Постанова

від 08.08.2012 по справі 5010/81/2012-28/5

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" серпня 2012 р. Справа № 5010/81/2012-28/5

Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого:Черкащенка М.М., суддів:Жукової Л.В., Студенця В.І. (доповідач), за участю представників сторін позивача -не з'явився; відповідача -Данюк І.В.; прокуратури -Рубан Д.В.; розглянувши касаційну скаргу Військового прокурора Івано-Франківського гарнізону на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 21.05.2012 у справі № 5010/81/2012-28/5 за позовомПриватного підприємства "Віват" доДержавного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" простягнення 240 000,00 грн. заборгованості

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Віват" (далі -ПП "Віват") звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" (далі -ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат") про стягнення 240 000,00 грн. заборгованості.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 27.02.2012 порушено провадження у справі № 5010/81/2012-28/5 за позовом ПП "Віват" до ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" про стягнення 240 000,00 грн. заборгованості.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 03.04.2012 (суддя Кавлак І.П.) в позові ПП "Віват" відмовлено повністю.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.05.2012 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Мельник Г.І., суддів Кордюк Г.Т., Новосад Д.Ф.) апеляційну скаргу ПП "Віват" задоволено. Суд рішення господарського суду Івано-Франківської області від 03.04.2012 скасував та прийняв нове рішення, яким позов задовольнив повністю.

Не погоджуючись з постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.05.2012, Військовий прокурор Івано-Франківського гарнізону подав касаційну скаргу, в якій просить судове рішення скасувати, як таке, що винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та невідповідністю викладених у ньому висновків обставинам справи, що призвело до прийняття неправильного рішення, та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.07.2012 касаційну скаргу прийнято до розгляду та призначено на 08.08.2012.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Господарськими судами встановлено, що 01.06.2006 між ПП "Віват" (виконавець) та ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" (замовник) укладено договір № 02/06 на проведення проектно-вишукувальних робіт (далі - договір), відповідно до умов якого, замовник доручив, а виконавець взяв на себе проведення наступних проектно-вишукувальних робіт: "Будівництво 9-ти поверхового 104-х квартирного житлового будинку з вбудованими об'єктами торгівлі на земельній ділянці по вул. Тімірязєва, 95 в м. Кам'янці-Подільському".

Згідно п. 2.1 договору за виконані роботи, зазначені в п.1.1 договору, замовник сплачує виконавцю -240 000 грн., в тому числі 20% ПДВ -40 000 грн.

Відповідно до п. 2.2 договору замовник зобов'язався перерахувати виконавцю аванс у розмірі - 50% від кошторисної вартості робіт, тобто 120 000 грн., в тому числі 20% ПДВ -20 000 грн.

Після закінчення роботи в цілому, сторони складають двосторонній акт приймання та здачі у двох примірниках по одному для кожної із сторін. У випадку незабезпечення замовником приймання роботи протягом 5 днів після отримання повідомлення про закінчення роботи, виконавець має право скласти односторонній акт, який є підставою для розрахунку(п. 3.1. договору).

Пунктом 3.2 договору передбачено, що проектна документація (три примірника) передається замовнику після повного розрахунку по даному договору.

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову ПП "Віват" про стягнення з ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" 240 000 грн. заборгованості зазначив, що акт звірки взаєморозрахунків станом на 22.01.2009, який підписаний обома сторонами є непрямим доказом факту виконання договірного зобов'язання та визнання ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" боргу та застосував позовну давність.

Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції зазначив, що підписання ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" акту свідчить про визнання ним своєї заборгованості перед ПП "Віват" за виконані роботи на зазначену в ньому суму, зокрема, згідно акту звірки від 22.01.2009. ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" визнав борг у сумі 265 408,71 грн., в тому числі і 240 000 грн. за проектні роботи по Акту виконаних робіт від 14.04.2008, тим самим перервав перебіг строку позовної давності, перебіг позовної давності після переривання почався з 23.01.2009.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.ст. 526, 525 ЦК України).

Згідно ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 888 ЦК України передбачено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником.

Замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом (ч. 1 ст. 889 ЦК України).

Судами встановлено, що у відповідності до умов договору, виконавець -ПП "Віват" виготовило проектно-кошторисну документацію по РП - "Будівництво 9-ти поверхового 104-х квартирного житлового будинку з вбудованими об'єктами торгівлі на земельній ділянці по вул. Тімірязєва, 95 в м. Кам'янці-Подільському" та передало замовнику - ДП "Івано-Франківський військовий лісопромкомбінат", що підтверджується матеріалами справи, а саме: актом 5/7 прийому-передачі робіт від 02.03.2007 та актом здачі-приймання робіт № 0006 від 14.04.2008.

ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" виконані роботи не оплатив, у зв'язку з чим утворилась заборгованість.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно акту звірки від 22.01.2009 ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" визнав борг у сумі 265 408,71 грн., в тому числі і 240 000 грн. за проектні роботи по Акту виконаних робіт від 14.04.2008 тим самим перервав перебіг строку позовної давності, який після переривання почався з 23.01.2009, та враховуючи час звернення з позовом до суду, то строк позовної давності за зобов'язанням не сплив.

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що підписання вказаного акту є свідченням визнання ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" своєї заборгованості перед ПП "Віват" за виконані роботи по договору.

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судом апеляційної інстанції, на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення.

Доводи Військового прокурора Івано-Франківського гарнізону наведені в касаційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те що, вони є необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 -111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Військового прокурора Івано-Франківського гарнізону залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.05.2012 у справі № 5010/81/2012-28/5 -без змін.

Головуючий - суддя Черкащенко М.М.

Судді: Жукова Л.В.

Студенець В.І.