Постанова

від 13.08.2012 по справі 13/225пн

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

08.08.2012 р. справа №13/225пн

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:Зубченко І.В., суддів:Марченко О.А., Радіонової О.О. за участю представників сторін: від скаржника: не з'явився від позивача:не з'явився від відповідачів:не з'явилися розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УКРСОЦБАНК», м. Київ на рішення господарського суду Донецької області від 27.03.2012р. (повний текст підписано 02.04.2012р.) у справі№13/225пн (головуючий суддя Макарова Ю.В., судді Курило Г.Є., Сковородіна О.М.) за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк до відповідачів: 1.Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Донецьк; 2.Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Донецьк прозобов'язання укласти договір купівлі-продажу підвального приміщення №12 площею 58,6кв.м., в житловому будинку літ.А-2, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою, до відповідача, Арбітражного керуючого Китаєвої Світлани Анатоліївни, м. Яснувата, Донецька область, про зобов'язання укласти договір купівлі-продажу підвального приміщення №12 площею 58,6кв.м., в житловому будинку літ. А-2, який розташований за адресою: АДРЕСА_1.

В ході розгляду справи позивач звернувся до господарського суду Донецької області з:

- клопотанням про залучення до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2; із клопотанням про заміну неналежного відповідача арбітражного керуючого (ліквідатора) Китаєвої С.А. на належного -ФОП ОСОБА_2;

- заявою про зміну предмету спору, в якій просив суд укласти договір купівлі-продажу підвального приміщення №12 площею 58,6кв.м., в житловому будинку літ.А-2, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, між ФОП ОСОБА_2 в особі ліквідатора Китаєвої С.А. в наданій редакції;

з клопотанням про залучення у якості відповідача 2 у справі Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, оскільки спірне нерухоме майно було придбане ФОП ОСОБА_2 у періоду браку із зазначеною особою.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 02.02.2012р. замінено неналежного відповідача -арбітражного керуючого Китаєву С.А. на належного -ФОП ОСОБА_2

Ухвалою господарського суду Донецької області від 01.03.2012р. залучено до участі у справі в якості другого відповідача ФОП ОСОБА_3

Заяву про зміну предмету спору б/н від 01.03.2012р. суд прийняв до розгляду та в подальшому розглядав позовні вимоги про зобов'язання ФОП ОСОБА_2 в особі ліквідатора (арбітражного керуючого) Китаєвої С.А. укласти договір купівлі-продажу підвального приміщення №12 площею 58,6кв.м., в житловому будинку літ.А-2, який розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням господарського суду Донецької області від 27.03.2012р. (повний текст підписано 02.04.2012р.) у справі №13/225пн було задоволено позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3; зобов'язано ФОП ОСОБА_2 в особі ліквідатора (арбітражного керуючого) Китаєвої С.А. з ФОП ОСОБА_1 договір купівлі-продажу підвального приміщення №12 площею 58,6кв.м., в житловому будинку літ.А-2, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, у редакції запропонованій позивачем; вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду мотивовано тим, що на час проведення торгів для реалізації майна ФОП ОСОБА_2 обтяження на майно боржника були відсутні та ліквідатор мав належний обсяг повноважень для їх проведення, а тому були відсутні перешкоди для проведення торгів. Матеріалами справи підтверджено, що між ФОП ОСОБА_2 в особі ліквідатора (арбітражного керуючого) Китаєвої С.А. та ОСОБА_1 було досягнуто домовленість з усіх істотних умов договору купівлі-продажу спірного майна, обставини, які б свідчили про порушення приписів законодавства під час проведення торгів спірного майна судом не встановлені, позивач, як покупець, виконав свої зобов'язання в повному обсязі та за змістом проекту договору вбачається, що він містить всі істотні умови, характерні для договорів даного виду. Ухилення відповідача 1 від укладання з позивачем договору купівлі-продажу у запропонованій редакції, яка вміщує в собі всі істотні умови відносно об'єкту нерухомості, щодо якого відбулися торги, тобто невизнання відповідачем 1 прав та інтересів позивача, зумовлює виникнення у останнього права на судовий захист у відповідний спосіб у розумінні ст.55 Конституції України, ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ПАТ «УКРСОЦБАНК»подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 27.03.2012р. у справі №13/225пн та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що прийняте рішення стосується прав та обов'язків ПАТ «УКРСОЦБАНК», але було прийнято без залучення банку до участі у справі, а також неповним з'ясуванням обставин справи, що мають значення для справи; невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Скаржник посилається на те, що зважаючи на скасування Донецьким апеляційним господарським судом постанови від 21.12.2010р. у справі №45/243Б про визнання ФОП ОСОБА_2 банкрутом та встановлення факту безпідставності порушення провадження у справі про банкрутство боржника, всі дії ліквідатора, здійснені в межах неправомірної процедури банкрутства, зокрема, проведення ліквідаційної процедури, в тому числі і продаж майна боржника, є також неправомірними. За таких обставин скаржник вважає, що договір №05/01/11-1 на організацію проведення відкритих торгів (аукціону) від 05.01.2011р., який був укладений Китаєвою С.А. з регіональною товарною біржею «Класик»про організацію та проведення прилюдних торгів, та протокол проведення відкритих торгів (аукціону) №06/11-1 від 08.06.2011р. про продаж підвального приміщення №12, загальною площею 58,6кв.м., у житловому будинку літ.А-2, що розташоване за адресою АДРЕСА_1, є недійсними, оскільки вони були укладені для реалізації майна на виконання неправомірної ліквідаційної процедури банкрутства боржника та за відсутності необхідного обсягу цивільної дієздатності у ліквідатора, що є порушенням приписів ст.203 ЦК України, та у відповідності до ст.215 ЦК України є підставою для визнання спірних договору та протоколу недійсними. При цьому, відповідно до рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 28.12.2010р. у справі №2-7771/2010, яке набрало законної сили 10.01.2011р., ПАТ «УКРСОЦБАНК»було надане право самостійно реалізовувати спірне нерухоме майно від свого імені для подальшого погашення заборгованості за договором кредиту.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 17.07.2012р. у справі №13/225пн відновлено пропущений строк на подання апеляційної скарги та прийнято апеляційну скаргу до провадження.

Приймаючи апеляційну скаргу до розгляду, судом апеляційної інстанції враховано, що ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, і у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Апеляційним судом було враховано, що апеляційна скарга подана з додержанням вимог, викладених в статтях 94-95 ГПК України та в ній заявлено про відновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження, де причиною з якої пропущено строк вказано те, що оскаржуване рішення було прийнято без залучення ПАТ «УКРСОЦБАНК»до участі у справі та про вказане рішення він дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень. Матеріалами справи підтверджено доводи скаржника. Встановлені законом строки вчинення процесуальних дій мають своїм завданням забезпечення ефективного захисту порушених прав особи. У даному випадку, пропуск строку не може розглядатись як такий, що вчинений без поважних причин.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач проти доводів скаржника заперечив та зазначив, що постанова господарського суду Донецької області від 21.12.2010р. скасована лише 26.10.2011р., тобто на момент проведення торгів -08.06.2011р. вона була чинною. В свою чергу, договір №05/01/11-1 на організацію проведення відкритих торгів від 05.01.2011р. та протокол проведення відкритих торгів №06/11-1 від 08.06.2011р. судом недійсними не визнавались та скаржником не надано доказів, які б підтверджували, що на момент вчинення спірного правочину сторонами не було дотримано загальних вимог, дотримання яких є необхідним для чинності правочину. Поновлення провадження справи про банкрутство ФОП ОСОБА_2 та наявність законодавчих змін в ст.47 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», внесених Законом України від 22.09.2011р. №3795-VI, які набрали чинності 16.10.2011р., щодо не включення до складу ліквідаційної маси майна громадянина-підприємця, яке перебуває у заставі за підставами, не пов'язаними із здійсненням такою особою підприємницької діяльності, не є обставиною, що нівелює правомірність проведених торгів та прав позивача на укладання договору купівлі-продажу за результатами проведених торгів. Крім того, рішення Ворошиловського суду м. Донецька, на яке посилається апелянт, прийняте 28.12.2010р., тобто після винесення постанови господарського суду Донецької області від 21.12.2010р., якою відкрито ліквідаційну процедуру, тому, на думку позивача, наведене рішення не є належним та допустимим доказом в розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України.

Також позивач надав заяву про відкладення судового розгляду на іншу дату у зв'язку з находженням позивача у відрядженні у м. Дніпропетровську з 06.08.2012р. по 10.08.2012р.

Розпорядженням В.о. голови Донецького апеляційного господарського суду від 08.08.2012р. змінено колегію суддів та сформовано її у наступному складі: Зубченко І.В. (головуючий), Марченко О.А., Радіонова О.О.

Представники скаржника, сторін та сторони у судове засідання 08.08.2012р. не з'явилися. Відповідно до ст.98 ГПК України про час та місце проведення судового засідання скаржник та сторони були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення з відміткою про отримання 20.07.2012р., 21.07.2012р. та 23.07.2012р. поштових відправлень з ухвалою суду від 17.07.2012р., які знаходяться у матеріалах справи.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представників скаржника та сторін, а також сторін. З цих підстав також відхилено заяву позивача про відкладення судового розгляду на іншу дату.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України складено протокол судового засідання.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заперечення на неї, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

Скаржник посилаючись на те, що підвальне приміщення №12 площею 58,6кв.м., в житловому будинку літ.А-2, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 є предметом іпотеки, вказує на неправомірні дії ліквідатора ФОП ОСОБА_2 щодо протиправного позбавлення ПАТ «УКРСОЦБАНК»заставного майна.

Частиною 1 статті 91 ГПК України передбачено, що особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Відповідно до п.5-2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України»від 17.05.2011р. №7, у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі. Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

Згідно статті 9 Закону України «Про іпотеку», іпотекодавець має право відчужувати предмет іпотеки виключно на підставі письмової згоди іпотекодержателя. Крім того, відповідно до статті 12 Закону України «Про іпотеку», правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна без згоди іпотекодержателя є недійсним.

Отже, на думку скаржника, ліквідатор всупереч вимог законодавства не здійснив заходів, спрямованих з іпотекодержателем на узгодження питання продажу та реалізації предмета іпотеки. Між тим, рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 28.12.2010р. у справі №2-7771 задоволено позовні вимоги ПАТ «УКРСОЦБАНК»в особі Донецької обласної філії ПАТ «УКРСОЦБАНК»до ОСОБА_2. Звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №1, посвідченим 04.06.2008р. приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Кандзюбою О.Є. та зареєстрованим в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за №4157, а саме: підвальне приміщення №12 площею 58,6кв.м., в житловому будинку літ.А-2, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_2 на праві приватної власності, з метою погашення її заборгованості перед АКБ «Укрсоцбанк»по договору кредиту №150/11-97 від 04.06.2008р. в сумі 112902,50 доларів США, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 893239,93грн., шляхом продажу ПАТ «УКРСОЦБАНК»від свого імені будь-якій особі -покупцеві на підставі договору купівлі-продажу з початковою ціною реалізації, визначеною незалежним експертом на час продажу та надано ПАТ «УКРСОЦБАНК»право проведення технічної інвентаризації та отримання витягу з Державного реєстру прав власності, а також надано всі повноваження, необхідні для здійснення продажу вищезазначеного майна.

За таких обставин, враховуючи, що між скаржником та відповідачем 1 існують договірні відносини, за якими зобов'язання відповідача 1 забезпечене заставою, а предметом застави є предмет договору купівлі-продажу - підвальне приміщення №12 площею 58,6кв.м., в житловому будинку літ.А-2, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, судова колегія дійшла висновку, що матеріалами справи та доданими до апеляційної скарги доказами підтверджуються обставини, що прийняте у даній справі та оскаржуване в апеляційному порядку рішення, стосується прав та обов'язків особи, яка не брала участь у справі, та звернулася із апеляційною скаргою на це рішення, тому перегляд оскаржуваного судового рішення здійснюється по суті.

Водночас, як вірно встановлено судом першої інстанції, реалізація даного майна на торгах здійснювалась в межах справи про банкрутство №45/243б, що підтверджено матеріалами справи. Крім того, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що з моменту порушення справи про банкрутство, визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, задоволення вимог кредиторів, забезпечених заставою (іпотекою) має здійснюватись за правилами та механізмом, встановленими положеннями Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», який в даному випадку має пріоритет у застосуванні.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою від 09.12.2010р., за заявою ФОП ОСОБА_2, господарським судом Донецької області порушена справа №45/243б про банкрутство боржника ФОП ОСОБА_2, м. Донецьк, на підставі ст.ст.47, 48 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

21 грудня 2010 року господарський суд Донецької області у справі №45/243б виніс постанову, якою визнав банкрутом ФОП ОСОБА_2, відкрив ліквідаційну процедуру строком на 6 місяців до 21.06.2011р. та призначив ліквідатором ФОП ОСОБА_2 арбітражного керуючого Китаєву С.А.

В ході ліквідаційної процедури ліквідатором було виявлено майно банкрута - підвальне приміщення №12 площею 58,6кв.м. в житловому будинку літ.А-2, який розташований за адресою: АДРЕСА_1.

З метою встановлення вартості зазначеного майна 23.12.2010р. між ліквідатором ФОП ОСОБА_2. -Китаєвою С.А. (замовник) та Консалтинговою фірмою ТОВ «Експерт-Аналітик»(оцінювач) був укладений договір б/н на проведення оцінки майна, згідно п.1.1 якого замовник доручає, а оцінювач приймає на себе зобов'язання з виконання наступних робіт: незалежна оцінка вартості об'єктів нерухомого майна, у т.ч. підвального приміщення №12 площею 58,6кв.м., в житловому будинку літ.А-2, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, згідно інформації наданої замовником, для формування ціни продажу на аукціоні, конкурсі.

Консалтинговою фірмою ТОВ «Експерт-Аналітик»в ході проведення незалежної оцінки вказаного майна визначена ліквідаційна вартість об'єкту оцінки, яка складає 159349грн., у тому числі ПДВ -25558грн.

08 червня 2011 року Регіональною товарною біржею «Класика»на підставі договору №05/01/11-1 на організацію проведення відкритих торгів (аукціону) від 05.01.2011р., укладеного з Арбітражним керуючим (ліквідатором) Китаєвою С.А., були проведені відкриті торги (аукціон) з реалізації нерухомого майна - підвального приміщення №12 площею 58,6кв.м., в житловому будинку літ. А-2, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, яке належить ФОП ОСОБА_2 та включено в ліквідаційну масу, результати аукціону зафіксовані у протоколі №06/11-1, за змістом якого переможцем аукціону було визначено позивача - ФОП ОСОБА_1

Ціна, за яку було реалізовано майно складає 111550грн. Як вбачається із наявних в матеріалах справи доказів, позивач в повному обсязі виконав свої зобов'язання, перерахувавши зазначену суму двома платежами: квитанцією №11197662 від 06.06.2011р. було внесено гарантійний внесок за участь в торгах в сумі 11155грн., платіжним дорученням №1 від 08.06.2011р. з призначенням платежу: «згідно протоколу № 06/11»було перераховано 100395грн. Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що торги з реалізації зазначеного майна відбулися.

17 червня 2011 року між ліквідатором (арбітражним керуючим) ФОП ОСОБА_2 - Китаєвою С.А. та ФОП ОСОБА_1 був підписаний акт приймання-передачі нерухомого майна, згідно із яким ліквідатор передав, а ФОП ОСОБА_1 прийняв нежитлове приміщення - підвальне приміщення №12 площею 58,6кв.м., в житловому будинку літ.А-2, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вчинені позивачем дії щодо участі і перемоги в торгах та здійснення платежу за майно, призвели до виникнення законного сподівання на набуття у подальшому права власності на майно, щодо якого здійснювалися торги.

Позивач листом б/н від 19.10.2011р. звернувся до ліквідатора - арбітражного керуючого ФОП ОСОБА_2 -Китаєвої С.А. з проханням вжити всі необхідні заходи до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного між ліквідатором фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (арбітражним керуючим) Китаєвою С.А. та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1

Листом б/н від 22.10.2011р. ліквідатор повідомив про неможливість нотаріального посвідчення договору, оскільки на даний час придбане позивачем майно знаходиться під забороною відчуження, яка накладена Київським районним судом м. Донецька.

Виходячи з наведеного, позивач звернувся до суду з вимогою укласти договір купівлі-продажу за результатами відкритих торгів з продажу нерухомого майна - підвального приміщення №12 площею 58,6кв.м., в житловому будинку літ.А-2, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26.10.2011р. постанова господарського суду Донецької області від 21.12.2010р. у справі №45/243б скасована, провадження у даній справі припинено.

Втім, 28.11.2011р. ухвалою господарського суду Донецької області знов порушена справа №42/84б про банкрутство відповідача 1, постановою суду від 12.12.2011р. ФОП ОСОБА_2 визнано банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура.

Згідно витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №32884705, дата видачі 08.09.2011р., на час проведення торгів об'єкт - підвальне приміщення №12 площею 58,6кв.м., в житловому будинку літ.А-2, АДРЕСА_1, значився під обтяженням, а саме під арештом, який накладений постановою Київського районного суду м. Донецька від 31.08.2010р.

З матеріалів справи вбачається, що ліквідатор боржника звертався до Київського районного суду м. Донецька про скасування арешту на спірне майно ОСОБА_2 і ОСОБА_3, але в її задоволенні ухвалою суду від 12.09.2011р., яка залишена без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 23.09.2011р., відмовлено.

У подальшому поновлена заборона на відчуження спірного майна, знята 06.09.2011р. на підставі постанови господарського суду Донецької області від 21.12.2010р. про визнання боржника банкрутом, через її скасування постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26.10.2011р. у справі № 45/243б, ПАТ «Укрсоцбанк»внесені відомості про арешт в реєстрі іпотек. (Витяги з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна: №№ 35095917, дата видачі 01.03.2012р. та 34771443, дата видачі 01.02.2012р., Витяг з Державного реєстру іпотек №34771515, дата видачі 01.02.2012р.).

Відповідно до вимог статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ліквідація - припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна; ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Згідно вимог частини 1 статті 25 цього Закону, ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: зокрема, приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження, виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідно до вимог частин 1, 10 статті 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута. Продаж майна банкрута оформляється договорами купівлі-продажу, які укладаються між ліквідатором і покупцем відповідно до законів України.

Частиною 1 статті 26 спеціального Закону передбачено, що всі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Абзац 2 частини 2 статті 26 Закону встановлює, що майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Відповідно до вимог пункту 6 частини 1 статті 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

Таким чином, під час здійснення ліквідатором покладених на нього обов'язків, щодо задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, майнові активи боржника, визнаного банкрутом, мають бути вільними від будь-яких обмежень щодо розпорядження ними, оскільки одним з завдань ліквідаційної процедури є продаж майна боржника з метою задоволення визнаних вимог кредиторів.

Виходячи зі змісту статей 22, 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», постанова господарського суду про визнання боржника банкрутом набирає законної сили з дня її прийняття.

Отже, з моменту відкриття щодо боржника ліквідаційної процедури всі без винятку обтяження його активів підлягають скасуванню. Це пов'язано з тим, що у процедурі ліквідації задоволення вимог кредиторів відбувається за рахунок коштів, отриманих від здійсненої у встановленому порядку реалізації майна банкрута. Тому майно банкрута повинно бути вільним від будь-яких обтяжень. При цьому, зняття заборон та арештів із майна боржника, в порядку статті 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»є безумовним, і стосується будь-яких органів і посадових осіб.

Як вже зазначалося, постановою господарського суду Донецької області у справі №45/243б від 21.12.2010р. визнана банкрутом ФОП ОСОБА_2 та відкрита ліквідаційна процедура.

Отже, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що обтяження на майно боржника відсутні, а тому і відсутні перешкоди для проведення торгів для реалізації майна боржника, відповідно до чого ліквідатор мав належний обсяг повноважень для їх проведення.

При цьому публічне оголошення про проведення торгів в розумінні ст.ст.641 та 642 Цивільного кодексу України є офертою, та в свою чергу підписання позивачем протоколу торгів та здійснення платежу вказує на своєчасне прийняття такої пропозиції, а саме акцепт. Тобто, досягнена домовленість між сторонами з усіх істотних умов, наслідками чого є підписання договору купівлі-продажу спірного майна. Жодних доказів на відкликання (скасування) оферти до її прийняття позивачем всупереч ст.ст.4-3, 33 ГПК України до матеріалів справи не надано.

Подальше поновлення провадження справи про банкрутство ФОП ОСОБА_2 та наявність законодавчих змін в ст.47 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(внесених Законом України від 22.09.2011 р. N3795-VI, дата набрання чинності 16.10.2011р.) щодо не включення до складу ліквідаційної маси майна громадянина-підприємця, яке перебуває у заставі за підставами, не пов'язаними із здійсненням такою особою підприємницької діяльності, не є обставиною, що спростовує правомірність проведених торгів та прав позивача на укладання договору купівлі-продажу за результатами проведених торгів.

Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції другою стороною. Аналогічне викладене у ч.2 ст.180 Господарського кодексу України.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками (ч.1 ст.181 ГК України).

Відповідно до ст.657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Продаж майна банкрута оформляється договорами купівлі-продажу, які укладаються між ліквідатором і покупцем відповідно до законів України (ст.30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до ліквідатора -представника відповідача 1 з пропозицією укласти договір купівлі-продажу майна, представивши проект договору у встановленому законодавством порядку.

Обставини, які б підтверджували порушення приписів законодавства під час проведення торгів спірного майна ані судом першої інстанції, ані судом апеляційної інстанції не встановлені, позивач, як покупець, виконав свої зобов'язання в повному обсязі, за змістом проекту договору вбачається, що він містить всі істотні умови для договорів даного виду.

Отже, невизнання відповідачем 1 зазначених прав та інтересів позивача у вигляді ухилення від укладання договору купівлі-продажу у запропонованій редакції, яка містить всі істотні умови відносно об'єкту нерухомості, щодо якого відбулися торги, зумовлює виникнення у останнього права на судовий захисту у відповідний спосіб у розумінні ст.55 Конституції України, ст.ст.15, 16 ЦК України, ст.20 ГК України.

За змістом ст.187 ГК України суд управнений вирішувати переддоговірні спори та нормами цієї статті врегульоване питання стосовно того, що моментом укладення договору є день набрання законної сили рішенням суду.

Заперечень проти остаточної редакції договору купівлі-продажу, викладеної позивачем у заяві про зміну предмету позову від 01.03.2012р., відповідачі на надали.

За таких обставин, позовні вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають законодавству, фактичним обставинам справи та є такими, що підлягають задоволенню. Отже, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо задоволення позовних вимог про зобов'язання ФОП ОСОБА_2 в особі ліквідатора (арбітражного керуючого) Китаєвої С.А. укласти договір купівлі-продажу підвального приміщення №12 площею 58,6кв.м., в житловому будинку літ.А-2, який розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Доводи скаржника про те, що в порушення положень ст.27 ГПК України, суд першої інстанції ухвалив рішення без залучення до участі у справі ПАТ «УКРСОЦБАНК», вирішивши питання про його права та інтереси, чим позбавив скаржника права звернути стягнення на спірне майно за договорами кредиту, стали предметом розгляду у суді апеляційної інстанції, яка встановила, що відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що згода іпотекодержателя на реалізацію майна банкрута в процедурі банкрутства законом не вимагається в зв'язку з пріоритетом норм законодавства про банкрутство над нормами Закону України «Про іпотеку».

Разом з цим, звернення стягнення на предмет іпотеки на користь скаржника за рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 28.12.2010р. у справі №2-7771 шляхом надання банку права реалізувати його від свого імені не є підставою для припинення права власності відповідача 1 на заставлене майно. Відтак, відчуження спірного майна ліквідатором у даному випадку відбулось з дотриманням встановлених вимог законодавства, а вказане рішення не спростовує такого висновку апеляційного суду.

З вищенаведеного вбачається, що порушення судом першої інстанції правил ст.27 ГПК України відсутні.

З приводу доводів скаржника, що постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26.10.2011р. у справі №45/243б було встановлено факт безпідставності порушення справи про банкрутство ФОП ОСОБА_2, і вказаний факт має преюдиціальне значення, судова колегія відзначає, що преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір (п.2.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції»).

З урахуванням викладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 27.03.2012р. (повний текст підписано 02.04.2012р.) у справі №13/225пн ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УКРСОЦБАНК», м. Київ на рішення господарського суду Донецької області від 27.03.2012р. (повний текст підписано 02.04.2012р.) у справі №13/225пн - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 27.03.2012р. (повний текст підписано 02.04.2012р.) у справі №13/225пн - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя І.В. Зубченко

Судді: О.А. Марченко

О.О. Радіонова

Надруковано 8 примірників: 2 -скаржнику; 1 -позивачу; 2 -відповідачам; 1 -до справи; 1 -ДАГС; 1 -ГС