Постанова

від 06.08.2012 по справі 5002-15/1923-2011

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2012 року Справа № 5002-15/1923-2011

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваля В.М.,

суддів Антонової І.В.,

Євдокімова І.В.,

за участю представників сторін:

позивача -Дьяченко Владислав Віталійович, довіреність б/н від 17 травня 2011 року (Товариство з обмеженою відповідальністю "Колос");

відповідача -не з'явився (Приватне підприємство "Савол");

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства "Савол" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іщенко І.А.) від 07 липня 2011 року у справі № 5002-15/1923-2011

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" (вул. Комсомольська, 41, кв. 19, місто Енергодар, Запорізька область, 71500)

до приватного підприємства "Савол" (вул. 1-ої Кінної Армії, 74а, кв. 212, місто Сімферополь, 95024)

про стягнення 60820,00 грн.,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Колос" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до приватного підприємства "Савол" про стягнення 60820,00 грн., з яких: 50000,00 грн. -грошові кошти, помилково перераховані за платіжним дорученням №353 від 12 жовтня 2010 року, 10000,00 грн. -відшкодування доходів, які одержав відповідач, користуючись грошовими коштами без достатньої правової підстави, 820,00 грн. -3% річних.

Позовні вимоги, з посиланням на положення статей 1212, 1214 Цивільного кодексу України, мотивовані тим, що позивач помилково перерахував на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 50000,00 грн., які відповідач добровільно повертати відмовляється. Той факт, що зазначені кошти набуті відповідачем без достатньої правової підстави підтверджується відсутністю договору на придбання вказаного у платіжному дорученні товару.

07 липня 2011 року від позивача до суду надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач відмовився від позовних вимог в частині стягнення 315,70 грн. 3% річних, 10000,00 грн. відшкодування доходів, які одержав відповідач, користуючись грошовими коштами, та просив суд стягнути з відповідача 50000,00 грн. помилково перерахованих коштів та 504,30 грн. 3% річних.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 07 липня 2011 року по справі №5002-15/1923-2011 позов товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" був задоволений частково.

Стягнуто з приватного підприємства "Савол" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" 50000,00 грн. безпідставно набутих коштів, 504,30 грн. 3% річних, 505,04 грн. державного мита та 195,97 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення 315,70 грн. 3% річних та 10000,00 грн. відшкодування доходів, які одержало приватне підприємство "Савол", користуючись грошовими коштами, провадження у справі припинено.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що товариство з обмеженою відповідальністю "Колос" та приватне підприємство "Савол" в договірних відносинах не перебувають, отже гроші, перераховані товариством з обмеженою відповідальністю "Колос", отримані приватним підприємством "Савол" без достатніх правових підстав.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, приватне підприємство "Савол" звернулося до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Автономної Республіки Крим скасувати та прийняти нове про відмову в позові.

Апеляційна скарга мотивована посиланням приватного підприємства "Савол" на порушення господарським судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи, що мають суттєве значення для її розгляду.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 05 серпня 2011 року апеляційна скарга приватного підприємства "Савол" прийнята до провадження та призначена до розгляду колегією суддів у складі: головуючий -суддя Коваль В.М., судді Антонова І.В. та Остапова К.А.

Розгляд апеляційної скарги неодноразово відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

За розпорядженням в.о. секретаря судової палати від 29 серпня 2011 року у зв'язку з хворобою суддя Коваль В.М. був замінений на суддю Градову О.Г.

29 серпня 2011 року до канцелярії суду надійшли заперечення позивача на апеляційну скаргу, згідно яких позивач просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити та залишити в силі рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 07 липня 2011 року.

За розпорядженням в.о. секретаря судової палати від 05 вересня 2011 року у зв'язку з відпусткою суддя Градова О.Г. була замінена на суддю Коваля В.М.

За розпорядженням в.о. секретаря судової палати від 12 вересня 2011 року у зв'язку з відпусткою суддя Антонова І.В. була замінена на суддю Проценко О.І.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12 вересня 2011 року копії матеріалів справи № 5002-15/1923-2011 були надіслані до Сімферопольського міського управління ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим з метою з'ясування обставин щодо факту передачі товару - 11 тон нуту - приватним підприємством "Савол" та отримання (чи неотримання) товару - 11 тон нуту - товариством з обмеженою відповідальністю "Колос" на підставі договору купівлі-продажу № 01/10 від 08 жовтня 2010 року та довіреності ЯАІ № 457904 від 12 жовтня 2010 року (тобто, чи отримало товар за договором купівлі-продажу № 01/10 від 08 жовтня 2010 року - 11 тон нуту - товариство з обмеженою відповідальністю "Колос").

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 28 листопада 2011 року у справі № 5002-15/1923-2011 призначено комплексну почеркознавчу та технічну експертизу документів, проведення якої доручено Кримському науково-дослідному інституту судових експертиз, провадження у справі зупинено.

25 липня 2012 року на адресу Севастопольського апеляційного господарського суду від Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи №5002-15/1923-2011 разом з висновками почеркознавчої та технічної експертиз.

За розпорядженням в.о. секретаря судової палати від 27 липня 2012 року у зв'язку з відпусткою суддя Остапова К.А. була замінена на суддю Антонову І.В. та суддя Проценко О.І. -на суддю Сікорську Н. І.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 27 липня 2012 року провадження по справі поновлено.

За розпорядженням в.о. секретаря судової палати від 06 серпня 2012 року у зв'язку з відпусткою суддя Сікорська Н.І. була замінена на суддю Євдокімова І.В.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив в її задоволенні відмовити.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно.

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а явку представника відповідача не було визнано обов'язковою судом апеляційної інстанції, колегія вважає за можливе переглянути рішення суду першої інстанції за відсутності зазначеного учасника процесу.

При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, товариством з обмеженою відповідальністю «Колос»були перераховані приватному підприємству «Савол»кошти на суму 50000,00 грн. за нут згідно рахунку №0097 від 11 жовтня 2010 року, що підтверджується наданою позивачем випискою банку відправлених документів системи клієнт-банк через АРМ-НБУ за 12 жовтня 2010 року (том 1, арк. с.13).

24 грудня 2010 року позивач надіслав на адресу відповідача претензію №1 про повернення помилково перерахованих коштів згідно платіжного доручення №353 від 12 жовтня 2010 року (том 1, арк. с.14-15).

У відповідь на претензію, листом за вих. №03/01 від 25 січня 2011 року відповідач повідомив, що 14 жовтня 2010 року представнику позивача Куликову М.В. по довіреності ЯАІ №457904 від 12 жовтня 2010 року згідно кошторисної накладної №198 від 12 жовтня 2010 року на підставі договору купівлі-продажу №01/10 від 08 жовтня 2010 року був переданий НУТ вагою 10,9 тон на суму 50000,00 грн. (том 1, арк. с.17).

Позивач стверджує, що у жодних договірних відносинах з відповідачем не знаходиться, а копії договору купівлі-продажу №01/10 від 08 жовтня 2010 року, кошторисної накладної №198 від 12 жовтня 2010 року та довіреності ЯАІ №457904 від 12 жовтня 2010 року підроблені відповідачем, у зв'язку з чим позивач 25 лютого 2011 року звертався з повідомленням про злочин до Сімферопольського міського управління ГУ МВС України в АР Крим (том 1, арк. с.58-59).

Також, позивачем надана суду довідка №25 від 04 липня 2011 року, в якій вказано, що жодних довіреностей жодній особі на право отримання товарно-матеріальних цінностей для товариства з обмеженою відповідальністю «Колос»від приватного підприємства «Савол»товариством з обмеженою відповідальністю «Колос»не видавалося. Товариство з обмеженою відповідальністю «Колос»за весь час свого існування не мало трудових відносин з Куліковим Миколою Вікторовичем, довіреностей на його ім'я не видавало. До заяви позивачем був доданий реєстр довіреностей товариства з обмеженою відповідальністю «Колос»за 2010 рік.

Відмова відповідача повернути помилково перераховані грошові кошти в сумі 50000,00 грн. стала підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Предметом спору у даній справі є обов'язок відповідача повернути грошові кошти у розмірі 50000,00 грн., перераховані йому позивачем за платіжним дорученням №353 від 12 жовтня 2010 року, як безпідставно отримані ним.

Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України.

Відповідач стверджує, що між ним та позивачем був укладений договір купівлі-продажу №01/10 від 08 жовтня 2010 року, на виконання умов якого і були перераховані грошові кошти в розмірі 50000,00 грн.

На підтвердження своїх доводів представник відповідача надав копії накладної №198 від 12 жовтня 2010 року, довіреності ЯАІ №457904 від 12 жовтня 2010 року, рахунку-фактури №0097 від 11 жовтня 2010 року, податкової накладної від 12 жовтня 2010 року (том 1, арк. с. 97-100).

На вимогу суду Київським РВ Сімферопольського міського управління ГУ МВС України в Криму були надані оригінали договору купівлі-продажу №01/10 від 08 жовтня 2010 року, довіреності ЯАІ №457904 від 12 жовтня 2010 року, платіжного доручення №353 від 12 жовтня 2010 року (том 2, арк. с. 98-100).

Згідно висновку почеркознавчої експертизи №1044 від18 травня 2012 року підписи від імені Троцької С.Ф., розташовані в договорі купівлі-продажу №01/10 від 08 жовтня 2010 року та довіреності ЯАІ №457904 від 12 жовтня 2010 року, у графі „Троцкая С.Ф.", „Керівник підприємства" виконані не Троцькою С.Ф., а іншою особою, з наслідуванням її справжнього підпису (том 3, арк. с. 96-97).

Відповідно до висновку судово-технічної експертизи документів №1045 від 28 травня 2012 року зображення відбитків печатки „Колос" Свидетельство №11465918", наявні в договорі купівлі-продажу від 08 жовтня 2010 року, довіреності ЯАІ №457904 від 12 жовтня 2010 року, наносилися за допомогою обладнання зі струминно-краплинним способом друку (струминний принтер), а не печаткою товариства з обмеженою відповідальністю „Колос" (том 3, арк. с. 99-103).

Таким чином, надані відповідачем документи не можуть підтверджувати факт здійснення поставки товару позивачу та свідчити про наявність правової підстави для перерахування грошових коштів позивачем відповідачу.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

При таких обставинах судова колегія вважає, що оскільки грошові кошти в розмірі 50000,00 грн. були перераховані позивачем відповідачу без відповідної правової підстави, а доказів повернення цих коштів відповідачем суду не надано, то позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 50000,00 грн. підлягають задоволенню на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України як обґрунтовані та доведені доказами, наявними у справі.

Перевіривши наявний у матеріалах справи розрахунок процентів річних, судова колегія дійшла висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в розмірі 504,30 грн. також підлягають задоволенню відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України.

Отже, за результатами розгляду справи судом апеляційної інстанції доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, рішення суду першої інстанції постановлено при повному дослідженні та правильній оцінці судом всіх обставин справи та правильному застосуванні норм права, тому підстав для скасування або зміни такого рішення судова колегія не вбачає.

Відповідно до пункту 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 49 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Отже, оскільки під час призначення судової експертизи витрати щодо її проведення ухвалою суду було покладено на обидві сторони, то судова колегія вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3164,40 грн., сплачені останнім за проведення почеркознавчої та технічної експертиз.

Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного підприємства "Савол" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 07 липня 2011 року у справі № 5002-15/1923-2011 залишити без змін.

3. Стягнути з приватного підприємства "Савол" (вул. 1-ої Кінної Армії, 74а, кв. 212, місто Сімферополь, 95024; код ЄДРПОУ 33849388; р/р 2600408838001 в АТ „ЕРДЕ Банк" м. Сімферополь, МФО 380667) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" (вул. Комсомольська, 41, кв. 19, місто Енергодар, Запорізька область, 71500; код ЄДРПОУ 32440591; р/р 2600010169701 в АТ „МетаБанк", МФО 313582) витрати з оплати проведених почеркознавчої та технічної експертиз у розмірі 3164,40 грн.

4. Господарському суду Автономної Республіки Крим видати відповідний наказ

Головуючий суддя В.М. Коваль

Судді І.В. Антонова

І.В. Євдокімов

Розсилка:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Колос"

(вул. Комсомольська, 41, кв. 19, місто Енергодар, Запорізька область, 71500)

2. Приватне підприємство "Савол"

(вул. 1-ої Кінної Армії, 74а, кв. 212, місто Сімферополь, 95024)

3. Представнику товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" Дьяченку В.В.

(а/с 522, місто Енергодар, Запорізька область, 71504)