Рішення

від 08.08.2012 по справі 5010/648/2012-з-16/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2012 р. Справа № 5010/648/2012-з-16/25 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Калашник В. О.

при секретарі судового засідання Попович В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Рогатинська міська рада,

вул. Шевченка, 5, м.Рогатин, Івано-Франківська область, 77000

до відповідача: Приватна виробничо-комерційна фірма "Сатурн"

вул.Турянського, 11, м.Рогатин, Івано-Франківська область, 77000

про визнання недійсним державного акту на право постійного користування земельною ділянкою

за участю представників сторін:

Від позивача: не з'явився.

Від відповідача: Стецюк С.С.- представник, (довіреність б/н від 23.09.2010р. )

ВСТАНОВИВ:

В судовому засіданні 26.07.2012р. оголошувалась перерва до 08.08.2012р. на 10:00.

Позивач, Рогатинська міська рада звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою про визнання недійсним державного акту на право постійного користування землею, виданого Відповідачу, ПВК фірма "Сатурн" , 10.06.1994р., за № 001510-10-41-4/000002 серії ІІ- ІФ.

Відповідно до вказаного акту, відповідачу надано в постійне користування земельну ділянку площею 1,4676 га для обслуговування виробничих будівель і споруд, яка знаходиться в м. Рогатині по вул.Галицька , 101 "В".

Позивач вважає, що вказаний вище державний акт на право постійного користування землею є недійсним з огляду на наступні обставини:

Державний акт № 001510-10-41-4/000002 був складений та зареєстрований 10.06.1994р. Однак, печатка, яка скріплює підпис міського голови ОСОБА_2 виготовлена у 2001р. Позивач припускає, що вказаний державний акт був виготовлений після 2001р., всупереч вимогам чинного законодавства. При цьому вважає, що існує ймовірність підроблення документа. За наведених обставин, як вказує позивач в позовній заяві, даний акт можна вважати нікчемним правочином.

Крім цього, відповідно до ст.123 Земельного кодексу України, надання земельної ділянки юридичним особам відбувається на підставі рішення органу місцевого самоврядування.

Однак, ні виконавчий комітет міської ради, ні міська рада не приймали рішення про передачу земельної ділянки загальною площею 1,4676га Приватній виробничо-комерційній фірмі "Сатурн".

Проектна документація на відвід земельної ділянки Відповідачем не виготовлялась, відведення земельної ділянки в натурі не відбувалось, згоди суміжних землекористувачів також не було.

За наведених обставин Позивач вважає, що оспорюваний державний акт на право постійного користування землею є ймовірно підробленим, а тому його слід визнати недійсним.

В позовній заяві Позивач просить суд визнати оспорюваний акт недійсним.

В судовому засіданні, яке відбулось 26.07.2012р., представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві та просив суд позов задовольнити.

Крім цього, ним підтримано клопотання викладене в позовній заяві про витребування з Рогатинського районного суду справи №2А-33, 2006 за позовом Рогатинської міської ради до ПВК фірма "Сатурн" про скасування державного акту на право постійного користування землею та вилучення земельної ділянки.

Рішенням у вказаній справі, районний суд скасував державний акт на право постійного користування землею наданої ПВК фірма "Сатурн", 10.06.1994, за № 001510-10-41-4/000002 та вилучив земельну ділянку площею 1,1676 га із постійного користування.

Позивач вважає, що в матеріалах вказаної справи є достатньо доказів, які підтверджують недійсність оспорюваного правочину, а тому просить суд витребувати із Рогатинського районного суду справу №2-А-22-2006.

Розглянувши зазначене клопотання позивача, суд не вбачає підстав для його задоволення із слідуючих підстав:

Відповідно до ст. 38 ГПК України, сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

У клопотанні повинно бути зазначено:1) який доказ витребовується; 2) обставини, що перешкоджають його наданню; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; 4) обставини, які може підтвердити цей доказ.

Однак, позивачем вимоги викладені у наведеній нормі закону не дотримані. В клопотанні, яке міститься в позовній заяві не вказано, який саме доказ слід витребувати господарським судом із справи №2-А-33-2006, розглянутої Рогатинським районним судом, не вказано обставин, які може підтвердити цей доказ.

Витребування судової справи одного суду з метою розгляду справи іншим судом, законом не передбачено.

За наведених обставин, суд відмовив Позивачу в задоволенні його клопотання про витребування доказів.

Крім цього, представником позивача в судовому засіданні, 26.07.2012р., було заявлено усне клопотання про надання пояснень колишнім міським головою ОСОБА_2, щодо підписання оспорюваного державного акту.

Однак, суд не вбачає підстав для його задоволення з огляду на наступні обставини:

Статтею 32 ГПК України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Однак, колишній міський голова ОСОБА_2 не бере участь в судовому процесі, а позивачем не надано суду його письмових пояснень.

Опитування в судовому процесі осіб в якості свідка, господарсько-процесуальним законодавством не передбачено.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, обов"зок доказування і подання доказів покладається на сторони та інших учасників судового процесу.

Зважаючи на наведені норми закону, суд не вбачає підстав для задоволення цього клопотання представника позивача, щодо опитування як свідка гр. ОСОБА_2

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи (ст. 34 ГПК України).

03.08.2012р. , до господарського суду надійшло клопотання від представника позивача про відкладення розгляду справи в зв"язку з перебуванням у відпустці з 01.08. по 20.08.2012р.

Однак, суд не вбачає підстав для його задоволення та розцінює його як зловживання процесуальними правами сторін спрямовані на затягування розгляду справи.

Відповідно до положень ст. 77 ГПК України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є: нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.

Однак, нез"явлення представників позивача в дане судове засідання не є перешкодою у вирішенні спору з огляду на те, що судом їхня участь в судовому процесі не визнавалась обов"язковою про що зазначено в ухвалі суду від 03.07.2012р., а також про це сторонам було вказано в судовому засіданні 26.07.2012р. коли оголошувалась перерва у розгляді справи.

Крім цього, відповідно до ст. 69 ГПК України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Строк розгляду даної справи спливає 08.08.2012р., а тому суд не має належних правових підстав для задоволення клопотання Позивача про відкладення розгляду справи.

Вказаною вище нормою процесуального закону передбачено, що у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Однак, такого клопотання від позивача не надходило.

Враховуючи викладені обставини, суд проводив розгляд справи по суті.

Відповідач позовні вимоги не визнав, вважає їх безпідставними та необгрунтованими, свої заперечення виклав у відзиві на позов.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що згідно із положеннями ст. 17 Земельного кодексу Української РСР (який був чинним станом на 06.06.1991р.), надання земельних ділянок у володіння або користування здійснювалося в порядку відведення. Відведення земельної ділянки проводиться на підставі рішення відповідної Ради народних депутатів.

На підставі наведеної норми закону, рішенням виконавчого комітету Рогатинської міської ради від 20.06.1991р. за №68, кооперативу "Будівельник" було надано земельну ділянку біля виробничих споруд для виконання малих об"ємів робіт, будівництва адміністративного будинку, складів і гаражів, загальною площею 1,3 га , та видано державний акт на право користування землею за Б №024025.

Рогатинською районною державною адміністрацією, 06.05.1993 року був зареєстрований Статут приватної виробничо-комерційної фірми "Сатурн", відповідно до якого, ПВК фірма "Сатурн" стала правонаступником кооперативу "Будівельник", в наслідок його реорганізації.

Рішенням Рогатинської міської ради народних депутатів від 18.06.1993р., підтверджено, що виділена земельна ділянка під будівництво кооперативу "Будівельник" для будівництва виробничої бази залишається в розпорядженні приватної виробничо-комерційної фірми "Сатурн" після реорганізації кооперативу "Будівельник".

На підставі вказаного рішення Рогатинської міської ради народних депутатів ПВК фірма "Сатурн", 10.06.1994р. було виготовлено державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 1,4676 га .

Таким чином, право постійного користування відповідач набув після реєстрації державного акту, тобто з 10.06.1994р.

Нормою ст. 19 Земельного кодексу Української РСР (чинний станом на 15.01.1993р.) встановлювалося, що надання у користування земельної ділянки здійснюється за проектами відведення цих ділянок. Розробку проектів відведення земельних ділянок, перенесення їх меж у натуру (на місцевість) і виготовлення документів, що посвідчують право користування землею, здійснюють державні та інші землевпорядні організації. Замовниками виконання вказаних робіт є відповідні місцеві Ради народних депутатів, підприємства, установи і організації.

Таким чином, керуючись земельним законодавством чинним на той час обов'язок виготовлення проектної документації, встановлення меж земельної ділянки в натурі, та передача земельної ділянки покладалося на орган місцевого самоврядування - тобто Рогатинську міську РНД.

Право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Спірний державний акт №ІФ 001510-10-41-4/000002 на право постійного користування землею площею 1,4676 га в м. Рогатин, по вул. Турянського, 11 (вул. Галицька, 101 В) від 10.06.1994р. виданий і зареєстрований Рогатинською міською РНД. Тому відповідальною щодо визначення меж земельної ділянки при виготовленні державного акту була Рогатинська міська РНД.

В п. 5 рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009р. по справі № 1-9/2009 зазначено, що органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Таким чином, ПВКФ «Сатурн», на підставі виготовленого та зареєстрованого Рогатинською міською РНД державного акту №ІФ 001510-10-41-4/000002 на право постійного користування від 10.06.1994р., є належним користувачем земельної ділянки площею 1,4676 га в м. Рогатин, по вул. Турянського, 11 (вул. Галицька, 101 В). На підставі даного акту ПВКФ «Сатурн»реалізовував свої суб'єктивні права щодо спірної земельної ділянки.

Припущення, які висловлює позивач в позовній заяві, щодо підроблення державного акту №ІФ 001510-10-41-4/000002 на право постійного користування землею є безпідставним, оскільки вказаний акт виготовлений у відповідності до норм чинного на той час законодавства.

З врахуванням викладених обставин, Відповідач просить суд в позові відмовити. Крім цього, Відповідачем подано суду клопотання про застосування строків позовної давності до спірних правовідносин.

Заслухавши в судовому засіданні доводи представників сторін, дослідивши обставини у справі і подані ними докази, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав:

Державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право і видаються на підставі рішень відповідних рад.

У спорах, пов'язаних з правом власності або постійного користування земельними ділянками, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти про право власності чи постійного користування.

Право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 ЗК України , перелік яких є вичерпним.

Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб'єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у статті 141 ЗК України , є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.

Така правова позиція викладена у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин".

Відповідно до ст.141 ЗК України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій.

Однак, підстави визнання недійсним державного акту на право постійного користування землею, викладені в позовній заяві не передбачені вищенаведеною нормою закону.

Крім цього, доводи позивача в обгрунтування позовних вимог базуються на припущеннях та гіпотезах.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Позивачем не надано суду жодного належного доказу в підтвердження підстав на яких грунтуються позовні вимоги.

В позовній заяві Позивач посилається на рішення Рогатинського районного суду у справі №2А-33, 2006, яким скасовано державний акт на право користування №ІФ 001510-10-41-4/000002 виданий ПВК фірма "Сатурн" 10.06.1994р. Однак, суд не може вважати факти встановлені судом при розгляді даної справи такими, що не потребують доказування, оскільки рішення не набрало законної сили так як було скасовано судом апеляційної інстанції.

З огляду на положення ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суд не погоджується з твердженням позивача про наявність факту підробки оспорюваного акту, оскільки Управлінням Держкомзему у Рогатинському районі Івано-Франківської області підтверджено те, що відповідно до рішення Рогатинської міської ради №68 від 20.06.1991р., ПВК фірма "Сатурн" передано у постійне користування земельну ділянку площею 1,4676 га та видано державний акт на право постійного користування землею №ІФ 001510-10-41-4/000002, про що зазначено в листі за №635/53/11 від 02.07.2012р.

Оскільки, Позивач вважає оспорюваний акт підробленим, він не позбавлений права на звернення до правоохоронних органів з відповідною заявою.

Щодо клопотання відповідача про застосування до спірних правовідносин строків позовної давності, то в його задоволенні слід відмовити, оскільки на позовні вимоги про визнання недійсним акта органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності або інше речове право, відповідно до п.4 частини першої ст. 268 ЦК України, не поширюється строк позовної давності.

З врахуванням викладених обставин та наведених норм закону, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог, а отже в позові слід відмовити.

Відповідно до ст.49 ГПК України, судові витрати слід залишити за Позивачем.

На підставі викладеного, у відповідності до ст. 124 Конституції України, ст. 141 ЗК України, 268 ЦК України, керуючись ст. 33, 34, 38, 49, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в позові Рогатинської міської ради до Відповідача, ПВК фірма "Сатурн" про визнання недійсним державного акту на право постійного користування земельною ділянкою за № 001510-10-41-4/000002 серії ІІ- ІФ від 10.06.1994р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.08.12

Суддя Калашник В. О.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"