Ухвала

від 16.07.2012 по справі 20/034-11/21

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

16 липня 2012 р. № 20/034-11/21

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Селіваненка В.П., суддів:Данилової Т.Б., Добролюбової Т.В., Заріцької А.О., Подоляк О.А., розглянувши заяву ради профспілкових комітетів публічного акціонерного товариства "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго"

про перегляд Верховним Судом України

постанови Вищого господарського суду України від 14.03.2012 у справі№ 20/034-11/21 за позовомприватного акціонерного товариства "Піро-щоу" доради профспілкових комітетів публічного акціонерного товариства "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго" простягнення 15 000,00 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Справа розглядалась неодноразово; останнім рішенням господарського суду Київської області від 02.11.2011, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.01.2012, у позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.03.2012 у справі

№ 20/034-11/21 рішення господарського суду Київської області від 02.11.2011 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.01.2012 скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено: стягнуто з ради профспілкових комітетів відкритого акціонерного товариства "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго" на користь приватного акціонерного товариства "Піро-шоу" 15 000 грн.

Рада профспілкових комітетів публічного акціонерного товариства "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго" звернулася із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 14.03.2012 у справі № 20/034-11/21, в якій просить зазначену постанову скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України положень статей 1, 33 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) та статті 629 Цивільного кодексу України, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

В обґрунтування своїх вимог заявником подано постанову Вищого господарського суду України від 29.09.2010 у справі № 31/149.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до статті 111 16 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце тоді, коли суд касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

При вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Як вбачається зі змісту заяви та доданих до неї документів, у постанові від 14.03.2012 у справі № 20/034-11/21, про перегляд якої подано заяву, Вищий господарський суд України скасував рішення судів попередніх інстанцій, прийняв нове рішення, яким задовольнив позов про стягнення заборгованості за виконані роботи, оскільки з акта наданих послуг до договору вбачається, що замовник не заперечує самого факту виконання робіт, передбачених договором, а лише вказує на незабезпечення їхньої належної якості (початок феєрверку був затягнутий, музика до феєрверку була не налаштована належним чином) і, як наслідок, зменшив суму оплати за договором. Разом з тим відповідач не подав господарським судам доказів дотримання встановленого договором порядку відповідальності сторін чи припинення зобов'язання, натомість нау порушення частини першої статті 188 Господарського кодексу України в односторонньому порядку змінив договір у частині вартості послуг. За таких обставин суд касаційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Водночас у постанові від 29.09.2010 у справі № 31/149, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції визнав обґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції щодо відмови у задоволенні зустрічного позову відповідача-1 про стягнення заборгованості за виконані роботи (в частині, що стосується доводів заявника), враховуючи те, що за умовами пункту 5.2 договору генерального підряду, укладеного сторонами, остаточний розрахунок здійснюється замовником (позивачем) не пізніше 15 банківських днів після підписання акта робочої комісії про прийняття об'єкту в експлуатацію, із зазначенням про відсутність у матеріалах справи та ненадання сторонами такого акту, як і будь-яких доказів його підписання, а також будь-яких рішень судів, якими сторони або одну з них було б зобов'язано підписати зазначений акт або ж зобов'язано відповідні органи державної влади та місцевого самоврядування скликати відповідну робочу комісію та забезпечити підписання акта такої комісії. Разом з тим, відповідачем-1 не надано належних та допустимих доказів дійсного направлення позивачу відповідних актів за формою № КБ-2в та довідок за формою № КБ-3 виконаних робіт за договором за період з липня 2008 року по січень 2009 року на загальну суму 6 665 228,4грн., а також й доказів передачі відповідачем-1 цих актів та довідок саме позивачу або його уповноваженій особі у визначений законом та договором спосіб.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, у залежності від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

За таких обставин відсутні передбачені статтею 111 16 ГПК України підстави для допуску справи № 20/034-11/21 до провадження Верховного Суду України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Відмовити раді профспілкових комітетів публічного акціонерного товариства "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго" у допуску справи № 20/034-11/21 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяВ.Селіваненко Судді: Т.Данилова Т.Добролюбова А.Заріцька О.Подоляк KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)