Постанова

від 14.08.2012 по справі 38/310

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" серпня 2012 р. Справа № 38/310 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кочерової Н.О., суддів:Мележик Н.І., Самусенко С.С. розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування" на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 13.06.2012 року у справі№ 38/310 господарського суду Донецької області за позовомпублічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" допублічного акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_4 простягнення 5 710,00грн. за участю представників сторін:

від позивача: не з'явилися

від відповідача: Майська А.В., дов. від 07.05.2012 р.

від третьої особи: не з'явилися

ВСТАНОВИВ :

В листопаді 2009 року відкрите акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" звернулося до господарського суду з позовом до відкритого акціонерного товариства "Азовмаш" про стягнення збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася з вини водія відповідача у розмірі 6 110, 33 грн., з яких 5 460, 33 грн. -вартість ремонтно-відновлювальних робіт пошкодженого автомобіля ЗАЗ-DAEWOO Lanos, що належить позивачу, та 650, 00 грн. -вартість експертних послуг.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 02.03.2010 р. до участі у справі залучено у якості другого відповідача -відкрите акціонерне товариство "Маріупольський завод важкого машинобудування".

Заявою №09/РП від 11.05.2012 р. позивач змінив позовні вимоги та просив суд стягнути з відкритого акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування" в рахунок відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, 6110, 33 грн.

В обґрунтування заяви позивач зазначав, що оскільки власником автомобіля SKODA Oktavia, д.н.з. НОМЕР_1, з вини водія якого сталась ДТП, що призвела до пошкодження автомобіля позивача - Daewoo Lanos, д.н.з. НОМЕР_2, є ВАТ "Маріупольський завод важкого машинобудування" (згідно довідки відділу з обслуговування адміністративної території м. Маріуполя при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області № 175 від 17.02.2010р.), то відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України саме ВАТ "Маріупольський завод важкого машинобудування" зобов'язаний відшкодувати завдані позивачу в результаті ДТП збитки.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 02.09.2010 р. провадження у справі № 38/310 відносно першого відповідача -відкритого акціонерного товариства "Азовмаш" припинено у зв'язку з відмовою позивача від позовних вимог заявлених до ВАТ "Азовмаш".

Заявою №09/РП від 15.05.2012 р. позивач зменшив розмір позовних вимог та просив суд стягнути з відкритого акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування" 5 710, 00 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої позивачу внаслідок ДТП, яка складається з розміру матеріальної шкоди, завданої автомобілю Daewoo Lanos, д.н.з. НОМЕР_2, - 5060,00грн. (з урахуванням висновку судової автотоварознавчої експертизи) та витрат на проведення оцінки вартості відновлювального ремонту транспортного засобу у розмірі 650,00грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 15.05.2012 р. (судді: Лейба М.О., Сгара Е.В., Курило Г.Є.) позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування" на користь публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" суму матеріальної шкоди у розмірі 5 710, 00 грн., вартість судової автотоварознавчої експертизи у розмірі 1876,00 грн., вартість судової автотехнічної експертизи у розмірі 1159,92 грн., державне мито в розмірі 102,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.

При цьому, місцевий господарський суд, виходив з того, що позивачем доведено належними доказами факт понесення збитків, у зв'язку з чим відповідач, як власник джерела підвищеної небезпеки - автомобілю Daewoo Lanos, д.н.з. НОМЕР_2, водій якого відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи, проведеної під час розгляду справі, є винним у спричиненні 22.11.2006 р. ДТП, зобов'язаний відповідно до ст. 1187, ч.1 ст.1188 Цивільного кодексу України відшкодувати позивачу збитки, завдані автомобілем відповідача 22.11.2006 р. під час ДТП.

Крім того, суд також послався на те, що позов у даній справі пред'явлено до публічного акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування" в межах строку позовної давності, оскільки позивачу про особу, яка порушила його право (ПАТ "МЗВМ") стало відомо лише під час розгляду справи.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.06.2012 р. (судді: Склярук О.І. -головуючий, Дучал Н.М., Татенко В.М.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з тих же підстав.

В касаційній скарзі публічне акціонерне товариство "Маріупольський завод важкого машинобудування" просить рішення місцевого господарського суду та постанову апеляційного господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. При цьому, скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Зі змісту статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що завданням господарського суду касаційної інстанції є перевірка застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, 22.11.2006 р. по вул. Вокзальній у районі перехрестя з вул. Свердлова у місті Маріуполі сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Daewoo Lanos, д.н.з. НОМЕР_2, який належить відкритому акціонерному товариству "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (змінено назву на ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча"), під керуванням ОСОБА_8 та автомобіля Sкoda Octavia, д.н.з. НОМЕР_1, який належить відкритому акціонерному товариству "Маріупольський завод важкого машинобудування" (змінено назву на ПАТ "Маріупольський завод важкого машинобудування") під керуванням ОСОБА_4

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 залишив місце ДТП до приїзду робітників ДАІ на автомобілі Sкoda Octavia, д.н.з. НОМЕР_1.

В результаті зіткнення, автомобілю Daewoo Lanos, д.н.з. НОМЕР_2, нанесені механічні ушкодження, а власнику автомобілю, заподіяно матеріальну шкоду.

Відповідно до звіту ТОВ "Експертна компанія "Укравтоекспертиза" №1215/З-Д про оцінку вартості відновлювального ремонту транспортного засобу від 05.12.2006 р. вартість відновлювального ремонту автомобілю Daewoo Lanos, д.н.з. НОМЕР_2 на момент його дослідження становить 5460,33грн.

13.12.2006 р. позивач платіжним дорученням № 91553 здійснив оплату послуг ТОВ "Експертна компанія "Укравтоекспертиза" по оцінці вартості відновлювального ремонту транспортного засобу у розмірі 650,00грн.

29.04.2008 р. позивач в порядку досудового врегулювання спору звернувся до ВАТ "Азовмаш", як до власника тз Sкoda Octavia, д.н.з. НОМЕР_1, яким під час ДТП керував працівник ВАТ "Азовмаш", з претензією про відшкодування матеріального збитку, завданого внаслідок ДТП. Однак, відповіді на претензію ВАТ "Азовмаш" не надав, матеріальний збиток позивачу не відшкодував, що і стало підставою для звернення позивача з позовом у даній справі.

Однак, під час розгляду даної справи позивачу стало відомо, що власником джерела підвищеної небезпеки -автомобіля Sкoda Octavia, д.н.з. НОМЕР_1, є відкрите акціонерне товариство "Маріупольський завод важкого машинобудування", згідно довідки відділу з обслуговування адміністративної території м. Маріуполя при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області № 175 від 17.02.2010р, у зв'язку з чим позивач відмовився від позовних вимог, заявлених до ВАТ "Азовмаш", та пред'явив їх до ВАТ "Маріупольський завод важкого машинобудування", уточнивши в подальшому їх розмір, з урахуванням висновку судової автотоварознавчої експертизи, проведеної у справі.

Згідно зі ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Цивільного кодексу України, визначена загальна позовна давність, яка встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.1 ст.261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила .

Відтак, оскільки позивачу стало відомо про особу, яка порушила його право - ПАТ "Маріупольський завод важкого машинобудування", лише під час розгляду даної справи, то строк позовної давності ним пропущено не було, про що цілком вірно зазначили суди попередніх інстанцій. Зазначеним спростовується посилання заявника касаційної скарги на те, що суди попередніх інстанцій безпідставно та неправомірно не застосували до спірних правовідносин строки позовної давності.

Таким чином, предметом спору у даній справі (з урахуванням уточнень позовних вимог) є вимога позивача -публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча", пред'явлена до публічного акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування", про стягнення суми матеріальної шкоди, спричиненої позивачу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 5 710, 00 грн., яка складається з розміру матеріальної шкоди, завданої автомобілю Daewoo Lanos, д.н.з. НОМЕР_2, - 5060,00грн. та витрат на проведення оцінки вартості відновлювального ремонту транспортного засобу у розмірі 650,00грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені статтею 1166, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є, зокрема, діяльність пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Отже, як вірно визначено судами попередніх інстанцій, у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.

Як вбачається з матеріалів справи, висновком судової автотехнічної експертизи № 58 10 від 10.12.2010 р., проведеної Донецьким науково-дослідним інститутом судових експертиз у даній справі, встановлено, що дії водія автомобіля Sкoda Octavia, д.н.з. НОМЕР_1, ОСОБА_4 під час керування зазначеним тз 22.11.2006 р., не відповідали вимогам п.п.10.1, 10.6 Правил дорожнього руху і знаходились в причинному зв'язку з розглядуваною подією пригоди. Зазначений висновок цілком вірно був прийнятий судом першої інстанції як належний та допустимий доказ вини водія автомобіля Sкoda Octavia, д.н.з. НОМЕР_1, у скоєнні 22.11.2006 р. ДТП.

При цьому, обставин, що свідчили б про відсутність вини відповідача, судами попередніх інстанцій не встановлено, а жодного належного та допустимого доказу в спростування своєї вини у заподіянні позивачу збитків відповідачем не надано.

Крім того, судами попередніх інстанцій також встановлено, що згідно довідки відділу з обслуговування адміністративної території м. Маріуполя при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області № 175 від 17.02.2010р. власником джерела підвищеної небезпеки -автомобілю Sкoda Octavia, д.н.з. НОМЕР_1, є відкрите акціонерне товариство "Маріупольський завод важкого машинобудування", однак водій зазначеного тз на момент скоєння ДТП не перебував у трудових відносинах з власником вказаного автомобіля.

Відповідно до ч. 3 ст. 1187 Цивільного кодексу України, особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов'язана відшкодувати її на загальних підставах.

Однак, обставин, які б свідчили про неправомірне заволодіння ОСОБА_4 автомобілем відповідача Sкoda Octavia, д.н.з. НОМЕР_1, судами не встановлено, а відповідні докази в матеріалах справи відсутні. Відтак, суди попередніх інстанцій цілком вірно прийшли до висновку, що за таких обставин застосування до спірних правовідносин підлягає частина 2 статті 1187 Цивільного кодексу України, відповідно до якої шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі ( право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Таким чином, місцевий господарський суд, взявши до уваги довідку відділу з обслуговування адміністративної території м. Маріуполя при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області № 175 від 17.02.2010р., яка доводить, що власником джерела підвищеної небезпеки -автомобіля Sкoda Octavia, д.н.з. НОМЕР_1, є відкрите акціонерне товариство "Маріупольський завод важкого машинобудування", а також висновок судової автотехнічної експертизи № 5810 від 10.12.2010 р., який доводить вину водія зазначеного автомобілю, зробив обґрунтований та правомірний висновок щодо саме відповідач повинен відшкодувати позивачу матеріальну шкоду, завдану 22.11.2006 р. внаслідок ДТП.

Згідно з ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками, зокрема, є втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Збитки, як передбачено ч.3 ст. 22 Цивільного кодексу, відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

При цьому, розмір матеріальної шкоди, завданої автомобілю позивача під час ДТП у сумі 5060, 00 грн., заявленої позивачем до стягнення, підтверджується висновком судової автотоварознавчої експертизи № 2746 від 02.04.2012 р., проведеної під час розгляду даної справи Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. професора М.С. Бокаріуса.

Розмір витрат позивача на проведення оцінки вартості відновлювального ремонту транспортного засобу у розмірі 650,00грн. підтверджується платіжним дорученням № 91553 від 13.12.2006 р.

Відтак, виходячи із встановлених судами обставин справи та наведених норм права, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій стосовно того, що з відповідача слід стягнути суму матеріальної шкоди, завданої позивачу 22.11.2006 р. внаслідок ДТП джерелом підвищеної небезпеки -автомобілем Sкoda Octavia, д.н.з. НОМЕР_1, що належить відповідачу, в розмірі 5710, 00 грн., з огляду на доведеність зазначеної суми належними та допустимими доказами.

Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що виносячи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд всебічно, повно і об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та прийняв рішення відповідно до вимог закону та обставин справи.

Переглядаючи справу повторно, в порядку ст.101 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд апеляційної інстанції правильно залишив прийняте рішення без змін.

Посилання скаржника на порушення норм матеріального та процесуального права при винесенні постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування зазначених судових актів колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування" залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.06.2012 р. у справі № 38/310 залишити без змін.

Головуючий Н. Кочерова

Судді Н. Мележик

С. Самусенко