Рішення

від 31.07.2012 по справі 5006/15/72пд/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

31.07.12 р. Справа № 5006/15/72пд/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Захарченко Г.В. при секретарі судового засідання Пилипенко О.М. розглянув матеріали справи

за позовом Державного підприємства «Селидіввугілля», м.Селидове, Донецька область

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК «Укрсплав», м.Донецьк

про визнання недійсним договору відступлення права вимоги №30-07/07-01 від 30.07.07р.

за участю представників:

від позивача: Сорока С.С. (за довір.)

від відповідача: Білоконь О.П., Лук'янова Л.Л. (за довір.)

Суть справи:

Позивач, Державне підприємство «Селидіввугілля», м.Селидове, Донецька область звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК «Укрсплав», м.Донецьк про визнання недійсним договору відступлення права вимоги №30-07/07-01 від 30.07.07р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається договори уступки права вимоги №30-07/07-01 від 30.07.07р., б/н від 19.05.05р. та №23/05-1 від 23.05.06р.

Ухвалою від 08.06.11р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №5006/15/72пд/2012.

21.06.12р. відповідач надав відзив на позовну заяву від 20.06.12р., в якому просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що: строк позовної давності сплинув 31.07.10р.; спірний договір не може являтися договором факторингу; строк договору про відступлення права вимоги від 19.05.05р. додатковою угодою №1 було продовжено до 31.12.06р.

05.07.12р. позивач надав клопотання №4/1477 від 05.07.12р. про витребування у відповідача оригіналів: договору купівлі-продажу цінних паперів №К4/0809/23 від 08.09.04р., графіку погашення заборгованості від 01.07.07р., договорів уступки права вимоги від 19.05.05р., №23/05-1 від 23.05.07р. з додатками, повідомлення №30/07-2 від 30.07.07р.

Ухвалою від 05.07.12р. суд задовольнив клопотання позивача та зобов'язав відповідача надати оригінали вищевказаних документів.

19.07.12р. відповідач надав пояснення, в яких зазначив, що погашення в 2004 році заборгованості ДП «Селидіввугілля» в розмірі 950000,00грн. за договором №К4/0809/23 від 08.09.04р. підтверджує легітимність договору та повідомив про знищення договору купівлі-продажу цінних паперів №К4/0809/23 від 08.09.04р., договору про відступлення права вимоги б/н від 19.05.05р. та додаткової угоди №1 до цього договору.

В судовому засіданні 31.07.12р. позивач підтримав вимоги, зазначені в позовній заяві; відповідач заперечив проти позову з підстав, викладених у відзиві.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд Встановив:

08.09.04р. між ТОВ «ФК «Євразія» та ДП «Селидіввугілля» укладений договір купівлі-продажу цінних паперів №К4/0809/23, згідно з яким продавець (ТОВ «ФК «Євразія») зобов'язується передати (продати) Покупцю (ДП «Селидіввугілля»), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити цінні папери (надалі ЦП), що мають наступні ідентифікуючі ознаки: найменування векселя: простий вексель; номер векселя: 334840676245; емітент векселя: ЗАТ «Укрсплав»; код ЄДРПОУ: 24650607; дата складання: 06.09.04р.; дата погашення: по пред'явленню; номінальна вартість: 2000000 (два мільйона) грн. 00 коп.; курсова вартість 2000000 (два мільйона) грн. 00 коп. Загальна вартість договору складає 2000000 (два мільйона) грн. 00 коп. (п.1.1. Договору №К4/0809/23 від 08.09.04р.).

19.05.05р. між ТОВ «ФК «Євразія» та ТОВ «Системний фінансовий менеджер» було укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого Первісний кредитор (ТОВ «ФК «Євразія») уступає, а Новий кредитор (ТОВ «Системний фінансовий менеджер») приймає на себе право вимоги, належне Первісному кредитору і стає кредитором за договором купівлі-продажу цінних паперів №К4/0809/23 від 08.09.04р., укладений між ТОВ «ФК «Євразія» та ДП «Селидіввугілля».

23.05.06р. між ТОВ «Системний фінансовий менеджер» та ТОВ «Альтаїр-Фінанс» укладено договір про відступлення права вимоги №23/05-1, за яким Первісний кредитор (ТОВ «Системний фінансовий менеджер») уступає, а Новий кредитор (ТОВ «Альтаїр-Фінанс») приймає на себе право вимоги, належне Первісному кредитору і стає кредитором за договором про відступлення права вимоги від 19.05.05р., що укладений між ТОВ «Системний фінансовий менеджер» та ТОВ «ФК «Євразія» про відступлення права вимоги за договором купівлі-продажу цінних паперів №К4/0809/23 від 08.09.04р. (укладений між ТОВ «ФК «Євразія» та ДП «Селидіввугілля» (Боржник) (п.1.1 Договору №23/05-1 від 23.05.06р.).

30.07.07р. ТОВ «Альтаїр-Фінанс» (кредитор 1) та ТОВ «ТПК Укрсплав» (кредитор 2) уклали договір №30-07/07-01, відповідно до якого ТОВ «Альтаїр-Фінанс» уступає, а ТОВ «ТПК Укрсплав» приймає право вимоги до ДП «Селидіввугілля» (боржник) у сумі 1050000,00грн. за договором купівлі-продажу цінних паперів №К4/0809/23 від 08.09.04р., укладеного між ТОВ «ФК «Євразія» та ТОВ «ТПК Укрсплав». У ТОВ «Альтаїр-Фінанс» право вимоги виникло за договором №23/05-1 від 23.05.06р., укладеного між ТОВ «Альтаїр-Фінанс» та ТОВ «Системний фінансовий менеджер». ТОВ «Системний фінансовий менеджер» набуло права вимоги за договором про відступлення права вимоги від 19.05.05р., укладеного між ТОВ «Системний фінансовий менеджер» та ТОВ «ФК «Євразія» (п.1.1 спірного договору).

Відповідно до п.1.2 Спірного договору, до Кредитора 2 переходять права Кредитора 1 в об'ємі та на умовах, які існують на момент переходу цих прав.

Згідно п.2.3 Спірного договору, Кредитор 1 зобов'язаний письмово повідомити Боржника про уступку права вимоги за цим договором у строк до 31.12.07р., шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення та копії цього договору та вручити під розписку.

В підтвердження виконання вищевказаного пункту договору відповідач надав копію листа №30/07-2 від 30.07.07р., в якому ТОВ «Альтаїр-Фінанс» повідомив ДП «Селидіввугілля» про те, що на підставі договору про уступку права вимоги від 30.07.07р. №30-07/07-01 ТОВ «ТПК «Укрсплав» було прийнято на себе право часткової вимоги виконання грошових зобов'язань за договором від 23.05.06р.

В судовому засіданні судом оглянуто оригінал повідомлення ТОВ «Альтаїр-Фінанс» №30/07-2 від 30.07.07р., копія якого, наявна в матеріалах справи, та судом встановлено, що надана копія не відповідає представленому суду оригіналу, а саме на оригіналі повідомлення відсутній штамп про його отримання ДП «Селидіввугілля».

31.07.07р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №313, відповідно до якого, в порядку ст.259 ЦК України, сторони дійшли згоди про збільшення строку позовної давності, протягом якого ТОВ «ТПК Укрсплав» може звернутись до суду у зв'язку з порушенням зобов'язань ДП «Селидіввугілля» за договором №К4/0809/23 від 08.09.04р. до 31.07.17р.

За договором відступлення права вимоги б/н від 19.05.05р. укладеним між ТОВ «ФК «Євразія» та ТОВ «Системний фінансовий менеджер», що є першим договором відступлення права вимоги до позивача від первісного кредитора - ТОВ «ФК «Євразія» до наступних кредиторів, Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Євразія» відступлено, а ТОВ «Системний фінансовий менеджер» набуто право вимоги до позивача у розмірі 2068000,00грн.

При цьому, відповідно до пункту 6.1 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.05р.

Відповідно до положення частини 1 статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Пунктом 7 статті 180 Господарського кодексу України встановлено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Відповідачем до матеріалів справи надана копія додаткової угоди №1 від 20.05.05р., якою ТОВ «ФК «Євразія» та ТОВ «Системний фінансовий менеджер» продовжили строк дії договору відступлення права вимоги від 19.05.05р. до 31.12.06р.

Відповідно до статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

За приписами вказаної норми, письмові докази - це документи, в яких містяться відомості про певні обставини, що мають значення для справи, які повинні містити відомості, що мають значення для справи та виконані у формі цифрового, графічного запису або іншим способом, який дає змогу встановити достовірність документа.

До матеріалів справи №5006/15/72пд/2012 надана копія додаткової угоди №1 від 20.05.05р. до договору про відступлення права вимоги від 19.05.05р.

Відповідно до п.5.27 наказУ Держспоживстандарту України від 07.04.03р. №55 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003» відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчила копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, а також печатки підприємства (організації, установи).

Надана до матеріалів справи копія додаткової угоди №1 від 20.05.05р. не завірена належним чином, тому не може бути прийнята судом як належний доказ.

Суд зобов'язував відповідача надати оригінал додаткової угоди №1 від 20.05.05р.

Як встановлено судом, під час розгляду справи №35/250 господарським судом, в якості наданих сторонами доказів, оцінені лише копії договорів відступлення права вимоги від 19.05.05р., від 30.07.07р. та від 23.05.06р., що відображено в рішенні від 12.10.11р. по справі №35/250. Про огляд оригіналів вищевказаних документів та встановлення відповідності наявних в матеріалах справи копій договорів оригіналам не зазначено.

Відповідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу України преюдиціальне значення рішення суду по іншій справі для даної справи обмежується лише питанням чи мали місце певні факти.

За змістом рішення господарського суду Донецької області по справі №35/250 під час розгляду вказаної справи судом не досліджувався факт укладення додаткової угоди №1 від 20.05.2005р. та описова частина рішення суду по вказаній справі не містить посилань на встановлення судом факту продовження дії договору про відступлення права вимоги б/н від 19.05.2005р. до 31.12.06р. Крім того, як вбачається з тексту рішення господарського суду по справі №35/250 відповідачем у справі (ДП «Селидіввугілля») не надавалося будь-яких заперечень, в тому числі щодо недійсності договорів, на підставі яких судом винесено рішення.

Таким чином правова оцінка фактів та висновки суду в межах справи №35/250 не є преюдиціальним для даної справи в силу вищевказаного, висновки являють собою суб'єктивну оцінку певних фактів, які мають бути доведені в загальному порядку ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, суд не приймає до уваги посилання відповідача на факти, що встановлювалися господарським судом під час розгляду справи №35/250 і які на думку відповідача не підлягають доведенню, оскільки за змістом судового рішення вищезазначеної справи, названі факти, які мають значення у даній справі вказаним рішенням не встановлювались.

З урахуванням викладеного, вищевказана копія додаткової угоди не може прийматися судом як належний доказ продовження строку дії договору відступлення права вимоги від 19.05.05р.

В поясненнях б/д, що надійшли до суду 19.07.12р. відповідач повідомив, що додаткова угода №1 до договору про відступлення права вимоги від 19.05.05р. знищена, в підтвердження чого відповідач посилається на акт №12 від 16.01.12р. про виділення документів на знищення, за яким на підставі наказу №06/3-2012р. знищено договір купівлі-продажу цінних паперів №К4/0809/23 від 08.09.04р., договір про відступлення права вимоги б/н від 19.05.05р. та додаткова угода №1 до договору про відступлення права вимоги б/н від 19.05.05р.

З інформації, що міститься в акті №12 неможливо встановити, який саме документ було виділено під знищення - не вказано сторін між якими укладено цю додаткову угоду, тобто даний документ неможливо ідентифікувати як додаткову угоду №1 від 20.05.05р., укладену між ТОВ «ФК «Євразія» та ТОВ «Системний фінансовий менеджер» до договору про відступлення права вимоги б/н від 19.05.05р.

Крім того, відповідачем не надано доказів на підтвердження факту знищення вказаної ним в акті №12 додаткової угоди №1 до договору про відступлення права вимоги б/н від 19.05.2005р. - не надано акту про знищення вказаного документу.

Таким чином, відповідачем не доведено належним чином факт знищення витребуваної судом додаткової угоди №1 від 20.05.05р.

З огляду на зазначене належних доказів існування додаткової угоди №1 від 20.05.05р. суду не надано.

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, заміна кредитора можлива тільки у зобов'язанні, існуючому на момент укладення угоди про уступку права вимоги, і тільки у відношенні прав (вимог), що виникли на момент укладення цієї угоди, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням зазначених положень законодавства після 31.12.05р. договір про відступлення права вимоги від 19.05.05р., укладений між ТОВ «ФК «Євразія» та ТОВ «Системний фінансовий менеджер», юридично припинив свою дію.

Тобто, в силу закінчення строку дії договору відступлення права вимоги від 19.05.05р., на дату укладення договору відступлення права вимоги №23/05-1 від 23.05.06р. між ТОВ «Системний фінансовий менеджер» та ТОВ «Альтаїр-Фінанс», відповідного права у ТОВ «Системний фінансовий менеджер» не існувало, що унеможливлює його передачу, в даному випадку Товариству з обмеженою відповідальністю «Альтаїр-Фінанс».

Згідно п.1.2 договору №30-07/07-01 від 30.07.07р. до ТОВ «ТПК Укрсплав» переходять права ТОВ «Альтаїр-Фінанс» в обсязі та на умовах, які існують на момент переходу цих прав.

З огляду на викладене на момент переходу права вимоги за договором купівлі-продажу цінних паперів №К4/0809/23 від 08.09.04р. від ТОВ «Альтаїр-Фінанс» відповідачу, у ТОВ «Альтаїр-Фінанс» вказане право було відсутнє.

За приписом ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст.203 цього Кодексу.

За приписами ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочинну має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно ч.ч. 2-3 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У зв'язку з відсутністю у ТОВ «Альтаїр-Фінанс» станом на 30.07.07р. права вимоги сплати позивачем 1050000,00грн. за договором купівлі-продажу цінних паперів №К4/0809/23 від 08.09.04р., він не мав права укладати договір відступлення права вимоги з ТОВ «ТПК Укрсплав».

З огляду на викладене договір відступлення права вимоги №30-07/07-01 від 30.07.07р., укладений між ТОВ «Альтаїр-Фінанс» та ТОВ «ТПК «Укрсплав», є недійсним.

Стосовно посилань відповідача, що укладений спірний договір є договором факторингу суд зазначає наступне:

В обґрунтування твердження, що договір відступлення права вимоги №30-07/07-01 від 30.07.07р. за своєю правовою природою є договором факторингу позивач посилається на те, що відповідач фактично здійснив фінансування ТОВ «Альтаїр-Фінанс»

За змістом п.1.1. договору відступлення права вимоги №30-07/07-01 від 30.07.07р. ТОВ «Альтаїр-Фінанс» відступає, а ТОВ «ТПК Укрсплав» приймає право вимоги до державного підприємства «Селидіввугілля» в сумі 105000,00грн. за договором купівлі-продажу цінних паперів від 08.09.04р. №К4/0809/23, укладеного між ТОВ «ФК Євразія» і ДП «Селидіввугілля».

Згідно ст.1077 Цивільного кодексу країни за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За умовами спірного договору №30-07/07-01 від 30.07.07р. відступлення права вимоги здійснено на відплатній основі.

Отже, ТОВ «Альтаїр-Фінанс» та ТОВ «ТПК Укрсплав» уклали консенсуальний договір, предметом якого є фінансування одного учасника іншим у рахунок передання грошової вимоги. У даному випадку відплатність договору має вирішальне значення як ознака визначення виду договірного правовідношення, який відповідає договірній конструкції договору факторингу.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог та прийом платежів (факторинг) розглядаються як кредитна операція.

Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» факторинг вважається фінансовою послугою (підпункт 11 пункту 1 статті 4 Закону).

Статтею 1079 Цивільного кодексу України обмежене коло осіб, які можуть бути факторами за договором.

Зважаючи на наведене суд дійшов висновку про обгрунованість вимог позивача.

Щодо тверджень відповідача про сплив строку позовної давності суд зазначає наступне:

В силу ст.216 ЦК недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно п.3.3 роз'яснень Вищого господарського суду України від 12.03.99р. №02-5/111 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними» недійсні угоди, як правило, не породжують для сторін прав та обов'язків, тому до вимог про визнання недійсними таких угод строки позовної давності не застосовуються.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний суд України в постанові від 03.03.09р. та Вищий господарський суд України в постанові від 20.07.04р. по справі №38/166.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4-2, 4-3, 33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Беручи до уваги викладене і враховуючи, що позовні вимоги про визнання договору відступлення права вимоги №30-07/07-01 від 30.07.07р. недійсним обґрунтовані, документально доведені і відповідачем не спростовані, вони підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати в повному обсязі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 203, 215, 216, 514, 631, 1077, 1079 Цивільного кодексу України, ст.180 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 22, 33-36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Державного підприємства «Селидіввугілля», м.Селидове, Донецька область до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК «Укрсплав», м.Донецьк про визнання недійсним договору відступлення права вимоги №30-07/07-01 від 30.07.07р. - задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір відступлення права вимоги №30-07/07-01 від 30.07.07р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Альтаїр-Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТПК «Укрсплав».

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК «Укрсплав» (83009, м.Донецьк, вул.Новоросійська, 9; ЄДРПОУ 33393752) на користь Державного підприємства «Селидіввугілля» (85400, Донецька область, м.Селідове, вул.К.Маркса, буд.41; ЄДРПОУ 33426253) судовий збір в сумі 1073,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 31.07.12р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 06.08.12р.

Суддя Захарченко Г.В.