Постанова

від 31.07.2012 по справі 48/462

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.2012 № 48/462

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Шапрана В.В.

Буравльова С.І.

за участю представників сторін: позивача: Жураківський А.М., довіреність № 176 від 25.06.2012 року,

відповідача: Марченко М.А., довіреність б/н від 29.08.2011 року.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Трикотажна фабрика "Киянка"

на рішення господарського суду м. Києва від 25.04.2012 р.

у справі № 48/462 (суддя Бойко Р.В. )

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Трикотажна фабрика "Киянка"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Киянка-Плюс"

про зобов'язання повернути майно

В С Т А Н О В И В:

Товариство з додатковою відповідальністю "Трикотажна фабрика "Киянка" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Киянка-Плюс" про зобов'язання повернути майно.

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.04.2012 р. в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТДВ "Трикотажна фабрика "Киянка" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить суд рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував і порушив норми процесуального та матеріального права.

Зокрема позивач стверджує про те, що відповідач незаконно володіє майном, яке на праві власності належить ТДВ "Трикотажна фабрика "Киянка", а саме: в'язальними машинами "Штоль" моделі CMS 330.6 у кількості десять одиниць, заводські №№ 0044, 0045, 0047, 0048, 0049, 0051, 0053, 0332, 0336, 0338 та комп'ютером №0940427.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.

01.09.2003 р. між Колективним підприємством трикотажна фабрика "Киянка" (після правонаступництва - Товариство з додатковою відповідальністю "Трикотажна фабрика "Киянка") (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Киянка-Плюс" (орендар) було укладено договір оренди №11 (надалі -"Договір").

На підставі вказаного договору орендодавець передав, а орендар прийняв в платне користування на умовах оренди технічне в'язальне і швейне обладнання для виробництва трикотажних виробів, що підтверджується актами приймання-передачі в оренду технічного обладнання ТОВ "Киянка-плюс" (додатки до Договору).

Відповідно до вказаних актів орендодавцем було передано в користування орендарю в т.ч. в'язальні машини "Штоль" у кількості 5 одиниць, заводські №№ 0044, 0045, 0047, 0048, 0049.

Згідно актів прийому-передачі з оренди технологічного обладнання за адресою м. Київ, вул. Васильківська, 30 від 31.05.2006 р., 01.07.2007 р., 21.02.2008 р. та 01.02.2009 р. відповідач повернув на користь позивача отримане за Договором в оренду технічне в'язальне і швейне обладнання для виробництва трикотажних виробів в т.ч. в'язальні машини "Штоль" у кількості 5 одиниць, заводські №№ 0044, 0045, 0047, 0048, 0049.

Спір у справі виник у зв'язку із незаконним, на думку позивача, володінням відповідачем майном Фабрики, а саме: в'язальними машинами "Штоль" моделі CMS 330.6 у кількості десять одиниць, заводські №№ 0044, 0045, 0047, 0048, 0049, 0051, 0053, 0332, 0336, 0338 та комп'ютером №0940427. Відповідач проти цього заперечує.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За приписами ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Судом встановлено, що спірне майно, а саме в'язальні машини "Штоль" у кількості 5 одиниць, заводські №№ 0044, 0045, 0047, 0048, 0049, було передано відповідачу у строкове платне користування на виконання умов укладеного між сторонами Договору.

Як вбачається з акту прийому-передачі з оренди технологічного обладнання за адресою м. Київ, вул. Васильківська, 30 від 31.05.2006 р. Товариством на користь Фабрики було здійснено в'язальних машин "Штоль" у кількості 5 одиниць, заводські №№ 0044, 0045, 0047, 0048, 0049.

По-друге, за змістом ч. 3 ст. 397 Цивільного кодексу України незаконність володіння майном відповідачем повинна бути доведена позивачем у суді, оскільки законодавство презюмує добросовісне (правомірне) володіння чужим майном, якщо інше не випливає з закону або не встановлено рішенням суду.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

В якості доказу знаходження у володінні відповідача спірного майна позивачем було надано лист Товариства №78/1 від 06.06.2011 р. за змістом якого Товариство підтверджувало знаходження на його території заявленого до витребування майна.

Відповідач заперечував факт підписання такого листа з боку директора ОСОБА_4

Відповідно до Висновку №109/2364/12-32 за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи у справі №48/462 за позовом ТДВ "Трикотажна фабрика "Киянка" до ТОВ "Киянка-Плюс", підпис від імені ОСОБА_4 у листі №78/1 від 06.06.2011 р. в рядку "Директор ТОВ "Киянка-плюс" ОСОБА_4" виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_4

Згідно із ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Отже, лист №78/1 від 06.06.2011 р. не може бути належним доказом на підтвердження перебування у володінні відповідача спірного майна.

Будь-яких інших доказів знаходження у відповідача спірного майна позивачем не надано.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю "Трикотажна фабрика "Киянка" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Киянка-Плюс" про зобов'язання повернути майно є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

З урахуванням наведеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду м. Києва від 25.04.2012 року у справі № 48/462 прийнято з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору.

У зв'язку з цим, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення господарського суду м. Києва 25.04.2012 року у справі № 48/462.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд , -

постановив:

Рішення господарського суду м. Києва від 25.04.2012 року у справі № 48/462 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Трикотажна фабрика "Киянка" - без задоволення.

Головуючий суддя Андрієнко В.В.

Судді Шапран В.В.

Буравльов С.І.