Рішення

від 01.12.2008 по справі 4/129-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/129-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 РІШЕННЯ  

від "01" грудня 2008 р.                                                       по справі  № 4/129-38

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрос"  

до відповідача Закрите акціонерне товариство "Волинський шовковий комбінат"

про стягнення 369 821,04 грн.

                                                                       Суддя   Слободян П.Р.

За участю представників сторін:

від позивача: Боровик О. М., Цеханський О. Е. - довіреність у справі

від відповідача: Трофимчук А. М. - довіреність у справі

Суть спору: позивач - ТзОВ "Укрос" звернувся в господарський суд з позовною заявою до відповідача  ЗАТ "Волинський шовковий комбінат" та просить стягнути 369 821,04 грн. заборгованості за поставлене бавовняне полотно.

Відповідач в відзиві на позовну заяву № 4079/11 від 28.11.2008р. та представник в судовому засіданні заперечує проти позову та просить відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що позивачем пропущено строк позовної давності на звернення до суду про стягнення заборгонованості за договором № 24 від 17.06.2004р. на підставі  п.4 ст.267 Цивільного кодексу України.

В судовому засіданні представники позивача подали клопотання від 01.12.2008р., в якому просять подовжити термін позовної давності для розгляду справи по сутті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

17 червня 2008 року між ТзОВ "Укрос" та ЗАТ "Волинський шовковий комбінат" було укладено договір № 24, відповідно до умов якого позивачем було поставлено відповідачу, за накладними: РН-0067 від 01.07.04 (податкова накладна 71) на суму 187799,23 грн.,  РН-0068 від 02.07.04 (податкова накладна 72) на суму 199525,22 грн., РН-0069 від 07.07.04 (податкова накладна 73) на суму 206796,78 грн., РН-0070 від 09.07.04 (податкова накладна 74) на суму 208342,62 грн., РН-0071 від 12.07.04 (податкова накладна 75) на суму 467062,33 грн., РН-0072 від 15.07.04 (податкова накладна 76) товар - бавовняне волокно на загальну суму 2554613,28грн.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

З метою проведення розрахунку відповідач поставив тканини за накладними: РН-924 від 17.08.04 (податкова накладна ПН-924) на суму 138076,68 грн., РН-934 від 20.08.04 (податкова накладна ПН-934) на суму 110144,30 грн., РН-996 від 21.09.04 (податкова накладна ПН-996) на суму 181505,80 грн., РН-1010 від 24.09.04 (податкова накладна ПН-1010) на суму 89276,76 грн., РН-1025 від 30.09.04 (податкова накладна ПН-1025) на суму 128166,62 грн., (повернення) ВП-0000001 від 13.10.04 на суму - 4020,19 грн., РН-1070 від 13.10.04 (податкова накладна ПН-1070) на суму 46139,68 грн., РН-1073 від 15.10.04 (податкова накладна ПН-1073) на суму 87252,48 грн., РН-1182 від 24.11.04 (податкова накладна ПН-1182) на суму 127550,47 грн., РН-167 від 09.01.05 (податкова накладна ПН-167) на загальну суму 2184792,22 грн.

Згідно умовам договору № 24 від 17.06.2004р. (п. 4.3) оплата за поставлений товар повинна бути здійснена у термін 45 календарних днів з моменту отримання товару.

Оскільки відповідач не сплачував вартість поставленої бавовни, його борг перед позивачем був зменшений на загальну вартість поставлених позивачеві тканин шляхом заліку зустрічних платіжних вимог.

Різниця між сумою поставленого позивачем бавовняного волокна та отриманих від відповідача тканин складає 369821,04 грн., яку відповідач не сплатив.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, інших правових актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач по суті заявлених позовних вимого позов не оспорив, доказів в обґрунтування своїх заперечень не представив.

Разом з тим, відповідач у відзиві на позовну заяву № 4079/11 від 28.11.2008р. та в судовому засіданні просить відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що позивачем пропущено строк позовної давності на звернення до суду про стягнення заборгонованості за договором № 24 від 17.06.2004р. на підставі п. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 257 ЦК України - загальна позовна давність встановлюється тривалістю три роки. В силу ст.ст. 253, 261 ЦК України - перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. При цьому, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Даний позов до суду подано 22.11.2008 року. Таким чином строки позовної давності, у межах, яких позивач міг звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права та інтересів минули, враховуючи факт останньої поставки товару по накладній № РН-0072 від 15.07.2004р. та зобов'язання провести розрахунок до 28.08.2004р., ще 29 серпня 2007р.

Згідно ч.ч. 3, 4, 5 ст. 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Позивачем не наведені будь-які обставини, які б могли бути визнані судом поважними причинами пропущення строків позовної давності.

З огляду на викладене, у зв'язку з пропуском позивачем строків позовної давності, у задоволені позову слід відмовити.

У відповідності до ст. 49 ГПК України, судові витрати по сплаті державного мита та по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 253, 257, 261, 267 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

вирішив :

В позові товариства з обмеженою відповідальністю "Укрос" до закритого акціонерного товариства "Волинський шовковий комбінат" про стягнення 369821,04 грн., відмовити.

В повному обсязі рішення

складено 08.12.2008 року.

          Суддя                                                                      Слободян П. Р.