Рішення

від 10.08.2012 по справі 5011-22/1067-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-22/1067-2012 10.08.12

За позовом Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк»

до Закритого акціонерного товариства «Діадема»

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Женева»

про стягнення боргу

суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: Лозовський В.М. (довіреність від 19.10.2011р.);

від відповідача: не з'явились;

від третьої особи: Павликівський В.І. (довіреність № 16.12 від 16.01.2012р.);

В судовому засіданні 10.08.2012р. на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк»(надалі ПАТ «ПроКредит Банк», позивач) звернулось до суду з позовом про зобов'язання Закритого акціонерного товариства «Діадема»(надалі ЗАТ «Діадема», відповідач) сплатити АТ «ПроКредит Банк»заборгованість за Рамковою угодою № 3373 від 29.04.2008р. та договором про надання траншу № 1.37916/3373 від 29.04.2008р., в загальному розмірі 1 000 275, 63 грн..

В ході розгляду справи, ухвалою суду від 06.04.2012р. до участі у справі третьою особою залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Женева»(надалі ТОВ «Женева», третя особа).

Провадження у справі зупинялось до вирішення Господарським судом міста Києва справи № 64/255-27/136-2012 за позовом Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк»до Закритого акціонерного товариства «Діадема», третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Женева», набрання законної сили судовим рішенням прийнятим за результатами розгляду та було поновлено ухвалою від 07.07.2012р..

Позов обгрунтовано наявністю підстав вимагати від відповідача виконання зобов'язань за договором про надання траншу № 1.37916/3373 від 29.04.2008р., що укладений в межах Рамкової угоди № 3373 від 29.04.2008р..

Згідно з заявою банку про зменшення розміру позовних вимог за вих. № 915/12 від 27.07.2012р., при врахуванні прийнятого рішення у справі № 64/255-27/136-2012, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за рамковою угодою № 3373 від 29.04.2008р. та договором про надання траншу № 1.37916/3373 від 29.04.2008р. в розмірі 995 424, 42 грн., з яких заборгованість по капіталу становить 913 933, 48 грн., заборгованість по процентах по графіку -9 264, 52 грн., заборгованість по процентах за фактичне користування кредитом -34 357, 67 грн., пеня -37 868, 75 грн..

Заява позивача приймається до розгляду в частині заявлених вимог про стягнення з відповідача заборгованості по капіталу 913 933, 48 грн., заборгованості по процентах по графіку -9 264, 52 грн., пені -37 868, 75 грн..

Вимоги позивача про стягнення з відповідача процентів за користування кредитом у періоді з 14.04.2012р. по 27.07.2012р. в розмірі 4 298, 47 доларів США (еквівалент по курсу НБУ станом на 27.07.2012р. - 34 357, 67 грн.) не можуть бути предметом розгляду у даній справі, оскільки станом на дату звернення позивача з позовом до суду, позивач не мав права вимоги щодо стягнення процентів за вказаний період, в цій частині права позивача не були порушені відповідачем та не можуть розглядатись судом за поданим 12.01.2012р. позовом.

В даному випадку позивачем не враховані межі позовних вимог, які обмежені порушенням прав позивача саме на дату звернення з позовом до суду, а за поданими позивачем уточненнями та поступовим виникненням заборгованості відповідача по сплаті відсотків спір може вирішуватись судом до припинення відносин з відповідачем (допоки відповідач повністю не погасить суму кредиту), що не відповідає нормам процесуального закону.

При цьому, судом відзначається, що право позивача збільшити позовні вимоги передбачене ст. 22 ГПК України, та жодним чином не заперечується судом, може бути ним реалізоване під час розгляду справи. Натомість зазначене право може бути використано позивачем саме у відношенні тих вимог, порушення яких допущено відповідачем на час звернення з позовною заявою, оскільки жодні положення закону не передбачають судового захисту права, яке буде порушене в майбутньому (за позовом поданим у січні 2012р. не може захищатися право, порушення якого допущено у квітні-липні 2012р.).

Господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів (ст. 2 ГПК України), відповідно допущення відповідачем порушень після звернення до суду по кредитному договору, зокрема в частині несплати відсотків за користування коштами, є предметом іншого спору який за фактом порушеного права має бути розглянутий судом при зверненні позивача з відповідним позовом.

Відповідач відзив на позов не надав, під час розгляду справи документів, які б підтверджували сплату кредитної заборгованості по сумі заявленій до стягнення, суду не представив.

В судове засідання представники відповідача не з'явились, до справи отримано телеграму у якій викладено клопотання про відкладення розгляду справи через неможливість з'явитись до суду представника товариства. Клопотання відповідача визнано судом необґрунтованим, причини неявки до суду -неповажними, стороною у справі являється товариство (ЗАТ «Діадема»), а не конкретний представник, ГПК України передбачено ведення справи через представника, що надає можливість направити на розгляд справи іншу уповноважену особу.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

29 квітня 2008 року між ЗАТ «Діадема»та ЗАТ «ПроКредит Банк»укладено рамкову угоду № 3373, за якою кредитор (позивач у справі) зобов'язувався здійснювати кредитування позичальника у межах лімітів умов кредитування у порядку і на умовах, визначених угодою та кредитними договорами, а позичальник (відповідач у справі) зобов'язувався належно виконувати усі умови, необхідні для отримання кредитів, своєчасно і належно здійснювати погашення грошових зобов'язань, а також належно виконувати усі інші зобов'язання, передбачені угодою та кредитними договорами.

В межах рамкової угоди, 29 квітня 2008 року між сторонами був укладений договір про надання траншу № 1.37916/3373, відповідно до умов якого позивач надає відповідачеві кредит у сумі 150 000, 00 дол. США, зі сплатою 13% річних на строк 84 календарних місяці.

На виконання умов договору про надання траншу позивач надав відповідачеві транш у сумі 150 000, 00 дол. США, що підтверджується меморіальним валютним ордером № 3076 _1 від 29.04.2008 року.

В силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Про виконання договору свідчать надані до справи виписки, що підтверджують рух коштів, зарахування по винесенню простроченої заборгованості та інше.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 05.06.2012р. у справі 64/255-27/136-2012 позовні вимоги ПАТ «ПроКредит Банк»про стягнення заборгованості за рамковою угодою № 3373 від 29.04.2008р. та договором про надання траншу № 1.37916/3373 від 29.04.2008р. задоволені частково, стягнуто з ЗАТ «Діадема»заборгованість по процентах за фактичне користування кредитом у сумі 104 753, 22 грн., пеню у сумі 122 747, 62 грн..

Під час розгляду вказаної справи в судовому порядку, вимоги позивача по стягненню заборгованості по кредиту та заборгованості по сплаті процентів по графіку не були прийняті до розгляду згідно заяви про уточнення позовних вимог, у зв'язку із порушенням норм процесуального права (не допускається зміна і предмету і підстав позову).

За умовами договору про надання траншу № 1.37916/3373 (п. 4) повернення кредиту та сплата процентів здійснюється періодичними платежами, сума і строк сплати яких визначені графіком в черговості, встановленій Рамковою угодою.

Графік повернення кредиту та сплати процентів є додатком № 1 до договору та містить суми по строках погашення боргу за кредитом, сплаті відсотків за користування кредитними коштами, викладений сторонами в редакції від 23.07.2009р..

Згідно п. 8.2 рамкової угоди кредитор вправі вимагати дострокового погашення кредиту у наступних випадках:

- прострочення погашення грошових зобов'язань тривалістю більш ніж 3 (три) банківські дні (п. 8.2.1);

- наявності обставин вказаних п.п. 3.3.1-3.3.5 та/або порушення вимог п. 5.4, 9.2 угоди (п. 8.2.2);

- невиконання чи неналежне виконання у встановлений кредитором строк вимоги кредитора про приведення фінансового стану позичальника чи стану забезпечення до вимог кредитора, усунення порушень договорів (п. 8.2.3);

- перевищення залишком кредиту встановлених лімітів суми кредиту внаслідок зменшення розмірі лімітів, курсових коливань чи інших обставин. У даному випадку достроковому погашенню підлягає сума перевищення ліміту (п. 8.2.4);

- набуття кредитором права звернення стягнення на предмет забезпечення згідно з договорами забезпечення (п. 8.2.5);

- інших випадках, встановлених законодавством та/або договорами (п. 8.2.6).

Наведені положення договору кореспондуються зі статтею 1050 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

Як те встановлено, під час розгляду справи 64/255-27/136-2012 (рішення суду від 05.06.2012р.), що не доводиться знову при вирішенні даного спору в силу положень ч. 2 ст. 35 ГПК України, починаючи з 23.03.2011 року відповідач припинив здійснювати погашення тіла кредиту та сплати процентів за користування кредитом, у зв'язку з чим позивачем відповідачеві направлено вимогу № 1094 від 26.05.2011 року про повне дострокове повернення кредиту на підставі п. 8.2.1. рамкової угоди.

Оскільки вимогу банку за вих. № 1094 від 26.05.2011 року відповідач отримав 30.05.2011 року, повне погашення кредиту відповідач повинен був здійснити у строк до 06.06.2011 року включно.

Доказів, що підтверджують повне погашення кредитної заборгованості по договору про надання траншу № 1.37916/3373 суду не представлено, довідкою банку станом на 17.04.2012р. підтверджено облік заборгованості по сумах: 114 456, 29 доларів США кредитної заборгованості (борг по капіталу), 1 160, 24 доларів США прострочених нарахованих відсотків (проценти по графіку), 14 700, 49 доларів США - загальна сума процентів за фактичне користування кредитом (простроченим капіталом), 126 621, 87 грн. - загальна сума пені за прострочену заборгованість.

Враховуючи встановлений факт невиконання зобов'язань за договором про надання траншу № 1.37916/3373, що укладений в межах рамкової угоди № 3373 від 29.04.2008р. по сумі боргу що заявляється до стягнення, факт настання строку повного погашення кредитної заборгованості 06.06.2011р. при направленій вимозі банку за вих. № 1094 від 26.05.2011 року, суд визнає вимоги позивача про стягнення достроково боргу по капіталу в сумі 114 456, 29 доларів США та 1 160, 24 доларів США прострочених нарахованих відсотків (проценти по графіку) такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

В силу положень договору про надання траншу № 1.37916/3373 (п. 7) даний договір є невід'ємною частиною рамкової угоди, умови якої вважаються умовами цього договору і регламентують усі відносини між сторонами, що виникли на підставі цього договору, за винятком тих відносин, що прямо чи інакше врегульовані даним договором.

Згідно із п. 10.2 рамкової угоди, при порушені встановлених цим договором строків погашення грошових зобов'язань позичальник сплачує штрафну пеню у розмірі 0,5% від суми непогашеної заборгованості, але не менше ніж 15 гривень у еквіваленті валюти кредиту за кожний календарний день прострочення, включаючи день повного погашення заборгованості.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За таких обставин, враховуючи передбачений умовами договору розмір штрафних санкцій, який перевищує розмір встановлений законом, стягненню в примусовому порядку підлягає сума обмежена законодавством, в свою чергу умови договору зокрема в частині сплати штрафних санкцій у більшому розмірі є обов'язковими для сторін та можуть бути виконані в добровільному порядку.

В даному випадку, вирішується питання про стягнення в примусовому порядку нарахованої пені, що в свою чергу не виключає можливості її нарахування в інших розмірах погоджених договором.

Вказана позиція викладена також в Інформаційному листі Вищого господарського суду України № 01-8/211 від 07.04.2008р. «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України»у п. 49 якого зазначено, що положення Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

Окрім того, висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України 11/103 від 24.10.2011р. (справа № 25/187), а також і у постанові Верховного Суду України 11/112 від 07 листопада 2011 року (справа 5002-2/5109-2010), які згідно ч. 2 ст. 82 ГПК України є обов'язкові до врахування судом при прийнятті рішення у справі.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В свою чергу, при укладенні рамкової угоди сторонами встановлено інше, а саме - згідно положень п. 10.4 рамкової угоди нарахування та сплата пені проводиться за весь час існування заборгованості, без застосування, встановлених законодавством обмежувальних строків та припиняється у день повного погашення заборгованості (п. 10.4 рамкової угоди).

Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача в межах заявленого позову, згідно здійсненого позивачем розрахунку, що проведений у відношенні суми заборгованості за кредитом у періоді прострочення з 17.04.2012р. станом на 27.07.2012р. за обліковою ставкою встановленою Постановою НБУ від 21.03.2012р. № 102 (7,5%) складає 4 737, 74 доларів США.

При цьому суд враховує, що абзацом другим пункту 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року за № 14 «Про судове рішення у цивільній справі»передбачено, що у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення, у зв'язку з чим суд зазначає, що станом на 10.08.2012р. заборгованість в сумі 120 354, 27 доларів США за офіційним курсом НБУ (http://www.bank.gov.ua; 799,3000 грн. за 100 доларів США) на цю дату складає 961 991, 68 грн..

Факт прострочення погашення суми кредиту матеріалами справи не спростований у зв'язку з чим, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору у розмірі 20 005, 51 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача в сумі 19 239, 83 грн..

Сплачений судовий збір в сумі 765, 68 грн. підлягає поверненню з державного бюджету в силу положень п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Діадема»(юрид. адреса: 04050, м. Київ, вул. Мануїльського 23, ідент. код 24377399) на користь Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк»(03115, м. Київ, пр. Перемоги 107-А, ідент. код 21677333) 114 456, 29 доларів США (сто чотирнадцять тисяч чотириста п'ятдесят шість доларів США 29 центів) боргу по капіталу, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на 10.08.2012р. складає 914 849, 13 грн.; 1 160, 24 доларів США (одну тисячу сто шістдесят доларів США 24 центи) прострочених нарахованих відсотків (проценти по графіку), що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на 10.08.2012р. складає 9 273, 79 грн.; 4 737, 74 доларів США (чотири тисячі сімсот тридцять сім доларів США 74 центи) нарахованої пені за період з 17.04.2012р. по 27.07.2012р., що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на 10.08.2012р. складає 37 868, 76 грн..

3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Діадема»(юрид. адреса: 04050, м. Київ, вул. Мануїльського 23, ідент. код 24377399) на користь Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк»(03115, м. Київ, пр. Перемоги 107-А, ідент. код 21677333) 19 239, 83 грн. (дев'ятнадцять тисяч двісті тридцять дев'ять гривень 83 копійки) витрат по сплаті судового збору.

4. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір»повернути з державного бюджету на користь Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк»(03115, м. Київ, пр. Перемоги 107-А, ідент. код 21677333) 765, 68 грн. (сімсот шістдесят п'ять гривень 68 копійок) судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

дата підписання рішення 13.08.2012

Суддя Р.І. Самсін