Постанова

від 29.06.2006 по справі 4/356

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

4/356

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "29" червня 2006 р.                                                          Справа №  4/356

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого   судді                                                  Черпака Ю.К.

суддів:                                                                        Веденяпіна О.А.

                                                                                   Іоннікової І.А.

при секретарі                                                            Мельниченко Л.І. ,

за участю представників сторін:

від позивача: Огородніков Д.Г. (довіреність №17/659 від 29.06.2006р.);

від відповідача: Рибчинський Г.Г. - виконавчий директор підприємства (наказ

                       №1 від 05.10.2005р.),

розглянувши апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Житомирській області (м. Житомир)

на постанову господарського суду Житомирської області

від "21" березня 2006 р. у справі    

за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Житомирській області

(м. Житомир)  

до Попільнянського комунального підприємства житлового господарства

(смт.Попільня Житомирської області)

про стягнення 1536 грн. 66 коп.

 ВСТАНОВИВ:

У січні 2006 року Державна інспекція з контролю за цінами в Житомирській області пред'явила позов до Попільнянського комунального підприємства житлового господарства  про примусове виконання рішень Державної інспекції з контролю за цінами в Житомирській області від 16.08.2004р. №91 та від 29.09.2005р. №103 щодо застосування  економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін на загальну суму 5467,98 грн.

Заявою від 23.02.2006р. Інспекція зменшила позовні вимоги на 3931,32 грн. і вважала, що  до бюджету необхідно вилучити 1536,66 грн. (а.с.50-51, 68).

Постановою господарського суду Житомирської області від 31.03.2006р. в позові про стягнення 1536,66 грн. відмовлено.

Закрито провадження у справі щодо позовних вимог у розмірі 3931,32 грн.

В апеляційній скарзі Державна інспекція з контролю за цінами в Житомирській області (далі "Інспекція") просить скасувати постанову суду, винести рішення і стягнути з відповідача 1536,66 грн. економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін (а.с.89-91).

Посилається на те, що відповідно до рішення Інспекції від 29.09.2005р. №103 залишок непогашеної суми становить 1536,66 грн., так як підприємство сплатило   769,83 грн.

На думку особи, яка подала апеляційну скаргу, на спірні правовідносини розповсюджується позовна давність в три роки, встановлена ст.71 ЦК України, а не один місяць, яку  неправильно застосував господарський суд.

Від відповідача не надійшло письмового заперечення на апеляційну скаргу.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються, зокрема, Законом України "Про ціни і ціноутворення", статтею 13 якого передбачено, що державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів.

Згідно із ст.14 цього Закону вся необгрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у  двократному розмірі необгрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і  організацій в банківських установах за рішенням суду.

Інспекцією проведено дві перевірки Попільнянського комунального підприємства житлового господарства щодо дотримання вимог законодавства при формуванні та застосуванні тарифів на комунальні послуги за період з 1 червня 2002 року по 1 липня 2004 року, та з 1 липня 2004 року по 1 вересня 2005 року про що складено акти відповідно від 08.07.2004р. та від 29.05.2005р. (а.с.14-24, 33-49).

В акті перевірки від 08.07.2004р. зазначено, що  в результаті завищення на           1 м.кв. площі квартирної плати на 0,02 грн. (0,19 грн. - 0,17 грн.) підприємством в 2003 році зайво нараховано 5057,52 грн., з яких додатково отримана виручка становить 1710,44 грн. (а.с.22-24).

Рішенням Інспекції від 16.08.2004р. №91 у відповідача на підставі ст.14 Закону України "Про ціни і ціноутворення" вилучено в дохід державного бюджету 1710,44 грн. та стягнуто штраф у розмірі 3420,88 грн. (а.с.13).

07.09.2004р. Інспекцією надіслана комунальному підприємству житлового господарства претензія №57 від 20.08.2004р. про необхідність сплати в 10-денний строк 5131,32 грн. (а.с.8, 10).

В акті перевірки від 29.09.2005р. йдеться про те, що в калькуляціях на  вивезення твердих та рідких побутових нечистот підприємство застосувало рентабельність у розмірі 30% при граничному, встановленому розпорядженням голови Житомирської облдержадміністрації від 17.03.1997р. №137, рівні рентабельності 20%.

За такого порушення сума зайво нарахованої та необгрунтовано отриманої виручки становить 768,83 грн. (а.с.47-49).

Інспекцією прийнято рішення №103 від 29.09.2005р. про вилучення в Попільнянського комунального підприємства житлового господарства до державного бюджету 768,83 грн. та стягнуто 1537,66 грн. штрафу (а.с.32).

18.10.2005р. Інспекція надіслала комунальному підприємству претензію від 29.09.2005р. №26 на суму  2306,49 грн. (а.с.7, 9).

Відповідач не заперечив обставин завищення тарифу з квартирної плати і рівня рентабельності на вивезення відходів та не оспорив суми необгрунтовано отриманої виручки.

Заявляючи позов про стягнення 5467,98 грн., Інспекція в розрахунку економічної санкції зазначила, що  згідно з рішенням від 16.08.2004р. №91 сплачено 1200 грн., залишок складає 3931,32 грн. (5131,32 грн. - 1200 грн.), згідно з рішенням                       від 29.09.2005р. №103 сплачено 769,83 грн., залишок складає 1536,66 грн. (а.с.4).

Заявою від 23.02.2006р. Інспекція зменшила розмір позовних вимог на      3931,32 грн., тобто на суму, що  стосується рішення від 16.08.2004р. №91, і просила стягнути до бюджету 1536,66 грн. відповідно до рішення від  29.09.2005р. (а.с.50-51, 68).

Статтею 51 КАС України, за нормами якої розглянуто справу, передбачено право позивача змінити підставу або предмет адміністративного позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову. Суд не приймає відмови позивача від адміністративного позову, визнання адміністративного позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.

Отже, зменшення розміру позовних вимог  пов'язано виключно з волевиявленням позивача і не тягне припинення провадження у справі в частині зменшеної суми, оскільки ст.157 КАС України не передбачає такої підстави.

Тому зменшення Інспекцією розміру позовних вимог на 3931,32 грн. за тієї обставини, що залишок заявленої до стягнення суми складав 1536,66 грн., не викликав необхідність припинення провадження у справі щодо суми 3931,32 грн. ні за нормами Кодексу адміністративного судочинства України, ні за нормами Господарського процесуального кодексу України.

З платіжного доручення №523 від 29.09.2005р. видно, що комунальне підприємство сплатило 769,83 грн. штрафу, нарахованого по акту перевірки від 29.09.2005р. (а.с.69).

Таким чином, відповідач за рішенням Інспекції від 29.09.2005р. №103 не сплатив до бюджету необгрунтовано отриману виручку в сумі 768,83 грн. і штраф у розмірі 767,83 грн. (1537,66 грн. - 769,83 грн.), а  разом 1536,66 грн. (767,83 грн. + 768,83 грн.).

Відмовляючи в задоволенні  позову про стягнення цієї суми коштів, суд першої інстанції виходив з того, що  пунктом 3.6 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами встановлено 30-денний термін подання позову про примусове стягнення економічних санкцій після повного або часткового відхилення претензії чи залишення її без відповіді і позивачем пропущено цей строк.

Апеляційний господарський суд не погоджується з таким висновком, зважаючи на наступні приписи законів.

Ухвалою  господарського суду Житомирської області від 29.08.2003р. порушено провадження у справі №4/115"Б" про банкрутство Попільнянського комунального підприємства житлового господарства, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а постановою цього ж суду від 30.09.2005р. підприємство визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора, якого зобов'язано у 5-денний строк подати до офіційного друкованого органу відповідне оголошення, зазначено, що строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) настав (а.с.61-63).

Отже, спірна сума коштів у розмірі 1536,66 грн., щодо якої пред'явлено позов, виникла в період провадження у справі про банкрутство комунального підприємства.

Згідно з частиною 1 статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедури банкрутства, можуть пред'являти тільки в межах ліквідаційної процедури.

Вимоги, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, не розглядаються і вважаються погашеними (ч.5 ст.31 вказаного Закону).

Позовні вимоги заявлені Інспекцією в межах ліквідаційної процедури підприємства відповідача.

Статтею 223 Господарського кодексу України визначено, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за  правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом  України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.

Приймаючи до уваги положення статтей 257 і 258 ЦК України, апеляційний господарський суд вважає,  що для заявлення позовних вимог про стягнення 768,83 грн. необгрунтовано отриманої виручки слід виходити з позовної давності тривалістю у три роки, а для вимог про стягнення 767,83 грн. штрафу - з позовної давності в один рік.

Суд першої інстанції помилково застосував норму Інструкції, яка в частині строку пред'явлення позову суперечить Законам України.

Тому оскаржене судове рішення підлягає скасуванню в повному обсязі з прийняттям нової постанови.

  Керуючись ст.ст. 195, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Житомирській області задовольнити.

Постанову господарського суду Житомирської  області від 21 березня 2006 року скасувати та прийняти нову постанову.

Позов задовольнити.

Стягнути з Попільнянського комунального підприємства  житлового господарства (13500, Житомирська область, смт. Попільня, вул. Леніна, 37-а, ідентифікаційний код 03343798) 1536 грн. 66 коп. в доход державного бюджету (через ВДК Попільнянського району, банк УДК в Житомирській області, МФО 811039).

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня складення постанови в повному обсязі.

 Головуючий   суддя:                                                              Черпак Ю.К.

 судді:

                                                                                           Веденяпін О.А.  

                                                                                           Іоннікова І. А.  

 віддрук. 2 прим.

1- до справи

2-в наряд

друк. Кравчук Н.В.