Ухвала

від 10.08.2012 по справі 14/77/2012/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/77/2012/5003 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ 21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31    http://vn.arbitr.gov.ua

---

У Х В А Л А 10 серпня 2012 р.                                                                           Справа № 14/77/2012/5003 за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Електрокабель"  (21018, м. Вінниця, вул. В.Стуса, 3/1)    до: дочірнього підприємства "Монтажне управління №9 колективного підприємства "АСЕМ"  (24321, Вінницька область, м. Ладижин, вул. Промислова, 9)   про стягнення 5957,52 грн. заборгованості, В С Т А Н О В И В : Товариство з обмеженою відповідальністю "Електрокабель" звернулося до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з дочірнього підприємства "Монтажне управління №9 колективного підприємства "АСЕМ"  5957 грн. 52 коп. заборгованості за порушення останнім укладеного між сторонами договору купівлі-продажу №1-К від 16.05.2011р. Разом з позовною заявою №б/н від 06.08.2012 року позивач направив до суду заяву про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на розрахунковий рахунок дочірнього підприємства "Монтажне управління №9 колективного підприємства "АСЕМ". Розглянувши вищевказану заяву, ознайомившись з матеріалами позову, суд дійшов висновку, що заява позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає з таких підстав. Згідно з частиною 1 статті 66 ГПК України господарський суд, зокрема, за заявою сторони має право вжити заходів до забезпечення позову. При цьому забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Відповідно до ст. 67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або  грошові  суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі  виконавчого  документа  або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням  продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Як зазначається в п.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: - розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; - забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; - наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; - імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; - запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Натомість, заявником не вказано наявності зв'язку з конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову, не зазначено як не вжиття обраного способу забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Крім того, заявником не обґрунтовано необхідності накладення арешту на рахунок відповідача, не надано доказів, що вказаний рахунок належить саме відповідачу. Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Враховуючи те, що позивач не обґрунтував належним чином необхідності вжиття заходів до забезпечення позову, не надав жодного доказу в підтвердження  імовірності вчинення відповідачем дій з метою утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову в повному обсязі. Відмовляючи позивачу у вжитті заходів до забезпечення позову, суд при цьому зазначає, що на заяву про забезпечення позову, в задоволенні якої було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду. Беручи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 66, 67, 86, 115 ГПК України, суд - У Х В А Л И В : Відмовити у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Електрокабель"  про вжиття заходів до забезпечення позову. Копії даної ухвали направити сторонам рекомендованими листами. Суддя                                          Тварковський А.А.                         віддрук. прим.: 1 - до справи 2 - позивачу  (21018, м. Вінниця, вул. В.Стуса, 3/1) 3 - відповідачу  (24321, Вінницька область, м. Ладижин, вул. Промислова, 9)