cpg1251
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
Постанова
08.08.12 № Б11/023-12
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Верховця А.А.
суддів: Ткаченка Б.О.
Разіної Т.І.
при секретарі судового засідання - Трохліб О.Г.,
за участю представників (згідно з протоколом судового засідання від 08.08.2012 по справі
№ Б11/023-12):
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби
на ухвалу Господарського суду Київської області від 16.05.2012
у справі № Б11/023-12 (суддя: Мальована Л.Я.)
за заявою Приватного підприємства «Візія»
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ :
Ухвалою господарського суду Київської області від 16.05.2012 у справі № Б11/023-12 затверджено звіт ліквідатора Вершиніна А.О. та ліквідаційний баланс Приватного підприємства «Візія» (далі за текстом - ПП «Візія»), ліквідовано ПП «Візія», як юридичну особу у зв'язку з банкрутством, зобов'язано ліквідатора повідомити державний орган з питань банкрутства про завершення ліквідаційної процедури, зобов'язано Державного реєстратора за місцезнаходженням банкрута внести запис до Єдиного державного реєстру про припинення юридичної особи -ПП «Візія» у зв'язку з банкрутством та припинити провадження у справі № Б11/023-12.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби (далі за текстом - ДПІ) звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 25.06.2012 № б/н, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 16.05.2012 у справі № Б11/023-12, справу направити для подальшого розгляду до господарського суду Київської області.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2012 у справі № Б11/023-12 у складі колегії: головуючий суддя - Доманська М.Л. (доповідач); судді Пантелієнко В.О., Гарник Л.Л. вказану апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено її розгляд на 26.07.2012.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2012 розгляд даної справи було відкладено на 01.08.2012.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.08.2012 у справі № Б11/023-12 було відкладено розгляд даної справи на 08.08.2012.
У відзиві на апеляційну скаргу ліквідатор Вершинін А.О. просить суд залишити ухвалу господарського суду Київської області від 16.05.2012 у справі № Б11/023-12 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
В судовому засіданні апеляційної інстанції 08.08.2012 представники від заявника (боржника), ліквідатор та ДПІ не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили. Про день і час розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України.
Судова колегія обговоривши на місці вказані обставини, вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників від сторін та ліквідатора, за наявними у справі матеріалами.
Неявка в судове засідання зазначених представників не перешкоджає розгляду скарги. Подальше відкладення призведе до затягування розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами.
Згідно з частиною першою статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.
Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі за текстом - Закон) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України (далі за текстом - ГПК України), іншими законодавчими актами України.
Частиною 2 статті 4-1 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.
Згідно ст.ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З матеріалів даної справи вбачається, що 09.02.2012 голова ліквідаційної комісії ПП «Візія» звернувся до суду першої інстанції із заявою про порушення справи про банкрутство на підставі ст. 51 Закону у зв'язку із наявністю, як вказує боржник, безспірних кредиторських вимог на суму 312800,00 грн., що перевищує розмір трьохсот мінімальних заробітних плат, та не задоволені ним протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.
До заяви боржника додаються: рішення власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення боржника до господарського суду з заявою, крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті; бухгалтерський баланс на останню звітну дату, підписаний керівником і бухгалтером підприємства-боржника; перелік і повний опис заставленого майна із зазначенням його місцезнаходження та вартості на момент виникнення права застави; рішення загальних зборів акціонерного товариства, учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю, яке визначає уповноважену особу акціонерів, учасників товариства з обмеженою чи додатковою відповідальністю, якщо це питання було вирішене ними; протокол загальних зборів працівників боржника, на якому обрано представника працівників боржника, уповноважену особу акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю для участі в арбітражному процесі під час провадження у справі про банкрутство, а в разі неможливості скликання таких зборів - рішення конференції (зборів) представників працівників боржника, уповноважених осіб акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю; інші документи, які підтверджують неплатоспроможність боржника.
Отже, враховуючи вищезазначені вимоги закону, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 51 Закону є: оцінка вартості наявного майна боржника, публікація оголошення згідно з вимогами статті 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства та складання проміжного ліквідаційного балансу. Крім того, звернення до суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку, передбаченого статтею 105 ЦК України. (З такими висновками погодився Верховний Суд України в постанові № 08/172 від 10.06.2008 у справі №15/682-б)
До вказаної заяви додані, крім іншого рішення власника ПП «Візія» від 16.09.2011 № 3, рішення власника ПП «Візія» від 16.09.2011 № 4, протокол ліквідаційної комісії ПП «Візія» від 20.12.2011 № 2 про звернення до господарського суду з заявою про банкрутство в порядку ст. 51 Закону, акт оцінки вартості майнових активів ПП «Візія» від 20.12.2011, фінансовий звіт ПП «Візія», Бюлетень державної реєстрації від 27.09.20111 № 191(26), довідка за формою № 8-ОПП.
В апеляційній скарзі апелянт, посилається на те, що визнання боржника банкрутом унеможливлює провести перевірку, так як довідка за формою 8-ОПП до податкової не подавалась та відповідні документи необхідні для проведення перевірки та саме прийняття постанови про визнання боржника банкрутом унеможливлює встановлення податковим органом зобов'язань до сплати, що судовою колегією апеляційної інстанції відхиляється з огляду на наступне.
У вищевказаній заяві про визнання боржника банкрутом від 09.11.2009 містяться докази повідомлення органу Державної податкової служби про ліквідацію підприємства, шляхом подання заяви за формою № 8-ОПП, у встановленому законодавством порядку.
Із звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу вбачається, що вимоги кредиторів, які були визнані господарським судом, не задоволені у зв'язку з тим, що ліквідатором не було виявлено майнових активів, які підлягають включенню до ліквідаційної маси.
Відповідно до ч. 6 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.
Згідно з ч. 5 ст. 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до ліквідаційної маси, він зобов'язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність майна у банкрута.
Господарський суд припиняє провадження у справі про банкрутство, як це передбачено в п. 6 ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у разі затвердження звіту ліквідатора в порядку ст. 32 даного Закону.
Вбачається, що ліквідатором для виявлення майнових активів боржника з метою задоволення вимог кредиторів були виконані всі необхідні дії та покладені на нього Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" обов'язки.
У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Доводи, наведені ДПІ в апеляційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судом першої інстанції, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Тому місцевий суд законно і обґрунтовано затвердив звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ПП «Візія», ліквідував банкрута та припинив провадження у справі № Б11/023-12.
За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції.
На підставі викладеного вище та, керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Київської області від 16.05.2012 у справі № Б11/023-12 - без змін.
2. Матеріали справи № Б11/023-12 повернути до господарського суду Київської області.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя Верховець А.А.
Судді
Ткаченко Б.О.
Разіна Т.І.
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 08.08.2012 |
Оприлюднено | 17.08.2012 |
Номер документу | 25630286 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Верховець А.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні