Рішення

від 15.06.2012 по справі 2-2063/11

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 2-2063/11

Провадження №2/408/372/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" червня 2012 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області

в складі:

головуючого Сільченко В. Є.

при секретарі Столбова М. В., за участю відповідача - ОСОБА_1

за участю відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк "Арма" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення коштів-,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, зазначивши, зокрема, що 09 грудня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Комерційним банком «АРМА» та громадянкою України -ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір за №21/02-К/74 (далі - Кредитний Договір). Предметом Кредитного Договору є:

1.1. Банк надає Позичальнику кредит на поточні потреби у сумі 109 680,95(сто дев'ять тисяч шістсот вісімдесят, 95) доларів США.

1.2. Кредитні кошти надаються строком по 08(восьме) грудня 2009 року включно.

1.3. За користування кредитними коштами встановлюється плата у розмірі 20% (двадцять) процентів річних.

19 грудня 2008 року у забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним Договором між Банком (Позивачем) та Поручителем було укладено договірпоруки, за яким Поручителем є фізична особа -ОСОБА_2, НОМЕР_1 виданий Тернопільським РВ УМВС України в Тернопільській області від 27 грудня 2000 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 (далі -Відповідач-2).

Відповідно до п. 1.1. Договору Поруки поручитель зобов'язується відповідати за повне та своєчасне виконання боржником його боргових зобов'язань перед кредитором за кредитним договором, у повному обсязі таких зобов'язань.

Відповідно до п. 1.2. Договору Поруки поручитель та боржник відповідають як солідарні боржники, що означає, що кредитор може звернутись з вимогою про виконання боргових зобов'язань як до боржника, так і до поручителя, чи до обох одночасно.

19 грудня 2008 року у забезпечення виконання зобов'язань Відповідача-1 за Кредитним Договором між Банком (Заставодержателем) та Заставодавцем було укладено Договір Застави (надалі - Договір застави), що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований у реєстрі за №2047, за яким Заставодавцем є юридична особа за законодавством України -приватне підприємство «Кипарис» (код ЄДРПОУ 31104379, місцезнаходження: Тернопільська область, Козівський район, смт. Козова, вул. Грушевського 1А) (далі Відповідач 2)

Предметом застави за цим Договором є обладнання, що належить Заставодавцю на праві власності.

Відповідно до п.2.3. Кредитного Договору Позичальник здійснює повернення кредиту в валюті кредиту в кінці троку дії договору на відкритий йому позичковий рахунок.

Відповідно до п.2.4. Кредитного Договору проценти за користування кредитними коштами сплачуються Позичальником згідно з п.2.6. Кредитного Договору, починаючи з вересня 2008 року не пізніше 20-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитними коштами. Несплата Позичальником процентів протягом 20-ти календарних днів після встановленої п.2.6. Кредитного Договору дати, є підставою для вимоги дострокового повернення кредитних коштів, стягнення процентів за користування кредитними коштами, неустойки та є підставою для дострокового звернення Банком стягнення на заставлене майно.

Позивач виконав свої зобов'язання за Кредитним Договором у повному обсязі і 09 грудня 2008 року надав Відповідачу грошові кошти у розмірі 109 680,95 (сто дев'ять тисяч шістсот вісімдесят),доларів США 95 центів, що підтверджується заявою на видачу готівки №1241374.

Відповідач не виконує свої зобов'язання за Кредитним Договором та не сплачує відсотки за користування кредитними коштами.

12 листопада 2010 року Банком був направлений лист-вимога до Відповідача про порушення умов Кредитного Договору з метою досудового врегулювання спору.

Жодного звернення Відповідача до Банку щодо реструктуризації заборгованості не було.

Станом на 02 березня 2011 року загальна заборгованість Відповідача перед Позивачем за Кредитним Договором становить 2 312 459,50 (два мільйони триста дванадцять тисяч чотириста п'ятдесят дев'ять) грн. 50 коп.

Вказану суму просить стягнути з відповідачів.

В судове засідання позивач не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнала, пояснила суду, що перша частина пункту 2.4 Кредитного договору є нікчемною, у п.2.4 Договору передбачено обов'язок звернутися до відповідача з вимогою про погашення боргу, а позивач не зважив на цей свій обов'язок, узагалі на цю норму,що свідчить, що він погоджувався з несплатою процентів закористування кредитнимикоштами, йому непотрібні були самі кредитні кошти за поверненням, чим він схвалював її несплати. Вона прагнула звернутися до Позивача в серпні, грудні2009 року для вирішення питання про розстрочення заборгованості тощо, проте за

адресою, вказаною в Кредитному договорі (АДРЕСА_1), вона не виявила

Позивача чи його керівних органів.Позивач невірно розрахував суму процентів за Кредитним договором, невірно застосував таке поняття як штраф, невірно визначив строки (терміни) настання зобов'язань з такої сплати і, як наслідок, невірно здійснив розрахунки неустойки (штрафу, пені) за Кредитним договором.

Надала письмові пояснення по суті позову.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав, та пояснив, що позивач у своїй позовній заяві вказує на порушення Відповідачем 1 кредитного договору, що полягає в неповерненні кредиту та несплаті відсотків за користування кредитними коштами, тому просить суд стягнути солідарно з відповідачів зазначену в позовній заяві суму. При цьому Позивач до сьогоднішнього дня вважає Відповідача 1 позичальником, а Відповідача 2 - поручителем за кредитними правовідносинами.

Він дійсно є поручителем за вказаним кредитним договором та вважає, що позивач пропустив строк, передбачений законом для пред'явлення вимоги про виконання зобов'язань до поручителя та порушив порядок, передбачений п.3.5 договору поруки.

Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Вислухавши пояснення відповідачів, дослідивши докази та документи, що маються в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги у відношенні ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі, а позовні вимоги у відношенню до ОСОБА_2 задоволенню не підлягають з наступних підстав:

Розглядаючи обґрунтованість та законність позовних вимог до ОСОБА_1 суд виходить з наступного: судом встановлено, що відповідач згідно договору взяті на себе зобов'язання не виконав, у передбачений строк борг не повернув, а умови кредитного договору не суперечать діючому на час його укладання законодавству, суд вважає необхідним задовольнити позов.

Відповідно до ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору, яка полягає у визнанні за суб'єктом цивільного права можливості укладати договори (або утримуватись від укладення договорів) і визначати їх зміст на свій розсуд відповідно до досягнутої з контрагентом домовленості.

Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Частина 1 ст. 1054 ЦК України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредити) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Тому, відповідно до вимог ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Судом встановлено, що кредитний договір сторонами укладено в письмовій формі, зазначено його розмір та умови надання кредиту, розмір відсоткової ставки, порядок її зміни, порядок, розмір та підстави застосування забезпечення виконання зобов'язання та штрафних санкцій за неналежне виконання чи невиконання умов договору.

Відповідно до ст. 525,526, 530ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу.

Згідно з цивільним законодавством України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, тощо, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Досліджуючи умови нарахування штрафних санкцій (штрафу, неустойки та ін.) суд зазначає, що наведені санкції передбачені п.4 вказаного договору ( а.с.19) та застосовані позивачем у розмірі та порядку, передбачених наведеним розділом .

На підставі викладеного, суд доходить до висновку про те, що позовні вимоги до ОСОБА_1 ґрунтуються на вимогах закону, і, отже, підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розглядаючи обґрунтованість та законність позовних вимог до ОСОБА_2 суд виходить з наступного:

Відповідно до розділу 4 договору поруки ( а.с.21-23), цей договір діє до повного виконання боргових зобов'язань за кредитним договором. Порука та відповідальність поручителя припиняються лише після виконання боргових зобов'язань у повному обсязі.

Згідно з п. 3.5 договору поруки обов'язок поручителя виконати боргові зобов'язання виникає при отриманні від Позивача відповідної письмової вимоги. Така вимога вважається отриманою поручителем, якщо вона була направлена поштою на адресу поручителя, листом з повідомленням про вручення (рекомендованим листом або кур'єром) за адресою, вказаною в договорі (при наявності відмітки про вручення, про відсутність отримувача за зазначеною адресою або про відмову отримувача приймати такий лист). При цьому Позивач надає детальний письмовий опис стану виконання Відповідачем 1 його зобов'язань за кредитним договором.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

З кредитного договору вбачається, що строк його дії сторонами обумовлено по 08 грудня 2009 року.

До суду Позивач звернувся 31 серпня 2011 року, тобто через 21 місяць від дня настання строку виконання основного зобов'язання. Вимог, які встановлені п. 3.5 договору поруки, Позивач не виконав.

З договору поруки вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед Позивачем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам ст. 252 ЦК України.

Так, згідно ст. 252 ЦК України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Застосовуючи логічний та системний аналіз, можна дійти висновку, що оскільки законодавець у ст. 252 ЦК України дав чітке визначення поняттям «термін» та «строк», то використане законодавцем у ч. 4 ст. 559 ЦК України слово «строк» несе смислове навантаження згідно ч. 1 ст. 252 ЦК України.

З наведеного суд оходить до висновку про те, що Позивач пропустив строк подання вимоги до ОСОБА_2, а порука, що встановлена договором поруки від 19.12.2008 р., припинилася.

На підставі викладеного, суд доходить до висновку, що позовні вимоги у відношенні ОСОБА_2 задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 625, 651, 1048, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 10, 11, 27, 60, 86, 88, 209, 212-215, 224-226 Цивільно-процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк "Арма" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційного банку "АРМА" ( 01054, м. Київ, вул. Воровського, 34-Г, код ЄДРПОУ 26379729) заборгованість у сумі 2312459.50 ( два мільйони триста двадцять тисяч чотириста пятдесят девять) грн. 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційного банку "АРМА" ( 01054, м. Київ, вул. Воровського, 34-Г, код ЄДРПОУ 26379729) судові витрати, а саме : судовий збір у сумі 1700 грн.00 коп., а також витрати на інформаційно-техничне забезбечення в сумі 120 грн. 00 коп.

В частині позовних вимог відносно ОСОБА_2 - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу .

Суддя: В. Є. Сільченко