Постанова

від 07.08.2012 по справі 5024/627/2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" серпня 2012 р.Справа № 5024/627/2011 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Воронюка О.Л.

Суддів: Єрмілова Г.А., Лашина В.В.

При секретарі: Трамбовецькій Є.І.

(склад колегії суддів змінено згідно розпорядження голови суду від 18.06.2012р. № 452)

За участю представників сторін:

від Державного агентства резерву України - Глузманова М.П., довіреність вих.№ 2232/0/4-12 від 11.05.2012р.

від Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії „Хліб України" „Білокриницький комбінат хлібопродуктів" -Лупан І.С., довіреність № 01-03/45 від 31.07.2012р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Державного агентства резерву України

на рішення господарського суду Херсонської області від 11.05.2012р.

по справі № 5024/627/2011

за позовом Державного агентства резерву України

до Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії „Хліб України" „Білокриницький комбінат хлібопродуктів"

про зобов`язання вчинити певні дії

Відповідно до ст. 4 4 , 81 1 ГПК України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами

В судовому засіданні 07.08.2012р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИЛА:

В квітні 2011р. Державний комітет України з державного матеріального резерву звернувся до господарського суду з позовною заявою про визнання останнього кредитором ДП ДАК „Хліб України" „Білокриницький комбінат хлібопродуктів" із зобов'язанням ліквідаційної комісії ДП ДАК „Хліб України" „Білокриницький комбінат хлібопродуктів" внести Держкомрезерв до реєстру вимог кредиторів ДП ДАК „Хліб України" „Білокриницький комбінат хлібопродуктів" та зобов'язати ДП ДАК „Хліб України" „Білокриницький комбінат хлібопродуктів" повернути до державного резерву пшеницю 3 класу у кількості 6,800 тонн, пшеницю 5 класу у кількості 6,570 тонн, відходи пшениці 3 класу у кількості 109,793 тонн, відходи пшениці 4 класу у кількості 101,776 тонн та відходи жита групи „А" у кількості 4 тонн, посилаючись на ст.ст. 105, 110, 111, 112 ЦК України, ст. ст. 60, 61 ГК України, ст.. 14 Закону України „Про державний матеріальний резерв".

Рішенням господарського суду Херсонської області від 17.05.2011р., залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28.07.2011р., позовні вимоги Державного комітету України з державного матеріального резерву задоволено, з мотивів обґрунтованості позовних вимог.

Визнано Державний комітет України з державного матеріального резерву кредитором Дочірнього підприємства ДАК "Хліб України""Білокриницький КХП".

Зобов'язано ліквідаційну комісію ДП ДАК "Хліб України""Білокриницький КХП" внести Державний комітет України з державного матеріального резерву до реєстру вимог кредиторів щодо зобов'язання повернути до державного резерву пшеницю третього класу в кількості 6,8 т, пшеницю п'ятого класу в кількості 6,57 т, відходи пшениці третього класу в кількості 109,793 т, відходи пшениці четвертого класу в кількості 101,776 т та відходи жита групи „А" в кількості 4 т.

Зобов'язано Дочірнє підприємство ДАК "Хліб України" "Білокриницький КХП" повернути на користь Державного комітету України з державного матеріального резерву до державного резерву пшеницю третього класу в кількості 6,8 т, пшеницю п'ятого класу в кількості 6,57 т, відходи пшениці третього класу в кількості 109,793 т, відходи пшениці четвертого класу в кількості 101,776 т та відходи жита групи „А" в кількості 4 т.

На підставі пунктів 1 та 5 Указу Президента України №1085/2010 від 09.12.2010р. „Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" правонаступником Державного комітету України з державного матеріального резерву є Державне агентство резерву України.

Постановою Вищого господарського суду від 27.03.2012р., рішення господарського суду Херсонської області від 17.05.2011р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.07.2011р. у справі № 5024/627/2011 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до господарського суду Херсонської області.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 11.05.2012р. (суддя Немченко Л.М.) відмовлено у задоволені позовних вимог Державному агентству резерву України, за відсутністю правових підстав для задоволення позову.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду від 11.05.2012р., Державне агентство резерву України звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким кредиторські вимоги Державного агентства резерву України про повернення ДП ДАК "Хліб України""Білокриницький КХП" до державного резерву пшениці 3 класу у кількості 6,800 тонн, пшениці 5 класу у кількості 6,570 тонн, відходів пшениці 3 класу у кількості 109,793 тонн, відходів пшениці 4 класу у кількості 101,776 тонн та відходів жита групи „А" у кількості 4 тонни -задовольнити, та зобов'язати ліквідаційну комісію ДП ДАК "Хліб України""Білокриницький КХП" внести вимоги позивача до реєстру вимог кредиторів. При цьому Державне агентство резерву України вважає оскаржуване рішення суду неправомірним, оскільки судом першої інстанції були не вірно застосовані норми матеріального права України та порушені норми процесуального права, а також не в повному обсязі досліджені всі матеріали справи.

У відзиві на апеляційну скаргу ДП ДАК "Хліб України""Білокриницький КХП" вважає, що оскаржуване рішення винесено на підставі повного з'ясування обставин, які мають значення для справи, з урахуванням вимог матеріального та процесуального права, а доводи, викладені в апеляційний скарзі є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Херсонської області, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Державного агентства резерву України не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 05.08.1999р. між Державним комітетом України по матеріальних резервах (правонаступником якого є Державне агентство резерву України) та Дочірнім підприємством ДАК "Хліб України""Білокриницький КХП" укладено договір № 250 про відповідальне зберігання, предметом якого є відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву.

Згідно п. 2.1. договору позивач визнає ДАК "Хліб України""Білокриницький КХП" природні втрати матеріальних цінностей при зберіганні, а також нестачі понад природні втрати, спричинені покращенням якості, на підставі актів зачистки, затверджених Державною хлібною інспекцією та зменшення кількості продукції на ці втрати та нестачі.

Пунктом 2.2. договору відповідач, виступаючи в якості зберігача, зобов'язався прийняти цінності на відповідальне зберігання, створити необхідні умови та забезпечити належне їх зберігання, самостійно проводити освіження та заміну, надолужувати нестачі та втрати майна однойменними цінностями такої ж якості негайно після виявлення нестач і втрат.

Відповідно до п. 9.1. договору сторонами погоджено, що договір набуває чинності з часу його підписання і діє до видання Комітетом розпоряджень-нарядів на відпуск матеріальних цінностей державного резерву, що зберігаються в повному обсязі.

29.08.2005р. сторонами укладено аналогічний договір № Юр-2зб/318-2005 відповідального зберігання матеріальних цінностей державного резерву, який відповідно до п. 7.3 набирає чинності з моменту підписання та діє протягом усього часу зберігання матеріальних цінностей.

Пунктом 2.4. договору встановлений обов'язок зберігача (ДП ДАК "Хліб України" "Білокриницький КХП") відшкодувати втрату, нестачу цінностей та їх пошкодження з використанням продукції відповідного асортименту і належної якості у 5-денний термін після виявлення втрати, нестачі або пошкодження.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що даний договір є договором зберігання, на який розповсюджуються норми ст.ст. 936, 942 ч.1, 949 ЦК України.

На виконання умов вказаних договорів на відповідальне зберігання ДП ДАК „Хліб України" „Білокриницький комбінат хлібопродуктів" за відповідними приймальними актами передано пшеницю 3-го, 4-го та 5-го класу, а також жито групи „А".

Як вбачається з матеріалів справи, 21.10.2008 року контрольно-ревізійним відділом Південного регіону Контрольно-ревізійного департаменту Держкомрезерву України проведено планову перевірку наявності, якісного стану, обліку та звітності, умов зберігання матеріальних цінностей державного резерву, які знаходились на відповідальному зберіганні ДП ДАК „Хліб України" „Білокриницький комбінат хлібопродуктів", якою встановлено, що на підприємстві зберігається 603,976 т пшениці 5 класу та відсутні: пшениця третього класу в кількості 6,8 тон; пшениця п'ятого класу в кількості 6,57 тон; відходи пшениці третього класу в кількості 109,793 тон; відходи пшениці четвертого класу в кількості 101,776 тон та відходи жита групи „А" в кількості 4 тон, про що складено відповідний акт. За актом визначено, що різниця у обліку пшениці 3 класу виникла у кількості 6,800т унаслідок не урегулювання між сторонами розбіжності про списання цієї кількості на підставі акту зачистки від 14.09.2001р. № 153; по пшениці 5 класу у кількості 6,570 т за актом на очистку сушіння зерна, насіння олійних культур та трав № 46 від 16.01.06 списано побічний продукт 70-85% в кількості 5,260 т та відходів 3 категорії в кількості 1,310 т. Перевіряючи зазначили, що дане списання буде враховано при складані акту зачистки ( ф.30) при повному вибутті партії.

Відносини сторін, що виникають зі зберігання матеріальних цінностей державного резерву регулюються Законом України „Про державний матеріальний резерв", який є спеціальним і визначає загальні принципи формування, розміщення, зберігання, використання, поповнення та освіження запасів державного матеріального резерву, та іншими актами.

Відповідно до статті 1 Закону України „Про державний матеріальний резерв" державний резерв є особливим державним запасом матеріальних цінностей, призначених для використання в цілях і в порядку, передбачених цим Законом. Водночас, статтею 2 названого Закону визначено, що відповідальне зберігання - це зберігання закладених до державного резерву матеріальних цінностей (прийнятих на зберігання) у постачальника (виробника) одержувача (споживача) без надання йому права користуватися цими матеріальними цінностями до прийняття у встановленому порядку рішення про відпуск їх з державного резерву. При цьому зберігач має забезпечувати якісне зберігання закладених до державного резерву товарно-матеріальних цінностей звітувати перед Держкомрезервом в установленому законодавством порядку.

Відповідно до статті 12 цього Закону, державний резерв матеріальних цінностей є недоторканним. Отже, відповідальний зберігач матеріальних цінностей державного резерву не є носієм права власності або права повного господарського відання на цінності державного резерву.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно до пункту 10 статті 14 Закону України „Про державний матеріальний резерв" у разі незабезпечення збереження матеріальних цінностей державного резерву, в тому числі самовільного відчуження, з юридичних осіб, на відповідальному зберіганні яких перебувають ці цінності, стягується штраф у розмірі 100 відсотків вартості виходячи з їх ринкової ціни на день виявлення факту відсутності (самовільного відчуження), а також пеня з вартості відсутнього їх обсягу за кожний день до повного повернення матеріальних цінностей.

Факт незабезпечення збереження матеріальних цінностей державного резерву є порушенням операцій з матеріальними цінностями державного резерву, що в свою чергу свідчать про неналежне виконання своїх зобов'язань передбачених Цивільним кодексом України (ст.ст. 936, 942, 949), Законом України „Про державний матеріальний резерв", Порядком формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву та інших нормативних актів, які регулюють порядок здійснення операцій по відповідальному зберіганню матеріальних цінностей державного резерву.

Відповідно до вимог чинного законодавства, а також згідно пункту 2.4. договору від 29.08.2005р. № Юр-2зб/318-2005 вбачається, що зберігач зобов'язаний відшкодувати втрату, нестачу матеріальних цінностей з використанням продукції відповідного асортименту і належної якості у п'ятиденний строк після виявлення втрати або нестачі, та повернути матеріальні цінності до державного матеріального резерву у випадку їх відсутності.

Аналізуючи заявлені позовні вимоги, судом першої інстанції було встановлено, що 21.10.2008 року контрольно-ревізійним відділом Південного регіону Контрольно-ревізійного департаменту Держкомрезерву України проведено планову перевірку наявності, якісного стану, обліку та звітності, умов зберігання матеріальних цінностей державного резерву, які знаходились на відповідальному зберіганні ДП ДАК „Хліб України" „Білокриницький комбінат хлібопродуктів", якою встановлено, що на підприємстві зберігається 603,976 т пшениці 5 класу та відсутні: пшениця третього класу в кількості 6,8 тон; пшениця п'ятого класу в кількості 6,57 тон; відходи пшениці третього класу в кількості 109,793 тон; відходи пшениці четвертого класу в кількості 101,776 тон та відходи жита групи „А" в кількості 4 тон, про що складено відповідний акт. За актом визначено, що різниця у обліку пшениці 3 класу виникла у кількості 6,800т унаслідок не урегулювання між сторонами розбіжності про списання цієї кількості на підставі акту зачистки від 14.09.2001р. № 153; по пшениці 5 класу у кількості 6,570 т за актом на очистку сушіння зерна, насіння олійних культур та трав № 46 від 16.01.2006р. списано побічний продукт 70-85% в кількості 5,260 т та відходів 3 категорії в кількості 1,310 т. Перевіряючи зазначили, що дане списання буде враховано при складані акту зачистки ( ф.30) при повному вибутті партії.

Як вбачається з матеріалів справи, за розпорядженням (нарядом) №0.64/117 Комітету України Державного матеріального резерву від 11.03.2010р. пшениця 5 класу переміщена до ДП „Новотроїцький елеватор". Оскільки при вищезазначеному переміщені відбулось повне вибуття партії пшениці 5 класу, то відповідачем складався акт ф.30, який затверджено Херсонською обласною державною хлібною інспекцію 05.10.2008р., в якому враховано списання 6,570 т , що складається із 5,260 т побічного продукту та відходів 3 категорії у кількості 1,310 тон.

Відповідно до акту зачистки № 153 від 25.08.2001р., згідно п. 17 якого недостача пшениці 3 класу у кількості 22033 кг утворилась за рахунок покращення якості. Відповідач у судовому засіданні пояснив, що зазначений акт також направлявся в 2001 році на адресу позивача для списання у оригіналі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивачем списання не проведено, за даними бухгалтерського обліку обліковується кількість пшениці, яка заявлена до стягнення.

Таким чином, господарський суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що позивачем безпідставно за результатами перевірки, яка проводилась у 2008 році не вчинені дії щодо списання пшениці 3 класу у кількості 6,800 тонн, пшениці 5 класу у кількості 6,570 тонн на підставі акту зачистки № 153 від 14.09.2001р. та акту на очистку зерна № 46 від 16.01.2006р.

Також, судова колегія вважає, що позивач не надав доказів, згідно яких на зберігання до державного резерву закладені відходи пшениці та жита, підстави виникнення зобов'язання їх зберігати, оскільки за вищезгаданими договорами зберігання такого зобов'язання у відповідача не виникало.

Крім того, судом першої інстанції правомірно зазначено, що зазначені відходи склалися у результаті зберігання відповідачем зерна починаючи з 1998 року. Відповідач неодноразово звертався до позивача з проханням розпорядитись відходами у формі надання дозволу на реалізацію цього продукту працівникам підприємства, оскільки за рахунок довготривалого зберігання зазначений продукт заражений довгоносиком, рижим мукоїдом і мельничною вогнівкою, що також підтверджено листами відповідача до позивача № 01-03/444 від 08.09.2006р., № 01-03/158 від 03.04.2006р.

Держкомрезерв України звернувся до господарського суду з позовом про визнання Держкомрезерву кредитором, із зобов'язанням ліквідаційної комісії підприємства внести Держкомрезерв до реєстру вимог кредиторів ДП ДАК „Хліб України" „Білокриницький комбінат хлібопродуктів"; та зобов'язати останнього повернути до державного резерву пшеницю 3 класу у кількості 6,800 тонн, пшеницю 5 класу у кількості 6,570 тонн, відходи пшениці 3 класу у кількості 109,793 тонн, відходи пшениці 4 класу у кількості 101,776 тонн та відходи жита групи „А" у кількості 4 тонни.

Позовні вимоги ґрунтувалися на факті відмови ліквідаційної комісії відповідача, який знаходиться у стані припинення підприємницької діяльності, від визнання кредиторських вимог позивача про повернення до державного резерву пшениці третього класу в кількості 6,8 т, пшениці п'ятого класу в кількості 6,57 т, відходів пшениці третього класу в кількості 109,793 т, відходів пшениці четвертого класу в кількості 101,776 т та відходів жита групи А в кількості 4 т. На думку позивача, така відмова не відповідає договірним відносинам згідно до договорів № 250 від 05.08.1999р. та № юр-2зб/318-2005 від 29.08.2005р., приписам статей 936, 942, 949 Цивільного кодексу України та Закону України „Про державний матеріальний резерв", оскільки відповідач, як зберігач майна, зобов'язаний забезпечити зберігання переданого на схов майна.

Крім іншого, звертаючись із позовом, позивач посилався на висновки акту перевірки від 21.10.2008 року, згідно з яким відповідач самовільно використав матеріальні цінності державного резерву, а саме пшеницю 3 класу у кількості 6,800 тонн, пшеницю 5 класу у кількості 6,570 тонн, відходи пшениці 3 класу у кількості 109,793 тонн, відходи пшениці 4 класу у кількості 101,776 тонн та відходи жита групи „А" у кількості 4 тонни.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Дочірнє підприємство ДАК „Хліб України" „Білокриницький КХП" знаходиться у стані припинення підприємницької діяльності, тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення статті 111, 112 ЦК України з особливостями, визначеними Законом України „Про державний матеріальний резерв".

Згідно статті 111 Цивільного кодексу України при ліквідації юридичної особи до ліквідаційного балансу вимоги кредиторів включаються у грошовому виразі відомості про склад майна, що стосуються лише майна , яке належить тій особі, що ліквідується.

Як вбачається з матеріалів справи, майно, щодо якого виник спір у даному випадку не належить відповідачу, оскільки спірне зерно є залишком державного матеріального резерву згідно частини 3 статті 4 Закону України „Про державний матеріальний резерв", а відтак належить державі.

Таким чином, проаналізувавши зміст оскарженого рішення, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що господарським судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні позовних вимог Державного агентства резерву України.

Будь-яких інших доводів щодо незаконності оскаржуваного рішення суду першої інстанції та допущення ним порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, скаржником в апеляційній скарзі не наведено, та відповідних доказів не надано.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Херсонської області від 11.05.2012р. по справі № 5024/627/2011 відповідає обставинам справи та вимогам чинного законодавства, а тому достатніх правових підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Херсонської області від 11.05.2012р. по справі № 5024/627/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного агентства резерву України - без задоволення.

Повний текст постанови складено та підписано 09.08.2012р.

Головуючий суддя О.Л. Воронюк

Суддя Г.А. Єрмілов

Суддя В.В. Лашин