ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 6/340 12.07.12
За позовом Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»
До відповідача Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»
Про стягнення 56823191,78грн.
Суддя Ковтун С.А. (головуючий)
Суддя Бондаренко Г.П.
Суддя Чеберяк П.П.
Представники сторін:
від позивача Мацегорін А.О. - за дов.
від відповідача Матвеєва В.П. -за дов.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До господарського суду міста Києва звернулась з позовом дочірня компанія «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(далі - Компанія) до акціонерної енергопостачальної компанії (далі - АЕК) «Київенерго»про стягнення 56823191,78 грн. за договором на постачання природного газу № 06/08-2048 БО-41 від 16.10.2008 р., а саме: 45545932,11 грн. основного боргу, 5024539,40 грн. пені, 4727321,08 грн. інфляційної складової боргу, трьох процентів річних в розмірі 1525399,19 грн.. Крім того сторона просить покласти на відповідача судові витрати (25500 грн. державного мита та 236 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу).
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за поставлений природний газ протягом січня -вересня 2009 року.
Ухвалою суду від 02.07.2010 р. було порушено провадження у справі № 6/340.
Відповідач позовні вимоги відхилив у повному обсязі, зазначивши, що його вина у простроченні зобов'язань відсутня, оскільки поставлений позивачем природний газ за договором споживався відповідачем виключно для виробництва теплової енергії. Лише 03.09.2010 р. відповідач в порядку реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 18.08.2010 р. № 721 «Про проведення вексельних розрахунків з відшкодування різниці в тарифах на теплову енергію», отримавши від Київської міської державної адміністрації векселів на загальну суму 1444774610,00 грн. на погашення зобов'язань останньої з компенсації різниці в тарифах на теплову енергію, отримав можливість провести остаточний розрахунок з позивачем. Того ж дня розрахунки з позивачем були проведені. За таких обставин просить суттєво зменшити розмір належних з відповідача на користь позивача штрафних та фінансових санкцій.
Натомість позивачем подано підписаний ним акт звіряння розрахунків, відповідно до якого заборгованість відповідача становить 2400,26 грн.
У своїх поясненнях щодо наявності зазначеної заборгованості у відповідача позивач пояснив наступне.
16.10.2008 р. між ДК «Газ України»та АЕК «Київенерго»було укладено договір на постачання природного газу № 06/08-2048 БО-41. На виконання даного договору Компанією було здійснено поставку природного газу протягом жовтня-грудня 2008 року на загальну суму 94003973,41 грн. та січня -вересня 2009 року на загальну суму 259469348,11 грн. Відповідач свої зобов'язання в частині здійснення своєчасної оплати за поставлений природний газ протягом жовтня -грудня 2008 року виконав не в повному обсязі. У зв'язку з цим, 08.04.2009 р. ДК «Газ України» звернулася до господарського суду міста Києва з позовної заявою про стягнення боргу та штрафних санкцій за поставлений природний газ.
Рішенням господарського суду міста Києва від 09.07.2010 р. у справі № 42/229-7/112, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2010 р., позов задоволено повністю.
У той же час, ДК «Газ України», відповідно до ст. 534 ЦК України, зараховувала грошові кошти, які надходили від АЕК «Київенерго», в погашення сум штрафних санкцій, які були стягнуті згідно з рішенням суду першої інстанції.
Таким чином, на час звернення з позовом про стягнення заборгованості за поставлений природний газ за січень -вересень 2009 року, зазначене вище рішення було виконано лише частково, а сума основного боргу складала 45545932,11 грн.
Одночасно ДК «Газ України»зазначила, що наявність в платіжних документах чіткого призначення платежу не перешкоджає застосуванню до спірних правовідносин положень статті 534 ЦК України, оскільки єдине обмеження для їх застосування це наявність в договорі іншого порядку зарахування грошових коштів, ніж передбачено вказаною вище нормою. Даного обмеження положення договору №06/05-2048 БО-41 від 16.10.2008 р. не містять.
У свою чергу, АЕК «Київенерго»заперечила наявність 2400,26 грн. боргу, зазначивши, що Компанією безпідставно змінено призначення платежу та зараховано зазначену суму в рахунок виконання рішення у справі № 42/229-7/112. Також відповідач заявив клопотання про зупинення провадження у справі № 6/340 до завершення розгляду справи № 42/229-7/112, оскільки на даний час судові рішення по вказаній справі оскаржені до Вищого господарського суду України.
Ухвалою суду від 07.10.2010 р. зупинено провадження у справі № 6/340 до вирішення справи № 42/229-7/112 за позовом дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»до акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Київська міська державна адміністрація, про стягнення 95080517,17 грн..
Позивач звернувся до суду з заявою про поновлення провадження у справі, оскільки усунено обставини, що стали підставою для його зупинення.
Ухвалою суду від 15.05.2012 р. провадження у справі поновлено.
Відповідачем заявив клопотання про припинення провадження у справі на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору з огляду на наступне.
Станом на день розгляду справи відповідачем основний борг погашено.
04.06.2011 р. набрав чинності Закон України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» (далі -Закон). На виконання вказаного Закону постановою Кабінету Міністрів України № 984 від 08.08.2011 р. затверджено Порядок списання заборгованості за природний газ та електричну енергію (далі -Порядок). На виконання вимог Закону відповідачем на засіданні спеціально створеної комісії прийнято рішення про оформлення та направлення для підписання позивачу договорів про списання нарахованих санкцій у справах, де відсутні судові рішення. Вказані договори надіслані на адресу позивача, який в силу Закону повинен здійснити списання нарахованих штрафних санкцій на загальну суму 11277259,67 грн., які є предметом розгляду у справі.
Ухвалою суду від 25.06.2012 р. ухвалено здійснювати розгляд справи колегіально.
Розпорядженням голови господарського суду від 25.06.2012 р. передано справу на розгляд колегії суддів у складі: Ковтун С.А. (головуючий), Бойко Р.В., Паламар П.І..
Розпорядженням голови господарського суду від 12.07.2012 р. передано справу на розгляд колегії суддів у складі: Ковтун С.А. (головуючий), Бондаренко Г.П., Чеберяк П.П..
Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
16.10.2008 р. між дочірньою компанією «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (постачальником) та акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»(правонаступник - публічне акціонерне товариство «Київенерго») (покупцем) укладено договір на поставку природного газу тепловим мережам Київенерго для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання за № 06/08-2048 БО-41 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1, п. 1.2 якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцю природний газ, за наявності його обсягів, а покупець зобов'язується прийняти від постачальника та оплатити природний газ (далі - газ) в обсязі, зазначеному в статті 2 цього Договору. За цим Договором постачається імпортований природний газ, отриманий постачальником за договором поставки природного газу між НАК «Нафтогаз України»та постачальником.
Відповідно до пункту 2.1 Договору (в редакції додаткових угод № 2 від 30.01.2009 р. та № 3 від 27.04.2009 р.), постачальник передає покупцю для теплових мереж Київенерго в період з 1 січня 2009 року по 30 квітня 2009 року газ в обсязі 88007 тис. куб. м., в період з 01 травня 2009 р. по 30 вересня 2009 р. -9678 тис. куб..
Згідно з п. 6.1 Договору оплата за газ та послуги з його транспортування проводиться грошовими коштами у такому порядку: перша оплата в розмірі 34 (тридцять чотири) відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 (тридцять три) відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця. Остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання -передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки.
Відповідно до п. 6.4 Договору у платіжних дорученнях покупець повинен обов'язково зазначати номер договору, дату його підписання, призначення платежу. За наявності заборгованості у покупця за цим договором постачальник зараховує кошти, що надійшли від покупця як погашення заборгованості за газ та витрат на його транспортування територією України, поставлений в минулі періоди за цим договором, незалежно від зазначеного в платіжному дорученні призначенні платежу.
Постачальник протягом січня - вересня 2009 року передав у власність відповідачу природний газ на загальну суму 259469348,11 грн., що підтверджується актами передачі-приймання природного газу.
Оплата наданих послуг покупцем здійснювалось частково та не своєчасно, внаслідок чого його заборгованість на час подання позову (29.06.2010 р.) становила 45545932,11 грн.
03.09.2010 р. відповідач в порядку реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 18.08.2010 № 721 «Про проведення вексельних розрахунків з відшкодування різниці в тарифах на теплову енергію»здійснив погашення заборгованості на суму 45545932,11 грн.
Станом на день розгляду справи заборгованість позивачем погашена в повному обсязі, стосовно чого сторони не заперечують.
Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Під час розгляду справи відповідачем було погашено 45545932,11 грн. боргу, що є підставою для припинення в цій частині провадження на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки.
Відповідно до пункту 7.2 Договору у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього Договору покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Пунктом 7.10 Договору сторони погодили, що неустойка нараховується постачальником за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.
Позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 24.12.2009 р. по 24.06.2010 р. в розмірі 5024539,40 грн..
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач просить стягнути з відповідача 4727321,08 грн. інфляційних та 1525399,19 грн. трьох процентів річних.
12.05.2011 р. Верховною Радою України було прийнято Закон № 3319-VI «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію»(далі -Закон № 3319-VI), дія якого поширюється на підприємства незалежно від їхніх форм власності, що виробляють, транспортують і постачають теплову та електричну енергію, надають послуги з диспетчерського управління об'єднаною енергетичною системою України, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, Національну акціонерну компанію «Нафтогаз України»та її дочірні підприємства ДК «Газ України», ДК «Укртрансгаз», ДК «Укргазвидобування», ДАТ «Чорноморнафтогаз»та ДП «Енергоринок».
Відповідно до пункту 2.2 статті 2 Закону № 3319-VI підлягає списанню заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам, визначеним у статті 1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 року по 1 січня 2011 року, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.
Згідно з п. 2.5 Закону № 3319-VI списання заборгованості відповідно до цього Закону здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Дія Закону № 3319-VI була встановлена до 31.12.2011 р..
Постановою Кабінету Міністрів України № 894 від 08.08.2011 р. затверджено Порядок списання заборгованості за природний газ та електричну енергію (далі -Порядок), який визначає механізм списання заборгованості (у тому числі реструктуризованої) за природний газ та електричну енергію, зокрема зі сплати пені, штрафних та фінансових санкцій, що нараховані на заборгованість за природний газ, а також за кам'яне і буре вугілля, газ нафтопереробки, нафтопродукти і природний газ підприємств, що виробляють електричну енергію, перед Держрезервом, яку реструктуризовано відповідно до рішень Кабінету Міністрів України, відповідно до Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію».
Дія цього Порядку поширюється на підприємства незалежно від форми власності, що виробляють, транспортують і постачають теплову та електричну енергію, надають послуги з диспетчерського управління об'єднаною енергетичною системою, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, Національну акціонерну компанію «Нафтогаз України»та її дочірні компанії «Газ України», «Укртрансгаз», «Укргазвидобування», а також державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз»і державне підприємство «Енергоринок»(далі - учасники процедури списання).
Відповідно до пункту 4 Порядку обсяг заборгованості (у тому числі реструктуризованої) за природний газ визначається з урахуванням вимог законодавства з питань інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, документів та розрахунків і списується:
- учасниками процедури списання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом або виробляють, транспортують і постачають теплову енергію, перед дочірньою компанією «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(далі - компанія «Газ України») - у сумах, що обліковуються в бухгалтерському обліку таких учасників;
- компанією «Газ України»- у сумах, що обліковуються в її бухгалтерському обліку, включаючи заборгованість ліквідованих підприємств, що виробляють, транспортують і постачають теплову енергію.
Відповідно до п. 6 Порядку для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входить керівник такого учасника як голова комісії та головний бухгалтер і яка визначає обсяг заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів. Списання заборгованості проводиться на підставі протоколів зазначеної комісії, затверджених її головою. Датою списання заборгованості є дата затвердження протоколу.
Згідно з пунктом 8 Порядку учасники процедури списання подають протягом 10 днів після затвердження зазначеного в пункті 6 цього Порядку протоколу, але не пізніше 31 грудня 2011 р. кредиторам інформацію про суми списаної заборгованості (основної суми заборгованості, пені, штрафних та фінансових санкцій) в розрізі договорів щодо постачання природного газу, а також видів заборгованості.
Таким чином, виходячи з встановленого вище законодавством порядком, відповідний протокол комісії є єдиною та достатньою підставою списання заборгованості, у тому числі і щодо пені, штрафних та фінансових санкцій.
01.01.2012 р. набрав чинність Закон України «Про внесення зміни до Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію»щодо продовження терміну дії»від 22.12.2011 р., № 4277-VI, яким продовжено дію Закону № 3319-VI до 30.06.2012 р..
Отже, враховуючи, що затвердження Кабінетом Міністрів України Порядку мало місце у зв'язку з виконанням приписів Закону № 3319-VI, який надавав можливість в рамках строку його дії здійснити списання заборгованості, визначена Порядком процедура списання підлягає застосуванню протягом всього строку дії Закону № 3319-VI, тобто до 30.06.2012 р..
18 червня 2012 року, на виконання Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію»та постанови Кабінету Міністрів України від 08.08.2011р. №894 «Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію», комісією у складі: генерального директора, як голови комісії, та членів комісії: фінансового директора, директора з правового забезпечення, заступника директора безпеки, головного бухгалтера, заступника директора з забезпечення виробництва публічного акціонерного товариства «Київенерго»складено протокол № 8 про списання заборгованості, серед інших, за договором № 06/08-2048 БО-41 від 16.10.2008 р. з пені у розмірі 5024539,40 грн., трьох відсотків річних у розмірі 1525399,19 грн. та індексу інфляції у розмірі 4727321,08 грн., загальною сумою 11277259,67 грн., нарахованих на заборгованість за природний газ, спожитий протягом січня-вересня 2009 року.
19.06.2012 р. цінним рекомендованих листом зазначений протокол з повідомлення про списання заборгованості відповідачем надісланий позивачу.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановленими актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування (ч. 4 ст. 11 ЦК України).
Таким чином, обов'язок позивача здійснити списання заборгованості є цивільним обов'язком, який ґрунтується на Законі № 3319-VI та постанові Кабінету Міністрів України № 894 від 08.08.2011 р..
Нормами статті 598 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Припинення зобов'язання є останньою стадією його існування. Під припиненням зобов'язання розуміють припинення правового зв'язку між його сторонами, звільнення їх від прав та обов'язків, що становлять зміст зобов'язання. Тобто кредитор втрачає право вимагати від боржника виконання передбачених у зобов'язанні дій, а боржник звільняється від обов'язку виконувати такі дії під загрозою застосування до нього мір відповідальності.
З огляду на викладене, оскільки вчинення відповідачем дій, передбачених Порядком, є підставою в силу Закону № 3319-VI припинення зобов'язань зі сплати пені, трьох відсотків річних та індексу інфляції, позов в цій частині не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України господарський суд має право покласти судові витрати на сторону, внаслідок неправомірних дій якої виник спір. Оскільки на момент пред'явлення позову зобов'язання відповідача з оплати боргу та штрафних санкцій існували, що свідчить про виникнення спору внаслідок неправомірних двій останнього, судові витрати покладаються на нього.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Припинити провадження в частині вимог про стягнення 45545932,11 грн. боргу.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, код 00131305) на користь дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код 31301827) 25500 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення підписано 06.08.2012 р.
Суддя С. А. Ковтун (головуючий)
Суддя Г. П. Бондаренко
Суддя П. П. Чеберяк
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 12.07.2012 |
Оприлюднено | 09.08.2012 |
Номер документу | 25551892 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Ковтун С.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні