Постанова

від 31.07.2012 по справі 35/17-3223-2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2012 р. Справа № 35/17-3223-2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіПолянського А.Г. суддівКорсака В.А., Яценко О.В. розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-виробнича фірма "Югсел" на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 29.05.2012р. у справі№ 35/17-3223-2011 господарського суду Одеської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-виробнича фірма "Югсел" доПриватного підприємства "Тесла" про розірвання договору та стягнення 100 000, 00 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники :

- - позивачане з'явився - відповідачане з'явився

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-виробнича фірма "Югсел" звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Тесла" в якій просило розірвати договір №28/05-09 від 28.05.2009 р. та стягнути з відповідача 100 000 грн., (50 000 грн. сума сплаченого авансу та 50 000 грн. пені).

Рішенням господарського суду Одеської області від 25.10.2011 року (суддя Гут С.Ф.) у справі № 35/17-3223-2011 позов задоволено. Договір №28/05-09 від 28.05.2009 р. розірвано, стягнуто з відповідача 50 000 грн. авансового внеску та 50 000 грн. пені та судові витрати. Прийняте у справі судове рішення мотивоване доведеністю та обґрунтованістю позовних вимог.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 29.05.2012 року (головуючий суддя Мирошниченко М.А., судді: Головей В.М., Шевченко В.В.) у справі №35/17-3223-2011 вказане рішення суду скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з позивача на користь відповідача судові витрати.

Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-виробнича фірма "Югсел" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на 875, 877, 882, п.п.7.1., 7.4. спірного договору підряду, просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції -залишити без змін.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 111 2 ГПК України, не надіслав відзив на касаційну скаргу, що в силу положень статті 111 2 ГПК України не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.

Сторони не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що 28.05.2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-виробнича фірма "Югсел" (позивачем; замовником) та приватним підприємством "Тесла" (відповідачем; підрядником) було укладено договір на виконання підрядних робот №28/05-09 (далі -Договір) за умовами якого підрядник зобов'язувався у строк не пізніше ніж 20.06.2009р. виконати своїми силами роботи по прокладці КЛ-10 кВ до житлового будинку з офісними приміщеннями розташованого за адресою м. Одеса, вул.Вильямса, 43 на загальну суму 187 000 грн., а замовник оплатити ці роботи.

Відповідно до пунктів 2.4, 2.5. Договору оплата повинна здійснюватись в наступному порядку: аванс в розмірі 40 % (74 800 грн.) від вартості робіт на протязі 5 банківських днів з дня підписання Договору, а решту суму кожного місяця на підставі підписаних уповноваженими представниками актів приймання робіт в строк не більше п'яти банківських днів з моменту їх підписання.

На виконання п.2.4 договору, 09.06.2009р. позивач перерахував відповідачу 50 000 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №205 від 09.06.2009р. та випискою з банківського рахунку (т.1, а.с.37-39)

Пунктом 4.3 Договору передбачено, що строк виконання робіт призупиняється у разі настання форс-мажорних обставин, а також невиконання замовником зобов'язань передбачених Договором.

Предметом даного судового спору є вимога розірвати договір №28/05-09 від 28.05.2009 р. та стягнути з відповідача 50 000 грн. сплаченого авансу та 50 000 грн. пені. В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на приписи ст.ст.193, 202, 216 Господарського кодексу України, ст.ст. 615, 652, 1212, 1213 Цивільного кодексу України.

Підставою для задоволення даного позову судом першої інстанції став встановлений факт невиконання відповідачем передбачених договором підрядних робіт, а також перерахування позивачем авансу у розмірі 50 000 грн., які набуті без достатньої правової підстави.

Натомість, суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого суду з прийняттям нового рішення про відмову у позові, дійшов висновку про неналежне виконання позивачем зобов'язань за договором підряду в частині своєчасної та повної сплати авансу, оскільки встановив, що авансовий платіж здійснено позивачем із запізненням (замість 02.06.2009р. сплачено 09.06.2009р.), а сума платежу значно менша ніж передбачена Договором (замість 74 800 грн. сплачено лише 50 000 грн.).

Між тим, колегія суддів вважає, що висновки судів попередніх інстанцій є передчасними, оскільки судами при прийнятті рішень не надано правової оцінки обставинам, які мають суттєве значення для правильного вирішення цього спору.

Відповідно до ч. 4 ст. 188 ГК України, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Матеріально-правовою підставою даного позову позивач обрав ст. 652 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 ст. 652 ЦК України, на підставі якої пред'явлено даний позов, передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Частиною 2 ст. 652 ЦК України встановлено, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Отже, закон пов'язує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, при істотній зміні обставин. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 27.02.2012 у справі №2/52-09.

Разом з тим, незважаючи на те, що ТОВ "Будівельно-виробнича фірма "Югсел" обґрунтовує свій позов саме ст. 652 ЦК України, господарським судом першої та апеляційної інстанції обставин на підтвердження одночасної наявності чотирьох умов для розірвання спірного договору, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, не досліджено.

Текст рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційної інстанції не містить жодних висновків щодо цієї підстави позову.

Оскільки передбачені ст. 111 7 ГПК України межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів вважає, що прийняті судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-виробнича фірма "Югсел" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 25.10.2011р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.05.2012р. у справі №35/17-3223-2011 скасувати.

Справу №35/17-3223-2011 направити на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Головуючий суддя А.Г. Полянський

С у д д і В.А. Корсак

О.В. Яценко