реєстру №20904639 від 22.09.2008р. позивач є єдиним обтяжувачем майна відповідача, станом на момент вирішення спору в суді, тобто, на 09.10.08р., таке положення позивач не змінилось, що також підтверджено відповідними витягами з Реєстрів.

Виходячи з наведених обставин та вимог закону, станом на момент вирішення спору судом не встановлено наявності будь-яких інших осіб, на права та обов'язки яких може вплинути предмет спору за цією справою або прийняте рішення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, про задоволення вимог позивача в повному обсязі, оскільки матеріалами справи підтверджено прострочення погашення суми кредиту та процентів за користування кредитом.

Щодо заперечень відповідача відносно того, що позивач, як на його думку, мав пійти на зустріч щодо зміни терміну дії Кредитного договору, до суд виходить з того, що за змістом пункту 3.2.2. позичальник має право ставити питання, щодо продовження (пролонгації) строку погашення кредиту, попередньо письмово сповістивши про це Банк не пізніше ніж за 7 календарних днів до дати погашення кредиту.  Відповідач вказаних дій не здійснив, належним чином та своєчасно свої права не реалізував, з проханням про продовження дії кредитного договору звернувся до позивача лише після отримання претензії.

Письмових доказів щодо внесення змін чи доповнень до кредитного договору та договорів застави, договору іпотеки, що досліджувались, суду не надано.

З огляду на вказане, заперечення відповідача судом не приймаються до уваги.

Відповідно зі ст. 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України, а саме покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України “Про заставу”, Законом України “Про іпотеку”, Законом України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, ст. ст. 22, 33, 34, 35, 36, 43, 49, 59, 82-85 Господарським процесуальним кодексом України суд,  

ВИРІШИВ:

Позов Відкритого акціонерного товариства “Родовід Банк” м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова компанія “Фаворіт” м. Донецьк про стягнення 1500000 грн. суми кредиту та 5655,74 грн. – процентів за користування кредитом шляхом звернення стягнення на предмет застави та предмет іпотеки задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова компанія “Фаворіт” (83096, м. Донецьк, вул. Куйбишева, 68, р/р 2600501442 у Донбаській філії ВАТ “Родовід Банк”, МФО 394512, ЄДРПОУ 35831608) на користь Відкритого акціонерного товариства “Родовід Банк” (04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, буд. 1-3, р/р 2909762 у ВАТ “Родовід Банк”, МФО 321712, ЄДРПОУ 14349442) суму кредиту в розмірі 1500000,00 грн., суму процентів за користування кредитом в розмірі 5655,74 грн. шляхом звернення стягнення на заставлене рухоме майно та обладнання Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова компанія “Фаворіт” за договором застави № 2008-162/2 від 20.09.2008р., яке знаходиться за адресою: Житомирська обл., Овруцький район, с. Норинськ, вул.. Шкільна, 16 за договором :  

шляхом звернення стягнення на заставлене рухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова компанія “Фаворіт” за договором застави № 2008-146/3 від 11.09.2008р., що розташоване за адресою: Житомирська обл., Овруцький район, с. Норинськ, вул. Шкільна, 16:  

шляхом звернення стягнення на заставлене майно (транспортні засоби) Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова компанія “Фаворіт” за договором застави № 2008-146/4 від 11.09.2008р., що розташовані за адресою: Житомирська обл., Овруцький район, с. Норинськ, вул. Шкільна, буд. 16:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова компанія “Фаворіт” (83096, м. Донецьк, вул. Куйбишева, 68, р/р 2600501442 у Донбаській філії ВАТ “Родовід Банк”, МФО 394512, ЄДРПОУ 35831608) на користь Відкритого акціонерного товариства “Родовід Банк” (04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, буд. 1-3, р/р 2909762 у ВАТ “Родовід Банк”, МФО 321712, ЄДРПОУ 14349442) суму кредиту в розмірі 1500000,00 грн., суму процентів за користування кредитом в розмірі 5655,74 грн.  шляхом звернення стягнення на заставлене нерухоме майно – майновий комплекс нежитлових будівель та споруд загальною площею 5667,9 м2, яке належить на праві власності  Товариству з обмеженою відповідальністю “Торгова компанія “Фаворіт” та передане в іпотеку  за договором іпотеки              № 2008-146/1 від 10.09.2008р., розташоване за адресою: Житомирська обл., Овруцький район, с. Норинськ, вул. Шкільна, 16 та складається з :  

Встановити спосіб реалізації предмету застави шляхом проведення публічних торгів з початковою ціною не нижче його вартості, визначеного в Договорі застави № 2008-146/2 від 10.09.2008р., Договорі застави № 2008-146/3 від 11.09.2008р., Договорі застави № 2008-146/4 від 11.09.2008р., тобто із загальною початковою ціною всього рухомого майна не нижче 1896935,00 грн.

Встановити спосіб реалізації предмету іпотеки (нерухомого майна) шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною не нижче його вартості, визначеного в Договорі іпотеки № 2008-146/1 від 10.09.2008р., тобто з початковою ціною не нижче 657991,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова компанія “Фаворіт” (83096, м. Донецьк, вул. Куйбишева, 68, р/р 2600501442 у Донбаській філії ВАТ “Родовід Банк”, МФО 394512, ЄДРПОУ 35831608) на користь Відкритого акціонерного товариства “Родовід Банк” (04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, буд. 1-3, р/р 2909762 у ВАТ “Родовід Банк”, МФО 321712, ЄДРПОУ 14349442) судові витрати: державне мито в розмірі 15056,56грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118грн.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дні прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дні набрання рішенням законної сили.

Видати накази на примусове виконання після набрання рішенням законної сили.

               Суддя