Постанова

від 11.09.2012 по справі 6/340

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2012 № 6/340

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Андрієнка В.В.

Шапрана В.В.

при секретарі Коваленко В.С.

за участю представників:

позивача - Мандригеля Р.С.;

відповідача - Яговенко І.О.

розглянувши апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

на рішення господарського суду м. Києва від 12.07.2012

у справі № 6/340 (судді - Ковтун С.А., Бондаренко Г.П., Чеберяк П.П.)

за позовом Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

до Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

про стягнення 56823191,78 грн.

В С Т А Н О В И В :

У червні 2010 Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (далі - позивач) звернувся з позовом до Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (далі - відповідач) про стягнення 56823191,78 грн. за договором на постачання природного газу № 06/08-2048 БО-41 від 16.10.2008 р., а саме: 45545932,11 грн. основного боргу, 5024539,40 грн. пені, 4727321,08 грн. інфляційних втрат та трьох відсотків річних в розмірі 1525399,19 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 02.07.2010 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 6/340.

Рішенням господарського суду м. Києва від 12.07.2012 у справі № 6/340 припинено провадження в частині вимог про стягнення 45545932,11 грн. боргу. В іншій частині в позові відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду м. Києва від 12.07.2012 позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду в частині відмови у стягненні пені, інфляційних втрат та 3% річних скасувати та прийняти нове рішення про повне задоволення позовних вимог в частині стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.08.2012 порушено апеляційне провадження у справі № 6/340.

На адресу суду 11.09.2012 від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення Вищим господарським судом України пов'язаної справи № 5011-69/4086-2012.

В задоволенні зазначеного клопотання колегією суддів відмовлено, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження порушення касаційного провадження з розгляду справи № 5011-69/4086-2012, крім цього постанова Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2012 зі справи № 5011-69/4086-2012 набрала законної сили, що свідчить про можливість розгляду цієї скарги по даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Між сторонами по справі 16.10.2008 було укладено договір № 06/08-2048 БО-41 на поставку природного газу тепловим мережам Київенерго для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання (далі - Договір), відповідно до п. п. 1.1, 1.2 якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцю природний газ, за наявності його обсягів, а покупець зобов'язується прийняти від постачальника та оплатити природний газ (далі - газ) в обсязі, зазначеному в статті 2 цього Договору. За цим Договором постачається імпортований природний газ, отриманий постачальником за договором поставки природного газу між НАК «Нафтогаз України» та постачальником.

Відповідно до пункту 2.1 Договору (в редакції додаткових угод № 2 від 30.01.2009 та № 3 від 27.04.2009), постачальник передає покупцю для теплових мереж Київенерго в період з 01.01.2009 по 30.04.2009 газ в обсязі 88007 тис. куб. м., в період з 01.05.2009 по 30.09.2009 - 9678 тис. куб.

Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Виходячи із змісту укладеного між сторонами договору, він за своєю правовою природою є договором поставки (ст. 712 ЦК України), за умовами якого продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності з п. 6.1 Договору оплата за газ та послуги з його транспортування проводиться грошовими коштами у такому порядку: перша оплата в розмірі 34 (тридцять чотири) відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 (тридцять три) відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця. Остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання - передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки.

У платіжних дорученнях покупець повинен обов'язково зазначати номер договору, дату його підписання, призначення платежу. За наявності заборгованості у покупця за цим договором постачальник зараховує кошти, що надійшли від покупця як погашення заборгованості за газ та витрат на його транспортування територією України, поставлений в минулі періоди за цим договором, незалежно від зазначеного в платіжному дорученні призначенні платежу (п. 6.4 Договору).

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань, які згідно зі статтями 193, 202 ГК України та статтями 525, 526, 530 ЦК України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 ГК України, статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З матеріалів справи вбачається, що в межах виконання укладеного між сторонами договору, відповідно до актів приймання-передачі природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання, за період з січня по вересень 2009 позивач передав у власність відповідачу природний газ на загальну суму 259469348,11 грн.

Доказами доведено, що відповідачем були порушені зобов'язання в частині повної і своєчасної оплати поставленого природного газу, та призвело до виникнення заборгованості в розмірі 45545932,11 грн.

Разом з тим, враховуючи платежі, здійснені відповідачем після порушення провадження у справі судом першої інстанції, колегія погоджується з висновком останнього про припинення провадження у справі відповідно до вимог п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України стосовно 45545932,11 грн. заборгованості, спір по якій відсутній внаслідок повної оплати.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем порушені строки розрахунку за поставлений природний газ, що узгоджені сторонами в п. 7.2 Договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом ( ст. 611 ЦК України).

Згідно з п. 7.2 Договору у разі невиконання покупцем умов п. 6.1 договору відповідач зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Пунктом 7.10 Договору сторони погодили, що неустойка нараховується постачальником за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням наведеного позивач просив стягнути з відповідача пеню за період з 24.12.2009 по 24.06.2010 в розмірі 5024539,40 грн., 4727321,08 грн. інфляційних втрат та 1525399,19 грн. трьох процентів річних.

Проте, 12.05.2011 Верховною Радою України було прийнято Закон № 3319-VI «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» (далі - Закон № 3319-VI), дія якого поширюється на підприємства незалежно від їхніх форм власності, що виробляють, транспортують і постачають теплову та електричну енергію, надають послуги з диспетчерського управління об'єднаною енергетичною системою України, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, Національну акціонерну компанію «Нафтогаз України» та її дочірні підприємства ДК «Газ України», ДК «Укртрансгаз», ДК «Укргазвидобування», ДАТ «Чорноморнафтогаз» та ДП «Енергоринок».

Відповідно до п. 2.2 ст. 2 Закону № 3319-VI підлягає списанню заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам, визначеним у статті 1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 року по 1 січня 2011 року, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.

Згідно з п. 2.5 Закону № 3319-VI списання заборгованості відповідно до цього Закону здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Закон № 3319-VI діяв до 31.12.2011.

Постановою Кабінету Міністрів України № 894 від 08.08.2011 затверджено Порядок списання заборгованості за природний газ та електричну енергію (далі - Порядок), який визначає механізм списання заборгованості (у тому числі реструктуризованої) за природний газ та електричну енергію, зокрема зі сплати пені, штрафних та фінансових санкцій, що нараховані на заборгованість за природний газ, а також за кам'яне і буре вугілля, газ нафтопереробки, нафтопродукти і природний газ підприємств, що виробляють електричну енергію, перед Держрезервом, яку реструктуризовано відповідно до рішень Кабінету Міністрів України, відповідно до Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію».

Дія цього Порядку поширюється на підприємства незалежно від форми власності, що виробляють, транспортують і постачають теплову та електричну енергію, надають послуги з диспетчерського управління об'єднаною енергетичною системою, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, Національну акціонерну компанію «Нафтогаз України» та її дочірні компанії «Газ України», «Укртрансгаз», «Укргазвидобування», а також державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» і державне підприємство «Енергоринок» (далі - учасники процедури списання).

Відповідно до пункту 4 Порядку обсяг заборгованості (у тому числі реструктуризованої) за природний газ визначається з урахуванням вимог законодавства з питань інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, документів та розрахунків і списується: учасниками процедури списання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом або виробляють, транспортують і постачають теплову енергію, перед дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (далі - компанія «Газ України») - у сумах, що обліковуються в бухгалтерському обліку таких учасників; компанією «Газ України» - у сумах, що обліковуються в її бухгалтерському обліку, включаючи заборгованість ліквідованих підприємств, що виробляють, транспортують і постачають теплову енергію.

Для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входить керівник такого учасника як голова комісії та головний бухгалтер і яка визначає обсяг заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів. Списання заборгованості проводиться на підставі протоколів зазначеної комісії, затверджених її головою. Датою списання заборгованості є дата затвердження протоколу (п. 6 Порядку).

Згідно з пунктом 8 Порядку учасники процедури списання подають протягом 10 днів після затвердження зазначеного в пункті 6 цього Порядку протоколу, але не пізніше 31 грудня 2011 року кредиторам інформацію про суми списаної заборгованості (основної суми заборгованості, пені, штрафних та фінансових санкцій) в розрізі договорів щодо постачання природного газу, а також видів заборгованості.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідний протокол комісії є достатньою підставою списання заборгованості, у тому числі і щодо пені, інфляційних втрат та 3% річних.

01.01.2012 набрав чинність Закон України «Про внесення зміни до Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» щодо продовження терміну дії» від 22.12.2011, № 4277-VI, яким продовжено дію Закону № 3319-VI до 30.06.2012.

Враховуючи, що затвердження Кабінетом Міністрів України Порядку мало місце у зв'язку з виконанням приписів Закону № 3319-VI, який надавав можливість в рамках строку його дії здійснити списання заборгованості, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що визначена Порядком процедура списання заборгованості, у тому числі і щодо пені, штрафних та фінансових санкцій підлягає застосуванню протягом всього строку дії Закону № 3319-VI, тобто до 30.06.2012.

18.06.2012 на виконання Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» та постанови Кабінету Міністрів України від 08.08.2011 № 894 «Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію», комісією у складі: генерального директора, як голови комісії, та членів комісії: фінансового директора, директора з правового забезпечення, заступника директора безпеки, головного бухгалтера, заступника директора з забезпечення виробництва Публічного акціонерного товариства «Київенерго» складено протокол № 8 про списання заборгованості, серед інших, за договором № 06/08-2048 БО-41 від 16.10.2008 з пені у розмірі 5024539,40 грн., трьох відсотків річних у розмірі 1525399,19 грн. та індексу інфляції у розмірі 4727321,08 грн., загальною сумою 11277259,67 грн., нарахованих на заборгованість за природний газ, спожитий протягом січня - вересня 2009 року.

19.06.2012 цінним рекомендованих листом зазначений протокол з повідомлення про списання заборгованості відповідачем надісланий позивачу.

Враховуючи те, що вчинення відповідачем дій, передбачених Порядком списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, в силу Закону № 3319-VI є підставою для припинення зобов'язань зі сплати пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги в цій частині є такими, що задоволенню не підлягають.

Доводи, наведені позивачем в апеляційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судом першої інстанції.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду м. Києва від 12.07.2012.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» залишити без задоволення, рішення господарського суду м. Києва від 12.07.2012 у справі № 6/340 - без змін.

2. Матеріали справи № 6/340 повернути до господарського суду м. Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам.

Головуючий суддя Буравльов С.І.

Судді Андрієнко В.В.

Шапран В.В.